Справа № 461/2999/25
Провадження № 1-кс/461/2423/25
про арешт майна
16.04.2025 м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -
15.04.2025 старший слідчий відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді із клопотанням, в якому просить накласти арешт на вилучений в ході затримання в порядку ст.208 КПК України ОСОБА_5 мобільний телефон марки «Айфон 13» ІМЕІ НОМЕР_1 та ІМЕІ №2 НОМЕР_2 , в якому знаходиться сім картка мобільного оператора з абонентським номером НОМЕР_3 .
В обґрунтування внесеного клопотання покликається на те, що відділом розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області, за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025140000000013 від 15.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що співробітники відділу митного оформлення №3 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці Держмитслужби ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 та в.о. начальника митного оформлення № 3 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці Держмитслужби ОСОБА_12 налагодили протиправний механізм отримання неправомірної вигоди за не створення штучних перешкод під час під час ввезення транспортних засобів на митну територію України, які в подальшому підлягають розмитненню.
Допитаний як свідок ОСОБА_13 підтвердив вищевказані обставини щодо організації та вчинення вищевказаними особами вимагання грошових коштів у розмірі 1000 грн з одного автомобіля, які в подальшому підлягають розмитненню.
Окрім цього, в ході виконання доручення працівниками УСБУ у Львівській області отримано інформацією, проте, що службові особи відділу митного оформлення №3 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДМС України в ході здійснення митних формальностей, здійснюють штучні перешкоди фізичним та юридичним особам, які здійснюють ввезення на митну територію України транспортних засобів, що в подальшому підлягають розмитненню, вимагаючи при цьому від останніх неправомірну вигоду за їх пропуск через державний кордон України. Сума неправомірної вигоди за один автомобіль, який розмитнюється на фізичну особу становить 1 (одна) тисяча гривень, а на юридичну особу - 50 (п'ятдесят) євро з транспортного засобу, а до вказаного кримінального провадження причетні службові особи №3 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДМС України.
15.04.2025 о 22 год. 41 хв. в порядку ст.208 КПК України затримано державного інспектора ВМО №3 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДМС України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході проведення особистого обшуку у якого вилучено мобільний телефон марки «Айфон 13» ІМЕІ НОМЕР_1 та ІМЕІ №2 НОМЕР_2 , в якому знаходиться сім картка мобільного оператора з абонентським номером НОМЕР_3 .
Вилучений мобільний телефон поміщено у сейф-пакет, який належним чином запакований, у тому числі на ньому виконано пояснювальні записки щодо вмісту, а також посвідчено підписами учасників. За наслідками пакування доступ до поміщеного без порушення цілісності пакету неможливий.
Вилучений мобільний телефон марки «Айфон 13» ІМЕІ НОМЕР_1 та ІМЕІ №2 НОМЕР_2 , в якому знаходиться сім картка мобільного оператора з абонентським номером НОМЕР_3 , має значення речового доказу у кримінальному провадженні, оскільки є предметом кримінального правопорушення, може зберігати на собі сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, на мобільному телефоні можуть міститися фото чи відео, відомості щодо дзвінків, розмов чи переписок з особами, які можуть бути причетні до вказаного кримінального правопорушення.
У зв'язку з тим, що вищевказаний мобільний телефон відповідає вимогам ст.98 КПК України, та може бути використаний як докази факту і обставин вчинення кримінального правопорушення, 15.04.2025 такий визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Враховуючи наведене, з метою збереження речових доказів, просить накласти арешт на зазначене майно.
Разом з тим, розгляд клопотання просить здійснювати без участі слідчого.
Прокурор в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_14 в судове засідання не з'явилися, подали спільну заяву, в якій просять розгляд клопотання здійснювати без їх участі, щодо задоволення клопотання не заперечують.
Згідно ч.4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали клопотання, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 15.01.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025140000000013, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Як вбачається із долученого до клопотання протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 14.04.2025, старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 14.04.2025 о 22:41 год. затримала ОСОБА_5 , який перебував на території митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДМС України, що розташований за адресою: Львівська область, Львівський район, с. Рата, вул. Гребінська, 28,та слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_15 провів особистий обшук ОСОБА_5 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Айфон 13» ІМЕІ НОМЕР_1 та ІМЕІ №2 НОМЕР_2 , в якому знаходиться сім картка мобільного оператора з абонентським номером НОМЕР_3 .
Постановою старшого слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 від 15.04.2025 мобільний телефон марки «Айфон 13» ІМЕІ НОМЕР_1 та ІМЕІ №2 НОМЕР_2 , в якому знаходиться сім картка мобільного оператора з абонентським номером НОМЕР_3 , визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Статтею 131 КПК України, передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст.132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому законом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Згідно ч.3 ст.170 КПК України випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
За приписами ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Дослідивши надані матеріали, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для накладення арешту на мобільний телефон марки «Айфон 13» ІМЕІ НОМЕР_1 та ІМЕІ №2 НОМЕР_2 , в якому знаходиться сім картка мобільного оператора з абонентським номером НОМЕР_3 , оскільки таке майно відповідає критеріям, наведеним у ст.98 КПК України, має ознаки зазначені у п.1 ч.2 ст.167 КПК України, а саме як засіб вчинення злочину та предмет, який зберіг на собі сліди правопорушення, тобто має значення речових доказів у кримінальному провадженні, а тому, з метою збереження, підлягає арешту.
Слідчий суддя зазначає, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а тому слідчий суддя вважає, що застосування заходу забезпечення у вигляді арешту в даному випадку відповідає вимогам розумності та співрозмірності втручання у мирне володіння майном по відношенню до завдань кримінального провадження.
Даний захід забезпечення кримінального провадження є співмірним та пропорційним переслідуваній меті, втручання у власність буде виправданим за вказаних умов, таким, що здійснено в порядку передбаченому законом, а відтак не буде свавільним.
Керуючись ст.ст.2, 7, 98, 131, 132, 170-173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучене 14.04.2025 в ході проведення особистого обшуку під час затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: мобільний телефон марки «Айфон 13» ІМЕІ НОМЕР_1 та ІМЕІ №2 НОМЕР_2 , в якому знаходиться сім картка мобільного оператора з абонентським номером НОМЕР_3 .
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Копія ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору, а також присутнім під час оголошення ухвали: фізичній або юридичній особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт . У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала може бути скасованою в порядку, що передбачений ст.174 КПК України.
Повний текст ухвали складений 16.04.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1