Справа № 521/10670/18
Номер провадження:1-кп/521/69/19
30 липня 2019 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1
секретар - ОСОБА_2
прокурор - ОСОБА_3
захисник - ОСОБА_4
в присутності обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в порядку ст. 331 КПК України питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні: ОСОБА_5 , за обвинуваченням у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 187 та ч.2 ст. 186 КК України, -
Сторона обвинувачення в судовому засіданні просила продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та посилаючись на обставини, які на її думку свідчать про їх наявність.
Сторона захисту просила не продовжувати запобіжний заход у вигляді тримання під вартою, наводячи доводи на підтвердження своєї позиції.
Суд вважає за необхідне продовжити дію запобіжного заходу з наступних підстав.
ОСОБА_5 обвинувачується у скоєні злочину під час тривання іспитового строку за скоєння іншого злочину проти власності, що з урахуванням відсутності постійного місця роботи у обвинуваченого може свідчити про наявність ризику вчинення іншого злочину ( п.5 ч.1 ст. 177 КПК України).
Відповідно до ч.3 ст. 5 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» (далі-Конвенція) звільнення особи може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання, проте сторона захисту не надала таких гарантій.
При вирішенні питання про продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд також враховує і інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вік обвинуваченого та стан його здоров'я - відсутність відомостей щодо неможливості перебування під вартою; ступень міцності соціальних зв'язків у місті постійного проживання обвинуваченого.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому суд також враховує вимоги ст.ст. 5, 6 Конвенції та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.
Все вищевикладене, в сукупності, свідчить, щодо доцільності продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого та обмеження його конституційних прав в даному випадку, є виправданим і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.
Обставин, передбачених ч.2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження строків тримання під вартою обвинуваченого, судом не встановлено.
Вирішуючи питання щодо застосування запобіжних заходів не пов'язаних з триманням під вартою суд вважає, що вони не забезпечать виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
При цьому суд приймає до уваги строк перебування обвинуваченого під вартою, що спонукає суд не відміняти можливість застосування до обвинуваченого альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 331 КПК України, суд-
Продовжити запобіжний заход у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 на 60 днів, тобто з урахуванням попередньої ухвали суду до 30.09.2019 року, включно.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 96 050 гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу.
У разі внесення застави, покласти на обвинувачених обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1)прибувати за кожною вимогою до суду;
2)повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала суду може бути оскаржені до Одеського апеляційного суду протягом 7 днів через суд першої інстанції.
Головуючий: ОСОБА_1