31.03.2025
Справа № 497/2146/24
Провадження № 2/497/172/25
31.03.2025 року Болградський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Раца В.А.,
секретаря - Божевої І.Д.,
без участі сторін,
розглянувши у порядку загального позовного провадження, у відкритому підготовчому засіданні в місті Болграді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Городненської сільської ради Болградського району Одеської області про надання додаткового строку для прийняття спадщини, -
13.09.2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом та просить постановити судове рішення, яким надати їй додатковий строк для подачі в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , мотивуючи тим, що вона є спадкоємцем за законом першої черги після смерті матері. Мати по день своєї смерті проживала одна та ніхто після її смерті не приймав спадщини. Коли позивач звернулася до приватного нотаріуса для заведення спадкової справи та видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом, їй було відмовлено в цьому, так як вона звернулася з заявою після спливу 6-ті місячного строку, встановленого законодавством. У неї була поважна причина, а саме їй не було відомо про наявність у матері права на земельну ділянку на території Дмитрівської сільської ради, яке можна успадкувати і не знала, що мати успадкувала право на земельну частку (пай) після смерті її батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підставі цього вона вважає, що пропустила строк подачі заяви до нотаріальної контори з поважної причини, тому звертається до суду з цім позовом.
Ухвалою судді від 18.09.2024 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.
Позивач ОСОБА_1 до суду не з'явилася, в позовній заяві просила розглянути справу без її участі у судовому засіданні (а.с.2).
Відповідач - Городненська сільська рада Болградського району Одеської області в особі голови Богоєва М.Д., надав заяву, в який визнав позовні вимоги в повному обсязі та просив розглядати справу за відсутності представника сільської ради.
Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 14.06.2013 року, що видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеської області, ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Білгород-Дністровський Одеської області (а.с.10).
Після її смерті залишилося спадкове майно у вигляді права на земельну частку (пай) площею 1,19 га, що розташована на території Дмитрівської сільської ради Болградського району Одеської області та перебувала у колективній власності КСП «Світанок», що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ОД №0295248, що виданий 10 листопада 1997 року та зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №357 (а.с.13).
Окрім цього в позовній заяві позивач вказує, що мати успадкувала татове право на земельну частку (пай), а саме ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.9). Він мав це право на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ОД №0295247, що виданий 10 листопада 1997 року (а.с.14), але доказів успадкування матір'ю цього права не надала, тому суду доведено, що до спадкової маси входить тільки право на земельну частку (пай) після смерті матері.
Той факт, що право на земельну частку (пай) не було реалізовано ОСОБА_2 при житті підтверджується довідкою старости с.Дмитрівка Городненської сільської ради Грекова К. №178 від 09.04.2024 року (а.с.18), а саме в довідці вказано, що земля в натурі не виносилася і державний акт на цю ділянку не видавався.
При житті ОСОБА_2 склала заповіт від 20.12.2005 року, посвідчений секретарем виконавчого комітету Дмитрівської сільської ради Болградського району Одеської області за реєстровим №304, відповідно до якого зробила наступне розпорядження, все своє майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, та взагалі все, що буде їй належати на день смерті та на що вона за законом буде мати право, заповіла дочці ОСОБА_1 (а.с.11).
Позивач по справі ОСОБА_1 є також спадкоємцем за законом першої черги після смерті матері, що підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_2 , яке видане 26.08.1967 року Дмитрівською сільською радою Болградського району Одеської області на підставі актового запису №56 від 03.07.1967 року (а.с.7), де в графі мати вказана мовою оригіналу - російською « ОСОБА_4 »; свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , яке видане 29 листопада 1986 року Білгород-Дністровським відділом ЗАГС Одеської області, відповідно до якого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 уклали між собою шлюб та позивач змінила прізвище на « ОСОБА_7 » (а.с.8).
При зверненні ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу Агбун М.І., їй було роз'яснено, що нею пропущений строк для подачі заяви про прийняття спадщини та запропоновано звернутися до суду для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.22).
Окрім цього судом встановлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №79287269, сформованою 25.11.2024 року приватним нотаріусом Агбун М.І. на запит суду.
В обґрунтування причин поважності пропуску строку для прийняття спадщини позивач посилалася на свою необізнаність про наявність у матері спадкового майна, у зв'язку з чим не було необхідності звертатися до нотаріуса та заводити спадкову справу.
Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно з абз.6 п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.
Як встановлено судом, позивач являється спадкоємцем за законом першої черги після смерті матері, також на її ім'я складено заповіт, в заповіті не визначено спадкове майно, у встановлений законом строк не звернулася до нотаріальної контори для прийняття спадщини після її смерті, так як їй не було відомо про наявність спадкового майна.
Відповідно до довідки старости с.Дмитрівка Городненської сільської ради Грекова К., яка видана 09.04.2024 року за вих.№177, ОСОБА_1 на момент смерті була зареєстрована та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.17), також відповідно до довідки старости с.Дмитрівка Городненської сільської ради Грекова К., яка видана 09.04.2024 року за вих.№176 (а.с.16) на момент смерті ОСОБА_1 з нею в будинку ніхто не був зареєстрований та не проживав, тобто інших спадкоємців, які прийняли спадщину, після смерті ОСОБА_1 судом не встановлено.
Окрім цього ОСОБА_1 ніколи не зверталася до ФГ «Берекет-Плюс» з питанням отримання орендної плати у любому вигляді за користування земельною ділянкою, яка належала її матері ОСОБА_2 , це підтверджується довідкою Голови ФГ «Берекет-Плюс» від 05.02.2025.
У правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17 зазначено, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі №643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18), від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20), від 03 березня 2020 року у справі № 145/148/20 (провадження № 61-16153св20).
Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.
Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз'яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.
Позивач не була обізнана про наявність спадкового майна, що можливо навіть у знаходженні з померлою в родинних відносинах. Позивач не прийняла спадщину так як не знала що матері на праві власності належало право на земельну частку (пай), тому суд вважає що ОСОБА_1 пропустила строк подачі заяви до нотаріальної контори з поважної причини.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ч.ч.1,5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи наведене, суд вважає, що причини пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважними та такими, що пов'язані з об'єктивними обставинами на вчинення цих дій та не має стати причиною усунення її від права спадкування.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідач визнав позов і обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню у відповідності до ст. 82 ч.1 ЦПК України. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб
На підставі викладеного, керуючись ст. 1222,1261,1272 ЦК України, ст.ст.12,82,263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Городненської сільської ради Болградського району Одеської області про надання додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , термін три місяці після набрання рішенням законної сили, для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.А. Раца