18 грудня 2007 р. № 4/136-07
Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Юрекс-В” на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 4 жовтня 2007 року у справі № 4/136-07 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ЛіЯр” до товариства з обмеженою відповідальністю “Юрекс-В” про зобов'язання звільнити 131/500 частини приміщення адміністративно-побутового корпусу,
У лютому 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю “ЛіЯр”, як власник частини приміщення, звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Юрекс-В” про повернення об'єкта оренди власникові з підстав недійсності договору оренди
В ході вирішення спору відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею цивільної справи, яку розглядає Ленінський районний суд м. Вінниці за позовом громадянки ОСОБА_1 та її неповнолітніх дітей до товариства з обмеженою відповідальністю “ЛіЯр” про стягнення вартості частки засновника в цьому господарському товаристві та про виділ цієї частки в натурі шляхом визнання права власності на частину приміщення, яке є об'єктом оренди в даній справі.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 22 травня 2007 року (суддя В. Білоус) клопотання задоволено і провадження у даній справі зупинено до набрання законної сили рішення у вищезазначеній цивільній справі.
Ухвала мотивована пов'язаністю предметів спорів.
За результатами розгляду апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю “ЛіЯр”, Житомирський апеляційний господарський суд постановою від 4 жовтня 2007 року ухвалу скасував з мотивів неправильного застосування місцевим господарським судом статті 79 Господарського процесуального кодексу України.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Юрекс-В” просить постанову скасувати з підстав неправильного застосування Житомирським апеляційним господарським судом статті 79 Господарського процесуального кодексу України.
Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте позивач право на подання відзиву на касаційну скаргу не використав і представники сторін в судове засідання не з'явилися.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
За змістом статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Ухвала про зупинення провадження у справі мотивована тим, що у разі задоволення позову в цивільній справі у товариства з обмеженою відповідальністю “ЛіЯр” будуть відсутні правові підстави вимагати повернення приміщення.
Предметом даної справи є повернення орендарем предмету оренди з підстав недійсності договору оренди від 8 квітня 2004 року.
На думку позивача, договір оренди є нікчемним, а отже не породжує для його учасників жодних прав і обов'язків незалежно від рішення суду.
Предметом цивільної справи є визнання права власності на частку в господарському товаристві, виділення частки в натурі шляхом визнання права власності на частину приміщення.
Отже, відносини щодо права власності на спірне нерухоме майно в даному випадку не впливають на відносини щодо припинення оренди.
За таких умов апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про скасування ухвали про зупинення провадження у справі.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 4 жовтня 2007 року у справі № 4/136-07 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Юрекс-В” без задоволення.
Головуючий, суддя М. В. Кузьменко
СуддяІ. М. Васищак
СуддяВ. М. Палій