20 грудня 2007 р. № 13/898
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І.
суддів :Ткаченко Н.Г.
Харченка В.М.
розглянувши касаційну скаргуЗАТ "ПриватБанк" в особі філії "Розрахунковий центр" ЗАТ "ПриватБанк"
на рішення
та постановуГосподарського суду м. Києва від 21.05.2007 року
Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2007 року
у справі за позовом
до
проВАТ "Українська страхова компанія "Гарант-АВТО" (правонаступник - ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант")
1) ЗАТ "ПриватБанк" в особі філії "Розрахунковий центр" ЗАТ "ПриватБанк";
2) Акціонерна страхова компанія "Енергополіс"
стягнення коштів
у листопаді 2006 року, ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з акціонерної страхової компанії "Енергополіс" 24 990 грн., а із ЗАТ "ПриватБанк" -31 183,28 грн. на відшкодування витрат, пов'язаних зі страховою виплатою потерпілому у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталась 02.11.2005 року з вини водія, який керував автомобілем ЗАТ "ПриватБанк".
Рішенням господарського суду м. Києва від 21.05.2007 року позов задоволено.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2007 року, апеляційна скарга відповідачів залишена без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції -без змін.
Постановлені судами рішення оскаржено в касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 11.12.2007 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ЗАТ "ПриватБанк", у якій воно посилається на неправильну правову оцінку судами дійсних обставин справи, помилковість висновків щодо наявності вини у діях його працівника і просить рішення господарського суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду скасувати, а справу передати на новий судовий розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційній скарзі доводи, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Як встановлено господарським судом першої інстанції та під час перегляду справи в апеляційному порядку, винним у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталась 02.11.2005 року на проспекті Глушкова, м. Києва і за наслідками якої було пошкоджено автомобіль "Форд" (державний НОМЕР_1) є водій ОСОБА_1., який, керуючи належним ЗАТ "ПриватБанк" автомобілем "ГАЗ 2752" (державний НОМЕР_2) порушив п.2.1 Правил дорожнього руху України.
За скоєний адміністративний проступок, який став причиною ушкодження автомобіля "Форд" (державний НОМЕР_1), водій ОСОБА_1. притягнений до адміністративної відповідальності постановою Голосіївського районного суду від 23.11.2005 року.
Встановлена постановою суду вина особи у скоєнні правопорушення внаслідок невиконання водієм ОСОБА_1. п.2.1 Правил дорожнього руху України при виїзді на головну дорогу з другорядної, доводами ЗАТ "ПриватБанк" не спростовується, а тому, висновки господарського суду першої інстанції та апеляційного господарського суду є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
З урахуванням визначеного цією нормою порядку відшкодування шкоди та з огляду на обставини заподіяної шкоди потерпілому працівником ЗАТ "ПриватБанк" під час виконання ним своїх трудових обов'язків, обсягу заподіяної шкоди та відповідальності кожного з відповідачів, господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд правомірно постановили про задоволення позову і підстав для скасування судових рішень, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 21.05.2007 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2007 року -без змін.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді Н.Г. Ткаченко
В.М. Харченко