Справа № 127/32437/24
Провадження № 2/127/4746/24
07.04.2025 Вінницький міський суд Вінницької області
в складі судді Короля О.П.,
секретаря Милого Д.В.,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача Служби у справах дітей Вінницької міської ради про позбавлення батьківських прав,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав. Позов мотивовано тим, що сторони, перебували у цивільному шлюбі, від цивільного шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Фактично шлюбні стосунки було припинено з 2021 року через абсолютне небажання зі сторони Відповідача зберегти повноцінні сімейні відносини, піклуватись та дбати про своїх дітей, займатись їх розвитком та вихованням. Відповідач не розділяв сімейних цінностей Позивача, що і стало основною причиною припинення фактичних шлюбних відносин.
З 2022 року Відповідач взагалі не цікавиться життям дітей, не займається їх вихованням і подальшим їх життям та розвитком. Відповідачем не було зроблено жодної повноцінної спроби поспілкуватись з дітьми з метою прояву інтересу до їх життя.
Після припинення фактичних шлюбних відносин з Позивачем Відповідач живе власним особистим життям, проявляє повну байдужість до життя та інтересів дітей при випадкових зустрічах та розмовах з Позивачем. На даний час Відповідач не бажає брати участь у вихованні дітей, навпаки, за її ініціативою були написані заяви до навчального закладу, де навчаються діти, та комунального закладу охорони здоров'я, де на обліку перебувають діти, з метою зняття з себе будь-якої відповідальності за їх життя та бажання перекласти вирішення усіх питань, які стосуються навчання, здоров'я і життя дітей на Позивача.
Діти фактично знаходяться на утриманні Позивача, який забезпечує для дітей належні умови проживання, гідний розвиток їх як особистостей з максимальним врахуванням їх здібностей.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18.10.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.
17.01.2025 року Cлужбою у справах дітей Вінницької міської ради надано висновок Виконавчого комітету Вінницької міської ради №01/00/011/4025 про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якого встановлено, що Відповідач проживає окремо від Позивача та дітей. Позивач на засіданні комісії повідомив, що Відповідач проживає окремо останні 6 місяців, не цікавиться дітьми та матеріально не утримує їх. Діти повідомили, що на зв'язок мати з ними не виходить, не спілкується та не проживає 7- 8 місяців.
Мати дітей ОСОБА_2 на засідання комісії 19.11.2024 року, 03.12. 2024 року та 07.01.2025року не з'явилась, хоча про дату та спосіб розгляду цього питання була належним чином повідомлена. Рекомендовані документи, які б підтверджували її участь у вихованні дітей не надала.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.03.2025 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач в судові засідання за весь час розгляду справи не з'являлась, про час, день та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини своєї неявки суду не повідомили, у встановлений судом строк не подала відзив на позов, тому суд вважає за можливе провести розгляд справи без їх участі на підставі наявних у справі доказів.
Представник третьої особи Служби у справах дітей Вінницької міської ради в судове засідання не з'явилась та подала заяву про розгляд справи за її відсутності, підтримує висновок від 17.01.2025 р. №01/00/011/4025.
Заслухавши представника позивача, показання свідків та дослідивши матеріали справи, письмові пояснення, викладені представником позивача в позовній заяві, та оцінивши, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи наведене, прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню.
Між сторонами виникли правовідносини, які ґрунтуються на вимогах ст. ст. 19, 150, 151-154, 164-166, 171 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».
ІНФОРМАЦІЯ_2 народились ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , батьками яких є : батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_2 , про що свідчать свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , видані повторно 10.08.2024 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниця Цетрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах, які на даний час припинено. Діти : ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проживають разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 що підтверджується актом №14 від 14.08.2024 р. про тимчасову відсутність особи, зареєстрованої в житловому приміщенні.
Згідно з характеристикою №23 з місця проживання, виданою комітетом мікрорайону «Корея» від 14.08.2024 року Позивач проживає з сім'єю: сином ОСОБА_4 та дочкою ОСОБА_3 , цивільна дружина ОСОБА_2 тимчасово не проживає за вказаною адресою. Черкес ОСОБА_5 за час проживання із сім'єю зарекомендував себе як зразковий батько, який щоденно піклується про дітей та активно приймає участь у їх вихованні. Відповідач проживає окремо.
До позовної заяви в якості доказів надано копії заяв, особисто написаних Відповідачем на адреси навчального закладу, де навчаються діти, та комунального закладу охорони здоров'я, де діти перебувають на обліку в сімейного лікаря, в яких зазначено про відсутність бажання у матері брати участь у житті,вихованні та навчанні дітей, припинення фактичних шлюбних відносин з батьком дітей.
Відповідно до відповіді на адвокатський запит №02-35/454 від 04.12.2024р., виданої Комунальним закладом «Вінницький ліцей №26 імені Героя України Дмитра Майбороди» ОСОБА_2 , мати дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_4 особисто не телефонувала класному керівнику щодо стану дітей та виховання та не відвідувала батьківські збори упродовж 2024/2025 навчального року
Згідно з довідкою від 07.02.2025 року, виданою МКП «Медичний стоматологічний центр» м. Вінниці» ОСОБА_1 звертався до закладу протягом 2024 року з метою лікування дочки ОСОБА_6 та профілактичного огляду сина ОСОБА_4 . Під час відвідувань протягом 2024 року був присутній тільки батько, який цікавився станом здоров'я та оплачував відповідні послуги особисто.
Згідно з актом №Ф-00000001 здачі-прийняття робіт (надання послуг), замовником з приводу апаратного лікування зору дочки ОСОБА_3 є батько ОСОБА_1 .
При розгляді справи були допитані свідки.
Зокрема свідки дали показання про те, що з досягненням дітьми шестирічного віку мати ОСОБА_2 не цікавилась їх життям, вихованням та навчанням. Останні шість років Відповідач займалась виключно собою, більшість часу її не було вдома разом з дітьми. ОСОБА_2 цікавили лише особисті інтереси.
Свідок ОСОБА_7 , яка є дочкою Відповідача від першого шлюбу повідомила, що фактично її вихованням займався вітчим ОСОБА_8 , так як матері було абсолютно байдуже до її життя і життя брата з сестрою ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . Саме Позивач завжди забирав дітей і її зі школи, постійно займався всіма питаннями навчання, виховання та утримання дітей. Діти мають належні умови для їх розвитку і навчання виключно завдяки батькові. З Відповідачем вона не спілкується, не бачила більше року і не знає, де вона зараз перебуває.
Свідок ОСОБА_9 дав показання про те, що у сторін фактично ніколи не було повноцінних сімейних стосунків, а всі питання, що стосуються життя, виховання і навчання дітей вирішувались лише Позивачем. Відповідача більше року він не бачив, зв'язку з нею немає, але і раніше свідок майже не зустрічав матір з дітьми за умови, що він кожен день бачить Позивача і дітей, тому що вони разом працюють.
Свідок ОСОБА_10 , яка є матір'ю Позивача повідомила, що з народження дітей у Відповідача не було інтересу до їх життя. Відповідач жодного дня не працювала та не займалась вихованням і навчанням дітей. Також, ОСОБА_11 , дочку від першого шлюбу ОСОБА_2 , виховав Позивач та повністю її утримує. Відповідач не вітала дітей із днем народження, не дарувала подарунки, і ніколи не приділяла належної уваги відносно дітей.
Згідно з ч. 1 ст. 90 ЦПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.
Тому при оцінці показань свідків судом проаналізовано процес формування, збереження і передачі відомостей свідками.
Судом прийнято до уваги, що свідки надали показання, посилаючись на інформацію, якою володіють особисто, а не з чужих слів. Показання свідків узгоджуються з поясненнями учасників справи і не суперечать матеріалам справи. Тому судом прийнято до уваги їх показання.
Відповідач не цікавиться своїми дітьми, матеріально їх не забезпечує, не дбає про їх фізичний та духовний розвиток, самоусунулась від виховання дітей. Наведені обставини, на переконання суду, свідчать про те, що Відповідач ухиляється від виконання батьківських обов'язків стосовно своєї дітей.
На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Права дитини, які гарантують Конституція України, Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини) та інші міжнародні договори України, мають забезпечуватись.
В Постанові ВС/КЦС по справі №753/2025/19 від 06.05.2020 р. зазначено,що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
При цьому, врахувавши обставини та факти, встановлені Службою у справах дітей Вінницької ради, суд зауважує, що наданий висновок не має переваги над іншими доказами і досліджувався судом разом з іншими письмовими доказами.
Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених зокрема, у постанові від 28.01.2021 року у справі № 753/6498/15-ц, також mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.06.2018 року у справі №500/6325/17, від 04.07.2018 року у справі № 496/4271/16-а (К/9901/29090/18) висновок органу опіки та піклування не містить ознак рішення суб'єкта владних повноважень, оскільки не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії. Він не породжує прямих юридичних наслідків для сторін та безпосередньо не впливає на їх права й обов'язки, тобто є фактично джерелом доказування при наявності цивільного спору, оскільки несе виключно інформативний характер і на відміну від рішень органу опіки та піклування має рекомендаційний характер.
Отже, висновок Служби у справах дітей Вінницької міської ради, який підтримала її представник, є лише одним з доказів у справі, носить рекомендаційний характер та не може бути самостійним засобом захисту порушеного права. Цьому документу може бути надана лише оцінка в сукупності з іншими доказами у справі при вирішенні по суті питання, для якого він був складений. Подібний правовий висновок викладений у Постановах Верховного Суду від 16.02.2022 року у справі №742/710/19 та від 30.11.2022 року у справі 523/11247/19.
Згідно із ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, виховувати дитину, готувати її до самостійного життя.
Положеннями ст.ст. 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини; на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини; батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно з положеннями ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» факт ухилення батька (матері) від виховання та утримання дітей може бути підтверджений письмовими доказами (актами, листами тощо), а також показаннями свідків. Відповідно до п. 16 зазначеної постанови ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеною обставину ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків, яка не бере участі у вихованні дітей, не піклується про їх фізичний, духовний і моральний розвиток, проживає окремо від дітей, виявляє байдужість до власних дітей та щодо своїх батьківських прав та обов'язків протягом тривалого часу.
А тому суд дійшов висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також суд зазначає, що згідно з вимогами ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України. Позивач не наполягав на стягненні судових витрат з відповідача.
Керуючись ст. ст. 19, 150, 151-155, 164-166 СК України, ст. ст. 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 263-265 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення суду подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 15.04.2025 р.
Відомості про учасників справи :
Позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
Відповідач ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ;
Третя особа Служба у справах дітей Вінницької міської ради, 21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 50, код ЄДРПОУ 44566028.
Суддя