20.12.2007 Справа № 15/282
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: судді Кузнецової І.Л.,
суддів: Чимбар Л.О.(доповідач), Верхогляд Т.А.,
секретар судового засідання: Гайдук Ю.А.,
представники сторін:
від позивача: Дидюк О.В., дов. №9/18/03-06 від 17.08.06,
представник відповідача не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ- торгстрой", смт. Ювілейне Дніпропетровської області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 22.10.2007 р. у справі № 15/282;
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ- торгстрой", смт. Ювілейне Дніпропетровської області;
до дочірнього підприємства "Найкен-Плюс" товариства з обмеженою відповідальністю "Найкен", м. Кіровоград;
про розірвання договору та стягнення 32251 грн. 32 коп.,
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 22 жовтня 2007 року у справі № 15/282 (суддя -Мохонько К.М.) позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ- торгстрой" (далі- позивач) задоволено частково:
розірвано договір доручення № 20-10/6 від 20 жовтня 2005 року укладений між ТОВ «АТБ-Торгстрой» та дочірнім підприємством «Найкен-плюс» ТОВ «Найкен»; стягнуто з дочірнього підприємства «Найкен-плюс» ТОВ «Найкен» м. Кіровоград на користь ТОВ «АТБ-Торгстрой» смт. Ювілейне -85 грн. сплаченого державного мита, 59 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні решти позову -відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить частково скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. В апеляційній скарзі позивач вказує на те, що господарський суд необгрунтовано відмовив в задоволенні позову про стягнення збитків, які відповідно до ст.611 ЦК України є одним з правових наслідків порушення зобов»язання. Господарським судом не застосовано вимог ст.621 ЦК України та ст. 226 ГК України про відшкодування збитків у разі невиконання стороною зобов»язання, що мало місце з боку відповідача, договір з яким господарським судом на цій підставі розірваний.
Вислухав пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд вважає рішення суду першої інстанції підлягаючим скасуванню в частині відмови в задоволенні позову з наступним задоволенням позову з наступних підстав.
Між сторонами укладений договір доручення № 20-10/6 від 20.10.05р. За умовами договору повірений / відповідач / зобов'язується від імені та за рахунок довірителя / позивача / виконати дії правового характеру для будівництва об'єкту за адресою: м. Кіровоград, вул. Полтавська 58, а довіритель зобов'язується прийняти результати дій повіреного, сплатити йому винагороду і компенсувати фактичні витрати понесені в результаті виконання доручень довірителя. Перелік та етапи дій, строки виконання доручення вказані в додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору. Повірений в строки зазначені в додатку № 1 надає довірителю звіт по кожному етапу послуг на протязі трьох днів після закінчення строку кожного етапу, а також загальний звіт про виконання всіх етапів наданих послуг. Аванс в розмірі 50000 грн. сплачується довірителем повіреному на протязі 15 банківських днів з моменту підписання договору, для надання послуг по 1, 2, 3 етапам вказаних в додатку № 1. Договір підписаний представниками сторін і посвідчений печатками підприємств.
В додатку № 1 до договору визначений перелік та етапи послуг, що надаються. Додаток підписаний представниками сторін та посвідчений печатками підприємств.
В додатковій угоді № 1 від 14.03.06р. сторони змінили пункти 1.1, 4.3 договору, зокрема виклавши пункт 4.3 в іншій редакції: Для надання послуг зазначених в додатку № 1 до договору, довіритель забезпечує повіреного грошовими коштами в розмірі 144000 грн. в безготівковій формі в наступному порядку -аванс в розмірі 30000 грн. сплачується довірителем повіреному в строк до 21 березня 2006 року для надання послуг по 1, 2, 3 етапам, зазначеним в додатку № 1, залишок суми, на підставі наданих звітів повіреним по факту виконання відповідного етапу по додатку № 1 до договору.
Також сторони, в додатковій угоді від 14.03.06р. виклали додаток № 1 в іншій редакції, за якою останній етап робіт повинен бути виконаний повіреним /відповідачем / до 15 грудня 2006 року.
На виконання пункту 4.3.1 договору позивач перерахував відповідачу 30000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 984 від 24.03.06р.
Відповідач у визначені додатком № 1 до договору строки до 15 грудня 2006 року, не надав доказів виконання обумовлених договором робіт ( наданих послуг). Відсутні такі докази і на час розгляду справи в суді.
Як визначено в ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Так як відповідач не виконав у строк вказаний в додатку № 1 до 15 грудня 2006 року, передбачені умовами договору роботи, то господарський суд обгрунтовано визнав дану обставину істотним порушенням договору від 20.10.05р. зі сторони відповідача і постановив законне рішення про розірвання договіру доручення № 20-10/6 від 20 жовтня 2005 року.
Разом з тим, господарським судом відмовлено в задоволенні позову про стягнення 30000 грн. сплаченого авансу з посиланням на вимоги ч.2 ст.530 ЦК України, яка визначає якщо строк виконання зобов»язання не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Господарський суд послався на те, що на день звернення з позовом до суду 17.08.07р. права позивача порушені не були, так як позивач не надав доказів звернення до відповідача з відповідною вимогою про повернення 30000 грн. в розумінні ст. 530 ЦК України до моменту його звернення з позовом до суду, а пункт 5.5 договору не визначає конкретного строку повернення повіреним грошових коштів отриманих від довірителя.
Разом з тим, апеляційний суд не погоджується з вказаним висновком господарського суду з наступних підстав.
Ч.2 ст.530 ЦК України визначає строк виконання зобов»язання боржником. Однак зобов»язання по договору для боржника було визначено в виконанні дій правового характеру для будівництва об'єкту за адресою: м. Кіровоград, вул. Полтавська, 58. Як правильно встановлено господарським судом свої зобов»язання відповідач не виконав. З вказаних підстав господарським судом договір між сторонами був розірваний. В цій частині рішення суду сторонами не оскаржується .
Апеляційний суд вважає, що господарський суд помилково застосував ст.530 ЦК України як підставу для відмови в задоволенні позову, оскільки наведена норма закону стосується строку виконання зобов»язання боржником. Підставою ж стягнення 30000 грн. сплаченого авансу позивачем правильно вказана ст. 611 ЦК України, яка передбачає правові наслідки порушення зобов»язання, одним з яких в п.4 передбачено відшкодування збитків. Також п.5 ст.653 ЦК України передбачено правові наслідки розірвання договору: у зв»язку з істотним порушенням договору однією із сторін (в даному випадку відповідачем), друга сторона (позивач по справі) може вимагати відшкодування збитків, завданих розірванням договору.
З врахуванням викладених норм, законом встановлено право позивача на відшкодування збитків, при цьому законом не передбачено попереднє звернення до відповідача з відповідною вимогою до моменту звернення з позовом до суду, а тому позов в частині стягнення 30000 грн. сплаченого авансу як завданих збитків підлягає задоволенню. Також підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення 1129,32 грн. процентів за користування грошовими коштами та 1122 грн. інфляційних втрат на підставі ст. 536, ч.2 ст. 625 ЦК України.
На користь позивача підлягають стягненню судові витрати у справі в розмірі 322 грн. -витрат на державне мито та 59 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ- торгстрой", смт. Ювілейне Дніпропетровської області -задовольнити.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 22.10.2007 р. у справі № 15/282 скасувати в частині відмови в задоволенні позову.
Стягнути з дочірнього підприємства "Найкен-Плюс" товариства з обмеженою відповідальністю "Найкен", м. Кіровоград, ідентифікаційний код 32832627 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ- торгстрой", смт. Ювілейне Дніпропетровської області, ідентифікаційний код 32010549, 30000 грн. основного боргу, 1129,32 грн. процентів за користування грошовими коштами та 1122 грн. інфляційних втрат, а всього 32251,32 грн., а також судові витрати в розмірі 381 грн.
В решті рішення залишити без змін.
Доручити господарському суду Кіровоградської області видати наказ згідно постанови.
Головуючий І.Л. Кузнецова
Суддя Л.О. Чимбар
Суддя Т.А.Верхогляд
Постанова виготовлена в повному обсязі 25.12.2007 року.