про відмову у відкритті касаційного провадження
16 квітня 2025 року
м. Київ
справа №400/11911/24
адміністративне провадження № К/990/15568/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Бевзенка В.М., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2025 у справі №400/11911/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просила суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення перерахунку розміру грошового забезпечення позивача з урахуванням посадового окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), та неоформлення і ненаданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, та 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), положень Постанови № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704;
зобов'язати відповідача перерахувати розмір грошового забезпечення позивача з урахуванням посадового окладу за спеціальним званням, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, та підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43, 63 Закону №2262-ХІІ, положень Постанови №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та 01.02.2023.
Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 13.01.2025 позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неоформлення і ненадання до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області оновлених довідок ОСОБА_1 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43, 63 Закону № 2262-ХІІ, положень Постанови № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та 01.02.2023. Зобов'язав ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсій, станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43, 63 Закону № 2262-ХІІ, положень Постанови № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та 01.02.2023. В решті позовних вимог відмовив.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.
П'ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 03.03.2025 апеляційну скаргу відповідача залишив без руху у зв'язку з несплатою судового збору за подачу апеляційної скарги та надав апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом сплати судового збору та надання до суду доказу сплати судового збору.
В апеляційній скарзі відповідач також заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору, обґрунтоване тимчасовою відсутністю коштів на його оплату.
П'ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 03.03.2025 відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
На виконання вимог ухвали суду від 03.03.2025 про залишення апеляційної скарги без руху відповідач надав до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору, обґрунтоване тимчасовою відсутністю коштів на його оплату.
П'ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.03.2025 відмовив у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу повернув скаржнику внаслідок не усунення недоліків, визначених ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2025.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій відповідач просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Повертаючи апеляційну скаргу відповідачу, суд апеляційної інстанції керувався тим, що зазначені в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2025 недоліки апеляційної скарги щодо сплати судового збору, скаржником не усунуті.
Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п'ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.
За приписами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо усунення недоліків апеляційної скарги.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена в усуненні недоліків апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Колегія суддів звертає увагу, що обставини, пов'язані з фінансуванням установи з Державного бюджету України, відсутність у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не є об'єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскарження судових рішень.
Також посилання скаржника на зазначені обставини не може надавати переваги суб'єкту владних повноважень з-поміж інших суб'єктів у формі звільнення від обов'язку сплатити судовий збір на вчинення процесуальної дії згідно до розміру, визначеного Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Частина друга статті 333 КАС України встановлює, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Таким чином, подана касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтею 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2025 у справі №400/11911/24.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Бевзенко
Суддя С.Г. Стеценко