16 квітня 2025 року
м. Київ
справа №280/6624/23
адміністративне провадження № К/990/13628/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Рибачука А.І., Стрелець Т.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10.03.2025 у справі №280/6624/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.11.2024 у справі №280/6674/23 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 в здійсненні нарахування та виплати індексації (підвищення) до пенсії, без обмеження її максимального розміру, починаючи з 01.03.2023, згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» з застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації (підвищення) до пенсії, починаючи з 01.03.2023, відповідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» з застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197, у розмірі її фактичного нарахування, без обмеження максимальним розміром індексації, з урахуванням виплачених сум.
30.01.2024 рішення набрало законної сили. 17.04.2024 по справі видано виконавчі листи.
28.11.2024 до суду надійшла заява позивача в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, а саме: зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подати у місячний термін звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.11.2023 у справі №280/6624/23 в повному обсязі; копію звіту про виконання рішення направити заявнику.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2024 у задоволенні вказаної заяви відмовлено.
Не погодившись із цим судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, не сплативши при цьому судовий збір за подання апеляційної скарги до суду.
Третій апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу від 10.02.2025, якою залишив апеляційну скаргу без руху на підставі статті 169 КАС України у зв'язку з несплатою судового збору.
Позивач подав до апеляційного суду заяву, де зазначив, що судовий збір при зверненні з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, прийнятої за результатом розгляду заяви з питань, визначених у статті 382 КАС України, не підлягає сплаті.
Ухвалою від 10.03.2025 Третій апеляційний адміністративний суд повернув апеляційну скаргу на підставі частини другої статті 298, пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
01.04.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій заявник з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10.03.2025 та направити матеріали справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. В обгрунтування підстав для касаційного оскарження зазначеного судового рішення покликається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 05.05.2022 у справі №520/9769/19, від 22.01.2020 у справі №440/207/19, від 14.02.2018 у справі №2а/0470/2563/12, від 11.08.2021 у справі №560/4364/19.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Суд апеляційної інстанції встановив, що скаржник отримав копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, однак у встановлений судом десятиденний строк недоліки апеляційної скарги не усунув, що в свою чергу стало підставою для постановлення оскаржуваної ухвали від 10.03.2025 про повернення апеляційної скарги скаржнику.
Приписами пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Положенням пункту 1 частини четвертої цієї ж статті визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Позивач, отримавши копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, не усунув її недоліки в частині сплати судового збору, а тому суд апеляційної інстанції правомірно повернув своєю ухвалою від 10.03.2025 вказану скаргу заявнику.
Водночас, суд апеляційної інстанції врахував правову позицію Великої Палати Верховного Суду з питання справляння судового збору при поданні апеляційних і касаційних скарг, наведену у постанові від 28.05.2018 у справі №915/955/15 та у постановах Верховного Суду від 13.04.2022 у справі №204/827/17, від 09.02.2023 у справах №380/22710/21, №120/3532/21-а, від 13.04.2023 у справі №120/2767/20-а, від 10.05.2023 у справі №1.380.2019.006615, від 14.12.2023 у справі №400/1715/20.
Так, Велика Палата Верховного Суду у пунктах 5.1, 5.2 постанови від 28.05.2018 у справі № 915/955/15 сформулювала правову позицію у питанні сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, про те, що положення статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) «стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом № 3674-VI справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.».
Висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у господарській справі, проте Закон №3674-VI у цій частині є універсальним і не розрізняє підходи до вирішення питання сплати судового збору за оскарження процесуальних ухвал залежно від юрисдикції.
У силу приписів пункту 1 частини другої статті 45 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій та статус суддів» Велика Палата Верховного Суду здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
Отже, під час розгляду цієї справи мають враховуватися висновки Верховного Суду, висловлені саме у складі Великої Палати Верховного Суду.
Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією щодо застосування статті 132 КАС України та статті 4 Закону № 3674-VI, висловленою у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.05.2018 у справі №915/955/15 та, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.02.2020 у справі №320/5719/19, від 24.11.2021 у справі №826/17526/18, від 13.04.2022 у справі №204/827/17, від 09.02.2023 у справі №120/3532/21-а, від 09.02.2023 у справі №380/22710/21, від 13.04.2023 у справі №120/2767/20-а, від 04.05.2023 у справі №645/135/21, від 04.07.2023 у справі №160/1712/21, від 14.12.2023 у справі №400/1715/20, від 25.01.2024 у справі №380/11373/22 та від 30.05.2024 у справі №216/3590/23.
У контексті наведеного Суд відхиляє покликання позивача на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 22.01.2020 у справі №440/207/19, від 14.02.2018 у справі №2а/0470/2563/12, від 11.08.2021 у справі №560/4364/19, оскільки застосування положень Закону України «Про судовий збір» у питанні сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу вирішено саме Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.05.2018 у справі №915/955/15.
Крім того, аналогічний правовий підхід висловлено в ухвалі Верховного Суду від 23.10.2024 у справі №560/3125/20.
Таким чином, правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За викладених обставин Суд вважає, що касаційну скаргу ОСОБА_1 слід визнати необґрунтованою, що є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд,-
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10.03.2025 у справі №280/6624/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Л.В. Тацій
Суддя А.І. Рибачук
Суддя Т.Г. Стрелець