16 квітня 2025 року
м. Київ
справа №560/10226/24
провадження № К/990/12279/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Радишевської О. Р., Уханенка С. А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови,
23 березня 2025 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд» та зареєстровано судом касаційної інстанції 24 березня 2025 року.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Радишевська О. Р. з 11 квітня 2025 року по 15 квітня 2025 року перебувала у відпустці на підставі наказу від 03 квітня 2025 року № 959/0/6-25, у зв'язку із чим вирішення питання про відкриття касаційного провадження відбувається після виходу судді з відпустки.
Верховний Суд на підставі частини п'ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати постанову від 25 червня 2024 року ВП № НОМЕР_1 про накладення штрафу в сумі 5100,00 грн.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із даним судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало апеляційну скаргу.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13 серпня 2024 року у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відстрочення сплати судового збору відмовив, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишив без руху, надавши десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду для усунення її недоліків шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору.
23 серпня 2024 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у зв'язку з відсутністю коштів.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18 вересня 2024 року заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги задовольнив, продовжити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області термін для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
01 жовтня 2024 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07 жовтня 2024 року відмовив у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційну скаргу відповідача на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року повернув.
Не погодившись із судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало апеляційну скаргу 12 грудня 2024 року, тобто з пропуском строку встановленого статтею 295 КАС України.
Разом з апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалами від 28 січня 2025 року у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року відмовив, визнав неповажними причини пропуску Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року, апеляційну скаргу залишив без руху, надавши десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду для усунення її недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку та вказати інші підстави для поновлення строку.
На виконання вказаної ухвали від апелянта 10 лютого 2024 року до суду надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка обґрунтована тим, що первинна апеляційна скарга була подана у передбачений процесуальним законодавством строк, проте, через несплату судового збору була повернута скаржнику. Також вказано про введення воєнного стану на всій території України, як на причину пропуску строку.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19 лютого 2025 року визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 19 лютого 2025 року, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області оскаржило її в касаційному порядку.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї документи, Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Згідно з частиною третьою статті 298 цього ж Кодексу апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, що були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, суд виходить з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), що безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними та допустимими засобами доказування.
При вирішенні питання про поновлення строку, у межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, що слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, що він учиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції ухвалено 29 липня 2024 року. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року у справі № 560/10226/24 повернув.
У той же час вдруге з апеляційної скаргою відповідач звернувся лише 12 грудня 2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, встановленого статтею 295 КАС України.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Маючи намір добросовісної реалізації належного права на апеляційний перегляд справи, сторона повинна забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту.
Колегія суддів звертає увагу, що обставини, пов'язані з відсутністю достатнього та своєчасного фінансування витрат установи з Державного бюджету України, не є об'єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскарженню судових рішень.
Також покликання автора касаційної скарги на зазначені обставини не може надавати переваги суб'єкту владних повноважень з-поміж інших суб'єктів у формі звільнення від обов'язку сплатити судовий збір на вчинення процесуальної дії згідно до розміру, визначеного Законом України «Про судовий збір».
Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, що склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору (постанова Верховного Суду від 05 січня 2021 року у справі № 500/2544/19).
Також Верховний Суд в ухвалі від 05 липня 2021 року у справі № 320/10912/20 зазначив, що продовження процесуального строку є правом, а не обов'язком, суду і повинно здійснюватися за наявності для цього обґрунтованих підстав. Умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.
Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені апелянтом підстави для поновлення цього строку не були підкріплені належною доказовою базою.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року у справі № 560/10226/24 за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді О. Р. Радишевська
С. А. Уханенко