Єдиний унікальний номер 722/882/21
Номер провадження 1-кс/722/198/25
про обрання запобіжного заходу
16 квітня 2025 року м.Сокиряни
Слідчий суддя Сокирянського районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 (м.Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Михалкове Сокирянського району Чернівецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,-
16.04.2025 року старший слідчий СВ ВП №1 (м.Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4 звернувся до суду з вищезазначеним клопотанням, яке погоджено прокурором Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Посилався на те, що у провадженні СВ ВП №1 (м.Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021262140000107 від 16.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 вчинив злочин проти безпеки руху та експлуатації транспорту на території м. Сокиряни Дністровського району Чернівецької області за наступних обставин.
Близько 23.25 год. 15.07.2021 водій ОСОБА_6 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Mercedes-Benz 412 D» р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Перемоги в м. Сокиряни Дністровського району Чернівецької області, зі сторони вул. Я. Мудрого, в напрямку центру м. Сокиряни (вул. 28 червня (вул. М.Грушевського) в нічний період доби, в межах населеного пункту, проявивши неуважність, не врахував дорожню обстановку, неправильно застосував прийоми керування транспортним засобом, порушивши вимоги п. 10.1, п.п. 1.5, 2.3 (б, д) Правил дорожнього руху України, які вимагають від водія:
- п. 10.1: Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
- п. 1.5: Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
- п. 2.3: Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
Внаслідок порушення та невиконання зазначених норм Правил дорожнього руху України, ОСОБА_6 , виїхавши на зустрічну смугу руху, допустив зіткнення керованого ним автомобіля із мотоциклом марки «Loncin-LX 250-15» р.н. НОМЕР_2 .
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді забійно-рваних ран передньої поверхні лівого колінного суглобу, задньої поверхні нижньої третини лівої гомілки, саден верхніх та нижніх кінцівок; відкритого багатоуламкового перелому велико- та малоберцевої (гомілковових) кісток нижньої третини лівої гомілки, які відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи №011 від 26.05.2022 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як таких що призвели до виникнення стійкої втрати загальної працездатності більш ніж на одну третину.
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/126-22/7862-ІТ від 07.11.2022 у діях водія автомобіля марки «Mercedes-Benz 412 D» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_6 вбачається невідповідність вимогам пункту 10.1 ПДР, що з технічної точки зору, перебуває в причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Михалкове Сокирянського району Чернівецької області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, не судимий.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підтверджуються: протоколом огляду місця ДТП від 16.07.2021; висновками експерта №СЕ19/126-21/5668-ІТ, №СЕ19/126-21/5669-ІТ, №СЕ-19/126-21/5670-ІТ, №103 М/Д, №102 М/Д, №011, №СЕ19/126-22/7862-ІТ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 16.07.2021; протоколами проведення слідчих експериментів. від 26.08.2022; протоколом допиту малолітнього(неповнолітнього) свідка ОСОБА_8 від 26.08.2022; іншими матеріалами кримінального провадження.
11.01.2023 року стосовно ОСОБА_6 складено та того ж дня погоджено прокурором повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
11.01.2023 року ОСОБА_6 викликано в якості підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні на 16.01.2023 року до відділення поліції №1 (м. Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області для вручення йому повідомлення про підозру.
Однак, 16.01.2023 року, а також до 24.01.2023 року ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленим, не прибув до органу досудового розслідування, причин неявки не повідомив, у зв'язку із чим в порядку ст.ст. 111, 112, 278 КПК України за місцем реєстрації останнього було надіслано 1 примірник повідомлення про підозру від 11.01.2023 з процесуальними правами та обов'язками підозрюваного.
Згідно результатів перевірки по базі даних МІТС «АРКАН» встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснив перетин кордону 07.12.2021 через пункт пропуску Шегині та на даний час перебуває за межами України.
Постановою старшого слідчого СВ ВП № 1 (м. Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області від 16.04.2025 року підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук.
Під час досудового розслідування даного кримінального провадження встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема:
- передбаченого у п.1 ч.1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, з урахуванням тяжкості злочину та міри покарання.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
На даний час підозрюваний протягом тривалого періоду переховується від органу досудового розслідування та суду, зокрема, перебуває за межами України та його місцезнаходження не відоме.
- передбаченого у п.3 ч.1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Даний ризик існує, оскільки підозрюваному відомі особи свідків та потерпілого, а тому перебуваючи на волі ОСОБА_6 зможе здійснити на них вплив, з метою схиляння до надання неправдивих показань щодо його участі та ролі у вчиненні кримінального правопорушення для уникнення кримінальної відповідальності.
Таким чином, зважаючи на наявність озвучених ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_6 злочину, обставини його вчинення, а також зважаючи на дані, що характеризують підозрюваного, вважає, що запобігання зазначеним ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою є неможливим.
Просив обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала та, з наведених у ньому підстав, просила його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився.
Згідно ч.1-3 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Слідчий суддя, до якого прибув або доставлений підозрюваний для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, зобов'язаний роз'яснити його права, зокрема, мати захисника.
Слідчий суддя зобов'язаний вжити необхідних заходів для забезпечення захисником підозрюваного, якщо останній заявив клопотання про залучення захисника, якщо участь захисника є обов'язковою або якщо слідчий суддя вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника.
Зазначені положення кримінального процесуального закону спрямовані на забезпечення підозрюваному права на захист при вирішенні питання про застосування відносно нього запобіжного заходу, якщо розгляд такого клопотання здійснюється за його участі.
Однак відповідно до ч.6 ст. 193 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Особливий порядок розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного під вартою, встановлений ч.6 ст. 193 КПК України, передбачає, що розгляд відповідного клопотання здійснюється за відсутності підозрюваного, а тому в слідчого судді не має обов'язку забезпечити такого підозрюваного захисником навіть у випадку передбаченому ч.1 ст. 52 КПК України. Тобто, за наявності передбачених у ч.6 ст. 193 КПК України підстав слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без участі підозрюваного та його захисника.
За наведених вище обставин слідчий суддя дійшов висновку про здійснення розгляду даного клопотання за відсутності підозрюваного, який перебуває за межами України та оголошений в розшук.
Заслухавши думку прокурора про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, перевіривши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Згідно п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ч.1 та п.5 ч.2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Частинами 1 та 2 ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
При цьому, поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, а тому виходячи з положень ч.5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Так, згідно досліджених в судовому засіданні письмових документів клопотання, а саме: витягу №1 з ЄРДР від 16.01.2023 року; рапорту помічника чергового ВП №1 Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області від 16.07.2021 року; протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 16.07.2021 року; протоколу допиту потерпілого від 16.07.2021 року; висновків експерта №СЕ19/126-21/5668-ІТ, №СЕ19/126-21/5669-ІТ, №СЕ-19/126-21/5670-ІТ, №103 М/Д, №102 М/Д, №011, №СЕ19/126-22/7862-ІТ; протоколів проведення слідчих експериментів від 26.08.2022 року; протоколу допиту малолітнього (неповнолітнього) свідка ОСОБА_8 від 26.08.2022 року, іншими матеріалами кримінального провадження, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
Дослідженими в судовому засіданні матеріалами клопотання також встановлено і наявність достатніх підстав вважати, що існує ряд ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Зокрема, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора, щодо можливості переховування ОСОБА_6 від органу досудового розслідування та/або суду, з урахуванням тяжкості злочину та міри покарання; можливість незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні,з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Відповідно п.3 абз.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року №4, запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають з норм КПК України, і його належної поведінки.
Разом з тим, в п.13.3 вищевказаної Постанови роз'яснено, що обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв'язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не пов'язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 розглядаючи подання, суддя з'ясовує, чи є підозра у вчиненні особою злочину або обвинувачення останньої обґрунтованими, тобто чи є в розпорядженні органу дізнання, слідчого встановлені у визначеному законом порядку достатні дані, що свідчать про наявність ознак злочину, вчиненого саме цією особою (ними можуть бути заяви й повідомлення про злочин, явка з повинною, документи, складені за результатами оперативно-розшукової діяльності, протоколи слідчих дій, висновки експертиз тощо).
У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року № 14-рп/2003 тяжкість злочину законом не визначається як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а тільки враховується поряд з іншими обставинами, передбаченими відповідними статтями КПК України.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Аналізуючи доцільність обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує таке.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України взяття під варту як запобіжний захід може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Дослідивши матеріали провадження слідчий суддя вважає, що ОСОБА_6 обґрунтовано набув процесуального статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні та йому обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, не вирішуючи при цьому питання про доведеність винуватості та остаточність кваліфікації його дій.
Відповідно до ч.1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
11.01.2023 року стосовно ОСОБА_6 було складено та того ж дня погоджено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
11.01.2023 року ОСОБА_6 викликано в якості підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні на 16.01.2023 року до відділення поліції №1(м. Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області для вручення йому повідомлення про підозру.
Однак, 16.01.2023 року, а також до 24.01.2023 року ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленим, не прибув до органу досудового розслідування, причин неявки не повідомив, у зв'язку із чим в порядку ст.ст. 111, 112, 278 КПК України за місцем реєстрації останнього було надіслано 1 примірник повідомлення про підозру від 11.01.2023 з процесуальними правами та обов'язками підозрюваного.
Водночас, згідно результатів перевірки по базі даних МІТС «АРКАН» встановлено, що ОСОБА_6 здійснив перетин кордону 07.12.2021 через пункт пропуску Шегині та на даний час перебуває за межами України.
Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою за відсутності підозрюваного слідчий суддя, серед іншого, також зобов'язаний встановити наявність достатніх підстав вважати, що такий підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.
Разом з тим, Кримінальний процесуальний кодекс України жодним чином не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного доведеністю факту перебування такої особи у міжнародному розшуку, а лише визначає необхідність оголошення такого розшуку (ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 281 КПК України).
Постановою старшого слідчого СВ ВП №1 (м. Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4 від 16.04.2025 року підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук.
Отже, обставини, встановлені під час розгляду клопотання, у сукупності дають підстави для висновку про те, що ризик переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду є актуальним.
Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.
Вказана норма права не відокремлює оголошення особи в державний, міждержавний чи міжнародний розшук. Тобто, підставами для оголошення підозрюваного в розшук (державний, міждержавний, міжнародний) є відсутність під час досудового розслідування відомостей про його місцезнаходження або перебування такої особи за межами України та неявка без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик.
Обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою є передумовою здійснення такого розшуку каналами Інтерполу та спрямоване на внесення особи в базу даних для розшуку з метою встановлення місцезнаходження розшукуваної особи, її затримання, арешту, або обмеження пересування для екстрадиції, а тому зупинення досудового розслідування, відповідно до вимог ч. 5 ст. 280 КПК України, не перешкоджає зверненню до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу.
Крім того, обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою на підставі ч. 6 ст. 193 КПК відноситься до заходів забезпечення кримінального провадження, а не до слідчих (розшукових) дій.
Під час розгляду слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Надані із клопотанням матеріали доводять наявність правових підстав для обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою а також те, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.
Обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою не тотожне застосуванню такого, оскільки після затримання ОСОБА_6 , питання можливості застосування до нього обраного запобіжного заходу або його зміну на більш м'який запобіжний захід буде розглядатися судом у встановленому законом порядку. Відтак, розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою на підставі ч.6 ст. 193 КПК України суд позбавлений можливості застосувати відносно підозрюваного більш м'який запобіжний захід.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України строк дії такої ухвали не зазначається.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається (ч. 4 ст. 183 КПК України).
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 186, ч. 6 ст. 193, 193-194, 196, 197,309 КПК України,-
Клопотання задовольнити.
Обрати стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.
З метою доставлення до Сокирянського районного суду Чернівецької області надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України, після затримання оголошеної у міжнародний розшук особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Зобов'язати посадову особу органу, уповноваженого на затримання особи, після затримання підозрюваного і не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки до місця кримінального провадження у справі доставити підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Сокирянського районного суду Чернівецької області для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м'який запобіжний захід.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у вказаному кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 5-ти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1