П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
15 квітня 2025 р. Категорія: 106000000м. ОдесаСправа № 420/8646/24
Перша інстанція: суддя Андрухів В.В.,
час і місце ухвалення: спрощене провадження,
м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Семенюка Г.В.,
суддів - Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інституту Військово-Морських Сил Національного університету “Одеська морська академія» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету “Одеська морська академія» про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів, відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, у зв'язку з порушенням термінів виплати - грошового забезпечення та виплат, належних при звільненні, виплачених 25.02.2024 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 у справі № 420/7811/23, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету “Одеська морська академія», в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Інституту Військово-Морський Сил Національного університету “Одеська морська академія» щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати - грошового забезпечення та виплат, належних при звільненні, виплачених 25.02.2024 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 року у справі № 420/7811/23; - зобов'язати Інститут Військово-Морський Сил Національного університету “Одеська морська академія» нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, у зв'язку з порушенням термінів виплати - грошового забезпечення та виплат, належних при звільненні, виплачених 25.02.2024 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 року у справі № 420/7811/23, мотивуючи його тим, що відповідачем в порушення статті 4 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» не виплачено на його користь компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Інституту Військово-Морський Сил Національного університету “Одеська морська академія» щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати - грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 03.04.2020 включно, виплаченого 25.02.2024 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 року у справі № 420/7811/23. Зобов'язано Інститут Військово-Морський Сил Національного університету “Одеська морська академія» нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, у зв'язку з порушенням термінів виплати - грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 03.04.2020 включно, виплаченого 25.02.2024 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 року у справі № 420/7811/23. У решті позову - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Інститут Військово-Морських Сил Національного університету “Одеська морська академія» подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов частково, суд першої інстанції не врахував, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі грошового забезпечення). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем індексації грошового забезпечення, що носило триваючий характер. У зв'язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. При цьому, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Інституті Військово-Морський Сил Національного університету “Одеська морська академія».
Відповідно до наказу від 03.04.2020 року № 67 ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу Інституту Військово-Морський Сил Національного університету “Одеська морська академія» та знято з усіх видів забезпечення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 р. у справі № 420/7811/23 зобов'язано Інститут Військово-Морських Сил Національного університету "Одеська морська академія" здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 30.01.2020 р. по 03.04.2020 р. та виплат, належних при звільненні (грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги за 2020 рік для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за щорічну основну відпустку та невикористану додаткову відпустку та невірно визначив розмір одноразової грошової допомоги при звільненні), у відповідності до вимог ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-ХІІ з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
25.02.2024 р. на виконання вищезазначеного рішення суду на рахунок ОСОБА_1 було зараховано 97 651, 89 грн, що підтверджується відповідною випискою банку (а.с. 12).
27.02.2024 р. представник позивача звернувся до відповідача з заявою, в якій просив нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів - грошового забезпечення та виплат, належних при звільненні, виплачених в неповному розмірі у період з 30.01.2020 по 03.04.2020, у зв'язку з порушенням строків його виплати за період з 30.01.2020 по 25.02.2023 р. (а.с.16).
Відповідач листом від 15.03.2024 р. відмовив позивачу у задоволенні його заяви (а.с.14).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати на користь позивача компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, зокрема виплаченої з затримкою суми грошового забезпечення у період з 30.01.2020 по 03.04.2020, що сплачена позивачу 25.02.2024 р. на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 року у справі № 420/7811/23.
П'ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке:
Законом України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до статті 2 цього Закону, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, у т.ч. заробітна плата (грошове забезпечення).
Згідно пункту 2 Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1427, компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи, починаючи з 01.01.1998, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс більш як на один відсоток.
З метою реалізації Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 159 від 21.02.2001 р., якою затверджено “Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» (далі - Порядок № 159).
У силу вимог пункту 3 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян.
Згідно із пунктом 4 Порядку № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Таким чином, суд зазначає, що оскільки компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, то право на компенсацію особа набуває саме в момент отримання доходу.
При цьому, за правилами статей 3-5 Закону № 2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Своєчасно не отриманий з вини громадянина дохід компенсації не підлягає.
З аналізу норм Закону № 2050-III та Порядку № 159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:
1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;
2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);
3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);
4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;
5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.
Суд зазначає, що невірний розрахунок належного позивачу грошового забезпечення у період з 30.01.2020 по 03.04.2020 відбувся з вини органу, що нараховував і виплачував грошове забезпечення.
З огляду на вищевикладене, позивач має право на отримання компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, зокрема виплаченої з затримкою суми грошового забезпечення у період з 30.01.2020 по 03.04.2020, що сплачена позивачу 25.02.2024 р. на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 року у справі № 420/7811/23.
При цьому суд зауважує, що відповідно до приписів ст. 2 Закону № 2050-ІІІ та пункту 3 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи, які не мають разового характеру, тобто лише сума виплаченого з затримкою грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 03.04.2020. А решта виплат, яка була здійснена позивачу на виконання судового рішення від 20.06.2023 року у справі № 420/7811/23, а саме: грошова допомога на оздоровлення за 2020 рік, матеріальна допомога за 2020 рік для вирішення соціально-побутових питань, грошова компенсація за щорічну основну відпустку та невикористану додаткову відпустку, невірно обчислена одноразова грошова допомога при звільненні - є виплатами, які носять разовий характер, а тому компенсації за Законом № 2050-ІІІ такі доходи не підлягають.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Інституту Військово-Морських Сил Національного університету “Одеська морська академія», - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року по справі № 420/8646/24, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький