16 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 340/6970/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Щербака А.А., Баранник Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року (суддя 1-ї інстанції Петренко О.С.) в адміністративній справі №340/6970/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити певні дії,-
29.10.2024 позивач звернулась до суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просила суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати їй індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 у розмірі, що не відповідає вимогам закону;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити їй індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з застосуванням січня 2008, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що у вказаний період проходження нею військової служби нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалось не в повному обсязі, а саме не в повному розмірі нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення, яка є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв'язку зі зростанням споживчих цін, є обов'язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Оскільки індексація грошового забезпечення не виплачена станом і на день подання позову, просить задовольнити позов у повному обсязі.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року позов задоволено.
Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що з прийняттям Постанови №1013, якою було змінено порядок проведення індексації, а саме з 01.12.2015 і включно до 01.03.2018, посадові оклади військовослужбовців не змінювались. Окрім того, вищевказаною постановою не лише істотно змінено порядок проведення індексації доходів населення починаючи з 01.12.2015, але і визначено базовий місяць (січень 2016 року), з якого в подальшому необхідно відштовхуватись для проведення індексації. Також звертає увагу, що згідно вимогами пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указу Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу. Так як позивач була включена із списків особового складу, то остання була повністю згодна з отриманими виплатами на день звільнення. Крім того, наголошує, що розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією військової частини як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.
В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходила службу у військовій частині НОМЕР_1 .
В серпні 2024 позивач звернулася до відповідача з заявою, в якій просила надати інформацію щодо складових її грошового забезпечення та виплати індексації у повному розмірі (а.с.14).
Листом від 13.09.2024 відповідачем надано позивачу запитувану інформацію, відповідно до якої встановлено, що в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 індексація грошового забезпечення здійснена з застосуванням базового місяця для розрахунку - січень 2016 (а.с.15-20).
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Суд першої інстанції з урахуванням сталої практики Верховного Суду в даній категорії спорів визнав позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.
Переглядаючи судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції доходить наступного висновку.
Спірним у справі є визначення базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів позивача за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
Висновки стосовно застосування положень пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078 щодо визначення місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовцям у вказаному періоді неодноразово викладалися Верховним Судом, зокрема, у постановах від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, від 20.04.2022 у справі № 420/3593/20, від 12.05.2022 у справі № 200/7006/21, від 12.05.2022 у справі № 580/3335/21, від 23.06.2022 у справі № 120/2399/21-а, від 28.09.2022 у справі № 400/1119/21, від 28.09.2022 у справі № 560/3965/21, від 21.03.2023 у справі № 620/7687/21, від 22.03.2023 у справі № 380/1730/22, від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21.
Практика Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права є сталою та послідовною, а висновки, наведені у вищевказаних справах, є релевантними до обставин цієї справи. Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від цих висновків, вважає їх застосовними до обставин цієї справи і надалі зауважує таке.
Частинами першою, другою, третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.91 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-XII від 03.07.1991 (далі - Закон №1282-XII).
Положеннями статті 1 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Статтею 4 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078).
Відповідно до пункту 1 цього Порядку він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Згідно із п. 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з пунктом 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
У пункті 4 Порядку №1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
З аналізу положень Закону №2011-XII та Закону №1282-XII вбачається, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.
Щодо визначення базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів позивача то колегія суддів вважає за потрібне зазначити таке.
Відповідно до положень пунктів 2, 5 Порядку №1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Згідно з пунктом 10-2 Порядку №1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.
Аналіз наведених норм законодавства України дає підстави суду дійти висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
При цьому, визначення місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) почало залежати виключно від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу) тільки з 01 грудня 2015 року, після внесення змін до Порядку №1078, постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 за №1013.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до пункту 13 указаної Постанови вона набрала чинності з 01.01.2008.
Вказана вище постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01.03.2018.
З огляду на зазначене, повноваження державних органів щодо визначення «місяця підвищення тарифних ставок (окладів)» для цілей застосування Порядку №1078 не були дискреційними, оскільки нормами цього Порядку встановлено лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 101 відсоток - по 01.01.2016 та в розмірі 103 відсотки - з 01.01.2016, починаючи з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник, яким для військовослужбовців у спірному періоді з 01.01.2016 по 28.02.2018 - був січень 2008 року.
За наведених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування позивачу індексації у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 відповідно до Порядку № 1078, оскільки в період з 01.01.2008 по 01.03.2018 встановлено незмінність посадових окладів військовослужбовців.
Підвищення тарифних ставок (окладів) після 01.01.2008, в тому числі в період проходження позивачем військової служби у складі Військової частини НОМЕР_1 , що є підставою для встановлення іншого базового місяця при проведенні індексації, не відбувалося.
Тобто, січень 2008 року є місяцем підвищенням тарифних ставок (посадових окладів), а тому відповідно до Порядку № 1078 саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців.
Цей висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній серед іншого, у постановах від 10.09.2020 у справі № 200/9297/19-а, від 05.02.2020 у справі № 825/565/17, постановах від 23.08.2022 у справі № 420/11641/21, від 13.12.2022 у справі № 420/2667/21, від 28.09.2022 у справі № 560/3965/21, від 23.08.2022 у справі № 420/11625/21, від 28.06.2022 у справі № 640/8991/21, від 28.06.2022 у справі № 420/4841/21, від 27.06.2022 у справі № 420/5976/20, від 23.06.2022 у справі № 120/2399/21-а, від 19.05.2022 у справі № 380/11904/21, від 12.05.2022 у справі № 200/7006/21, від 28.02.2023 у справі № 200/6705/21, стосовно трактування дискреційних повноважень державного органу у випадку визначення місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.
Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції, в частині задоволених позовних вимог щодо визначення січня 2008 року базовим місяцем для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 28.02.2018, відповідають зазначеним правовим позиціям Верховного Суду, а тому, враховуючи норми ч. 5 ст. 242 КАС України, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення - відсутні.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року в адміністративній справі №340/6970/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення (16.04.2025) та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Повне судове рішення складено 16.04.2025р.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник