15 квітня 2025 р. Справа № 440/12132/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.12.2024, головуючий суддя І інстанції: С.О. Удовіченко, м. Полтава, повний текст складено 30.12.24 по справі № 440/12132/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП»
до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» (далі по тексту - позивач, ТОВ «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП») звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі по тексту - перший відповідач, контролюючий орган, ГУ ДПС у Полтавській області), Державної податкової служби України (далі по тексту - другий відповідач, ДПС України), у якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11592565/38875234 від 07.08.2024 про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" № 4 від 09.05.2023 датою її направлення на реєстрацію;
- стягнути на користь Позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 844,80 грн. та витрати з оплати правової допомоги у розмірі 10 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправність та невмотивованість оскаржуваного рішення ГУ ДПС у Полтавській області № 11592565/38875234 від 07.08.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 09.05.2023, складеної на виконання умов договору № 188 про закупівлю товарів за результатами проведеної закупівлі, за фактом здійснення поставки товару - затискач анкерний (натяжний) ЗА 1.1 (2*10-16), затискач анкерний (натяжний) ЗА 1.1 (4*10-16), патрон керамічний Е27, проколюючий затискач ЗПА-1 (16-95)/(16-50), затискач проколюючий ЗПАм (16-95/1,5-10), на загальну суму 85161,60 грн, оскільки платником податку на адресу контролюючого органу було надано всі первинні бухгалтерські документи, що підтверджують вчинення господарської операції та настання обставин, з якими закон пов'язує виникнення податкових зобов'язань та права виписки спірної податкової накладної.
З посиланням на висновок Верховного Суду у постанові від 07.12.2022 по справі № 500/2237/20 зауважив, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податку, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 по справі № 440/12132/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" (вул. Автобазівська, буд. 7, м. Полтава, Полтавська область, 36008, ідентифікаційний код 38875234) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код ВП 44057192) та Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 43005393) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.08.2024 №11592565/38875234.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 09.05.2023, яка складена Товариством з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП", датою її фактичного подання на реєстрацію.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.
Перший відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 по справі № 440/12132/24 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі; судові витрати по справі покласти на позивача; розгляд справи здійснювати за участі представника ГУ ДПС у Полтавській області.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив про відсутність в діях контролюючого органу ознак протиправності, оскільки Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі по тексту - Порядок №1165) не встановлено таких вимог до квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, як викладення конкретного переліку документів. При цьому, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної було вказано певний критерій ризиковості платника податку із розрахованим показником за цим критерієм, а також викладено пропозицію щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, або відмову у такій реєстрації, що свідчить про те, що вказана квитанція відповідає вимогам пункту 11 Порядку № 1165.
Переконував, що оскільки до контролюючого органу не було надано всіх необхідних та належних документів, які дійсно підтверджували б факт виконання господарських операцій між позивачем та його контрагентом, зокрема, договорів поставки, видаткових накладних, рахунків, сертифікатів походження продукції, банківських розрахункових документів, товарно-транспортних документів, комісія, відмовляючи у реєстрації спірної податкової накладної, діяла в межах та на підставі діючих норм податкового законодавства.
Звернув увагу, що позивачем разом із повідомленням про надання пояснень було надано копію договору, адресні програми, акти надання послуг, однак, з вказаних документів не вдається за можливе встановити осіб, які виконували такі послуги, час, затрачений на їх виконання, а також пов'язаність придбаних послуг із господарською діяльністю позивача, що правомірно слугувало підставою для відмови у реєстрації спірної ПН.
Заперечуючи проти стягнутого судом першої інстанції розміру витрат на професійну правничу допомогу (4000 грн), звернув увагу на його безпідставність та необґрунтованість, оскільки визначена судом сума є неспівмірною із предметом спору, характером спірних правовідносин, так як підготовка документів не вимагала значних зусиль та часу адвоката.
Представник позивача, у надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти доводів, викладених у ній, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Наполягав, що апеляційна скарга не містить будь-яких доводів та аргументів, в чому саме полягає необґрунтованість та/або невмотивованість рішення суду першої інстанції з посиланням на конкретні обставини справи, докази або норми матеріального чи процесуального права, які на думку апелянта, порушено судом.
Вкотре наголосив, що надані платником податку первинні документи не свідчать про невідповідність господарських операцій позивача цілям та завданням статутної ТОВ «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» та його контрагентів, збитковість здійснених операцій, або інших обставин, фіктивність вчинених операцій, а також про вчинення зазначених операцій поза розумними економічними причинами (цілями ділового характеру) або отримання учасниками необґрунтованої податкової вигоди. Так, у наданих ТОВ «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» документах було у повному обсязі зазначено вид, зміст та обсяг господарської операції, що цілком спростовує будь-які сумніви контролюючого органу в їх нереальності.
У порядку статті 139 КАС України повідомив про понесені в суді апеляційної інстанції витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Другий відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" (ідентифікаційний код 38875234) зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість, що не заперечується сторонами.
Між ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" (Постачальник) та КП "Ізмаїл-Світло" (Замовник) укладений договір № 188 від 25.04.2023 (а.с. 52 зворотній бік - 54).
Відповідно до умов цього договору, продавець зобов'язується на підставі окремих заявок Покупця поставити Покупцю товар за предметом Затискач анкерний (натяжний) ЗА 1.1 (2х10-16), Затискач анкерний (натяжний) ЗА 1.1 (4х10-16), Патрон керамічний Е27, Проколюючий затискач ЗПА-1 (16-95)/(16-50), Затискач проколюючий ЗПАм (16-95/1,5-10) за кодом ДК 021:2015 31220000-4 Елементи електричних систем, у відповідності до специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, а замовник зобов'язується прийняти цей товар у власність та оплатити його. Номенклатура, асортимент товару, одиниця виміру, його кількість, ціна, загальна сума закупівлі зазначаються в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору. Загальна сума закупівлі товару по договору становить 85161,60 грн., у т.ч. ПДВ - 14193,60 грн. Розрахунки за партію товару по договору здійснюються після прийняття відповідної партії товару у власність покупця, що підтверджується видатковою накладною, в якій зазначено номенклатуру (асортимент), кількість і ціна товару, який перейшов у власність покупця, та загальна сума для оплати партії товару. Для оплати поставленої партії товару продавець надає покупцю рахунок фактуру, що містить номенклатуру (асортимент) поставленого товару, ціну на товар, та загальну суму для оплати з урахуванням вимог Податкового кодексу України, а також видаткову накладну. Розрахунки за поставлений товар здійснюються протягом 20 робочих днів з дати поставки товару, яка визначається датою підписання видаткової накладної на товар, при умові отримання від постачальника рахунку фактури, видаткової накладної.
Специфікацією, яка є додатком № 1 до договору № 188 від 25.04.2023 року, сторони погодили, що постачальник має передати у власність (поставити) наступні товари: Затискач анкерний (натяжний) ЗА 1.1 (2х10-16), Затискач анкерний (натяжний) ЗА 1.1 (4х10-16), Патрон керамічний Е27, Проколюючий затискач ЗПА-1 (16-95)/(16-50), Затискач проколюючий ЗПАм (16-95/1,5-10), загальною вартість 85161,60 грн., у т.ч. ПДВ - 14193,60 грн (а.с. 55).
25.04.2023 між ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" та КП "Ізмаїл-Світло" підписано замовлення покупця № 26 на Затискач анкерний (натяжний) ЗА 1.1 (2х10-16), Затискач анкерний (натяжний) ЗА 1.1 (4х10-16), Патрон керамічний Е27, Проколюючий затискач ЗПА-1 (16-95)/(16-50), Затискач проколюючий ЗПАм (16-95/1,5-10), загальною вартість 85161,60 грн., у т.ч. ПДВ - 14193,60 грн (а.с. 56).
25.04.2023 ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" виписано КП "Ізмаїл-Світло" рахунок на оплату № 40 згідно договору № 188 від 25.04.2023 на Затискач анкерний (натяжний) ЗА 1.1 (2х10-16), Затискач анкерний (натяжний) ЗА 1.1 (4х10-16), Патрон керамічний Е27, Проколюючий затискач ЗПА-1 (16-95)/(16-50), Затискач проколюючий ЗПАм (16-95/1,5-10), загальною вартість 85161,60 грн., у т.ч. - ПДВ 14193,60 грн (а.с. 56 зворотній бік).
09.05.2023 ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" виписано КП "Ізмаїл-Світло" видаткову накладну № 16 на Затискач анкерний (натяжний) ЗА 1.1 (2х10-16), Затискач анкерний (натяжний) ЗА 1.1 (4х10-16), Патрон керамічний Е27, Проколюючий затискач ЗПА-1 (16-95)/(16-50), Затискач проколюючий ЗПАм (16-95/1,5-10), загальною вартість 85161,60 грн., в т.ч. ПДВ 14193,60 грн (а.с. 57).
Оплату за товар проведено в безготівковій формі, що підтверджується платіжною інструкцією № 11/05/2023 від 12.05.2023 (а.с. 58).
За фактом першої події, відвантаження товару, ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" складено та направлено на реєстрацію податкову накладну № 4 від 09.05.2023 (а.с. 80).
23.05.2023 ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" отримано квитанцію, якою повідомлено, що документ прийнято, реєстрацію зупинено. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної від 09.05.2023 № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково повідомлено показник "D"=3.3912%, "P"=0. Запропоновано подати додаткові документи (а.с. 82).
24.07.2024 ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" направлено до ГУ ДПС у Полтавській області повідомлення № 65 про подання пояснень та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (а.с.83-133).
30.07.2024 на засіданні Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оформленого протоколом № 150, встановлено, що за результатами опрацювання первинних документів, поданих ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" до податкової накладної від 09.05.2023 № 4, складеної з КП "Ізмаїл-Світло" на реалізацію електротоварів, необхідно надати документи щодо транспортування товару від постачальника. Запропоновано направити ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією ГУ рішення про реєстрацію податкової накладної від 09.05.2023 № 4 (а.с. 159-160).
30.07.2024 ГУ ДПС у Полтавській області складено повідомлення № 11512712/38875234 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у якому запропоновано надати первинні документи щодо транспортування продукції (а.с. 167-169).
07.08.2024 на засіданні Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оформленого протоколом № 156, встановлено, що ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" не подано додаткових документів (а.с. 157-158).
07.08.2024 Комісією Головного управління ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення № 11592565/38875234, яким ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" відмовлено в реєстрації податкової накладної № 4 від 09.05.2023 з підстав ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку (а.с. 20).
Не погоджуючись із рішенням № 11592565/38875234 від 07.08.2024, позивач оскаржив його до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки відповідачами під час судового розгляду справи не було доведено наявності достатніх підстав для відмови у реєстрації в ЄРПН складеної позивачем податкової накладної № 4 від 09.05.2023, в той час як ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" до Комісії було надано всі необхідні документи, які складені з дотриманням законодавства, та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної № 4 від 09.05.2023.
Зважаючи на те, що доводи ГУ ДПС у Полтавській області, які покладені в обґрунтування спірного рішення визнано судом безпідставними, суд дійшов висновку, що рішення комісії ГУ ДПС у Полтавській області від 07.08.2024 № 11592565/38875234 не ґрунтується на вимогах законодавства, винесене без урахування усіх обставин, які мали значення для їх прийняття, а відтак підлягає скасуванню.
Належним способом захисту порушеного права позивача суд визначив зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 09.05.2023, яка складена Товариством з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП", датою її фактичного подання на реєстрацію.
Дослідивши надані документи на підтвердження обґрунтованості розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу, суд вважав, що заявлена сума 10000 грн є неспівмірною із складністю справи та фактично витраченим часом на виконання адвокатом робіт (наданих послуг), вказаних у акті здачі-прийняття робіт (надання послуг), що мало наслідком визначення судом обґрунтованою, об'єктивною та такою, що підпадає під критерій розумності, вартість послуг адвоката на рівні 4000 грн.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
За змістом підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі за текстом ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі за текстом - Порядок № 1246).
Зокрема, пункт 12 Порядку № 1246 передбачає, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Колегія суддів зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкових накладних обов'язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову в реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі за текстом ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом ЄРПН, Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі, права та обов'язки їх членів затверджено Порядком № 1165, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з приписами пункту 7 Порядку № 1165 у разі встановлення за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування відповідності відображених в них операцій хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку № 1165).
Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем, за результатами розгляду надісланої податкової накладної, отримано квитанцію, в якій зазначено, що податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку).
Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Додатково повідомлені показники «D»=3.3912 %, «Р»=0.
Критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначені у Додатку № 1 до Порядку № 1165.
Згідно з пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку, останній відповідає такому критерію якщо у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Аналіз пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку (підпункт 2 пункту 11 Порядку № 1165).
Разом з цим, з дослідженої колегією суддів квитанції встановлено, що перший відповідач, наводячи числові показники «D», «Р», не надає при цьому розрахунку за критерієм підпункту 2 пункту 11 Порядку № 1165, чим позбавляє платника податків можливості визначитися з переліком документів, які слід подати для усунення сумніву контролюючого органу у ризиковості здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку № 520 передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова декларація для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов'язань між суб'єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним.
Крім того, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 3 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20.
Відповідно до пункту 9 Порядку № 520 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.
Згідно з пунктом 10 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі у разі:
ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії державної податкової служби повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
За результатами аналізу наведених норм Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2021 року у справі № 380/3498/20 зазначив, що чинними нормативно-правовими актами наведено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.
Колегія суддів зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом у своїх рішеннях, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 2540/3009/18.
Колегія суддів наголошує, що ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" має право укладати договори з будь-яким суб'єктом і визначати умови такого договору за домовленістю на власний розсуд, а будь-які сумніви контролюючого органу або віднесення позивача до переліку суб'єктів господарювання, які знаходяться на контролі ДПС України, повинні бути обґрунтовані належним чином та доведені в установленому законом порядку. Контролюючий орган має право здійснити податкову перевірку або будь-які інші заходи контролю у разі наявності на те законних підстав, однак підміняти такі перевірки рішеннями про зупинення реєстрації розрахунків коригування та про відмову у їх реєстрації, на думку колегії суддів, є проявом свавілля, що несумісно з принципами демократичного суспільства.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість і вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 02 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18.
Натомість, у квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної не відображено сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, які б вказували на ризиковість платника податку, та не наведено вичерпного переліку документів, який необхідно надати, що свідчить про необґрунтованість та невмотивованість такого рішення, оскільки позивач не міг передбачити відсутність яких саме документів може слугувати підставою для відмови в реєстрації податкової накладної.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем до податкового органу було надано повідомлення № 65 від 24.07.2024 про надання пояснень та копії документів щодо податкової накладної № 4 від 09.05.2023, реєстрацію якої зупинено з додатками (21 шт.), зокрема: договір № 188 від 25.04.2023, специфікація до договору, замовлення покупця № 26 від 25.04.2023, рахунок на оплату № 40 від 25.04.2023, видаткова накладна № 16 від 09.05.2023, платіжна інструкція № 11/05/2023 від 12.05.2023, оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за квітень-травень 2023 року, рахунок-фактура № СФ-0000695 від 28.04.2023, видаткова накладна № РН-0007131 від 28.04.2023, рахунок-фактура СФ-0000732 від 04.05.2023, видаткова накладна № РН-0007159 від 04.05.2023, фільтрована виписка за період за період з 01.04.2023 по 30.05.2023, платіжна інструкція № 5701 від 28.04.2023, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за квітень 2023 року - травень 2023 року, Договір № 154739 від 19.01.2018, заява про приєднання, рахунок-фактура № НП-009324512 від 20.05.2023, акт здачі-прийняття робіт № HII-009324512 від 20.05.2023, фільтрована виписка за період 01.01.2023 по 31.12.2023, платіжна інструкція від 19.05.2023, платіжна інструкція від 08.03.2023, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за 2023 рік, договір оренди № 41/23 від 30.01.2023, акт приймання передачі приміщень, рахунок-фактура № 43 від 30.04.2023, акт надання послуг від 30.04.2023, рахунок-фактура № 41 від 31.05.2023, акт надання послуг від 31.05.2023, рахунок-фактура № 39 від 30.06.2023, акт надання послуг від 30.06.2023, платіжна інструкція № 5717 від 18.05.2023, платіжна інструкція № 5725 від 24.05.2023, платіжна інструкція № 5774 від 20.06.2023, платіжна інструкція № 5806 від 13.07.2023, фільтрована виписка за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за 2023 рік, акт звірки взаєморозрахунків за 2023 рік, штатний розпис від 30.12.2022, наказ № 1 від 18.09.2013, наказ № 3-K від 06.05.2020, наказ № 1-К від 11.11.2019, наказ № СЛГО0000003-0000000020 від 04.03.
Дослідивши вказані документи колегією суддів встановлено, що за фактом здійснення поставки товару - затискач анкерний (натяжний) ЗА 1.1 (2*10-16), затискач анкерний (натяжний) ЗА 1.1 (4*10-16), патрон керамічний Е27, проколюючий затискач ЗПА-1 (16-95)/(16-50_, затискач проколюючий ЗПАм (16-95/1,5-10), на загальну вартість 85161,60 грн, у тому числі ПДВ - 14196,60 грн, що підтверджується видатковою накладною № 16 від 09.05.2023, позивач, вважаючи, що у нього виникло податкове зобов'язання відповідно до частини 1 статті 187 ПК України (за правилом першої події), керуючись пунктом 201.1 статті 201 ПК України, сформував на адресу контрагента КП «Ізмаїл-Світло» податкову накладну від 09.05.2023 № 4 на загальну суму 85161,60 грн, у тому числі ПДВ - 14196,60 грн та подав її на реєстрацію.
Колегія суддів зазначає, що вказані документи та пояснення стосовно здійсненої господарської операції позивачем були надані до Комісії Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не заперечуються першим відповідачем, однак залишені поза увагою.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що положеннями пункту 9 Порядку № 520 (в редакції, яка була чинна на момент прийняття оскаржуваного рішення) контролюючому органу за результатами розгляду пояснень та документів, поданих платником на виконання вимог пункту 5 Порядку № 520, було надано право направити повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування.
Враховуючи, що контролюючий орган вважав недостатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної подані позивачем разом з повідомленням документи, з посиланням на пункт 9 Порядку № 520 ТОВ «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» було надіслано повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН № 11512712/38875234 від 30.07.2024, із зазначенням про необхідність надання копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено, зокрема: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, первинних документів щодо транспортування продукції.
У додатковій інформації повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН № 11512712/38875234 від 30.07.2024 зазначено про необхідність надання документів щодо транспортування товару від постачальника.
Відповіді на вказане повідомлення ТОВ «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» не надавало, оскільки вважало, що попередньо всі витребувані документи вже знаходилися у розпорядженні контролюючого органу, як такі, що надсилалися раніше разом з повідомленням № 65 від 24.07.2024.
Колегією суддів встановлено, що дійсно витребувані контролюючим органом документи були надані позивачем разом із повідомленням про надання пояснень № 65 від 24.07.2024, отже, малися у розпорядженні ГУ ДПС в Полтавській області станом на момент надсилання повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Водночас, податковим органом жодним чином не обґрунтовано необхідність повторного витребування та подання позивачем вищевказаних документів, причини їх неприйняття із повідомленням про надання пояснень № 65 від 24.07.2024.
Як вбачається зі змісту рішення ГУ ДПС у Полтавській області про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН № 11592565/38875234 від 07.08.2024, підставою для його прийняття слугувало ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН.
Водночас, вже у прийнятому ГУ ДПС у Полтавській області рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН № 11592565/38875234 від 07.08.2024 в додатковій інформації взагалі не зазначено конкретно яких саме документів не вистачило контролюючому органу для прийняття позитивного рішення.
Покликання на ненадання позивачем первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, транспортування, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, є неприйнятними, оскільки по-перше, вказані документи надавалися податковому органу, по-друге, контролюючим органом не підкреслено які саме з наведеного переліку документи слід надати позивачу, хоча сам бланк (форма) передбачає необхідність здійснення таких дій, про що свідчить відповідне позначення (документи, які не надано, підкреслити).
Вимога про подання документів щодо зберігання товару та складських документів на етапі здійснення поставки товару для підтвердження інформації, зазначеної у спірній податковій накладній, реєстрацію якої зупинено, на переконання колегії суддів, є передчасною, оскільки складення вказаних документів відбувається у часі пізніше, ніж виписка видаткової накладної, на підставі якої і відбулося постачання товару.
Колегія суддів враховує, що оскільки поставлений товар є незначним за обсягом, залучення додаткових трудових сил та механізмів не потребувалося, завантаження та подальше розвантаження могло здійснюватися власними силами, із врахуванням транспортування товару шляхом залучення перевізника ТОВ "НОВА ПОШТА", ненадання платником податку складських документів та відомостей щодо навантаження, розвантаження продукції не може бути підставою для відмови у реєстрації спірної ПН.
Колегія суддів зауважує, що неналежна вмотивованість оскаржуваного рішення призводить до правової невизначеності в частині окреслення, що саме розумілося під наданням платником вказаних документів.
Твердження про відсутність документів щодо транспортування товару від постачальника спростовується наявними у матеріалах справи та наданими позивачем разом з повідомленням договором з ТОВ «НОВА ПОШТА» № 639086 від 11.12.2019, рахунком - фактурою № НП-009324512 від 20.05.2023, актом здачі-приймання робіт НП-009324512 від 20.05.2023, специфікацією до акту наданих послуг № НП-009324512 від 20.05.2023, платіжною інструкцією № 5719 від 19.05.2023 та фільтрованою випискою за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, з яких вбачається, що перевезення товару здійснювалось із залученням перевізника - ТОВ «НОВА ПОШТА» за допомогою власних засобів перевізника.
Так само, податковим органом жодним чином не обґрунтовано причини неможливості прийняття документів, які вже були подані ТОВ «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» із повідомленням про надання пояснень та необхідність повторного витребування цих самих документів.
Більше того, як зазначив Верховний Суд у постанові від 7 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Варто зазначити, що відповідно до пункту 3 частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
У постанові Верховного Суду від 28 листопада 2022 року у справі № 826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини другої статті 2 КАС України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб'єкт владних повноважень, у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
У цій справі Суд також вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі «Suominen v. Finland», заява № 37801/97, пункт 36), відповідно до якої орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Отже, критеріями обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов'язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов'язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 420/14943/21.
Разом з цим, при прийнятті спірного рішення №11592565/38875234 від 07.08.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 09.05.2023 першим відповідачем не надано правової оцінки фактичним обставинам справи (поданим документам, іншим доказам), врахування яких є обов'язковим у силу вимог закону.
Колегія суддів зазначає, що суб'єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації в ЄРПН, хоч і є визначеним у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (у тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.
Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19 липня 2023 року у справі № 420/7850/22.
Колегія суддів враховує, що відповідно до сталої практики Верховного Суду в аналогічних спорах, при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов'язок платника податків скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН.
У постанові від 21 лютого 2023 року по справі № 2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов'язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.
Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі № 460/8040/20, у якій Суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинні бути вказані об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
В свою чергу, з настанням першої події, із визначених пунктом 187.1 статті 187 ПК України, зокрема, поставкою товару, що підтверджується відповідною видатковою накладною, і було пов'язано складання спірної податкової накладної та подання її на реєстрацію.
Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.
Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акту індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації ПН/РК, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень “суб'єктивізує» акт державного органу та не дає змогу суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган прийшов саме до таких висновків, надати їм правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН.
Зупинення реєстрації податкових накладних не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів, дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18.
Колегія суддів зауважує, що в силу частини 2 статті 2 КАС України будь-які рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
ГУ ДПС у Полтавській області під час судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови в реєстрації спірної ПН в ЄРПН.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, враховуючи, що позивачем своєчасно, за встановленою формою та у повному обсязі, відповідно до приписів пункту 6 Порядку № 1165, пункту 5 Порядку № 520 і підпунктів 201.16.1, 201.16.2. пункту 201.16. статті 201 ПК України подано до ГУ ДПС у Полтавській області інформацію та документи, які підтверджують здійснення господарської операції та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної, колегія суддів вважає, що ГУ ДПС у Полтавській області при прийнятті рішення № 11592565/38875234 від 07.08.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 09.05.2023 діяло необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення, не на підставі та не у спосіб, що передбачені ПК України, без дотримання вимог частини 2 статті 2 КАС України, а тому наявні підстави для визнання його протиправним та скасування.
Як установлено пунктами 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому, вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності “небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менш, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути “ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, “ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Згідно з положеннями рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта.
На законодавчому рівні поняття “дискреційні повноваження» суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
У справі, що переглядається, умови, за наявності яких контролюючий орган зобов'язаний був зареєструвати спірну податкову накладну були виконані позивачем, а тому у другого відповідача був лише один вид правомірної поведінки зареєструвати таку накладну. За законом у контролюючого органу не було вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.
Зважаючи на те, що обставини, які слугували підставами для відмови в реєстрації спірної податкової накладної, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛАЙНТ ГРУПП" від 09.05.2023 № 4 датою її фактичного подання.
Щодо вимог в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу, заявлених до стягнення з першого відповідача, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 7 статті 139 КАС України).
Відповідно до частин 3, 4 статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Положеннями частин 3, 4 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 статті 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).
Згідно з частиною 6 статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 135 КАС України).
З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов'язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Положеннями статті 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Так, надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Представником позивача для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду було подано зокрема, копії : договору № 81 від 21.06.2024 про надання правової допомоги, додаткової угоди № 32 від 09.10.2024 до договору про надання правової допомоги № 81 від 21.06.2024, акт приймання-передачі наданих послуг № 32 від 11.10.2024 до договору про надання правової допомоги № 81 від 21.06.2024, звіт про надання правової допомоги № 32 від 07.10.2024, рахунок-фактуру № 11/10-4 від 11.10.2024 на суму 10000 грн, ордер серії ВІ №1245598 та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 18-19, 134-136).
Дослідивши вказані документи колегією суддів встановлено, що між адвокатом Александровою Дар'єю Станіславівною та Товариством з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» укладено Договір № 81 про надання правової допомоги від 21.06.2024 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого, адвокат приймає доручення клієнта та бере на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу щодо:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань;
- складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру;
- складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства);
- представництва та захисту інтересів клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.
У пункті 3.1 Договору, сторони узгодили, що розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами окремо додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього Договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до Договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін.
У пункті 1 Додаткової угоди № 32 від 09.10.2024 до Договору про надання правової допомоги № 81 від 21.06.2024 сторони узгодили, що адвокат зобов'язується здійснювати представництво та захист інтересів клієнта у суді першої інстанції (Полтавський окружний адміністративний суд) :
Вартість послуг:
- підготовка та пред'явлення позовної заяви до Полтавського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН №11592565/38875234 від 07.08.2024 та зобов'язання вчинити певні дії, 4 години, вартість 10000 грн.
За змістом акту приймання/передачі наданих послуг № 32 від 11.10.2024 до Договору про надання правової допомоги № 81 від 21.06.2024, адвокатом були надані наступні види правової допомоги:
- підготовка та пред'явлення позовної заяви до Полтавського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН № 11592565/38875234 від 07.08.2024 та зобов'язання вчинити певні дії, 4 години, вартість 10000 грн.
Таким чином, з наведеного слідує, що звертаючись до суду першої інстанції з заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, представник позивача надав до суду всі необхідні докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що має бути сплачена позивачем.
Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 23.04.2019 у справі № 826/9047/16, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Зі змісту норм частини 4, 5 та 6 статті 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).
За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Колегія суддів враховує, що вмотивованих доводів щодо неспівмірності стягнутого судом першої інстанції розміру витрат на правову допомогу (4000 грн) першим відповідачем не наведено.
Апеляційна скарга в частині заперечень щодо стягнутого судом першої інстанції розміру витрат на професійну правничу допомогу містить лише загальні твердження, які не дають змогу оцінити в чому саме полягає неспівмірність визначеного судом першої інстанції розміру витрат на правову допомогу. Також, апелянт не зазначає, яка саме, на його переконання, сума правової допомоги буде співмірною та пропорційною до предмета та складності спору.
При цьому, колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді першої інстанції, а саме представником позивача складено позовну заяву.
Під час перегляду даної справи суд апеляційної інстанції також враховує обсяг вказаного документу (16 сторінок), кількість опрацьованих адвокатом первинних документів та результат розгляду даної справи (задоволення позову у повному обсязі).
Таким чином, враховуючи досліджені судом докази на підтвердження понесених позивачем витрат, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних за умовами відповідного договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, з огляду на ступень складності даної справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, а також прийняття судом першої інстанції рішення про задоволення позову, колегія суддів не вбачає підстав для зменшення визначеного судом першої інстанції розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає до стягнення (4000,00 грн).
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 по справі № 440/12132/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко