Справа № 759/466/25 Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/2059/2025 Доповідач в суді ІІ інстанції ОСОБА_2
09 квітня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
та секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 04 лютого 2025 року про відмову у арешті майна у кримінальному провадженні №12023000000000338 від 23.02.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 367 КК України,
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 04 лютого 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження за №12023000000000338 від 23.02.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 367 КК України.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора та накласти арешт на майно, а саме: грошові кошти в сумі 5 244 480 гривень, ноутбук марки HP sn CND2402H0D, ноутбук марки HP sn CNDD135W1Q, ноутбук марки HP sn C5CD1226HMZ, моноблок Apple iMac model A2115 sn C02DK26CPN5T, мобільний телефон «Redmi», мобільний телефон Iphone15 pro.
Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що стороною обвинувачення встановлено нові обставини, які дають підстави вважати, що вказане майно набуто та використовується у неправомірній діяльності причетних осіб, а також доведено підставу і мету накладення арешту на майно.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, думку захисника ОСОБА_7 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційну скаргу прокурора необхідно задовольнити частково, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, ГСУ НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12023000000000338 від 23.02.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 367 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб, зокрема службові особи податкового органу та ряд суб'єктів господарської діяльності, а саме: ТОВ «Аттіка-2007», ТОВ «Сучасні бізнес-системи», ТОВ «Основа Інфо», ТОВ «Оптова сигаретна асоціація», ТОВ «Тютюнова компанія Слобожанщини», ТОВ «Тоскана Трейдінг», за результатами реалізації підакцизних товарів - тютюнових виробів через оптово-роздрібну мережу, систематично формують значні масиви необлікованої готівки, які за «комісію», що складає два-три відсотки від суми, вказаними учасниками акцизного ринку реалізуються учасникам транзитно-конвертаційних центрів, при цьому до податкової звітності суб'єктів господарської діяльності обох сторін вносяться відомості про фіктивні фінансово-господарські операції, що не оподатковуються податком на додану вартість з метою легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.
Зокрема, встановлено, що з метою реалізації зазначеної неправомірної діяльності, використовуються наступні суб'єкти господарської діяльності з ознаками фіктивності, а саме: ПП «Новік Груп» (нова назва - ПП «Тандерг Трейд», код ЄДРПОУ 45147009), ТОВ «Гран-Прі 2023» (нова назва - ТОВ «Бджілка 2023», код ЄДРПОУ 44913345), ТОВ «Фініган» (код ЄДРПОУ 44920567), ТОВ «Девіксон» (код ЄДРПОУ 43999039).
У відповідності до аналітичних досліджень за № 256/99-00-08-01-04-20/38397793 та № 257/99-00-08-01-04-20/34630835 від 14.10.2024, проведених спеціалістами Державної податкової служби України, у період з 2023 по 2024 рік суб'єктами господарської діяльності ТОВ «Аттіка-2007» та ТОВ «Сучасні бізнес-системи» з метою легалізації (відмивання) коштів отриманих злочинним шляхом здійснено удаваних фінансово-господарських операцій з суб'єктами господарської діяльності з ознаками фіктивності на загальну суму 142, 8 млн. грн. та занижено податок на прибуток за відповідний період на 25, 7 млн. грн.
Згідно з отриманими в ході досудового розслідування матеріалами ПП «Новік Груп», ТОВ «Гран-Прі 2023», ТОВ «Девіксон» та ТОВ «Фініган» за 2023-2024 роки сплачено податків на загальну суму близько 32 тис. грн. незважаючи на те, що сумарний оборот коштів по їх розрахункових рахунках у банківських установах за вказаний період становить понад 1 млрд грн.
Під час досудового розслідування встановлено, що до вчинення даного кримінального правопорушення може бути причетний ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
22.10.2024 слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва винесено ухвалу про надання дозволу на проведення обшуку за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «Аттіка-2007» та ТОВ «Тоскана Трейдінг», за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 18, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:78:115:0001.
7.11.2024 підставі ухвали Святошинського районного суду м. Києва проведено обшук за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «Аттіка-2007» та ТОВ «Тоскана Трейдінг», за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 18, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:78:115:0001, в ході якого виявлено та вилучено: грошові кошти в сумі 5 244 480 (пять мільйонів, двісті сорок чотири тисячі, чотириста вісімдесят) гривень, ноутбук HP sn CND2402H0D, ноутбук HP sn CNDD135W1Q, ноутбук HP sn C5CD1226HMZ, моноблок Apple iMac model A2115 sn CO2DK26CPN5T, мобільний телефон Redmi, мобільний телефон Iphone 15 pro.
04.02.2025 ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження за №12023000000000338 від 23.02.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 367 КК України.
Слідчий суддя виходив з того, що клопотання ініційовано повторно, натомість, КПК України не передбачає можливості повторного вирішення питання про накладення арешту на те ж саме майно та з тих самих правових підстав, щодо якого слідчим суддею спочатку було прийнято рішення про його арешт, яке було в подальшому скасовано.
Однак, з такими висновками слідчого судді суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитися, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог п. 18 ст. 3 КПК України слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Тобто, за змістом вказаної норми однією з головних функцій слідчого судді є насамперед здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів учасників кримінального провадження під час досудового розслідування.
За положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Тобто, враховуючи сферу дії принципу диспозитивності, процесуальний закон чітко зазначає у який спосіб суд, слідчий суддя вирішують питання. Таким чином, слідчий суддя має вирішувати питання, які віднесені до його повноважень процесуальним законом і саме в спосіб, передбачений процесуальними нормами.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини.
Порядок та наслідки розгляду клопотання про арешт майна регулюється ст.172, 173 КПК України.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя не врахував, що нормами КПК України не передбачено можливість слідчого судді залишити без задоволення клопотання про арешт майна, у зв'язку з повторною подачею клопотання про накладення арешту на те ж саме майно та з тих самих правових підстав, щодо якого слідчим суддею спочатку було прийнято рішення про його арешт, яке було в подальшому скасовано, тому, враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу поза межами його процесуальних повноважень, з порушенням вимог щодо кримінального провадження, передбачених Кримінальним процесуальним законом, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали і призначення нового розгляду у суді першої інстанції для розгляду клопотання про арешт майна по суті.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 04 лютого 2025 року - скасуванню, з призначенням нового розгляду слідчим суддею матеріалів клопотання про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження за №12023000000000338 від 23.02.2023.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 04 лютого 2025 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою призначити новий судовий розгляд клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження за №12023000000000338 від 23.02.2023.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ________________ ОСОБА_9
Судді:
ОСОБА_10 ____________