Справа № 369/1396/25 Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/2046/2025 Доповідач в суді ІІ інстанції ОСОБА_2
09 квітня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
та секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 січня 2025 року про арешт майна у кримінальному провадженні №12023111050004277 від 18 жовтня 2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 січня 2025 року задоволено клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12023111050004277 від 18 жовтня 2023 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Накладено арешт на майно, яке було вилучено 20.01.2025 в період часу з 08 год. 08 хв. по 13 год. 18 хв., в ході проведення обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області за місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: ноутбук марки «Grundig CNB 1550 A1 B2 із серійним номером 8820871600141007941001 поміщено до с/п PSP3210582; ноутбук марки «Asus» із маркуванням D7N0CX447336309 поміщено до с/п WAR1556251; картка платіжна «АТБ-маркет» із № НОМЕР_1 , платіжна картка «Монобанк» у кількості 5 одиниць з номерами: 1) НОМЕР_2 ; 2) НОМЕР_3 : 3) НОМЕР_4 ; 4) НОМЕР_5 ; 5) НОМЕР_4 поміщено до с/п WAR1973770; грошові кошти номіналом 100 доларів США у кількості 42 одиниці із наступними серійними номерами: 1) HF57839831E F6; 2) KF13302383A F6; 3) КВ51505294Q B2; 4) НК43189355С К11; 5) КЕ01206110В Е5; 6) НС75706004А С3; 7) НС45346388В С3; 8) НВ72780452В В2; 9) КВ11405276К В2; 10) КВ17070138В В2; 11) КВ11051540L В2; 12) НD25687724B D4; 13) DB24643062C В2; 14) НF67975557 D F6; 15)НВ16812046L B2; 16) FF50709476A F6; 17) НЕ54356215D E5; 18) НВ54175756R B2; 19)КВ75180330К В2; 20)KF62102795C F6; 21) HF41019014F F6; 22) КВ83809269J B2; 23) КВ02938238G B2; 24) KL93717254A L12; 25) KG44455840В G7; 26) КВ61073571К В2; 27) КВ04069905L B2; 28) КА54536289А А1; 29) НС48915398В С3; 30) НG05700254B G7; 31) KJ06168460A J10; 32) КВ91686540G B2; 33) HF62276504C F6; 34) НЕ11984225D E5; 35) НВ60995334М В2; 36) КВ37961946А В2; 37) НD00082956B D4; 38) КЕ06089486А Е5; 39) КF21796635B F6; 40) КВ21275481Р В2; 41) НJ49285579A J10; 42) НС35243960В С3 поміщено до с/п WAR1973768.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить її повністю скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна.
Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що ні в самому клопотанні, ні ухвалою слідчого судді не визначено, за якими підставами чи розумністю підозр вилучене майно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Апелянт зазначає, що вилучені ноутбуки є несправними, розбитими, про що зазначено в протоколі обшуку та не визначено доказом чого у кримінальному провадженні вони можуть слугувати, чи можуть ноутбуки містити інформацію щодо причетних осіб до скоєння кримінального правопорушення, чи можуть вони містити інформацію щодо транзакцій тощо.
Крім того, апелянт наголошує на тому, що грошові кошти також не відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, оскільки вони отримані ОСОБА_7 від своєї матері - ОСОБА_9 , яка в свою чергу працює у Федеративній республіці Німеччині, де отримує доходи, та були передані сину під час його відвідування у квітні та червні місяцях 2023 року.
Прокурор у судове засідання повторно не прибув, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, просив відкласти розгляд справи у зв'язку з перебуванням його на лікарняному, однак, жодних належних та допустимих доказів на підтвердження поважності неприбуття у судове засідання до клопотання не додав, а відтак колегія суддів вважає, що наведені в клопотанні підстави є необґрунтованими та неповажними причинами неприбуття прокурора у судове засідання, а будь-яких інших об'єктивних підстав неможливості прибути в судове засідання клопотання не містить.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд за відсутності осіб, які без поважних причин не прибули у судове засідання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
З урахуванням наведеного, оскільки клопотання розглянуто слідчим суддею за відсутності учасників процесу, тому колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, 23 січня 2025 року до суду надійшло клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023111050004277 від 18 жовтня 2023 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження № 120231110500004277 від 18.10.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до ЧЧ Бучанського РУП ГУНП в Київській області надійшла заява про вчинення шахрайських дій, керівником магазину ТОВ "Гараж Мобаїл Групп", які останній здійснював за адресою: м. Буча, вул. Жовтнева 66 А (ТЦ "Буча Пасаж") до вчинення кримінального правопорушення можуть бути пречтні: ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_20 ІНФОРМАЦІЯ_10
20 січня 2025 року в період часу з 08 год. 08 хв. по 13 год. 18 хв., на підставі ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було проведено обшук, в ході якого було виявлено та вилучено:
- ноутбук марки «Grundig CNB 1550 A1 B2 із серійним номером 8820871600141007941001 поміщено до с/п PSP3210582; ноутбук марки «Asus» із маркуванням D7N0CX447336309 поміщено до с/п WAR1556251; картка платіжна «АТБ-маркет» із № НОМЕР_1 , платіжна картка «Монобанк» у кількості 5 одиниць з номерами: 1) НОМЕР_2 ; 2) НОМЕР_3 : 3) НОМЕР_4 ; 4) НОМЕР_5 ; 5) НОМЕР_4 поміщено до с/п WAR1973770; грошові кошти номіналом 100 доларів США у кількості 42 одиниці із наступними серійними номерами: 1) HF57839831E F6; 2) KF13302383A F6; 3) КВ51505294Q B2; 4) НК43189355С К11; 5) КЕ01206110В Е5; 6) НС75706004А С3; 7) НС45346388В С3; 8) НВ72780452В В2; 9) КВ11405276К В2; 10) КВ17070138В В2; 11) КВ11051540L В2; 12) НD25687724B D4; 13) DB24643062C В2; 14) НF67975557 D F6; 15)НВ16812046L B2; 16) FF50709476A F6; 17) НЕ54356215D E5; 18) НВ54175756R B2; 19)КВ75180330К В2; 20)KF62102795C F6; 21) HF41019014F F6; 22) КВ83809269J B2; 23) КВ02938238G B2; 24) KL93717254A L12; 25) KG44455840В G7; 26) КВ61073571К В2; 27) КВ04069905L B2; 28) КА54536289А А1; 29) НС48915398В С3; 30) НG05700254B G7; 31) KJ06168460A J10; 32) КВ91686540G B2; 33) HF62276504C F6; 34) НЕ11984225D E5; 35) НВ60995334М В2; 36) КВ37961946А В2; 37) НD00082956B D4; 38) КЕ06089486А Е5; 39) КF21796635B F6; 40) КВ21275481Р В2; 41) НJ49285579A J10; 42) НС35243960В С3 поміщено до с/п WAR1973768.
Вказані речі визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 січня 2025 року накладено арешт на майно, яке було вилучено 20.01.2025 в період часу з 08 год. 08 хв. по 13 год. 18 хв., в ході проведення обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області за місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: ноутбук марки «Grundig CNB 1550 A1 B2 із серійним номером 8820871600141007941001 поміщено до с/п PSP3210582; ноутбук марки «Asus» із маркуванням D7N0CX447336309 поміщено до с/п WAR1556251; картка платіжна «АТБ-маркет» із № НОМЕР_1 , платіжна картка «Монобанк» у кількості 5 одиниць з номерами: 1) НОМЕР_2 ; 2) НОМЕР_3 : 3) НОМЕР_4 ; 4) НОМЕР_5 ; 5) НОМЕР_4 поміщено до с/п WAR1973770; грошові кошти номіналом 100 доларів США у кількості 42 одиниці із наступними серійними номерами: 1) HF57839831E F6; 2) KF13302383A F6; 3) КВ51505294Q B2; 4) НК43189355С К11; 5) КЕ01206110В Е5; 6) НС75706004А С3; 7) НС45346388В С3; 8) НВ72780452В В2; 9) КВ11405276К В2; 10) КВ17070138В В2; 11) КВ11051540L В2; 12) НD25687724B D4; 13) DB24643062C В2; 14) НF67975557 D F6; 15)НВ16812046L B2; 16) FF50709476A F6; 17) НЕ54356215D E5; 18) НВ54175756R B2; 19)КВ75180330К В2; 20)KF62102795C F6; 21) HF41019014F F6; 22) КВ83809269J B2; 23) КВ02938238G B2; 24) KL93717254A L12; 25) KG44455840В G7; 26) КВ61073571К В2; 27) КВ04069905L B2; 28) КА54536289А А1; 29) НС48915398В С3; 30) НG05700254B G7; 31) KJ06168460A J10; 32) КВ91686540G B2; 33) HF62276504C F6; 34) НЕ11984225D E5; 35) НВ60995334М В2; 36) КВ37961946А В2; 37) НD00082956B D4; 38) КЕ06089486А Е5; 39) КF21796635B F6; 40) КВ21275481Р В2; 41) НJ49285579A J10; 42) НС35243960В С3 поміщено до с/п WAR1973768.
Однак, колегія суддів з такими висновками слідчого судді не може погодитися, виходячи з наступного.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У своїх висновках Європейський Суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах, «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя, у порушення вимог п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт тимчасово вилученого майна, належним чином не перевірив правову підставу для такого арешту та можливість використання даного майна як доказу у кримінальному провадженні, та не встановив достатність доказів на підтвердження підстав для накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.
Не зважаючи на те, що органом досудового розслідування визнано речовими доказами вищевказане майно, прокурором у клопотанні не доведено таку мету арешту тимчасово вилученого майна, як збереження речових доказів.
З матеріалів судового провадження вбачається, що накладення арешту на належне ОСОБА_7 майно не виправдовує такий ступінь втручання у його права і свободи потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно ч. 1 ст. 173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170 КПК України.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно, яке було вилучено 20.01.2025 в період часу з 08 год. 08 хв. по 13 год. 18 хв., в ході проведення обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області за місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: ноутбук марки «Grundig CNB 1550 A1 B2 із серійним номером 8820871600141007941001 поміщено до с/п PSP3210582; ноутбук марки «Asus» із маркуванням D7N0CX447336309 поміщено до с/п WAR1556251; картка платіжна «АТБ-маркет» із № НОМЕР_1 , платіжна картка «Монобанк» у кількості 5 одиниць з номерами: 1) НОМЕР_2 ; 2) НОМЕР_3 : 3) НОМЕР_4 ; 4) НОМЕР_5 ; 5) НОМЕР_4 поміщено до с/п WAR1973770; грошові кошти номіналом 100 доларів США у кількості 42 одиниці із наступними серійними номерами: 1) HF57839831E F6; 2) KF13302383A F6; 3) КВ51505294Q B2; 4) НК43189355С К11; 5) КЕ01206110В Е5; 6) НС75706004А С3; 7) НС45346388В С3; 8) НВ72780452В В2; 9) КВ11405276К В2; 10) КВ17070138В В2; 11) КВ11051540L В2; 12) НD25687724B D4; 13) DB24643062C В2; 14) НF67975557 D F6; 15)НВ16812046L B2; 16) FF50709476A F6; 17) НЕ54356215D E5; 18) НВ54175756R B2; 19)КВ75180330К В2; 20)KF62102795C F6; 21) HF41019014F F6; 22) КВ83809269J B2; 23) КВ02938238G B2; 24) KL93717254A L12; 25) KG44455840В G7; 26) КВ61073571К В2; 27) КВ04069905L B2; 28) КА54536289А А1; 29) НС48915398В С3; 30) НG05700254B G7; 31) KJ06168460A J10; 32) КВ91686540G B2; 33) HF62276504C F6; 34) НЕ11984225D E5; 35) НВ60995334М В2; 36) КВ37961946А В2; 37) НD00082956B D4; 38) КЕ06089486А Е5; 39) КF21796635B F6; 40) КВ21275481Р В2; 41) НJ49285579A J10; 42) НС35243960В С3 поміщено до с/п WAR1973768 підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
постановила:
Поновити представнику ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 січня 2025 року.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 січня 2025 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023111050004277 від 18 жовтня 2023 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ________________ ОСОБА_21
Судді:
ОСОБА_22 ____________