вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110, тел./факс 0 (44) 284 15 77
e-mail: inbox@kas.gov.ua,inbox@kia.court.gov.ua, web: kas.gov.ua, код ЄДРПОУ 42258617
Унікальний номер справи № 755/4591/16-ц Головуючий у суді першої інстанції - Савлук Т.В.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/4472/2025 Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
03 квітня 2025 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.,
судді Соколова В.В., Невідома Т.О.,
секретар Цуран С.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Остаповичем Вячеславом Миколайовичем на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2024 року про залишення позову без розгляду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Гаражно-будівельного кооперативу «Лівобережний» про поділ майна подружжя,
В провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебувала вказана цивільна справа.
Так, 17 листопада 2016 року Дніпровським районним судом міста Києва ухвалено рішення про відмову у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Гаражно-будівельного кооперативу «Лівобережний» про поділ майна подружжя.
16 січня 2017 року Апеляційним судом міста рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 17 листопада 2016 року залишено без змін.
19 грудня 2018 року постановою Верховного Суду рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 17 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 16 січня 2017 року - скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Дніпровського районного судом міста Києва від 14 вересня 2023 року прийнято до свого провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Гаражно-будівельного кооперативу «Лівобережний» про поділ майна подружжя.
Суд ухвалив розгляд справи розпочати повторно в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.Призначити підготовче судове засідання на 13 жовтня 2023 року на 12 годину 00 хвилин, яке відбудеться у приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва (м. Київ, вул. О. Кошиця, 5, зал судових засідань № 7).
В подальшому справа призначалась до розгляду неодноразово.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2024 року позовну заяву залишено без розгляду з підстав п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України(належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності).
Ухвалу суду мотивовано тим, що після постановлення ухвали суду від 14 вересня 2023 року про прийняття до свого провадження цивільної справи та повернення до стадії підготовчого провадження, 09 квітня 2024 року представник позивача Остапович В.М. в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про оголошення в судовому засіданні перерви для надання стороні позивача часу для підготовки нового клопотання про призначення судової експертизи та нових клопотань, які потребують вирішення в підготовчому судовому засіданні.
В наступні судові засідання, які призначено на 24 квітня 2024 року на 11.30 годину, 04 червня 2024 року на 11.00 годину, 19 червня 2024 року на 12.30 годину, 23 липня 2024 року на 12.00 годину, 23 вересня 2024 року на 12.00 годину, 21 жовтня 2024 року на 11.30 годину, 30 жовтня 11.00 годину - позивач та представник позивача в підготовче судове засідання не з'явились, про дату слухання справи повідомлялись шляхом направлення викликів до суду засобами поштового зв'язку та смс повідомленнями за номерами мобільних телефонів позивача та представника.
Позивачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на ухвалу, в якій просить суд скасувати ухвалу, посилаючись на порушення норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що позивачка та її представник не були належно повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Крім цього, залишення позову без розгляду у зв'язку із повторною неякою позивача у попередньому судовому засіданні не передбачене нормами ЦПК України. Тому вважає, що суд не мав підстав лишати позовну заяву без розгляду у зв'язку із повторною неявкою позивача.
Відзиви на апеляційнускаргудо суду не надходили.
Представник позивачки адвокат Остапович В.М. надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому суд апеляційної інстанції визнав за можливе, розглянути справу за відсутності осіб, що не з'явилися, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦІ1К України).
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що належним чином повідомлені позивачка та її представник повторно не з'явилися в судове засідання. Крім цього, суд першої інстанції зауважив, що сторона зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Апеляційний суд з такими висновками суду не погоджується.
Як видно із матеріалів справи, у провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Гаражно-будівельного кооперативу «Лівобережний» про поділ майна подружжя.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.
При цьому, позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився.
Разом з тим, відповідно до п.4 ч.3 ст.223 ЦПК України суд розглядає справу за відсутності належно повідомленого учасника справи, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Відтак норми ч. 5 ст. 223 ЦПК України та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.
Тож, під час вирішення в даному разі питання про залишення позову без розгляду правове значення має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання, а також визнання його явки обов'язковою.
Поряд з цим, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).
Відтак, суд зобов'язаний відповідним чином реагувати на недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, якщо його явка визнана обов'язковою.
Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який вимушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.
Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20 (провадження № 61-3782св21), від 09 грудня 2021 року у справі № 754/16126/16 (провадження № 61-17043св21), від 20 травня 2022 року у справі № № 753/8582/19-ц (провадження № 61-20040св21).
Як вбачається з матеріалів справи, справа призначалась до судового розгляду неодноразово.
Так, 09 квітня 2024 року представник позивача адвокат Остапович В.М. в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про оголошення в судовому засіданні перерви для надання стороні позивача часу для підготовки нового клопотання про призначення судової експертизи та нових клопотань, які потребують вирішення в підготовчому судовому засіданні (т. 4, а.с. 182-184).
Наступне судове засідання було призначено на 24 квітня 2024 року на 11.30 годину, про що адвокат Остапович В.М. був повідомлений, відповідно до розписки (т. 4, а.с. 185).
24 квітня 2024 року до суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи (т. 4, а.с. 188). Судове засідання було відкладене на 04 червня 2024 року на 11.00 годину (т. 4, а.с. 190).
В подальшому судові засідання відкладались на 19 червня 2024 року на 12.30 годину, 23 липня 2024 року на 12.00 годину, 23 вересня 2024 року на 12.00 годину, 21 жовтня 2024 року на 11.30 годину та 30 жовтня 11.00 годину.
У матеріалах справи містяться судові повістки про виклик до суду , адресовані позивачці ОСОБА_1 та її представнику, із зазначенням вказаних дат та часу судових засідань. Однак, у матеріалах справи відсутні докази направлення та вручення цих судових повісток адресатам.
Крім цього, відповідно довідок, які містяться у справі (т. 4, а.с. 236, 238),документ «Судова повістка про виклик до суду в цивільній справі» на 30.10.2024 о 11.00 годині надіслано позивачці ОСОБА_1 та її представнику Остаповичу В.М. , у додаток Viber.
Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23 січня 2023 року № 28, судовий виклик надсилається учаснику судового процесу за наявності відповідної заяви та технічної можливості. Форма заяви надається учаснику судового процесу в суді або самостійно завантажується ним з офіційної сторінки суду, розміщеної на офіційному веб-порталі судової влади України. Така заява підписується власноруч або кваліфікованим електронним підписом учасника судового процесу та подається до суду.
Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 та адвокат Остапович В.М. подавали до суду першої інстанції заяву про направлення їм повісток SMS-повідомленням чи у месенджер Viber.
Довідка про доставку повідомлення, що міститься у матеріалах справи, складена невідомою відповідальною особою щодо повідомлення за номером телефону про зазначений розгляд справи, не є належним повідомленням, оскільки не було передумов, передбачених частинами 9, 13 статті 128 ЦПК, для застосування такого способу сповіщення учасника справи про судовий розгляд, адже у матеріалах справи немає відповідних заяв про виклик цього учасника до суду за допомогою засобів мобільного зв'язку. Те ж саме правило стосується і мобільного додатку «Viber».
Постановляючиоскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не урахував,щопозивачка та її представникне був належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, тому дійшов помилкового висновку про існування підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З урахуванням викладеного, ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Остаповичем Вячеславом Миколайовичем задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду містаКиєвавід 30 жовтня 2024 року про залишенняпозовної заяви без розгляду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст складено15квітня 2025 року.
Суддя-доповідач В.А. Нежура
Судді В.В. Соколова
Т.О. Невідома