Справа № 11-сс/824/2704/2025 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Унікальний № 760/33247/25 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст. 193 ч. 6 КПК
07 квітня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді- ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретарів судового засідання - ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 07 березня 2025 року,-
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_9 , погодженого прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано запобіжний у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Новгород-Волинський, Житомирської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 436-2, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 436-2, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 436-2, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 161 КК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, захисник підозрюваного подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 07 березня 2025 року.
Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, а тому такою, яка підлягає скасуванню.
Зазначає, що слідчий суддя належним чином не дослідив письмові докази, якими підтверджується підозра, та не звернув увагу на те, що повідомлення про підозру є необґрунтованим.
Крім того, слідчий суддя не надав належної оцінки доводам сторони захисту щодо порушення порядку повідомлення про підозру.
Так, встановлено, що 3 ОСОБА_10 «16.01.2023 о 11.53 виїхав (підстава - багатодітна сім?я) до Республіки Молдова через пункт пропуску «Мамалига» на автомобільному транспорті Skoda, д.н.з. НОМЕР_1 . За наявною оперативною інформацією, він знаходиться на території Республіки Кіпр, м. Пафос».
Таким чином, орган досудового розслідування на час вручення повідомлення про підозру, а саме 12.03.2024 року достеменно знав, що підозрюваний не знаходиться за місцем реєстрації в Україні, а разом із родиною на законних підставах перебуває за межами України, тобто у відповідності до вимог ст.ст. 276-279, ч. 7 ст. 135 КПК України мав направити/вручити повідомлення про підозру та виклики згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов?язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.
Оскільки зазначені вимоги кримінального процесуального законодавства органом досудового розслідування не виконані, відтак ОСОБА_11 не набув статусу підозрюваного в розумінні вимог ст. 42 КПК України, тому вирішення питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно нього є безпідставним.
Окрім того, на думку захисника, наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не підтверджується матеріалами доданими до клопотання.
В свою чергу адвокат зазначає, що слідчий суддя не звернув уваги на те, що органом досудового розслідування не доведено факт того, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук
Автор апеляційної скарги наголошує, що слідчим суддею не враховано той факт, що під час подання та розгляду клопотання досудове розслідування у кримінальному провадженні № 2024101110000560 від 26.07.2024, відповідно до постанови від 26.07.2024, зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК, тобто у зв?язку із оголошенням у розшук підозрюваного.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку захисника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 2024101110000560, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.07.2024, у якому ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 436-2, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 436-2, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 436-2, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 161 КК України.
12.03.2024 ОСОБА_8 повідомлено про підозру:
- в участі у злочинній організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України;
- у розпалюванні релігійної ворожнечі та ненависті вчиненому у складі злочинної організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 161 КК України;
- у запереченні збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в 2014 році, у складі злочинної організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 436-2 КК України;
- у виготовленні та поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування та заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в 2014 році, у складі злочинної організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 436-2 КК України;
- у виготовленні та поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування та заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в 2014 році, у складі злочинної організації, вчинене повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 436-2 КК України;
- державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, інформаційній безпеці України, а саме: наданні іноземній державі, іноземній організації та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
23.12.2024 старший слідчий в ОВС 3 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва з клопотанням в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України з проханням обрати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що останній обґрунтовано підозрюється, у вчиненнікримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 436-2, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 436-2, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 436-2, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 161 КК України, наявності підстав, передбачених частиною першою статтею 177 КПК України, за умов перебування особи у міжнародному розшуку.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 07 березня 2025 року клопотання органу досудового розслідування було задоволено та обрано щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 436-2, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 436-2, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 436-2, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 161 КК України.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду.
Відтак наданих до суду апеляційної інстанції доказів, які пов'язують підозрюваного з кримінальними правопорушеннями, достатньо аби виправдати подальше розслідування до висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винним у вчиненихзлочинах, а також з огляду на характер і ступінь суспільної небезпечності самихзлочинів, у вчиненні яких він підозрюється.
Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто заявлені у клопотанні слідчого та встановлені слідчим суддею ризики є реальними, тому слідчий суддя обґрунтовано вказав на необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому встановивши, що органами досудового розслідування, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, ОСОБА_8 також оголошений у міжнародний розшук.
Доводи апеляційної скарги про порушення порядку повідомлення особі про підозру не відповідають дійсним обставинам у справі, оскільки надані на обґрунтування клопотання матеріали не містять відомостей на підтвердження того, що органу досудового розслідування було відоме місцезнаходження підозрюваного за межами України, у зв'язку з чим підозра та повідомлення про виклик мали бути вручені у відповідності до ст.ст. 276-279, 135 КПК України.
Відтак, на думку колегії суддів, органом досудового розслідування в повній мірі виконано вимоги ст.ст. 278, 135 КПК України та вжито заходів для вручення ОСОБА_8 зазначеного повідомлення про підозру від 12.03.2024 у спосіб, визначений КПК України для вручення повідомлень, що у відповідності до положень ч. 1 ст. 42 КПК України свідчить про набуття ОСОБА_8 статусу підозрюваної особи у даному кримінальному провадженні.
Щодо тверджень апеляційної скарги про недоведення факту оголошення особи у міжнародний розшук, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Так, постановою слідчого в ОВС 3 відділу СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_9 від 30.03.2024 на підставі ст. 281 КПК України, підозрюваного ОСОБА_8 оголошено у міжнародний та міждержавний розшук, а досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні зупинено постановою від 26.07.2024.
Разом з тим, норми кримінально-процесуального законодавства не зобов'язують сторону обвинувачення доводити перед судом саме факт перебування підозрюваної особи у розшуку, достатнім є лише факт оголошення такої особи в розшук, оскільки чинний КПК України у жодній нормі не розкриває поняття «міжнародний розшук» та не визначає момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук.
При цьому відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.
В той же час ч. 2 ст. 281 КПК України встановлено, що про оголошення у розшук виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, для того, щоб підозрюваний, у розумінні ч. 2 ст. 281 КПК України, вважався оголошеним у розшук має бути наявна постанова про оголошення особи в розшук.
Відсутність в матеріалах клопотання відомостей щодо вжиття заходів для встановлення місцезнаходження підозрюваного після оголошення його в розшук не можуть слугувати підставою для відмови в задоволенні клопотання, оскільки постанова слідчого винесена у встановленому порядку, матеріали клопотання містять доручення слідчого на організацію державного, міжнародного та міждержавного розшуку підозрюваного (т.1 а.с. 131-132).
Посилання сторони захисту про неможливість подання та розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу після зупинення досудового розслідування і до його відновлення, то вони, на думку колегії суддів, також не заслуговують на увагу.
Частиною 5 статті 280 КПК України передбачено, що після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного. Обмежень щодо проведення процесуальних дій, які не стосуються отримання доказів, після зупинення досудового розслідування КПК не містить.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 КПК слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
У зв'язку із наведеним вище, положення ч. 2 ст. 280 КПК, за яким до зупинення досудового розслідування слідчий зобов'язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, слід тлумачити так, що до зупинення досудового розслідування необхідно виконати всі дії, в результаті яких можна отримати докази, а положення ч. 1 ст. 282 КПК, за яким зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора, зокрема, у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій, свідчить, що відновлювати досудове розслідування у цьому випадку необхідно тільки з метою отримання доказів, тобто під процесуальними діями в ч. 2 ст. 280 та ч.1 ст. 282 КПК розуміються ті дії, які спрямовані на отримання доказів. При цьому вимог відновлювати досудове розслідування для здійснення процесуальних дій, які не спрямовані на отримання доказів, кримінальний процесуальний закон не містить. Зазначене обумовлюється недопустимістю збирання доказів поза межами строків досудового розслідування чи власне поза кримінальним провадженням, оскільки в протилежному випадку зібрані у такі часові проміжки докази будуть недопустимими.
За таких обставин подання стороною обвинувачення клопотання про обрання запобіжного заходу можливе після зупинення досудового розслідування і без його відновлення.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 395, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 07 березня 2025 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_9 , погодженого прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано запобіжний у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _______________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4