Унікальний номер справи 372/2617/24
Номер апеляційного провадження 22-ц/824/5882/2025
Головуючий у суді першої інстанції Г.В. Висоцька
Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач
Постанова
Іменем України
02 квітня 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого - Поливач Л.Д. (суддя - доповідач),
суддів Стрижеуса А.М., Шкоріної О. І.
секретар судового засідання: Комар Л.А.
сторони:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Трипільська
колота цегла»
відповідач Головне управління Держгеокадастру у Київській області
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільська колота цегла», подану представником - адвокатом Муравляніком Олександром Сергійовичем
на рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 листопада 2024 року, ухваленеу складі судді Г.В. Висоцької в приміщенні Обухівського районного суду Київської області,
У травні 2024 року ТОВ «Трипільська колота цегла» звернулось до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ № 389-УБД від 16.03.2021, на підставі якого відбулося набуття права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3223110100:03:004:0052 ОСОБА_1 та набуття права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3223110100:03:004:0051 ОСОБА_2 . Наразі вказані земельні ділянки перебувають у власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі договорів купівлі-продажу.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив наступне. 10.08.2004 року між ТОВ «Трипільська колота цегла» та Виконкомом Обухівської міської ради Обухівського району Київської області було укладено договір оренди земельної ділянки площею 8,046 га. Відповідно до п. 1 договору, орендодавець на підставі рішення виконкому Обухівської міської ради № 882 від 27.07.2004 року, надає в оренду, орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 8,046 га в м. Обухові, промислова зона, під розміщення піщаного кар'єру Стугнівського родовища. Строк дії договору 10 років. Згідно з інформаційними довідками з Держгеокадастру, земельні ділянки кадастрові номера 3223110100:03:004:0030 та 3223110100:03:004:0031 розташовані у м. Обухів, цільове призначення землі є 11.03 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку енергетики, оборони та іншого, форма власності - державна власність. Згідно з інформаційними довідками з Держгеокадастру, земельні ділянки кадастрові номера 3223110100:03:004:0030 та 3223110100:03:004:0031 користувачем на праві оренди є ТОВ «Трипільська колота цегла». За період користування земельними ділянками кадастрові номера 3223110100:03:004:0030 та 3223110100:03:004:0031 з боку Виконкому Обухівської міської ради Обухівського району Київської області, Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області, Київської обласної державної адміністрації не було встановлено порушень умов договору оренди землі від 10.08.2004 року та на адресу ТОВ «Трипільська колота цегла» не надходило повідомлень, листів, щодо неналежного виконання умов договору оренди землі з боку ТОВ «Трипільська колота цегла» та/або розірвання договору оренди землі. Позивачу стало відомо про зміну власника земельних ділянок, зміну кадастрових номерів земельних ділянок та цільового призначення земельних ділянок 25.03.2021 року.
Враховуючи той факт, що договір оренди землі хоча й припинився 10.08.2014, однак позивач фактично до 25.03.2021 продовжував користуватись як орендар земельною ділянкою, з боку органів самоврядування як то Виконавчого комітету Обухівської міської ради так і Київської обласної державної адміністрації за період з 10.08.2014 по 25.03.2021 жодних листів/повідомлень не було направлено на адресу позивача щодо заперечень подальшого користування землею або вимог щодо повернення земельних ділянок переданих в оренду, позивач як землекористувач має право захищати свої права на землю. Земельні ділянки кадастровий номер 3223110100:03:004:0030 та 3223110100:03:004:0031, є тими самими земельними ділянками кадастровий номер 223110100:03:004:0051 та 3223110100:03:004:0052, та знаходяться у віданні Київської обласної Державної адміністрації. Відповідно до наданих пояснень Київської обласної державної адміністрації, рішень щодо зміни цільового призначення земельних ділянок кадастрові номера 3223110100:03:004:0030 та 3223110100:03:004:0031 не приймалось. Земельні ділянки мали спеціальний статус та змінюючи цільове призначення земельних ділянок та в подальшому передання у власність, такими діями фактично порушені права ТОВ «Трипільська колота цегла» як надрокористувача.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 19.11.2024 в задоволенні позовних вимог ТОВ «Трипільська колота цегла» до Головного управління Держгеокадастру у Київській області відмовлено.
Не погоджуючись з рішеням суду ТОВ «Трипільська колота цегла» подано апеляційну скаргу.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що згідно інформаційних довідок з Держгеокадастру, земельні ділянки номер 223110100:03:004:0051 та 3223110100:03:004:0052 розташовані у м. Обухів, цільове призначення землі є 01.03. Для ведення особистого селянського господарства, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення.
Зауважує, що у жовтні 2021 року представник Товариства отримав відповідь на адвокатський запит від Київської обласної державної адміністрації стосовно неприйняття рішень зміни цільового призначення земельних ділянок кадастровий номер 3223110100:03:004:0030 та 3223110100:03:004:0031 та було повідомлено, що інформація щодо звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з клопотаннями про надання дозволу на розроблення землевпорядної документації в департаменті містобудування та архітектури відсутня.
Також представник Товариства отримав відповідь на адвокатський запит від відповідача відповідно до якої відовідачем було підтверджено, що земельні ділянки кадастрові номери 3223110100:03:004:0030 та 3223110100:03:004:0031 цільове призначення землі є 11.03 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств перебувають на обліку у відділі № 1 Управління у Обухівському районі ГУ Держеокадастру у Київській обасті та державним кадастровим реєстром Відділу дії щодо видалення/корегування інформації на публічній кадастровій карті щодо вказаних земельних ділянок не вчинялись.
Звертає увагу апеляційного суду на ту обставину, що відповідно до наданих пояснень Київської обласної державної адміністрації рішень щодо зміни цільового призначення земельних ділянок кадастрові номери 3223110100:03:004:0030 та 3223110100:03:004:0031 не приймалось.
Отже, Головне управління Держгеокадастру у Київській області не мало право надавати земельні ділянки цільове призначення землі яких фактично є 11.03 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств. Категорія земель - землі промисловості, транспорту зв'язку, енергетики, оборони та іншого, форма власності - державна власність, у власність певних осіб.
Окрім того, третіми особами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були подані до суду письмові пояснення, з яких вбачаєттся, що останні клопотання про затвердження документації із землеустрою та передання безоплатно у власність земельної ділянки не підписували та не подавали, також вони не проти задоволення позову.
Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві та Київській області подано до суду відзив на апеляційну скаргу.
Відповідач зазначає, що оспорюваний позивачем наказ № 389-УБД від 16.03.2021 належить до актів, які передбачають конкретні приписи, є індивідуальним нормативно-правовим актом та застосовуються одноразово і після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання, а отже не може бути скасований.
На думку відповідача, скасування такого наказу не призведе до відновлення порушених прав позивача. Право власності на сформовані земельні ділянки з кадастровими номерами 3223110100:03:004:0030 та 3223110100:03:004:0031 залишиться незмінним.
Фактично госпорюючи право власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на спірні земельні ділянки позивач повинен пред'явити свої вимоги саме до вказаних осіб, визначивши їх статус як відповідачів.
Окрім того, звертає увагу апеляційного суду на ту обставину, що позивачем не надано доказів про поновлення дії договору оренди землі на земельні ділянки кадастрові номери 3223110100:03:004:0030 та 3223110100:03:004:0031, згідно з інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 12.06.2024.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник ТОВ «Трипільська колота цегла» - адвокат Муравлянік О.С. апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити з викладених у ній підстав.
Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Київській області - адвокат Цап Н.О., яка брала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, представник третьої особи ОСОБА_5 - адвокат Діхтяренко О.М., заперечували щодо задоволення апеляційної скарги, вважали рішення суду законним та обгрунтованим.
Треті особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись у відповідності до вимог закону.
Враховуючи те, що треті особи повідомлялась про розгляд справи апеляційним судом, беручи до уваги ч. 2 ст. 372 ЦПК, відповідно до якої неявка сторін, або інших учасників справи належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, суд вважав за можливе розглянути дану справу за відсутності третіх осіб, оскільки її неявка не перешкоджає розгляду справи.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, представника ТОВ «Трипільська колота цегла» - адвоката Муравлянік О.С., представника Головного управління Держгеокадастру у Київській області - Цап Н.О., представника третьої особи ОСОБА_3 - адвоката Діхтяренко О.М., перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Трипільська колота цегла», подана представником - адвокатом Муравляніком О.С. задоволенню не підлягає.
Так, відмовляючи у задоволенні позову судом зазначено, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Суд звернув увагу позивача на ту обставину, що позиція позивача фактично зводиться до твердження про незаконність процедури набуття громадянами ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 права власності на земельні ділянки, які фактично є тими самими земельними ділянками тільки із відмінними кадастровими номерами, які перебувають в оренді у позивача. Тобто, позивач вважає, що саме зареєстроване право власності за вказаними особами є перешкодою для реалізації його права як орендаря за договором оренди земельної ділянки.
Таким чином, на думку суду, оспорюючи фактично права власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на спірні земельні ділянки, позивач повинен звернути свої вимоги саме до вказаних осіб, визначивши їх статус як відповідачів.
Враховуючи вищевикладене, суд вважав за необхідне, у задоволенні заявленого у справі позову про визнання протиправним та скасування наказу відмовити, оскільки позов пред'явлено до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, а не до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у власності яких наразі перебувають спірні земельні ділянки, та саме вони повинні відповідати у спірних правовідносинах, тобто позивачем було обрано невірний спосіб захисту, позов було подано до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, клопотання про залучення належних відповідачів від представника ТОВ «Трипільська колота цегла» не надходило, а також враховуючи відсутність у суду відповідно до положень ст. 51 ЦПК України процесуальних повноважень на зміну предмету та підстав позову, на самостійну заміну неналежного відповідача належними, а саме на ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суд дійшов висновку про відмову в позові.
Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджуєтьсая та зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.08.2004 року між ТОВ «Трипільська колота цегла» та Виконавчим комітетом Обухівської міської ради Обухівського району Київської області було укладено договір оренди земельної ділянки площею 8,046 га.
Відповідно до п. 1 Договору, орендодавець на підставі рішення виконкому Обухівської міської ради № 882 від 27.07.2004, надає в оренду, орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 8,046 га в м. Обухові, промислова зона, під розміщення піщаного кар'єру Стугнівського родовища.
Відповідно до п. 6 Договору оренди землі, Договір укладено на 10 років.
10.08.2004 було укладено акт прийому-передачі земельної загальною площею 8,046 га в м. Обухові.
Згідно з інформаційними довідками з Держгеокадастру, земельні ділянки кадастрові номера 3223110100:03:004:0030 та 3223110100:03:004:0031 розташовані у м. Обухів, цільове призначення землі є 11.03 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку енергетики, оборони та іншого, форма власності - державна власність.
Згідно з інформаційними довідками з Держгеокадастру, у земельних ділянок кадастрові номера 3223110100:03:004:0030 та 3223110100:03:004:0031 користувачем на праві оренди є ТОВ «Трипільська колота цегла».
Як зазначає позивач, за період користування земельними ділянками кадастрові номера 3223110100:03:004:0030 та 3223110100:03:004:0031 з боку Виконавчого комітету Обухівської міської ради Обухівського району Київської області, Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області, Київської обласної державної адміністрації не було встановлено порушень умов договору оренди землі від 10.08.2004 та на адресу ТОВ «Трипільська колота цегла» не надходило повідомлень, листів, щодо неналежного виконання умов договору оренди землі з боку ТОВ «Трипільська колота цегла» та/або розірвання договору оренди землі.
Звернувшись з позовом до суду, ТОВ «Трипільська колота цегла» стверджувало, що договір оренди землі хоча й припинився 10.08.2014, однак Товариство фактично до 25.03.2021 продовжувало користуватись як орендар земельною ділянкою, з боку органів державного самоврядування як то Виконавчого комітету Обухівської міської ради так і Київської обласної державної адміністрації у період з 10.08.2014 року по 25.03.2021 року жодних листів/повідомлень не було направлено на адресу ТОВ «Трипільська колота цегла» щодо заперечень подальшого користування землею або вимог щодо повернення земельних ділянок переданих з оренди, отже ТОВ «Трипільська колота цегла» як землекористувач має право захищати свої права на землю.
Київський апеляційнмий суд погоджуєься з такою позицією і твердженнями позивача.
Як зазначає позивач, йому стало відомо про зміну власника земельних ділянок, зміну кадастрових номерів земельних ділянок та цільового призначення земельних ділянок 25.03.2021.
Предметом позову в даній справі є визнання протиправним та скасування наказу № 389-УБД від 16.03.2021 Головного управління Держгеокадастру у Київській області, який став підставою для набуття права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3223110100:03:004:0052 ОСОБА_1 та набуття права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3223110100:03:004:0051 ОСОБА_2 . Вказані земельні ділянки були продані.
ОСОБА_3 станом на день подання позовної заяви є власником земельної ділянки кадастровий номер 3223110100:03:004:0051. Підставами для набуття права власності на земельні ділянки кадастровий номер 3223110100:03:004:0051 є договір купівлі-продажу укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2
ОСОБА_4 станом на день подання позовної заяви є власником земельної ділянки кадастровий номер 3223110100:03:004:0052. Підставами для набуття права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3223110100:03:004:0052 є договір купівлі-продажу укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1.
В проваджені Господарського суду м. Києва знаходиться справа № 911/2595/19 за позовом ТОВ «Трипільська колота цегла» до Київської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області про визнання поновленим договору оренди землі.
В рамках даної справи з відзиву на позовну заяву поданого Київською обласною державною адміністрацією, позивачу стало відомо, що відповідно до Постанови Верховної Ради України № 3571-IV від 16.03.2006 року було затверджено межі міста Обухів, проте зазначені земельні ділянки, яка надавалась в оренду позивачу не були включені в затверджені межі міста згідно з додатком до постанови. Таким чином зазначені земельні ділянки, які надавались в оренду позивачу, перейшли до відання Київської обласної державної адміністрації.
Отже, земельні ділянки кадастровий номер 3223110100:03:004:0030 та 3223110100:03:004:0031, які є тими самими земельними ділянками кадастровий номер 3223110100:03:004:0051 та 3223110100:03:004:0052, та знаходяться у віданні Київської обласної Державної адміністрації.
Зазначений позивачем оспорюваний наказ №389-УБД від 16.03.2021 належить до актів, які передбачають конкретні приписи, є індивідуальним нормативно-правовим актом та виконується одноразово і після реалізації певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів вичерпує свою дію фактом його виконання.
Зважаючи на наведене, на думку колегії суддів, суд дійшов вірного висновку, що скасування такого наказу не призведе до відновлення порушених (на думку Товариства) прав позивача. Право власності на сформовані земельні ділянки з кадастровими номерами 3223110100:03:004:0030 та 3223110100:03:004:0031 залишиться незмінним.
Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відовідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19).
При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Особа, звертаючись із позовом до суду, має право пред'явити таку вимогу на захист свого цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення, і призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.
Подібний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20).
Заявивши вимогу про скасування наказу відповідача, позивач фактично не погоджується з правом власності на спірні земельні ділянки як ОСОБА_1 та ОСОБА_2 так і ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , але будь яких вимог що спірних земельних ділянок до вказаних осіб Товариство не пред'являє. ТОВ «Трипільська колота цегла» мало б обрати належний спосіб захисту свого порушеного права та звернути свої вимоги саме до вказаних осіб, які є власниками земельних ділянок на теперішній час.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов'язки сторін (позивача та відповідача).
Згідно зі статтею 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Але предмет позову, підстави позову обирає безпосередньо лише сам позивач і саме позивач визначає коло відповідачів до яких він пред'являє позов. Суд не має повноважень на зміну предмету та підстав позову, на залучення до участі у справі відповідачів.
У постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
У поданій апедяційній скарзі, апелянт посилається на незаконність процедури набуття громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 права власності на земельні ділянки, які фактично є тими самими земельними ділянками тільки із відмінними кадастровими номерами, які перебували в оренді ТОВ «Трипіьська колота цегла». Тобто, апелянт вважає, що саме зареєстроване право власності за вказаними особами є перешкодою для реалізації його права як орендаря за договором оренди земельної ділянки.
Окрім того, посилання апелянта на ту обставину, що ТОВ «Трипільська колота цегла» є орендарем земельних діялнок 3223110100:03:004:0030 та 3223110100:03:004:0031, в м. Обухів є таким, що не відповідає зібраним по справі доказам.
Згідно Закону України «Про оренду землі» визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а ст. 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та земельного законодавства.
Статтею 33 Закону України «Про ореду землі», регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк. По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендатора до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за мфісяць до спливу строку договору оренди землі.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за заявою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення догвору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі. (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладення додаткової угоди про понолення договору оренди землі здійснюється із:
- власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);
- уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.
Додаткова угола до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.
Колегія суддів звертає увагу на ту обствину, що ТОВ «Трипільська колота цегла» не надано доказів як до суду першої інстанції так і до апеляційного суду про поновлення дії договору оренди землі на земельні ділянки кадастрові номера 3223110100:03:004:0030 та 3223110100:03:004:0031, згідно з інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухое майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 12.06.2024.
За наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги позивача висновків суду не спростовують. Рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства, зібраним по справі доказам, обставинам справи. Тому апеляційний суд залишає апеляційну скаргу ТОВ «Трипільська колота цегла», подану представником - адвокатом Муравляніком О.С. без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Питання щодо розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України. Судові витрати позивача по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню, оскільки суд залишає апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389 ЦПК України,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільська колота цегла», подану представником - адвокатом Муравляніком Олекссандром Сергійовичем, залишити без задоволення.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її ухвалення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повна постанова складена 16 квітня 2025 року.
Судді
Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус
О. І. Шкоріна