Унікальний номер справи 372/2524/24
Номер апеляційного провадження 22-ц/824/7207/2025
Головуючий у суді першої інстанції М. В. Кравченко
Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач
Постанова
Іменем України
26 березня 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого Поливач Л. Д. (суддя - доповідач),
суддів Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.
секретар судового засідання Комар Л. А.
сторони
позивач ОСОБА_1
відповідач Козинська селищна рада
Обухівського району Київської області
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу адвоката Гайдаша Олександра Володимировича на окрему ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 13 грудня 2024 року, постановлену у складі судді Кравченка М. В., в примішенні Обухівського районного суду Київської області,
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовну заяву було направлено до суду 03.05.2024 засобами поштового зв'язку представником позивача - адвокатом Гайдашем О. В., що вбачається із конверту (а.с. 28).
Разом із позовною заявою представником позивача - адвокатом Гайдашем О. В. було подано клопотання про витребування у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колесник О. І. (01032, м. Київ. Майдан Незалежності, 2, оф.414) копію матеріалів спадкової справи, що відкрита після смерті ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Клопотання було обгрунтовано тим, що позивачу невідомо коло спадкоємців померлої ОСОБА_2 , які прийняли спадщину після її смерті, а тому з метою вирішення питання щодо залучення до участі у справі належного відповідача (відповідачів) необхідно з'ясувати коло спадкоємців померлої ОСОБА_2 , які прийняли спадщину після її смерті, які мають відповідати за невиконаними зобов'язаннями позичальника ОСОБА_2 в межах вартості отриманого ними спадкового майна.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 08 травня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено у справі підготовче судове засідання.
06 червня 2024 року на адресу суду надійшов відзив Козинської селищної ради на позовну заяву, у якому відповідач заперчив проти заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, вказуючи на їх безпідставність та необгрунтованість, а також відсутність доказів відмови спадкоємців ОСОБА_2 від прийняття спадщини. Відтак Козинська селищна рада вважає себе неналежним відповідачем у даних правовідносинах.
28 червня 2024 року на адресу суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Гайдаша О. В. про проведення підготовчого засідання, призначеного на 28.06.2024 без його участі та участі позивача. У клопотанні представник просив суд задовольнити подане, разом із позовною заявою, клопотання про витребування доказів та оголосити у підготовчому засіданні перерву з метою отримання витребуваних доказів.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 28 червня 2024 року задоволено клопотання представника позивача - Гайдаша О. В . Витребувано у приватного нотаріуса Київськоо міського нотаріального округу Колесник О. І. (01032, м. Київ. Майдан Незалежності, 2, оф.414) копію матеріалів спадкової справи щодо майна померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , заведеної 25.05.2021 за номером у спадковому реєстрі 67703635. Продовжено строки підготовчого провадження до виконання ухвали про витребування доказів.
25 липня 2024 року в підготовче засідання позивач ОСОБА_1 та її представник Гайдаш О. В. не з'явилися, про час та дату судового засіданя повідомлені належним чином, причин неявки не повідомили. У зв'язку із неявкою учасників справи підготовче судове засідання було відкладено на 14.08.2024.
14 серпня 2024 року в підготовче засідання позивач ОСОБА_1 та її представник Гайдаш О. В. не з'явилися, про час та дату судового засідання повідомлені належним чином, причин неявки не повідомили.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 14 серпня 2024 року було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 17.09.2024. Підготовче засідання було проведено за відсутності учасників справи (їх представників). Також суд урахував клопотання представника позивача Гайдаша О. В. про проведення підготовчого засідання без його участі та без участі позивача.
21.08.2024 представником позивача Гайдашем О. В. було подано клопотання про ознайомлення із матеріалами справи.
17.09.2024 представником позивача Гайдашем О. В. подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю прибуття у судове засідання через зайнятість в іншому судовому засіданні у справі №911/93/24. Крім того представником Гайдашем О. В. було зазначено у клопотанні про те, що у разі виконання нотаріусом вимог ухвали суду про витребування доказів йому буде необхідний час для ознайомлення із наданими нотаріусом документами. З метою дотримання припципів рівності та змагальності сторін, представник позивача просив відкласти розгляд справи, призначений на 17.09.2024.
17 вересня 2024 року розгляд справи було відкладено на 05.11.2024 у зв'язку із клопотанням представника позивача Гайдаша О. В.
05 листопада 2024 року в судовому засіданні за клопотанням представника позивача Гайдаша О. В. було оголошено перерву по справі для вжиття додаткових заходів щодо отримання витребуваних у нотаріуса судом доказів.
21.11.2024 представником позивача Гайдашем О. В. було подано клопотання про відкладення розгляду справи 21.11.2024 у зв'язку із затримкою надсилання нотаріусом матеріалів на виконання вимог ухвали суду спадкової справи, що унеможливлює встановити належне коло відповідачів у справі.
21 листопада 2024 року у зв'язку із клопотанням представника позивача було продовжено перерву по справі до 10.12.2024. Учасники справи (їх представник) у судове засідання не з'явилися.
Лише 02 грудня 2024 року на адресу суду надійшли належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи №2/2021 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
10.12.2024 представником позивача Гайдашем О. В. у судовому засіданні подано клопотання про ознайомлення із матеріалами справи та відкладення її розгляду у зв'язку із надходженням матеріалів спадкової справи лише перед судовим засіданням та необхідністю часу для ознайомлення із ними.
10 грудня 2024 року судом було оголошено перерву по справі відповідно до клопотання представника позивача, надано можливість ознайомитись із матеріалами справи, в тому числі і витребуваними судом доказами. Після відновлення засідання представник позивача наполягав на черговому відкладенні судового засідання через необхідність додаткової підготовки після ознайомлення із витребуваними доказами. Судом було оголошено перерву по справі до 13.12.2024.
13 грудня 2024 року представник позивача Гайдаш О. В. в судовому засіданні подав клопотання про заміну відповідача Козинської селищної ради Обухівського району Київської області на належного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є єдиним спадкоємцем щодо майна померлої ОСОБА_2 .
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 13 грудня 2024 року в задоволенні клопотання представника позивача про заміну відповідача відмовлено.
Підставою відмови слугувало завершення підготовчого провадження та відсутність поважних причин незаявлення подібних клопотань на більш ранніх стадіях цивільного процесу.
13 грудня 2024 року представник позивача Гайдаш О. В. заявив відвід головуючому судді від подальшої участі у розгляді справи, який мотивував існуванням обставини, що викликають сумніви в об'єктивності та неупередженості судді під час розгляду справи, що проявилось у відмові у задоволенні його клопотань.
Ухвалами Обухівського районного суду Київської області від 13 грудня 2024 року в задоволенні заяв представника позивача Гайдаша О. В. про відвід головуючого судді від участі в розгляді вказаної цивільної справи відмовлено.
Згідно протоколу судового засідання від 13 грудня 2024 року представник позивача Гайдаш О. В. відмовився надавати пояснення по суті спору, відмовився подавати заяви, клопотання чи доповнення, відмовився коментувати досліджені судом докази, відмовився від грунтовного виступу у судових дебатах, хоча й просив задовольнити позов.
Суд вказав, що відмовляючись від належної участі у судовому засіданні, а фактично від подальшого надання правової допомоги своїй клієнтці, адвокат Гайдаш О. В. безпосередньо в судовому засіданні суду заявив, що його перебування в залі судового засідання обумовлено виключно намірами бути очевидцем порушень, які вчиняє головуючий суддя, з метою подальших звернень до компетентних органів щодо притягнення судді до дисциплінарної та іншої відповідальності. При цьому він посилався на те, що усвідомлює, що позов ним було пред'явлено до неналежного відповідача, тому задоволення позову в межах наявних позовних вимог неможливе. Таке своє рішення він вмотивував тим, що, на його думку, головуючий суддя відчуває особисту неприязнь до нього. Тобто, фактично адвокат демонстративно і відкрито самоусунувся від виконання своїх професійних обов'язків та став переслідувати особисті інтереси щодо помсти головуючому судді за відмову у задоволенні одного із його процесуальних клопотань, незгоду із його планами відносно організації судового розгляду.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 13 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області про звернення стягнення на предмет іпотеки. Підставою відмови у задоволенні позову суд зазначив його пред'явлення до неналежного відповідача.
Окремою ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 13 грудня 2024 року доведено до відома Кваліфікаційно-дисціплінарної комісії адвокатури міста Києва про виявлені під час розгляду цієї цивільної справи порушення законодавства, допущені адвокатом Гайдашем Олександром Володимировичем для прийняття відповідних заходів реагування з метою недопущення подібних порушень у подальшому.
Не погоджуючись з окремою ухвалою суду представником позивача - адвокатом Гайдашем О.В. подано апеляційну скаргу, який посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що на виконання вимог статті 84 ЦПК України щодо строків заявлення клопотання про витребування доказів представником позивача було додано до позовної заяви клопотання про витребування доказів - копій матеріалів спадкової справи, що відкрита після смерті ОСОБА_2 . У клопотанні було зазначено обставини, які може підтвердити доказ (спадкова справа): питання про коло спадкоємців для визначення належності відповідача; вжиті заходи для отримання цього доказу самостійно та неможливість самостійно отримати матеріали спадкової справи: ігнорування приватним нотаріусом КМНО Колесник О. І., отриманої нотаріально посвідченої претензії та численні усні прохання надати письмову (або у будь-якій іншій формі) відповідь щодо наявності спадкоємців та норми статті 8 Закону України «Про нотаріат», що встановлює інститут нотаріальної таємниці, яка не може бути розкрита навіть у відповідь на адвокатський запит.
У порушення ч. 2 ст. 187 ЦПК України суддя лише 28.06.2024 на першому підготовчому засіданні постановив ухвалу про витребування у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колесник О. І. належним чином завіреної копії матеріалів спадкової справи щодо майна померлої ОСОБА_2 , яка заведена 25.05.2021 за номером у спадковому реєстрі №67703635.
Звернуто окремо увагу на те, що суддя ухвалою про витребування доказів від 28.06.2024 продовжив строк підготовчого провадження до виконання ухвали про витребування доказів. Отже, суддя допустив перше порушення норм ЦПК України щодо порядку відкриття провадження по справі та вирішення заяв і клопотань позивача, що свідчить про те, що суддею не досліджувались матеріали справи станом на дату відкриття провадження у справі, проте задовольнивши, із порушенням процесуальних строків, клопотання про витребування доказів суд підтвердив, що у позивача немає можливості самостійно надати вищевказану спадкову справу.
Отримавши ухвалу про витребування доказів, приватний нотаріус КМНО Колесник О.І. тривалий час не виконував її, представник позивача не мав можливості достовірно, на підставі документів, встановити наявність спадкоємців та замінити відповідача у випадку його неналежності.
25.07.2024 та 14.08.2024 представник позивача прибув до суду з метою взяти участь у судових засіданнях, проте дізнавшись, що приватний нотаріус не надіслав копії матеріалів спадкової справи на виконання ухвали та що немає жодного сенсу очікувати суддю, адже все одно без витребуваних матеріалів неможливий подальший процесуальний рух у справі, а строк підготовчого провадження продовжено до виконання ухвали про витребування доказів, просив суд про відкладення розгляду справи. Втім, незважаючи на норми статей 189, 197 ЦПК України, в порушення власної ухвали про витребування доказів якою продовжено строк підготовчого провадження до виконання ухвали про витребування доказів, без отримання витребуваних судом доказів, суддею вдруге порушивши норми ЦПК України, 14.08.2024 закрито підготовче провадження.
У судове засідання 17.09.2024 представник позивача не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи через зайнятість у справі №911/93/24, яка перебуває у провадженні Господарськомого суду Київської області як представник заставного кредитора. Крім того представнику було відомо, що приватний нотаріус КМНО Колесник О.І. не виконала вимоги ухвали станом на 17.09.2024., 05.11.2024 та 21.11.2024 представник також прибував до суду, проте у зв'язку із невиконанням нотаріусом ухвали та неможливістю підтвердженням належності або визначенням неналежності відповідача у засіданнях оголошувалась перерва. Лише 02.12.2024 судом було отримано від нотаріуса витребувані докази - матеріали спадкової справи.
Завчасно прибувши до суду 10.12.2024 представник позивача дізнався, що приватним нотаріусом КМНО Колесник О. І. виконано ухвалу суду про витребування доказів та до початку судового засідання представник ознайомився із матеріалами справи. Швидко проаналізувавши більш ніж 100 сторінок спадкової справи пересвідчився, що відповідач в особі Козинської селищної ради є неналежним, на початку судового засідання заявив клопотання про оголошення перерви для підготовки клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем. Суддя при вирішенні даного клопотання запитав представника позивача про підстави заміни відповідача під час розгляду справи по суті. Представником позивача було вголос прочитано норми ч. 2, ч. 3 статті 51 ЦПК України. Жодного клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, як стверджується в окремій ухвалі суддя, представником позивача не заявлялось.
Неправдиві твердження судді, зазначені в окремій ухвалі спростовуються аудіозаписом судових засідань. Протокол судового засідання також містить неправдиві записи. 13.12.2024 представником позивача було подано клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем, оскільки після смерті позичальника ОСОБА_2 , залишилися невиконаними зобов'язання за договором позики, кредитор 31.05.2023 звернувся до приватного нотаріуса із претензією до спадкоємців. Згідно інформації наданою приватним нотаріусом після смерті ОСОБА_2 заведено спадкову справу 25.05.2021 приватним нотаріусом КМНО Колесник О. І., номер у спадковому реєстрі 67703635, тому претензія була перенаправлена за місцем зберігання спадкової справи. Лише у грудні 2024 року, після виконання нотаріусом ухвали суду про витребування копії спадкової справи, представник позивача отримав інформацію про єдиного спадкоємця ОСОБА_2 , тобто єдиного належного відповідача, яким є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . У зв'язку із тривалим затягуванням виконання нотаріусом ухвали суду про витребування копії матеріалів спадкової справи, які надійшли лише у грудні 2024 року, представник позивача отримав об'єктивну можливість дізнатися про дійсного спадкоємця, а отже і про належного відповідача, лише після останнього судового засідання у грудні 2024 року. Представник позивача вказує на те, що підготовче провадження було закрито суддею помилково, витребувані матеріали були отримані судом лише у грудні 2024 року, а зважаючи на те, що матеріали спадкової справи захищені нотаріальною таємницею та будь-яких інших законних способів, навіть за адвокатським запитом, отримати інформацію виключно як за ухвалою суду не існує, у адвоката не було можливості подати клопотання раніше. Будучи принциповим у відстоюванні інтересів клієнта, представник позивача наполіг на вирішенні клопотання про заміну первісного відповідача, усвідомлюючи, що воно повністю обґрунтоване з вищевказаних підстав.
Представник вказує, що суддя з метою дотримання принципу верховенства права та принципів застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мав надати час, принаймні 2 дні, для формування повної, обґрунтованої заяви про відвід, проте своїми діями суддя фактично позбавив представника позивача права на заявлення відводу, чим по суті порушив правила щодо відводу. За результатами судового розгляду суд прогнозовано відмовив у задоволенні позову з підстав, які було створені внаслідок істотного порушення суддею норм процесуального закону.
У окремій ухвалі суддя надає перелік норм Правил адвокатської етики, проте звукозаписом судового засідання та матеріалами справи, підтверджується, що адвокатом не було порушено жодних норм на противагу безпрецедентним у практиці порушенням, які були допущені суддею.
Окремо вказав, що твердження судді про те, що представник позивача «за умови належного виконання своїх професійних обов'язків» міг дізнатись про наявність у померлого кредитора спадкоємців свідчить про нерозуміння суддею обсягу та змісту нотаріальної таємниці; нерозуміння, що за адвокатським запитом нотаріальна таємниця не може бути відкрита; не дослідження суддею матеріалів справи, адже суддя посилається на обставини, яких немає у матеріалах (наприклад, посилання на отримання листа з відомостями щодо спадкування, який по-перше, не надсилався, по-друге, містить відмову у наданні інформації).
Твердження судді про те, що представник позивача, як адвокат, мав вжити «інших заходів» щодо отримання інформації про можливих спадкоємців спростовуються посиланнями представника на неможливість самостійно отримати докази та вичерпання у сторони законних способів отримати докази постановляючи ухвалу про витребування доказів.
Припущення судді, що представником нібито порушено статтю 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо внесення інформації є помилковими.
Вважає, що жодні обставини, що можуть складати диспозицію, підстави для застосування судом статті 262 ЦПК України не мають підтвердження, що призводить до необхідності скасувати окрему ухвалу як незаконну та необгрунтовану.
Представник позивача - адвокат Гайдаш О. В. у судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав подану апеляційну скаргу з викладених підстав та просив її задовольнити.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника Гайдаша О. В., вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Підставою для постановлення окремої ухвали суд першої інстанції зазначив процесуальну поведінку адвоката Гайдаша О. В. у судовому засіданні, яку розцінив як прояв неповаги до суду та порушення Правил адвокатської етики, оскільки в своїй професійній діяльності він вдався до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству та цим Правилам.
Суд вважав, що пред'явлення адвокатом Гайдашем О. В. очевидно безпідставного позову до неналежного відповідача, зазначення у позовній заяві явно недостовірних відомостей про правовий режим спірного майна та коло осіб, що повинні приймати участь у вирішенні спору, фактичне перекладення на суд свого професійного обов'язку щодо збору та представлення суду доказів, фактичне використання повноважень і робочого часу суду для виконання дій, які він сам як адвокат міг і повинен був вчинити до пред'явлення позову, заявлення безпідставного відводу головуючому судді, ухилення від участі в судових засіданнях, необгрунтоване затягування розгляду справи свідчать про зловживання процесуальними правами.
Також суд вказав, що адвокат Гайдаш О.В. не з'явився в судові засідання 28 червня 2024 року, 25 липня 2024 року, 14 серпня 2024 року, 17 вересня 2024 року, 21 листопада 2024 року, будь-яких доказів поважності причин неявки не подавав, чим порушив процесуальні обов'язки представника позивача.
Суд вважав, що адвокатом Гайдашем О. В. допущено порушення ст. 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яке полягало у невиконанні передбаченого цієї нормою права обов'язку своєчасно письмово повідомити відомості про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця.
Такі висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до частин 1-5статі 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтею 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів (частина перша статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
З огляду на принцип верховенства права адвокати мають спрямовувати свою діяльність на захист загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, основним пріоритетом якого є права і свободи людини і громадянина, не повинні у своїй діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать Закону або Правилам, що є ознакою професіоналізму та високої правової культури.
Згідно з частиною першоюстатті 44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги (частина перша статті 21 Закону).
Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або Правилам адвокатської етики (частина третя статті 7 Правил адвокатської етики).
Всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов'язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності (частина перша, третя статті 12 Правил адвокатської етики).
Адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов'язки (частина перша статті 12-1 Правил адвокатської етики).
Під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії (частинаперша статті 44 Правил адвокатської етики).
За правилами статті 262 ЦПКУкраїни суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення. Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
Отже, правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлені під час розгляду справи порушення матеріального або процесуального права, встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 лютого 2019 року у справі №800/500/16 зазначено: «окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов'язком суду».
Інститут окремої ухвали направлений на реагування суду у тих випадках, коли порушення закону настільки очевидне, зухвале та систематичне, що не дозволяє суду бути інертним до таких порушень і спонукає до ефективних дій, втіленням яких має бути окрема ухвала (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2023 року у справі №990/131/22)
В окремій ухвалі має бути зазначено закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його стаття, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Просте перерахування допущених порушень без зазначення конкретних норм чинного законодавства або перерахування норм права, порушення яких встановлено у судовому розгляді, є неприпустимим (постанова Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 911/961/17).
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 04 травня 2018 року у справі № 922/3997/15, від 04 травня 2018 року у справі № 922/1733/17.
При вирішенні питання про постановлення окремої ухвали, суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов'язком (постанова Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 761/32388/13-ц).
Як вбачається із матеріалів справи, у травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області про звернення стягнення на предмет іпотеки та клопотанням про витребування у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колесник О. І. (01032, м. Київ. Майдан Незалежності, 2, оф.414) копію матеріалів спадкової справи, що відкрита після смерті ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовну заяву було подано до суду представником позивача - адвокатом Гавришем О. В.
Серед іншого, у позові було зазначено, що за контактним номером позичальника позивачу повідомили, що ОСОБА_2 померла, а її спадкоємці не мають наміру вступати у спадщину. У зв'язку із чим, кредитор 31.05.2023 звернувся до приватного нотаріуса КМНО Козаєвої Н. М. із претензією до спадкоємців. Згідно інформації наданою приватним нотаріусом КМНО Козаєвою Н. М. після смерті ОСОБА_2 заведено спадкову справу 25.05.2021 приватним нотаріусом КМНО Колесник О. І., номер у спадковому реєстрі 67703635, тому претензія була перенаправлена за місцем зберігання спадкової справи.
Проте приватний нотаріус КМНО Колесник О. І., незважаючи на отримання претензії та численні усні прохання надати письмову (або у будь-якій іншій формі) відповідь щодо наявності спадкоємців, відповіді не надала. За відсутності інформації про наявність спадкоємців, враховуючи, що земельна ділянка за кадастровим номером 3223155400:04:016:0310, знаходиться на території Козинської територіальної громади, яку як орган місцевого самоврядування представляє Козинська селищна рада, що має законний інтерес та обов'язок визнати спадщину до якої входить земельна ділянка відумерлою, відповідачем було визначено саме Козинську селищну раду. Проте, зазначено, що після витребування копії спадкової справи і виключно у випадку наявності спадкоємців, якщо відповідач виявиться неналежним, то його буде замінено за заявою позивача на належного.
Провадження у справі відкрито ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 08.05.2024.
Відповідно до ч. 2 статті 187 ЦПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику сторін.
Ухвала про витребування у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колесник О. І. належним чином завіреної копії матеріалів спадкової справи щодо майна померлої ОСОБА_2 , яка заведена 25.05.2021 року за номером у спадковому реєстрі №67703635, була постановлена Обухівським районним сом Київської області 28.06.2024 у підготовчому судовому засіданні.
В ухвалі про витребування доказів Обухівський районний суд м. Києва продовжив строк підготовчого провадження, до виконання ухвали про витребування доказів.
Лише 02 грудня 2024 року на адресу суду надійшли належним чином завірені матеріали спадкової справи №2/2021 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
13 грудня 2024 року представник позивача Гайдаш О. В. в судовому засіданні подав клопотання про заміну відповідача Козинської селищної ради Обухівського району Київської області на належного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є єдиним спадкоємцем щодо майна померлої ОСОБА_2 , про що йому стало відомо виключно з матеріалів спадкової справи. До 02.12.2024 року він був позбавлений можливості з'ясування кола належних відповідачів за вимогами позивача.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 13 грудня 2024 року в задоволенні клопотання представника позивача про заміну відповідача відмовлено. Суд мотивував таке своє рішення пропуском позивачем встановленого законом строку на заявлення такого клопотання, тобто тим, що таке клопотання позивачем не було заявлено в підготовчому засіданні.
Однак всупереч вимогам статей 189, 197 ЦПК України, та вимогам ухвали про витребування доказів, якою продовжено строк підготовчого провадження до виконання ухвали про витребування доказів, без отримання витребуваних доказів, судом 14.08.2024 було закрито підготовче провадження.
Отже, відмовляючи у задоволенні клопотання про заміну неналежного відповідача належним, суд не врахував, що підготовче провадження у справі було продовжено ухвалою суду від 28.06.2024 до виконання ухвали про витребування доказів, яка була виконана приватним нотаріусом лише 02.12.2024.
Із матеріалів справи вбачається, що представником позивача - адвокатом Гайдашем О. В. було здійснено відповідні дії щодо отримання доказів на підтвердження кола спадкоємців щодо майна померлого позичальника. Проте самостійно такі докази отримати адвокат не зміг.
Відтак твердження суду про відсутність поважних причин незаявлення адвокатом подібних клопотань на більш ранніх стадіях цивільного процесу суперечить процесуальним нормам закону, оскільки у суду не було законних підстав закінчувати підготовче провадження до отримання витребуваних доказів у приватного нотаріуса, знаючи про намір позивача заявити клопотання про заміну відповідача на належного після ознайомлення зі спадковою справою.
Відповідно до ч. 2, 3 статті 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Згідно листа приватного нотаріуса КМНО Колесник О. І., у відповідь на нотаріально посвідчену претензію, яку було отримано від приватного нотаріуса КМНО Козаєвою Н. М., нотарус вказала, що відповідно до статті 8 Закону України «Про нотаріат» нотаріус не має права розголошувати відомості отриманні під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов'язки, та відмовляється у наданні інформації за відсутності підстав для надання такої інформації.
У зв'язку із тривалим затягуванням виконання нотаріусом ухвали суду про витребування копії матеріалів спадкової справи, які надійшли лише у грудні 2024 року, представник позивача отримав об'єктивну можливість дізнатися про дійсного спадкоємця, а отже і про належного відповідача, лише після останнього судового засідання у грудні 2024 року.
Отже, підготовче провадження було закрито судом в порушення своєї ж ухвали від 28.06.2024, так як витребувані матеріали були отримані судом лише у грудні 2024 року, а зважаючи на те, що матеріали спадкової справи захищені нотаріальною таємницею та будь-яких інших законних способів, навіть за адвокатським запитом, отримати інформацію виключно як за ухвалою суду неможливо, а тому у адвоката не було можливості подати клопотання про заміну неналежного відповідача раніше.
Відповідно до статті 6 Правил адвокатської етики специфіка цілей і завдань адвокатури вимагає як необхідної умови належного здійснення адвокатської діяльності максимальної незалежності адвоката у виконанні своїх професійних прав і обов'язків, що передбачає його свободу від будь-якого зовнішнього впливу, тиску чи втручання в його діяльність з надання професійної правничої (правової) допомоги, здійснення захисту або представництва клієнта, зокрема з боку державних органів, політичних партій, інших адвокатів тощо, а також від впливу своїх особистих інтересів. З метою дотримання цього принципу в своїй професійній діяльності адвокат зобов'язаний протистояти будь-яким спробам посягання на його незалежність, бути мужнім і принциповим у виконанні своїх професійних обов'язків, відстоюванні професійних прав, гарантій адвокатської діяльності та їх ефективному використанні в інтересах клієнта
Проаналізувавши зміст оскаржуваної окремої ухвали, колегія суддів вважає, що доводи скаржника знайшли своє підтвердження, оскільки при її постановленні судом першої інстанції не зазначено, які саме норми закону були порушені адвокатом, лише містять загальні посилання на порушення адвокатом Гайдашем О. В. адвокатської етики та вимогЗакону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», без зазначення, яким чином вони потягли за собою порушення прав позивача, яка взагалі не вважає, що її права будь-яким чином порушені.
Зокрема така ухвала не містить посилання на конкретні норми закону чи іншого нормативного-правового акта вимоги яких порушено адвокатом, а також чіткого визначення в чому саме полягає порушення ним присяги адвоката та/або правил адвокатської етики.
Судом не конкретизовано, у яких саме діях адвоката суд вбачав неповагу та порушення Правил адвокатської етики, до яких саме методів вдався адвокат в своїй професійній діяльності, які суд вважав такими, що суперечать чинному законодавству та цим Правилам.
Згідно матеріалів справи представник позивача - адвокат Гайдаш О. В. здійснював представництво своєї довірительки ОСОБА_5 виключно у рамках закону, подав позовну заяву до суду, яка відповідала вимогам ст. 175, ст. 177 ЦПК України, на підставі чого судом було постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі. З метою встановлення спадкоємців щодо майна померлої позичальниці заявив клопотання про витребування доказів. Також адвокат з'являвся у певні судові засідання для розгляду справи, подавав клопотання та заяви, інтересовався надходженням до суду витребуваної спадкової справи.
Та обставина, що ухвала Обухівського районного суду Київської області від 28 черня 2024 року про витребування доказів була виконанна приватним нотаріусом фактично через півроку після її постановлення судом, не може свідчити про фактичне перекладення на суд свого професійного обов'язку щодо збору та надання суду доказів, фактичне використання повноважень і робочого часу суду для виконання дій, які він сам як адвокат міг і повинен був вчинити до пред'явлення позову, заявлення безпідставного відводу головуючому судді, ухилення від участі в судових засіданнях, необгрунтоване затягування розгляду.
Пред'явлення представником позивача - адвокатом Гайдашем О. В. позову до неналежного відповідача, зазначення у позовній заяві відомостей про правовий режим спірного майна та коло осіб, що повинні приймати участь у вирішенні спору, підлягає з'ясуванню під час розгляду справи. Щодо неналежності відповідача сторона позивача зазначала про це у позові через відсутність достовірної інформації щодо кола спадкоємців після смерті ОСОБА_2 , що судом безпідставно проігноровано.
Враховуючи наведене та приймаючи до уваги обставини судового засідання від 13.12.2024, колегія суддів доходить висновку про помилковість постановлення судом окремої ухвали відносно адвоката Гайдаша О. В. до Кваліфікаційно-дисціплінарної комісії адвокатури міста Києва для прийняття відповідних заходів реагування з метою недопущення подібних порушень у подальшому (розгляду питання щодо притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності).
Відтак доводи апеляційної скарги про упередженість, незаконність та необґрунтованість ухвали, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду та приймаються апеляційним судом.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що окрема ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою та постановленою з порушенням вимог ст. 262 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1ст. 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права постановляючи окрему ухвалу, тому вона підлягає скасуванню.
Керуючись статями367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гайдаша Олександра Володимировича на окрему ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 13 грудня 2024 року задовольнити.
Окрему ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 13 грудня 2024 року скасувати.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повна постанова складена 16 квітня 2025 року.
Судді
Л. Д. Поливач
А. М. Стрижеус
О. І. Шкоріна