16 квітня 2025 р. м. Чернівці справа № 600/529/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фермерського господарства "Чотири Корчми" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
Фермерське господарство "Чотири Корчми" звернулось до суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Чернівецькій області: №10113838/43494403, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 01.10.2023р.; №10113441/43494403, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №2 від 31.10.2023р.;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, в порядку встановленому чинним законодавством, податкові накладні №1 від 01.10.2023р. та №2 від 31.10.2023р.;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області на користь фермерського господарства "Чотири Корчми" шкоду завдану діловій репутації господарства у розмірі 46566,50грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Комісією з питань зупинення реєстрації податкової/розрахунку коригування в ЄРПН прийняті рішення, якими відмовлено в реєстрації поданих позивачем податкових накладних: №1 від 01.10.2023р. та №2 від 31.10.2023р., підставою чого вказано «ненадання/часткове ненадання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації зазначеної у податковій накладній і розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку». Вважаючи рішення Комісії протиправними, позивач скористався правом досудового (адміністративного) врегулювання спору та надіслав скарги до комісії Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. До вказаних скарг позивачем було додано додаткові документи, однак рішеннями комісії Державної податкової служби України скарги залишені без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня без змін.
З рішеннями відповідачів про відмову в реєстрації податкових накладних позивач не погоджується, оскільки згідно положень ПК України, Порядку №1165 підставою для відмови в реєстрації податкової накладної є наявність об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов'язку. Щодо змісту господарських операцій з реалізації послуг, на які позивачем були виписані та подані на реєстрацію податкові накладні №1 від 01 жовтня 2023 року та №2 від 31 жовтня 2023 року позивачем зазначено, що вони підтверджені первинними документами. Натомість оскаржувані рішення податкового органу, на думку позивача, не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта та породжують його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень. З цих підстав вважає їх протиправними та просив їх скасувати.
Крім того, позивач наполягає на стягненні моральної шкоди, оскільки своїми непрофесійними діями та зловживанням повноваженнями відповідач-1 фактично перешкоджає нормальній господарській діяльності позивача, що негативно впливає на його ділову репутацію та матеріальний стан. Таку шкоду позивач, враховуючи систематичність протиправності дій відповідачів і те, що судом вже виносилось рішення про стягнення з відповідача-1 моральної шкоди, оцінює її в розмірі 46566,50 грн. (1/2 суми ПДВ, вказаного в податкових накладних, реєстрація яких зупинена).
Ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Вказаною ухвалою, серед іншого відповідачам запропоновано протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали подати відзив на позовну заяву.
У поданому відзиві Головне управління ДПС у Чернівецькій області позов не визнало. Відповідач-1 зазначив, що реєстрація податкових накладних №1 від 01.10.2023р. та №2 від 31.10.2023р. зупинена відповідно до п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, так як, код УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги 01.61 відсутній в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання. Тому платнику запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. На підтвердження реальності господарської операції позивачем не надано комісії регіонального рівня первинні документи, в яких міститься інформація щодо проведених господарських операцій, чим порушено п.4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зокрема, до наданих повідомлень платником не надано первинні документи щодо транспортування товару від постачальника.
Стосовно посилання позивача щодо ненадання контролюючим органом конкретного переліку документів, податковий орган зазначив, що будь-яких умов диференціації переліку документів, або його залежності від критерію ризиковості (як це було визначено у вичерпному переліку документів, затвердженим наказом МФУ від 13.06.2017року №567, який втратив чинність 25.05.2018року) чинним законодавством не передбачено. Крім того, зупинення реєстрації податкової накладної здійснюється в автоматичному режимі, системою аналізуються ступені ризику та у випадку їх виявлення відбувається зупинення такої реєстрації для надання платником податків підтверджуючих документів та додаткових пояснень. Жодних додаткових дій з метою зупинення реєстрації податкової накладної позивача ГУ ДПС у Чернівецькій області не вживається, квитанція про зупинення реєстрації формується та надсилається в автоматичному режимі.
З указаних підстав відповідач-1 зазначив, що оскаржувані рішення комісії Головного управління ДПС в Чернівецькій області є правомірними та законними. При цьому, на думку відповідача-1 позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що діями або бездіяльністю ГУ ДПС у Чернівецькій області йому заподіяно моральну шкоду.
Державна податкова служба України у встановлений судом строк відзиву до суду не направила, у зв'язку з чим, суд вважає за можливе вирішувати справу на підставі наявних у ній матеріалів, що відповідає ч.6 ст.162 КАС України.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Фермерське господарство "Чотири корчми" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.02.2020 року. Основним видом діяльності позивача є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур Інші 01.63 Післяурожайна діяльність, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 56.29 Постачання інших готових страв.
З метою здійснення власної господарської діяльності, між позивачем та ТОВ «Сварог-Буковина» 31 серпня 2023 року укладено Договір №31/08-2023-2, за умовами якого ФГ «Чотири корчми» зобов'язалось передати ТОВ «Сварог-Буковина» в строкове платне користування належні першому на праві власності транспортні засоби та самохідні машини чи механізми разом з обслуговуючим персоналом. Техніка була передана орендареві, про що сторонами складено та підписано Акт-приймання передачі від 31 серпня 2023 року (а.с.30-32).
У відповідності до протоколу №1 до Договору №31/08-2023-2 погоджено розрахунки орендної плати (а.с.33).
З наявних у справі документів, які долучені до позову, вбачається, що позивачем була надана орендарю послуга з оренди транспортних засобів та самохідні машини чи механізми разом з обслуговуючим персоналом, про що складено та підписано сторонами Акти виконаних робіт (наданих послуг) № 9 від 01 жовтня 2023 року та № 7 від 31 жовтня 2023 року. Факт оплати наданих послуг підтверджується платіжними інструкціями про оплату за оренду транспортних засобів з обслуговуючим персоналом №1828 на суму 426600,00 грн. та № 1998 на суму 132200,00 грн. (а.с.18-19, 28-29).
За фактом надання товариству з обмеженою відповідальністю «Сварог-Буковина» послуг з оренди транспортних засобів з обслуговуючим персоналом позивачем виписані та направлені до Державної податкової служби України для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних: 25 жовтня 2023 року податкову накладну № 1 від 01 жовтня 2023 року на загальну суму 426600,00 грн., в т.ч. ПДВ 71100,00 грн.; 13 листопада 2023 року податкову накладну №2 від 31 жовтня 2023 року на загальну суму 132200,00 грн., в т.ч. ПДВ 22033,33 грн. (а.с.11, 20).
Проте, квитанціями про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригувань кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.10.2023 та від 13.11.2023, сформованими та відправленими за допомогою "Автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України, відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України позивачу було зупинено реєстрацію податкових накладних № 1 від 01 жовтня 2023 року та №2 від 31 жовтня 2023 року відповідно, в Єдиному реєстрі податкових накладних. У квитанціях зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 01.61 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.12, 21).
Позивачем подано на розгляд комісії ГУ ДПС у Чернівецькій області пояснення та копії первинних документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.
За наслідками розгляду вказаних пояснень та документів рішеннями комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області від 07 грудня 2023 року було відмовлено в реєстрації ПН №1 від 01.10.2023 (рішення №10113839/43494403) та ПН №2 від 31.10.2023 (рішення №10113841/43494403) (а.с.17, 24).
Підставою відмови у рішеннях зазначено «ненадання/часткове ненадання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації зазначеної у податковій накладній і розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку».
Позивач 13 грудня 2023 року надіслав скарги до комісії Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак рішеннями комісії Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20 грудня 2023 року №86831/43494403/2 та №86832/43494403/2 скарги залишені без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Вважаючи протиправними оскаржувані рішення комісії про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся до суду з цим позовом.
До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення чинного законодавства та робить висновки по суті спору.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України), Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" (далі - Порядок №1246), Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (далі - Порядок №520).
За приписами абзаців "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно із пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пунктів 13-15 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", затверджено: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
Згідно п.4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності / невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня
Згідно п. 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Таким чином, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування критеріям ризиковості здійснення операції.
Пунктом 10 Порядку №1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Відповідно до п.11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п. 25 Порядку №1165).
Встановлено, що реєстрація податкових накладних №№1, 2 зупинена із посиланням виключно на п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції (п.1 додатку 3 до Порядку №1165 в редакції на час виникнення спірних правовідносин) є випадок, якщо: обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.
Вище зазначені норми законодавства передбачають, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної є наявність об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній та/або ймовірність уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов'язку, тобто господарська операція має бути реальною, впливати на активи платника податку та породжувати податкові зобов'язання.
Поряд з цим, як зазначалось вище, пунктом 11 Порядку №1165 встановлено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема, пропозиції щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Тобто, на час формування квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної позивача, податкове законодавство України мітить вимоги до змісту такої квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, які є конкретними та не можуть містити абстрактний характер.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).
Пунктом 2 вказаного Порядку встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3).
Пунктами 4, 5 Порядку №520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно до пункту 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п.5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно з пунктами 9,10,11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Таким чином, норми Порядку №520 визначають строк для надання пояснень та копій документів (365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в ПН/РК) і строк для прийняття рішення Комісією (5 днів з дня отримання документів).
Порядок №520 не регламентує питання дій контролюючого органу при отриманні документів, які на його думку, на відміну від думки платника податків, не є достатніми для реєстрації податкової накладної, але при наявності у платника надати ці документи до спливу 365 днів.
Тобто, зміст переліку документів, встановлений пунктом 5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п. 185.1 ст. 185, так і п.187.1 ст.187 ПК України.
При таких обставинах, суд вважає, що контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний (може включати) перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
В іншому випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі з підстави ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку не може бути застосована.
Разом з тим, з наявних у справі матеріалів вбачається, що при зупиненні реєстрації податкових накладних №1 та №2 у квитанції відсутній конкретний перелік необхідних документів, що має бути наданий платником податків для прийняття рішення про реєстрацію таких податкових накладних.
Крім того, запропонувавши позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, контролюючий орган не визначив конкретного переліку документів, які він вважає належними та достатніми для прийняття позитивного рішення.
При вирішенні спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 10.06.2021 у справі №822/1886/18, відповідно до яких у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації ПН.
Суб'єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючого органу щодо легальності відповідної операції, щодо якої складено ПН, направлену для реєстрації в ЄРПН, хоч і визначений у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між ними, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів, наданих на підтвердження інформації, зазначеної в ПН, можливим є прийняття рішення щодо реєстрації ПН в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена. За відсутності чіткої вимоги щодо документів, які контролюючий орган вважав необхідними для реєстрації ПН, в квитанції про зупинення реєстрації ПН на позивача не може бути перекладена відповідальність у вигляді відмови в реєстрації ПН (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі № 520/15348/20).
Отже, не зазначення у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних чіткого та конкретного переліку документів фактично позбавило позивача можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів для реєстрації спірної податкової накладної.
За таких обставин суд вважає протиправним зупинення реєстрації податкових накладних №1 та №2 з підстав відповідності пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Разом з цим, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які давали можливість віднести розглядувані у даній справі господарські операції до п.1.
Зважаючи на це, суд приходить до висновку, що у відповідача не було законних та обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкових накладних.
З матеріалів справи вбачається, що після отримання рішення про зупинення реєстрації поданих податкових накладних №1 та №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у яких відсутній конкретний перелік необхідних документів, що має бути наданий платником податків для прийняття рішення про реєстрацію таких податкових накладних, позивачем було направлено контролюючому органу пояснення та матеріали на підтвердження вчинення ним господарської операції з контрагентами.
За наслідками розгляду поданих позивачем пояснень та матеріалів на підтвердження вчинення господарської операції відповідачем зроблено висновок про ненадання/часткове ненадання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації зазначеної у податковій накладній і розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено та відмовлено у їх реєстрації.
У поданому відзиві податковий орган пояснив, що до наданих повідомлень платником не надано первинні документи щодо транспортування товару від постачальника. Крім того, згідно наданих первинних документів та інформації інформаційно-аналітичних баз даних ДПС, виникають сумніви щодо можливості ведення господарської діяльності при наявності лише 2 найманих працівників у обсягах, зазначених зокрема й у даній податковій накладній (оскільки оренда с/г техніки надається з екіпажем). Також не встановлено фактичний обсяг наданих послуг , оскільки згідно умов договору фактичний обсяг наданих послуг визначається із зібраної площі с/г культур, а в акті наданих послуг зазначено одиницю виміру наданих послуг - 1 послуга.
Однак, суд критично ставиться до таких доводів як підстав для відмови у реєстрації податкових накладних, оскільки усі сумніви контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення відповідних перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначених нормами ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. При реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.
Вирішуючи вказаний спір, суд звертає увагу на постанову від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, в якій Верховний Суд зауважив, що чітке визначення фіскальним органом у відповідній квитанції конкретного критерію, прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Суд зазначає, що з огляду на протиправність зупинення реєстрації податкових накладних, що є предметом спору та відсутність у відповідних квитанціях про зупинення їх реєстрації конкретного переліку документів, які необхідно було подати для проведення реєстрації, відмова у реєстрації таких податкових накладних з підстав неподання позивачем необхідних документів не може вважатись законною та обґрунтованою, що свідчить про протиправність спірних рішень від 07.12.2023 року №10113839/43494403 та №10113841/43494403.
На думку суду, надані позивачем документи до пояснень у своїй сукупності є достатніми для реєстрації податкових накладних №1 від 01.10.2023р. та №2 від 31.10.2023р. та висновку про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Сварог-Буковина".
Суд звертає увагу на те, що метою перевірки податкових накладних, поданих на реєстрацію в ЄРПН, є не перевірка ведення бухгалтерського обліку платником податку чи правильність формування податкового кредиту чи відображення податкових зобов'язань, а встановлення ризиків порушення платником податку податкового законодавства, уникнення ним виконання податкового обов'язку через відображення в податковому обліку операцій з постачання товарів/послуг, у яких наявні об'єктивні ознаки неможливості їх здійснення (проведення).
З огляду на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.
Надаючи оцінку спірним відносинам, суд враховує позицію Верховного Суду в постанові від 07.12.2022 по справі №500/2237/20, в якій зазначено, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, суд наголошує, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації ПН.
Під час реєстрації ПН фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми критеріями шляхом дослідження документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної саме у ПН. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача у частині щодо визнання протиправними та скасування спірних рішень. При цьому, суд звертає увагу на те, що позивачем у змісті позовних вимог допущено описку у номерах оскаржуваних рішень, що не впливає на вирішення спору, оскільки такий недолік усувається доданими до позову доказами.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає таке.
Згідно з нормами п.п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.
Як вже встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були та є достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Обставин, які б унеможливлювали їх реєстрацію, судом не встановлено.
Відповідно до ч.3 ст.245 КАС України (далі - КАС України), у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову в частині вимог щодо зобов'язання ДПС України зареєструвати податкові накладні №1 від 01.10.2023р. та №2 від 31.10.2023р. в Єдиному реєстрі податкових накладних та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди в у розмірі 46566,50грн, суд зазначає таке.
Згідно зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування й моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
Як роз'яснено у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зав'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Пунктами 4,5 Постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" визначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Отже, необхідно обґрунтування позивачем наявності причинного зв'язку між шкодою та протиправними діями відповідача, відповідно до яких заподіяно шкоду. Тобто, позивач повинен довести факт завдання йому моральної шкоди, надати належні докази того, що саме дії та бездіяльність відповідача призвела до матеріальних втрат і душевних страждань позивачем.
Разом з тим, суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження заподіяння йому моральної шкоди рішеннями відповідача-1, що є предметом розгляду у цій справі, зокрема, доказів настання негативних явищ, що настали внаслідок незаконних дій або бездіяльності відповідача, відтак заявлені позивачем обставини завдання йому моральної шкоди суд вважає не доведеними.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог.
Судові витрати щодо сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 07.12.2023 року №10113839/43494403 про відмову Фермерському господарству "Чотири Корчми" в реєстрації податкової накладної №1 від 01.10.2023р.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства "Чотири Корчми" №1 від 01.10.2023р., датою її подання на реєстрацію.
4. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 07.12.2023 року №10113841/43494403 про відмову Фермерському господарству "Чотири Корчми" в реєстрації податкової накладної №2 від 31.10.2023р.
5. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства "Чотири Корчми" №2 від 31.10.2023р., датою її подання на реєстрацію.
6. Стягнути на користь Фермерського господарства "Чотири Корчми" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області судовий збір у розмірі 3028 грн.
7. У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Фермерське господарство "Чотири Корчми" (вул.Галицький Шлях, 2, с.Данківці Дністровський район Чернівецька область, 60041; код ЄДРПОУ 43494403)
Відповідач-1 - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200 А,м. Чернівці, 58013; код ЄДРПОУ 44057187)
Відповідач-2 - Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м.Київ, 04053; код ЄДРПОУ 43005393)
Суддя В.О. Кушнір