Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
16 квітня 2025 р. № 520/8605/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Панов М.М., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорспецбуд 2021" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорспецбуд 2021" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8990561/44345452 від 14.06.2023, № 8990562/44345452 від 14.06.2023, № 8990563/44345452 від 14.06.2023, № 8990564/44345452 від 14.06.2023;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні за № 2 від 25.11.2022, № 2 від 28.12.2022, № 1 від 13.03.2023, № 1 від 07.04.2023, № 1 від 25.05.2023, № 1 від 16.06.2023, № 1 від 06.07.2023, № 2 від 27.07.2023, № 1 від 16.08.2023 датою їх фактичного подання.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Пунктом 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що предметом розгляду у даній справі є визнання протиправними та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8990561/44345452 від 14.06.2023, № 8990562/44345452 від 14.06.2023, № 8990563/44345452 від 14.06.2023, № 8990564/44345452 від 14.06.2023.
Як вбачається з позовної заяви, спірні рішення були прийняті відповідачем 14.06.2023.
Позивачем позовну заяву було подано до Харківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" та зареєстровано судом 11.04.2025, тобто з порушенням встановленого ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку.
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду.
В обґрунтування поданої заяви позивачем зазначено, що директор ТОВ «ДОРСПЕЦБУД 2021» не зміг вчасно організувати адміністративне та судове оскарження вищезазначених ПН/РК для захисту своїх прав та інтересів через постійні відрядження та критичну важливість об'єкту, де проходили вищезазначені роботи.
Окрім того, через місцезнаходження офісу до епіцентрів неоднократних обстрілів, складність підготувати документи та відповідні пояснення до суду супроводжувалося, критичною ситуацією в місті Харкові з постійною тривогою та обстрілами міста.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Вирішуючи питання про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22, в якій колегія суддів зазначила, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи застосування правового інституту строків звернення до адміністративного суду у постанові від 20 листопада 2019 року у справі №9901/405/19, зазначила, що закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин пропуску такого строку. Вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 10 січня 2024 року у справі №420/1782/23, де зазначено, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущений; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду, та оцінювати їх в сукупності.
При оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Вказане узгоджується з правовою позицією постанови Верховного Суду від 10.01.2023 у справі №640/3489/21.
Отже, введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тобто, посилання позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду на введення воєнного стану на території України та загрози обстрілу м. Харкова не можуть бути поважними причинами для поновлення відповідного строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду, та без надання позивачем відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на діяльність ТОВ "Дорспецбуд 2021", що, в свою чергу, обумовило пропуск строку звернення до суду.
Крім того, суд зазначає, що відрядження Директора ТОВ «ДОРСПЕЦБУД 2021» відбувались лише в період з 04.11.2022 по 11.08.2023, про що надані відповідні накази, проте, доказів про неможливість звернення до суду з даним позовом у період з 12.08.2023 по 10.04.2025 позивачем до суду не надано.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що зі змісту заяви позивача про поновлення строку звернення до суду не вбачається обставин, які були б пов'язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права позивача на звернення до суду з даним позовом у встановлений законом строк, а введення воєнного стану може бути поважною причиною пропущення процесуального строку якщо це пов'язано не з загальними, а з конкретними причинами, що заважали вчасно звернутися до суду за захистом порушеного права, із наданням доказів на підтвердження таких причин.
Позивачем до заяви про поновлення строку звернення до суду та до позовної заяви таких доказів надано не було.
Отже, суд дійшов висновку, що причини пропуску строку звернення до суду Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорспецбуд 2021" з даним позовом не є поважними.
Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом із обґрунтуванням поважності таких причин та з наданням доказів на підтвердження поважності таких причин.
Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорспецбуд 2021" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом із обґрунтуванням поважності таких причин та з наданням доказів на підтвердження поважності таких причин.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.М.Панов