15 квітня 2025 р. № 400/12415/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Монарх», вул. Павла Скоропадського, 60, м. Миколаїв, 54005,
до відповідачаУправління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001,
провизнання протиправними та скасування приписів від 10.12.2024 №7, № 7/1 і постанови від 17.12.2024 № 9/429/22.02-13,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Монарх» (далі - позивач, ТОВ «Монарх») звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (далі - відповідач, УДАБК), в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради від 17.12.2024 року № 9/429/22.02-13 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності;
- визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10.12.2024 року № 7/1;
- визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 10.12.2024 року № 7.
Ухвалою від 31.12.2024 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 262 КАС України (без виклику сторін у судове засідання).
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що демонтаж існуючих перегородок та в подальшому встановлення нових перегородок, цілком відповідає вищезазначеним приписам Постанови № 406. Таким чином, в діях ТОВ «Монарх» відсутній склад правопорушення у сфері містобудівної діяльності, за яким передбачена відповідальність за п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону № 208/94-ВР.
Крім того, протокол складений з порушенням вимог пунктів 13 та 14 Порядку № 244 та додані до нього документи, не можуть вважатися допустимими доказами у розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, оскільки отримання з порушенням встановленого Порядком № 244.
Відповідач надав відзив на адміністративний позов, в якому у задоволенні вимог позивача просив відмовити. Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що у період з липня по листопад 2024 року виконуються роботи із перебудови об'єкта за адресою: вул. Макарова адмірала, 60 зі зміною основних техніко-економічних показників, що в розумінні ДБН-2.2-3-2014 є реконструкцією, і вимагає отримання права на виконанні таких робіт.
Крім того, позивачем не наведено та не обґрунтовано, як саме формальний недолік у складанні протоколу призвів до порушення процедурних гарантій суб'єкта містобудування, спричинив наслідки, які унеможливили реалізацію останнім своїх прав, їх захист під час розгляду матеріалів перевірки, а також вплинули на достовірність та об'єктивність винесеної постанови.
Ухвалою від 21.01.2025 року суд ухвалив проводити розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У відповіді на відзив позивач не погодився із твердженнями відповідача щодо проведення робіт з реконструкції приміщень, оскільки виконання робіт з відновлення раніше існуючих віконних прорізів, а фактично отворів між суміжними приміщеннями, які були закладенні під час проведення останньою реконструкції приміщень у 2014 не можуть вважатися реконструкцією.
Також позивач вважає висновки відповідача у оскаржуваної постанові необґрунтованими, оскільки вони не були доведені належними та допустимими доказами під час розгляду справи за порушення у сфері містобудівної діяльності та вважає, що постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.12.2024 року № 9/429/22.02-13 є протиправною та підлягає скасуванню.
Свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач вказав на те, що виконані роботи не лише змінили фізичні параметри приміщення, а й суттєво трансформували його функціональне призначення, що за своїм змістом та правовими ознаками є реконструкцією відповідно до чинних будівельних норм.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
У період з 27.11.2024 року по 10.12.2024 року посадовими особами УДАБК, на підставі наказу від 15.10.2024 року № 90 та направлення на перевірку від 15.10.2024 року № 5, проведено позапланову перевірку дотримання ТОВ «Монарх» законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 (далі також - об'єкт будівництва).
Результати перевірки зафіксовано Актом від 10.12.2024 року № 7/2024 (далі - Акт перевірки).
Відповідно до Акта перевірки, на об'єкті будівництва виконуються наступні будівельні роботи:
- між приміщеннями № 11 та № 22 у несучій стіні влаштовано отвір № 1 шириною - 1,5 м., висотою - 3,5 м, орієнтованою площею - 5,3 кв.м.;
- між приміщенням № 1 та № 22 у несучій стіні влаштовані: отвір № 2 - шириною 1,6 м., висотою 3,6 м., орієнтовною площею - 5,7 кв.м., та отвір № 3 - шириною 1,6 м., висотою - 3,6 м., орієнтовною площею - 5,7 кв.м.;
- оздоблювальні роботи не завершені.
Як вказано у Акті перевірки, згідно з наданим КП ММБТІ технічним паспортом нежитлового приміщення 1-го поверху за адресою: вул. Павла Скоропадського (Макарова адмірала), 60, станом на березень 2018 року між приміщеннями № 1 та № 22, між пиміщеннями № 11 та № 22 відсутні отвори, стіна є суцільною.
На дату проведення перервірки стіна нежитлового приміщення має вже 3 отвори між приміженнями № 1 та № 22, та № 11 та № 22, що підтверджує факт втручання в несучі конструкції.
Перевіркою встановлено виконання будівельних робіт на першому поверсі нежитлового приміщення із знесенням несучої стіни за відсутності дозвільних документів та без дотримання будівельних норм і правил.
10.12.2024 року УДАБК складено приписи:
- про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 7/1, яким ТОВ «Монарх» встановлено у термін до 10.02.2025 року усунути встановлені порушення на об'єкті будівництва шляхом оформлення документів, які дають право на виконання будівельних робіт. Термін для повідомлення УДАБК про виконання припису - до 10.02.2025 року;
- про зупинення підготовчих та будівельних робіт № 7, яким ТОВ «Монарх» встановлено негайно зупинити виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва до оформлення документів, які дають право на виконання таких робіт. Термін для повідомлення УДАБК про виконання припису - до 16.12.2024 року.
Також 10.12.2024 року УДАБК складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та призначено розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності на 17.12.2024 року о 14:00 год у приміщенні УДАБК.
17.12.2024 року, за участю заступника начальника управління - начальника юриличного відділу УДАБК Іванковської Ю.В. та представника ТОВ «Монарх» Поточняка М.С., здійснено розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
За результатами розгляду справи ТОВ «Монарх» визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 року № 208/94-ВР (далі та раніше за текстом - Закон № 208/94-ВР).
17.12.2024 року УДАБК винесено постанову № 9/429/22.02-13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою накладено штраф у розмірі 109008,00 грн.
Не погоджуючись з приписами відповідача та рішенням про накладення штрафу, позивач звернувся захистом свої прав та законних інтересів до суду.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038), державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).
Згідно п. 2 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Відповідно до п. 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно п. 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду ДІАМ про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів щодо проведення перевірки, складена на підставі ухвали слідчого судді.
У відповідності до п. 12 Порядку № 553, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету, у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку; розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку.
Згідно п. 13 Порядку № 553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
У відповідності до п. 14 Порядку № 553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Як встановлено перевіркою, позивач виконує будівельні роботи із знесенням несучої стіни за відсутності дозвільних документів та без дотримання будівельних норм і правил.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону № 3038 замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 34 Закону № 3038).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 36 Закону № 3038 право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
У разі якщо у складі об'єкта будівництва є майбутні об'єкти нерухомості, у повідомленні про початок виконання будівельних робіт зазначається реєстраційний номер проектної документації на будівництво в Реєстрі будівельної діяльності, крім об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.
Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.
За матеріалами архівної справи КП ММБТІ на об'єкт нерухомого майна за адресою: м. Миколаїв, вул. Макарова адмірала (вул. Павла Скоропадського), 60 станом на 1993 рік розташоване на першому поверсі приміщення № 7 (на теперішній час приміщення № 1 та №11) мало по зовнішній стіні 4 (чотири) віконні отвори.
Станом на 2014 рік була проведена реконструкція об'єкту, що складалася з виконання будівельних робіт з будівництва прибудови та внутрішнього перепланування існуючих приміщень, в тому числі були проведені роботи по заміні існуючих віконних отворів на встановлення перегородки, що підтверджується проектним рішенням з проектної документації в архівних матеріалах інвентаризаційної справи на будинок.
За результатами поточної технічної інвентаризації у 2014 році КП ММБТІ був виготовлений технічний паспорт та видана довідка для прийняття об'єкта до експлуатації.
Наведені обставини підтверджуються дозвільними документами на виконання будівельних робіт та прийняттям об'єкта до експлуатації.
З огляду технічного паспорту виготовленого у 2014 році вбачається, що внаслідок будівництва прибудови, одночасно змінилися технічні показники конструктивних елементів будівлі. Зокрема, раніше існуючи заповнення віконних прорізів, які відносились до огороджувальних конструкцій та під час реконструкції були замінні на стіні, які за призначення стали відносяться до міжкімнатних перегородок.
У відповідності до терміні, що вживаються у «Порядку проведення технічної інвентаризації», затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року № 488: перегородка - вертикальна внутрішня захисна конструкція, що розділяє суміжні приміщення в будівлі, споруді.
За опори для перегородок правлять несучі елементи перекриттів (балки, плити), а на першому або підвальному поверхах - цегляні й бетонні стовпчики чи бетонна підготовка. Стійкість перегородок забезпечують їх кріпленням до стін і перекриттів.
Перегородки розрізнюють за цілою низкою показників:
- залежно від призначення: міжкімнатні, міжквартирні, розгороджуючі санвузли і кухні;
- за відгороджувальними властивостями: глухі, з прорізами, неповні (не на всю висоту приміщення), стаціонарні та розсувні;
- залежно від матеріалів: дерев'яні, з деревостружкових і деревоволокнистих плит, цегляні, з порожнистих керамічних та легкобетонних каменів, із гіпсобетонних плит, різних легких і ніздрюватих бетонів, залізобетону (панелі), зі склоблоків, із полімерних матеріалів;
- за способом улаштування: з дрібнорозмірних матеріалів (роблять на місці), з великорозмірних елементів (монтують із готових збірних елементів);
- за структурою: однорідні (суцільні) й шаруваті (з різних матеріалів або з повітряним прошарком);
- за умовами експлуатації: стаціонарні, збірно-розбірні та трансформовані.
Враховуючи, що позивачем здійснюються ремонтні роботи, які не передбачають втручання у несучи та огороджувальні конструкції, а заміна в подальшому раніш існуючих перегородок між приміщеннями № 1 та № 22, а також приміщеннями № 11 та № 22 на нові склоблокі не може вважатись реконструкцією, виходячи з ознак цього терміну наведених у ДБН А.2.2-3-2014 «Склад зміст проектної документації на будівництво». Оскільки результатами виконання таких робіт не призведуть до зміни геометричних розмірів та або функціонального призначення об'єкту.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 р. № 406 затверджений Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.
Відповідно до п. 1 даного Переліку, це роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.
Як було заначено вище, демонтаж існуючих перегородок та в подальшому встановлення нових перегородок, цілком відповідає вищезазначеним приписам Постанови № 406.
Враховуючи зазначене, у діях ТОВ «Монарх» відсутній склад правопорушення у сфері містобудівної діяльності, за яким передбачена відповідальність за п. 2 ч. 2 ст .2 Закону № 208/94-ВР.
Щодо зауважень позивача до протоколу про правопорушення, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 27.10.2021 року у справі № 826/5921/16 дійшов висновку, що протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не зумовлює виникнення будь-яких прав та обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася.
Протокол слугує засобом фіксації певних фактів і подій, відображає суб'єктивні висновки перевіряючих щодо наявності чи відсутності тих чи інших порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.
Враховуючи зазначене, суд не приймає зазначені доводи позивача.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 77, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Монарх» (вул. Павла Скоропадського, 60, м. Миколаїв, 54005, реєстраційний номер облікової картки платника податків 30826635) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 41256954) - задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради від 17.12.2024 року № 9/429/22.02-13 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.
3. Визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10.12.2024 року № 7/1.
4. Визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 10.12.2024 року № 7.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 41256954) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Монарх» (вул. Павла Скоропадського, 60, м. Миколаїв, 54005, реєстраційний номер облікової картки платника податків 30826635) судові витрати у сумі 9084,00 грн (дев'ять тисяч вісімдесят чотири гривні 00 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 15.04.2025 року.
Суддя О.В. Малих