справа №380/7375/25
з питань забезпечення позову
16 квітня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Львові заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Каверін Сергій Миколайович, звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 13.03.2025 № 878-АГ «Про підсумки службового розслідування» в частині притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення дисциплінарного стягнення «догана»;
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 та підпункт 3.2 пункту 3 наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 13.03.2025 № 878-АГ «Про підсумки службового розслідування» в частині притягнення ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності у спосіб утримання 20 % щомісячно із грошового забезпечення до повного відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 104 441,23 грн;
- стягнути із НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 незаконно утримане на виконання пункт 1 та підпункт 3.2 пункту 3 наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 13.03.2025 № 878-АГ «Про підсумки службового розслідування» грошове забезпечення.
Ухвалою від 16.04.2025 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній.
Позивач у позовній заяві просить забезпечити позов шляхом зупинення дій пункту 1 та підпункту 3.2 пункту 3 наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 13.03.2025 №878-АГ «Про підсумки службового розслідування» із зупиненням стягнення 20% щомісячно із грошового забезпечення ОСОБА_1 до повного відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 104 441 грн 23 к.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що незаконно утримуючи із щомісячного грошового забезпечення позивача кошти на відшкодування шкоди, яку по суті позивач державі не завдавав, грубо порушуються його майнові права, що є підставою для забезпечення позову.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, вивчивши матеріали справи, дійшов
висновку про її необґрунтованість, мотивуючи це таким.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Згідно з частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Статтею 151 КАС України передбачено вичерпний перелік заходів забезпечення позову.
Зокрема, позов може бути забезпечено шляхом:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
При цьому, заходи забезпечення позову повинні обиратися судом з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.
Заявник обов'язково повинен обґрунтувати свою заяву і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді такої заяви покладається виключно на заявника.
Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі №826/16888/18 вказав, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому, заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Щодо наявності очевидних ознак протиправної поведінки відповідача та порушення такою прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, то вони повинні насамперед існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною 2 статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті, яке фактично ґрунтується на тих самих аргументах, які покладені в підстави позову, є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Предметом оскарження є, зокрема пункт 1 та підпункт 3.2 пункту 3 наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 13.03.2025 № 878-АГ «Про підсумки службового розслідування» в частині притягнення ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності у спосіб утримання 20 % щомісячно із грошового забезпечення до повного відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 104 441,23 грн.
Позивач просить забезпечити позов шляхом зупинення дії спірного наказу в частині притягнення ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності до винесення судом рішення у справі.
Фактично необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує протиправністю такого наказу.
Жодних доказів на підтвердження таких тверджень, рівно як і посилань на порушені відповідачем норми чинного законодавства, позивачем в межах заяви про забезпечення позову не надано.
Інших підстав для вжиття заходів забезпечення позову позивачем не наведено.
Тобто фактично необхідність вжиття заходів забезпечення позову зумовлена виключно незгодою позивача із спірним наказом.
Позивачем не подано доказів на підтвердження того, що невжиття вказаних в заяві заходів забезпечення позову призведе до істотного ускладнення чи унеможливлення в подальшому виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом якого він звернувся.
Ураховуючи викладене, суд виснує про відсутність передбачених частиною другою статті 150 КАС України підстав для вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб, тому у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 156, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про забезпечення позову, - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя О. П. Хома