16 квітня 2025 рокусправа № 380/4320/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач) з такими вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обчислення розміру пенсії за віком, призначеної ОСОБА_1 , без застосування показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, затри календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2022, 2023, 2024 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати ОСОБА_1 з 24.01.2025 (з дня призначення пенсії за віком) пенсію за віком з урахуванням частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, затри календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме: за 2022, 2023, 2024 роки, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
На обгрунтування позовних вимог зазначив, що з 03.06.2014 йому була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» 05.11.1991 № 1788-ХІІ, а з 24.01.2025 призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV. Вважає, що відповідач порушив право позивача на виплату пенсії за віком, яка призначена вперше, оскільки під час її обрахунку використав показник середньої заробітної плати (доходу) в України за три роки, що передували призначенню пенсії за вислугу років. Позивач стверджує, що з огляду на дату його звернення за призначенням пенсії за віком (2025 рік) така повинна бути обчислена із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, - тобто за 2022-2024 роки. Покликається на усталені висновки Верховного Суду при вирішенні аналогічних спорів, котрі суд повинен врахувати при прийнятті рішення.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що застосування показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, використовується лише при первинному призначенні пенсії, тому не поширюється на позивачку. Оскільки позивач переводиться з одного виду пенсії на інший, то застосуванню підлягає показник середньої плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії.
Суд з'ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
ОСОБА_1 з 03.06.2014 пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (а.с. 8).
Позивач звернувся до ГУ ПФ України у Львівській області із заявою від 24.01.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 9-10).
Відповідач на підставі поданої заяви прийняв рішення № 913040139541 від 30.01.2025, яким з 24.01.2025 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 11).
Позивач не погодившись із розрахунком розміру пенсії, звернувся до відповідача із заявою від 05.02.2025, в якій просив призначити з дня звернення за призначенням пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії - 2022-2024 роки.
Відповідач листом від 21.02.2025 повідомив позивача про те, що розмір пенсії за віком обчислено з урахуванням страхового стажу 42 роки 05 місяців 14 днів (зарахований по 11.10.2019, коефіцієнт страхового стажу - 0,42417) та заробітної плати врахованої за період з 01.10.2000 по 31.10.2019 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Розмір пенсії за віком з 24.01.2025 становить 8781,94 грн., в тому числі: 8616,67 грн. - розмір пенсії за віком (20314,19 грн. - середньомісячний заробіток x 0,42417- коефіцієнт страхового стажу); 165,27 грн. - доплата за 7 років понаднормового стажу (2361,00 грн. х 7 %). Також, зазначив, що при переведенні з одного виду пенсії на інший застосовується показник середньої заробітної плати, який враховувався при обчисленні попереднього виду пенсії (абзац 2 частини 3 статті 45 Закону № 1058).
При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-VI (далі - Закон № 1058-VI) визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Частиною 1 статті 2 Закону № 1058-IV перший рівень у системі пенсійного забезпечення в Україні складає солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно зі статтею 10 Закону № 1058-IV особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно з частиною другою статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії заробітна плата (дохід) визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до частини 3 статті 45 Закону № 1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Суд при вирішенні цього спору на підставі частини п'ятої статті 242 КАС України враховує висновки Верховного Суду щодо релевантних норм права та їх застосування до спірних правовідносин, викладені в постанові від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23 за наслідками розгляду судової справи з аналогічними фактичними обставинами справи:
«6. У справі, яка розглядається суди встановили, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Тернопільській області, де з 11.02.2013 по 10.01.2023 отримував пенсію за вислугу років, призначену йому відповідно до Закону №1788-XII.
11.01.2023 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Тернопільській області із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV.
Рішенням ГУ ПФУ у Волинській області від 18.01.2023 №961160123878 ОСОБА_1 за вказаною вище заявою з 11.01.2023 призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, при обчисленні якої застосовано показники середньої заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2014-2016 роки. Пенсію за віком позивачу призначено в розмірі 3620, 46 грн; страховий стаж - 42 роки 10 місяців 07 днів.
Листом від 17.02.2023 ГУ ПФУ в Тернопільській області повідомило позивача, що з 11.02.2013 йому була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону №1058-IV з урахуванням норм Закону №1788-XII. Також у цьому листі зазначено, що з 11.01.2023 на підставі поданої заяви ОСОБА_1 переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
У цьому листі також вказано, що оскільки пенсія ОСОБА_1 уже призначалась раніше, тому при переході на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2014-2016 роки) - 6186, 32 грн. […]
19. Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 16.06.2020 (справа №127/7522/17) Верховний Суд зазначив, що за змістом частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
20. Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
21. Також зазначені висновки Верховного Суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України, який у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.
22. Зазначена правова позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у праві № 876/5312/17.
23. У справі, яка розглядається суди встановили, що позивачу з 11.02.2013 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV він звернувся вперше 11.01.2023, а відтак висновки суду апеляційної інстанції про те, що в цьому випадку мало місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком), але за іншим законом, є помилковими, оскільки в цьому випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.
24. До того ж, з матеріалів справи видно, що після призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
25. З урахуванням наведеного, Верховний Суд приходить висновку про наявність у позивача права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2020 - 2022 роки, у зв'язку із чим висновок суду апеляційної інстанції про відсутність у позивача такого права, - не ґрунтується на правильному правозастосуванні, у зв'язку із чим його постанова підлягає скасуванню.» Такі висновки касаційного суду є усталеними, востаннє повторені в постанові КАС ВС від 27.11.2024 у справі № 560/11681/23 (№ в ЄДРСР 123344604).
При вирішенні цього спору суд враховує наведені вище висновки касаційного суду щодо обрання релевантних норм права та їх застосування до спірних правовідносин. Як наслідок, суд дійшов висновку про те, що пенсія за вислугу років (призначена відповідно до Закону № 1788) і пенсія за віком (призначена за нормами Закону №1058-ІV) є різними пенсіями, що призначені на підставі різних законів та фінансуються з різних джерел: пенсія за вислугу років фінансується з Державного бюджету України, а пенсія за віком на підставі Закону №1058-ІV виплачується із солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за рахунок коштів Пенсійного Фонду. Таким чином, якщо особа, якій до досягнення пенсійного віку була призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону № 1788-ХІІ, після досягнення пенсійного віку звернеться про призначення пенсії за віком з солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (відповідно до Закону № 1058-ІV), то в цьому випадку має місце не переведення з одного виду пенсії на інший на підставі частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV, а призначення пенсії на підставі іншого закону.
Відповідно до встановлених обставин справи позивачу з 03.06.2014 призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ). Після досягнення пенсійного віку позивач вперше звернувся про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV, подавши 24.01.2025 заяву про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV, що не заперечується сторонами. Отже, 24.01.2025 відбулося перше призначення позивачу пенсії на підставі Закону № 1058-ІV, а не переведення особи з одного виду пенсії на інший вид на підставі частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV.
З огляду на це, при вирішенні в 2025 році заяви позивача від 24.01.2025 про призначення пенсії за віком на підставі Закону № 1058 відповідач повинен був кваліфікувати таке призначення як перше та керуватися статтями 27, 40 цього Закону, що регламентують порядок призначення та обчислення пенсії, а не частиною третьою статті 45 цього закону. А отже - відповідач повинен був застосовувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року призначення цієї пенсії, тобто за 2022-2024 роки. Проте відповідач помилково керувався частиною третьою статті 45 Закону № 1058, котра не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, тому застосовував при обчисленні розміру пенсії неправильно обрані показники та, як наслідок, протиправно зменшив розмір пенсії позивача.
Враховуючи те, що до звернення позивача із заявою від 24.01.2025 йому була призначена пенсія за вислугу років, відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж Закон № 1058-IV, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача. Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
З огляду на викладене, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання/спонукання відповідача здійснити з 24.01.2025 перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме: за 2022, 2023, 2024 роки, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України та враховуючи обґрунтованість позовних вимог суд стягує на користь позивачки суму сплаченого нею судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 9,19-20,22,25-26,90,139,229,241-246,250,251,255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовільнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обчислення розміру пенсії за віком ОСОБА_1 без застосування показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2022-2024 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ідентифікаційний код 13814885) провести перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з 24.01.2025 відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022-2024 роки (три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії) та здійснити виплату пенсії, з урахуванням раніше проведених за цей період виплат.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, ідентифікаційний код 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення, апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяМоскаль Ростислав Миколайович