Рішення від 16.04.2025 по справі 200/8909/24

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року Справа№200/8909/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувши у загальному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 у якій просить суд:

визнати протиправним та скасувати повідомлення (Додаток 7 до “Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого Постановою КМУ №560 від 16.05.2024) ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.11.2024 року зареєстрованому за №09/18293, про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 у особі комісії із питань надання відстрочки надати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" яку оформити відповідно до “Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого Постановою КМУ №560 від 16.05.2024).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у нього на утриманні перебуває його рідний батько ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 який є інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченням інваліда серії НОМЕР_3 та довідкою до акту огляду МСЕК серія 10 ААА №443720, інших родичів, які б могли здійснювати догляд за ОСОБА_2 у нього не має, а відтак має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

З метою оформлення відстрочки позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом надіслання заяви з додатками поштовим відправленням.

Засобами поштового зв'язку на заяву позивача ІНФОРМАЦІЯ_3 скерував повідомлення №09/18293 від 26.11.2024, в якому зазначено, що протоколом комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.11.2024 за №17 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову у зв'язку з поданням заяви та доданих документів, що підтверджують право на відстрочку або копій таких документів засвідчених в установленому законом порядку не особисто.

Позивач вважає, що його права на отримання відстрочки від призову на військову службу порушені, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом.

30.12.2024 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

15.01.2025 року представник відповідача 1 надав суду відзив на позовну заяву, в якій просив відмовити позивачу у задоволенні його вимог, мотивуючи це тим що заява та документи, що підтверджують право на відстрочку подаються особисто.

Відповідачем 1 зазначено, що пунктом 11 Положення № 154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, серед іншого: беруть участь в організації та забезпеченні роботи районних (міських) призовних комісій, готують для розгляду зазначеними комісіями матеріали з питань призову громадян на строкову військову службу, службу у військовому резерві, надання відстрочки або звільнення їх від призову на строкову військову службу, службу у військовому резерві; оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

При цьому відповідно до частини одинадцятої статті 38 Закону № 2232-XII призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Тобто, з метою ведення районними територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки спеціального обліку призовників, військовозобов'язаних, резервістів, які мають право на відстрочку від призову на строкову військову службу, військову службу під час мобілізації, особливого періоду на останніх покладено обов'язок із своєчасного повідомлення органу, в якому вони перебувають на військовому обліку, про зміну їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади.

Отже, право на відстрочку від призову на строкову військову службу, військову службу під час мобілізації, особливого періоду, кореспондує з обов'язком призовників, військовозобов'язаних, резервістів дотримуватися правил військового обліку, зокрема щодо своєчасного повідомлення органу про зміну їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади.

Військовозобов'язаних та резервістів відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації належать з-поміж іншого до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста.

Так, з наведеного вище випливає, що про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти органи, в яких вони перебувають на військовому обліку. А тому, позивача повідомлено про необхідність особистої подачі заяви про надання відстрочки.

Крім цього відповідач 1 акцентував увагу на тому, що не є належним відповідачем адже спірне рішення приймалося ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Ухвалою від 27.01.2025 року витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_2 рішення, оформлене протоколом Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.11.2024 №17 щодо відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Ухвалою від 17.02.2025 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Комісію ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса АДРЕСА_3 ).

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), громадянин України, що підтверджується паспортом НОМЕР_4 .

Позивачем засобами поштового зв'язку було скеровано заяву від 07.11.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_6 про надання відстрочки від призову на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Разом із заявою згідно переліку документів визначених пунктом 13 Додатку 5 до Порядку 560, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: нотаріально засвідчену довідку МСЕК серія 10 ААА №443720 видану на ім'я ОСОБА_2 , витяг з застосунку «Резерв+» на ім'я позивача, нотаріально засвідчену копію про народження позивача, нотаріально засвідчену копію про смерть ОСОБА_3 серія НОМЕР_5 , заява на догляд ОСОБА_2 від 07.11.2024 року, копія РНОКПП на ім'я позивача, копія посвідчення інваліда на ім'я ОСОБА_2 серія НОМЕР_3 , копія посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1988 році серії НОМЕР_6 на ім'я ОСОБА_2 , копія пенсійного посвідчення серія НОМЕР_7 на ім'я ОСОБА_2 , копія довідки №577 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, копія паспорту на ім'я позивача серія НОМЕР_8 , копія паспорту на ім'я ОСОБА_2 серія НОМЕР_9 .

Відповідно довідки КП «Комсервіс» про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 04.11.2024 року № 577, за адресою: АДРЕСА_1 становить 1 особа.

При цьому ОСОБА_2 , який є батьком позивача та особою з інвалідністю 2 групи, відповідно паспорту НОМЕР_9 , зареєстрований за вказаною адресою.

Також до заяви про надання відстрочки додано заяву ОСОБА_2 від 07.11.2024 року згідно змісту якої ОСОБА_2 підтверджує, що із числа військовозобов'язаних членів своєї сім'ї першого ступеня споріднення для свого утримання (догляду) обирає ОСОБА_1 (позивача).

Засобами поштового зв'язку на заяву позивача ІНФОРМАЦІЯ_3 скерував повідомлення №09/18293 від 26.11.2024, яка була ним отримана. У вказаному повідомленні (Додаток 7 до Порядку 560) зазначено, що протоколом комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.11.2024 за №17 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову у зв'язку з поданням заяви та доданих документів, що підтверджують право на відстрочку або копій таких документів засвідчених в установленому законом порядку не особисто.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України “Про військовий обов'язок і військову службу».

Згідно із Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан, відповідно до Указу Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 року в Україні оголошено та проводиться загальна мобілізація.

Відповідно до приписів статті 2 Закону України № 3543-XII, правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України “Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України № 3543-XII мобілізаційна підготовка та мобілізація здійснюються на основі таких принципів: централізоване керівництво; завчасність; плановість; комплексність і погодженість; персональна відповідальність за виконання заходів щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації; додержання прав підприємств, установ і організацій та громадян; гарантована достатність; наукова обґрунтованість; фінансова забезпеченість.

Згідно із ч. 2 ст. 4 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу», Закон України “Про оборону України», Закон України “Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України № 3543-XII, громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України; за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом.

Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Підстави відстрочення від призову на військову службу під час мобілізації визначені ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Зокрема, відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII призову на військову службу під час мобілізації не підлягають військовозобов'язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

Згідно з положеннями частин 7-9 статті 23 Закону України № 3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів забезпечується неможливість надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації більше ніж одному військовозобов'язаному з підстав, зазначених у пунктах 9-14 частини першої цієї статті.

Порядком 1487 визначено Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку, далі - Правила) відповідно до яких Призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні:

1) перебувати на військовому обліку:

за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад;

за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності;

2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів;

4) проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів;

5) проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі, проходити службу у військовому резерві;

7) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;

8) особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію;

9) негайно повідомляти районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа;

10) звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;

10-1) у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану:

у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов'язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів);

мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон;

уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Громадяни України, які були зняті з військового обліку у зв'язку з вибуттям за межі України на строк більше трьох місяців, зобов'язані протягом 30 днів з дня набрання чинностіпостановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р.№ 563 Про внесення змін до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів стати на військовий облік одним з таких способів:

прибуття особисто до територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

шляхом подання заяви про взяття на військовий облік у довільній формі разом із відомостями, визначеними додатком 4 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та копії першої сторінки паспорта громадянина України для виїзду за кордон до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, яким такого громадянина України знято з військового обліку, через закордонну дипломатичну установу України.

Заява подається громадянином України закордонній дипломатичній установі України особисто разом із паспортом громадянина України для виїзду за кордон, який після прийняття заяви повертається громадянину України, або засобами поштового зв'язку разом з копією першої сторінки паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Закордонна дипломатична установа України надсилає заяву з визначеними документами відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінню або регіональному органу СБУ або відповідному підрозділу розвідувальних органів на їх адресу електронної пошти, яка розміщена на їх офіційному веб-сайті, у семиденний строк.

Абзаци п'ятий - дев'ятий цього підпункту не застосовуються до працівників системи органів дипломатичної служби України.

11) подавати щороку до 1 жовтня до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують право громадян на відстрочку від призову на базову військову службу.

Аналіз наведених правових норм вказує на те, що законодавство про військовий обов'язок і військову службу передбачає обов'язки призовників, військовозобов'язаних та резервістів для виконання яких вони зобов'язані особистого прибути до відповідних органів чи установ, а також ті, які виконуються шляхом повідомлення певної інформації чи надання документів.

Суд наголошує, що Порядок №1487 не визначає конкретних способів надання документів, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (власноручно, поштою тощо), як і не містить положень, відповідно до яких військовозобов'язаний повинен особисто прибути до органу ТЦК та СП, з метою подання відповідних документів.

З наведеного можна дійти висновку, що ані положення Закону №2232-ХІІ, ані Порядок №1487 не передбачають обов'язку особистого відвідування особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подання заяви та документів на відстрочку. Тобто, обов'язок «особисто повідомити» не є тотожнім «особисто прибути».

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, яка набрала чинності 18.05.2024 року, затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі також - Порядок № 560).

За змістом пунктів 56-58 Порядку № 560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.

Згідно з пунктом 60 Порядку № 560 Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Аналіз наведених положень законодавства свідчить, що одним із заходів мобілізації є призов громадян на військову службу під час мобілізації. Перелік підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є вичерпним та визначений статтею 23 Закону № 3543-XII.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вважає, що він має право на відстрочку від призову під час мобілізації відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-ХІІ, оскільки має батька з інвалідністю II групи. На думку позивача, відсутність інших осіб які відповідно до закону зобов'язані утримувати батька з інвалідністю II групи, підтверджується довідкою КП «Комсервіс» про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 04.11.2024 року № 577. Також волевиявлення ОСОБА_2 щодо особи, яка повинна його утримувати (доглядати) підтверджується заявою від 07.11.2024.

На підставі зазначених обставин позивач звернувся до відповідача із заявою від 07.11.2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідно матеріалів даної справи, відповідачем було прийнято Рішення, ухвалене протоколом №17 від 26.11.2024 року в частині відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Відмова обґрунтована тим, що документи були надані поштою.

Разом з цим, керуючись наведеними висновками, суд приходить до переконання про помилковість мотивів комісії щодо відмови у наданні відстрочки позивачу через те, що він подав документи засобами поштового зв'язку, а не шляхом особистої явки до центру комплектування та соціальної підтримки.

З огляду на зазначене, рішення комісії про відмову у наданні відстрочки позивачу, яке оформлене протоколом №17 від 26.11.2024 року, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо похідних позовних вимог зобов'язального характеру

Згідно з ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства Україниу випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В спірних правовідносинах дискреційні повноваження (право діяти на власний розсуд) у суб'єкта владних повноважень відсутні.

Суд позбавлений можливості зобов'язати комісію відповідача прийняти рішення на користь позивача та вчинити інші зазначені позивачем дії, оскільки ним виконані не всі умови, що необхідні для прийняття законного та обґрунтованого рішення: отримані від позивача заява та підтверджуючі документи комісією не вивчалися, законність підстав для надання відстрочки не оцінювалася, і, відповідно, право позивача на отримання відстрочки не вирішувалося. Заява позивача по суті навіть не розглядалася.

Також, щодо заяви ОСОБА_2 від 07.11.2024 року суд зауважує, що така заява є доцільною, коли всі особи, які зобов'язані здійснювати догляд, є військовозобов'язаними, і тому особа з інвалідністю шляхом волевиявлення обирає одну з таких осіб.

Натомість формулювання законодавцем пункту 13 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII вказує на обставину, яка підлягає встановленню першочергово, - «…за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними…», що межах даного спору позивачем не доведено.

При цьому суд вважає за належне звернути увагу на те, що довідка КП «Комсервіс» від 04.11.2024 року вказує лише на те, що в одному приміщенні з ОСОБА_2 інші особи не зареєстровані, але визначене не виключає ту обставину, що особи, які мають можливість здійснювати догляд, зареєстровані за іншими адресами.

Отже, суб'єктом владних повноважень виконані не всі умови, що необхідні для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Вчинення таких дій входить до безпосередньої компетенції комісії районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що решта позовних вимог підлягає задоволенню частково шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень розглянути заяву позивача в порядку, що визначений пунктом 60 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, та за наслідками її розгляду прийняти рішення про надання або відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (п. 10 ч. 2 ст. 245, ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відтак, з урахуванням зміненого способу захисту порушених прав, позов підлягає задоволенню частково.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги є такими що підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частин 1, 3, 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_7 за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 484, 48грн (968,96 грн./2)

Керуючись ст. ст. 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення, ухвалене протоколом Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 №17 від 26.11.2024 року в частині відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_8 розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 17.11.2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в її наданні відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560.

В іншій частині позову, - відмовити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Стойка

Попередній документ
126659268
Наступний документ
126659270
Інформація про рішення:
№ рішення: 126659269
№ справи: 200/8909/24
Дата рішення: 16.04.2025
Дата публікації: 18.04.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (27.08.2025)
Дата надходження: 24.04.2025