Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 квітня 2025 року Справа№200/1656/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити певні дії,
У березні 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (далі - ГУ ПФУ, відповідач), в якому просить: - визнати протиправними дії щодо припинення нарахування і виплати пенсії за період з 1 жовтня 2023 року по даний час; - зобов'язати відновити нарахування і провести виплату заборгованості по пенсії яка виникла за період з 1 жовтня 2023 року по даний час.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на припинення виплати їй пенсії з підстав, які не передбачені ст. 49 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач не надав відзив на адміністративний позов.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року позовну заяву було залишено без руху.
Ухвалою суду від 17 березня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження в адміністративній справі. Визнано поважними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), витребувані докази.
Указана ухвала отримана відповідачем 18.03.2025 в Електронному кабінеті Електронного суду.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорту громадянина України НОМЕР_1 , виданого 20.05.2011.
Також позивач надала до суду копії довідки 10 травня 2017 року № 2439 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, відповідно до якої ОСОБА_1 перемістилася з м. Донецьк до м. Боярка, Києво-Святошинського району, Київської області.
Відповідно до копії листа Управління соціальної та ветеранської політики Бучанської районної військової адміністрації Київської області від 25.02.2025 № 02-21/896 адвокату позивача повідомлено про те, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб в Бучанському районі. Також зазначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 3244-2439 від 02.12.2014 діюча.
Листом ГУ ПФУ від 06.03.2025 № 1000-0202-8/29412 адвокату позивача повідомлено про те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2023 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та є внутрішньо переміщеною особою. Зазначено, що на підставі повідомлення, наданого Управлінням соціального захисту населення Фастівської районної військової адміністрації Київської області від 12.09.2023 № 02-07/3567 щодо відсутності інформації в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб стосовно ОСОБА_1 , виплату пенсії призупинено з 01.10.2023. Також зазначено, що на дату надання відповіді на запит, заява ОСОБА_1 щодо поновлення виплати пенсії до Головного управління не надходила.
Спірні правовідносини виникли з приводу наявності у відповідача підстав для невиплати позивачу пенсії.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з ч. 1 ст. 47 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 ст. 49 Закону № 1058-IV передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 2-1) за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв'язку з тимчасовим проживанням за кордоном; 3) у разі смерті пенсіонера, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим у встановленому законом порядку; 3-1) у разі надання пенсіонеру статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин"; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 4-1) у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством; 5) в інших випадках, передбачених законом.
За змістом наведеної норми випадки, за яких може бути припинено виплату пенсії, можуть бути передбачені виключно законом.
У листі відповідача від 06.03.2025 № 1000-0202-8/29412 не наведено передбачених Законом № 1058-IV або іншими законами України підстав для припинення виплати пенсії.
Водночас таке припинення можливе виключно на підставі рішення територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду (постанова Верховного Суду від 20 квітня 2022 року у справі № 236/2495/17).
Відповідачем не надано рішення про припинення виплати пенсії позивачці.
Тому суд дійшов висновку, відповідач протиправно припинив виплату пенсію позивачці.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог повністю.
Відповідно до платіжної інструкції № T4P0-CBP4-682P-7M13 від 10.03.2025 позивачкою сплачено 968,96 грн судового збору за подання позову.
Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, стягненню на користь позивача підлягає 968,96 грн понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (ідентифікаційний код: 22933548, 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10) про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо припинення ОСОБА_1 нарахування і виплати пенсії за період з 1 жовтня 2023 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області відновити ОСОБА_1 нарахування і провести виплату заборгованості по пенсії, яка виникла за період з 1 жовтня 2023 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області суму судових витрат у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 (дев'яносто шість) копійок.
Повне рішення суду складено 15 квітня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Куденков