Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про поновлення строку звернення до суду
14 квітня 2025 року Справа №200/227/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., розглянувши клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84121, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Державної Казначейської служби України у Донецькій області (87555, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, буд. 68, ЄДРПОУ 37967785) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
13.01.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Державної Казначейської служби України у Донецькій області, в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 02.01.2025 року за № 178- 33735/Д-02/8-0500/25;
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не нарахування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_1 у вигляді недоотриманої частини державної пенсії по інвалідності, завданої дією припису першого речення частини третьої статті 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII, що визнано неконституційним, за період з 01.12.2022 по 19.03.2024 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок недоотриманої державної пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків за період з 01.12.2022 по 19.03.2024 включно, як матеріальної шкоди ОСОБА_1 згідно частини третьої статті 152 Конституції України;
стягнути з Держави України на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у вигляді недоотриманої державної пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків за період з 01.12.2022 по 19.03.2024 включно у розмірі 528 226 грн. 40 коп., заподіяної прийняттям неконституційного правового акта, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України коштів з відповідного рахунку Державного бюджету України.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.01.2025 позовну заяву було залишено без руху. Встановлено позивачу строк - 10 днів з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання: клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням обгрунтованих обставин, які позбавили можливості своєчасного звернення до суду.
28.01.2025 року до суду надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до суду. В якій позивач просив врахувати, що статтею 13 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», держава взяла на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язалася відшкодувати її за пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянам та їх дітям, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Україну відповідно до Конституції України проголошено, зокрема, соціальною державою (ст.1); людину, її життя і здоров'я визнано найвищою цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (ст.3). «Конституційний Суд України наголошує, що з приписів статей 3, 16, 50 Конституції України у їх взаємозв'язку випливають не лише зобов'язання держави перед постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи громадянами України, а й гарантії щодо цієї категорії громадян.» (останній абзац підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 1-р(II)/2021 від 7 квітня 2021 року). У Рішенні від 7 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що «відповідно до частини третьої статті 152 Конституції України матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку. Тому позитивним обов'язком держави є прийняття відповідного закону, який має визначати порядок та умови такого відшкодування» (абзац п'ятий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини). В разі залишення позовної заяви без розгляду я буду позбавлений права гарантованого статтею 8 Конституції України.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.02.2025 року відкрито провадження у справі №200/227/25, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні. Питання дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, а в разі, якщо такий строк пропущено, - поважності причин його пропуску та наявності підстав для його поновлення, будуть вирішені судом під час розгляду справи після встановлення відповідних фактичних обставин на підставі наданих сторонами доказів.
Розглянувши зазначене клопотання, суд зазначає наступне.
Приписами ч. 1 ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Частинами 1 та 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України) передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Оцінюючі такі доводи, слід зазначити, що в постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 Верховний Суд зробив висновок, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі "Іліан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Верховним Судом неодноразово, зокрема у постановах від 21 травня 2021 року у справі № 1.380.2019.006107, від 22 липня 2021 року у справі № 340/141/21, від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20 та від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а.52. був застосований підхід, відповідно до якого при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Слід врахувати, що позивач є учасником ліківдації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та особою з інвалідністю 2 групи внаслідок цих обставин, посилається на необхідність постійного проходження лікування, крім того, пропущений строк звернення до суду з даним позовом в умовах воєнного стану є незначним, а тому наявні підстави для висновку про те, що строк звернення до адміністративного суду з даним позовом пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.
Керуючись ст.ст. 121, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду - задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду із позовом та поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Є.В. Череповський