Справа № 297/1062/25
16 квітня 2025 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ГАЛ Л. Л., за участю секретаря Фазекаш Н.В., позивача ОСОБА_1 , його представника - адвоката Кобрин М.М., розглянувши адміністративний позов у терміновій справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 , мешканець АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , звернувся в суд із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , про скасування постанови про адміністративне правопорушення № 130/2025 від 22 березня 2025 року та закриття провадження у справі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 22 березня 2025 року т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 була винесена постанова № 130/2025 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за справою про адміністративне правопорушення про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.
Відповідно до суті адміністративного правопорушення, 22.03.2025 року о 14:00 годині, було складено постанову про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , та було встановлено, що 23.01.2025 року ОСОБА_1 була сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобовязаних та резервістів, на яку керівник ІНФОРМАЦІЯ_2 наклав кваліфікований електронний підпис у день її формування і того ж дня відправлена засобами поштового зв'язку (АТ «Укрпошта») рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення на адресу зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , повістка для проходження медичного огляду № 2258363 від 23.01.2025 року про виклик 03.02.2025 року на 10:00 годину до ІНФОРМАЦІЯ_2 . На даному відправленні були зазначені штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв'язку, прізвище, ім'я та по батькові, адреса громадянина, якому надсилається повістка. В описі вкладення зазначається інформація про номер поштового відділення, власне ім'я та по батькові, адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, поштова адреса отримувача, найменування вкладення, із кількістю аркушів, власне ім'я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу.
Згідно отриманого повідомлення АТ «Укрпошта» від 30.01.2025 року ОСОБА_1 вказану повістку не отримав, оскільки адресат відсутній за вказаною адресою. 03.02.2025 року о 10 годині до ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки не повідомив, тобто своїми діями порушив вимоги абз. 8 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, чим вчинив
правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
22 березня 2025 року т. в. о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 в присутності позивача склав постанову № 130/2025, якою наклав на останнього штраф у сумі 17 000 гривень, підставою для чого стало те, що позивач без поважних на те причин не з?явився за викликом до відповідача у строк та місце зазначені в повістці. Позивач розписався у постанові № 130/2025 від 22.03.2025 року.
ОСОБА_1 вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою, відповідно такою, що підлягає скасуванню судом. З постановою, якою його звинувачують у неприбутті за викликом до ТЦК, не згідний, оскільки повістку не отримував. У довідці від 24.03.2025 року з АТ «Укрпошти» зазначено, що повістки від ІНФОРМАЦІЯ_2 не отримував, так як відсутній працівник листоноша. Він не порушував законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Зокрема, не отримував повістку про виклик через Укрпошту в ІНФОРМАЦІЯ_2 , крім того зазначає, що перебуваю під «Д»-наглядом в лікаря Берегівського центру ПМСД Берегівської міської ради.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позовну заяву підтримали з підстав наведених в ній.
Відповідач - представник ІНФОРМАЦІЯ_2 , який про час та місце судового розгляду був належно повідомлений, в судове засідання не з'явився, відзив щодо позову не подав.
Згідно вимог ч. 1 ст. 268 та ч. 2 ст. 269 КАС України ухвала про відкриття провадження з позовною заявою та повісткою була надіслана в ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що 22 березня 2025 року т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 склав постанову № 130/2025 за справою про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. За змістом вказаної постанови ОСОБА_1 визнаний винуватим в тому, що о 10:00 год. 03.02.2025 року не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив вимоги абзацу другого частини першої та частини третьої ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (а. с. 6).
Згідно отриманого повідомлення АТ «Укрпошта» від 30.01.2025 року ОСОБА_1 вказану повістку не отримав, оскільки адресат відсутній за вказаною адресою. У зв'язку з цим 03.02.2025 року о 10 годині до ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 не з'явився (а.с. 8).
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у визначений законом спосіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
За визначенням у Законі України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 року N 303/2014 "Про часткову мобілізацію".
Указом Президента України від 24.02.2022 року N 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
Відповідно до ст. 235 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП, віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, від імені яких розглядати справи мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з ст. ст. 7, 245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Згідно з ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
При цьому, особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
У зв'язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Крім того, відповідно до ст. ст. 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
В той же час, виносячи вказану постанову, т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 не зазначив належні та допустимі докази, передбачені ст. 251 КУпАП, які ним були отримані та оцінені у встановленому законом порядку, та на яких ґрунтується його висновок про доведеність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, належним чином не мотивував свого висновку про винуватість позивача, що є порушення вимог ст. ст. 7, 245, 252, 280, 283 КУпАП.
Отже, та обставина, що позивач повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 не отримав, повістка взагалі за місцем проживання листоношею не доставлялася, яка зазначена в позові не спростована, тому це підтверджує незаконність постанови про накладення адміністративного стягнення.
Згідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства суд дійшов висновку, що при винесенні відповідачем постанови про адміністративне правопорушення порушено норми чинних нормативно-правових актів, оскільки вина ОСОБА_1 у порушенні ним вимог абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не доведена, тому дії суб'єкта владних повноважень про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є неправомірними, постанова складена на нього є незаконною і підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України "Про військовий обов'язок та військову службу",Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", ст. 7, 9, 210, 235, 245, 250-252, 280, 283 КУпАП, ст. 2, 5, 9, 72-79, 90, 242-246, 268-272, 286 КАС України, суд
рішив:
Позов ОСОБА_1 , мешканця АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі - задовольнити.
Скасувати постанову, винесену т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , про накладення адміністративного стягнення у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції може бути подано до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Лайош ГАЛ