Справа № 758/7640/24
Категорія 79
08 квітня 2025 року місто Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Годованюк Ю.Р., представника позивача Осадчука Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Офісний центр Гоголя», про стягнення заробітної плати, не виплаченої при звільненні працівника, -
ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом до Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ» (надалі за текстом - відповідач), про стягнення заробітної плати, не виплаченої при звільненні працівника, у якому просить суд стягнути з відповідача 247086,75 грн.
Ухвалою від 24.06.2024 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку загального позовного провадження та призначити по даній справі підготовче судове засідання.
14.08.2024 до суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог на 212704,90 грн.
За наслідками підготовчого засідання 14.10.2024 судом закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.
11.12.2023 до суду від третьої особи надійшли заяви про залучення третьої особи на стороні відповідача.
У судовому засіданні 18.12.2024 судом було задоволено заяви третьої особи та залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Офісний центр Гоголя» (надалі за текстом - третя особа).
14.02.2025 до суду від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі.
У судовому засіданні заяву відповідача про закриття провадження у справі було залишено без розгляду, оскільки до вказаної не було додано доказів направлення іншим учасникам справи.
06.04.2025 до суду від позивача надійшли пояснення.
У судове засідання 08.04.2025 прибув представник позивача, представники інших учасників судової справи у судове засідання не прибули.
Позивач просив розглянути справу за наявними матеріалами справи.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
До початку судового засідання судом з наявної інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було з'ясовано, що юридична особа відповідача перебуває в стані припинення на підставі внесеного рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації від 11.02.2024 №1000711270025020971. Вимоги кредиторів розглядаються до 11.04.2025.
Згідно ст. 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
За змістом ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників, суб'єкта управління державної або комунальної власності або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Також, з відомостей наявних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом було встановлено, що відповідач є державним підприємством.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України» процедура припинення за рішенням суб'єкта управління регулюється цим Законом, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" та іншими законами. Припинення за рішенням суб'єкта управління державних підприємств, майно яких було продано у процедурі приватизації як єдиний майновий комплекс, здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених статтею 23 цього Закону.
Статте 3 Закону України «Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України» передбачено, визначено, що об'єкт припинення припиняється внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
Відповідно до ст. 24 цього ж Закону реорганізація об'єкта припинення шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України. Таким чином, пред'явлення кредиторами своїм вимог, в тому числі, і щодо невиплаченої заробітної плати, їх розгляд та включення до вимог відповідної черги погашення, буде здійснюватися відповідно до вимог ст. 110 ЦК України та Закону України «Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України».
Згідно з ст. 13 згаданого Закону суб'єкт управління протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про припинення публікує інформаційне повідомлення на своєму офіційному веб-сайті, що обов'язково має містити інформацію про найменування та інші реквізити об'єкта припинення, відомості про порядок і строк пред'явлення кредиторами своїх вимог до об'єкта припинення.
Фонд державного майна України здійснює управління підприємствами та організаціями, заснованими на державній власності, що перебувають у сфері його управління (ст. 5 Закону України «Про Фонд державного майна України»).
Отже, Фонд Державного майна України здійснює управління відповідачем
Відповідно до повідомлення, розміщеного на офіційному вебсайті Фонду Державного майна України https://www.spfu.gov.ua/:
- Підстава припинення: наказ Фонду державного маи?на Украі?ни від 07.02.2025 № 198 «Про припинення юридичноі? особи - державного підприємства «Украі?нськии? науково-досліднии? і проектно-конструкторськии? інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ» шляхом реорганізаціі;
- Спосіб припинення: реорганізація шляхом приєднання до покупця єдиного маи?нового комплексу державного підприємства «Украі?нськии? науково-досліднии? і проектно конструкторськии? інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Офіснии? центр «Гоголя»;
- Строк пред'явлення кредиторами своїх вимог: 2 (два) місяці з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення щодо припинення державного підприємства «Украі?нськии? науково-досліднии? і проектно конструкторськии? інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ»;
- Порядок пред'явлення кредиторами своі?х вимог до об'єкта припинення: кредитори направляють своі? вимоги до державного підприємства «Украі?нськии? науково-досліднии? і проектно конструкторськии? інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ» за адресою: вул. Костянтинівська, буд. 68, м. Киі?в, 04080, керуючому припиненням ОСОБА_2 протягом 2 (двох) місяців з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення Фонду державного маи?на Украі?ни щодо припинення державного підприємства «Украі?нськии? науково-досліднии? і проектно-конструкторськии? інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ»;
- Керуючии? припиненням: Скрипченко Євген Ігорович.
Статтею 105 ЦК України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.
Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.
Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.
До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи.
Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
Таким чином, кожна вимога кредитора має бути розглянута та прийняте рішення, яке надсилається кредитору.
Згідно з частиною 8 статті 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Як встановлено судом, відповідач з 11.02.2025 перебуває у стані припинення.
Статтею 112 ЦК України передбачено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються, зокрема, у такій черговості у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;
У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії.
За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.
Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.
Виходячи із змісту статті 112 ЦК України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право звернутися до суду.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.
Отже, законодавством передбачений спеціальний порядок задоволення кредиторами своїх вимог до особи, яка припиняється шляхом звернення із відповідними вимогами до ліквідаційної комісії такої особи. Такого способу захисту порушеного особою, що припиняється, права стягувача (кредитора) як звернення до суду із вимогами саме про стягнення заборгованості норми статей 104-112 ЦК України не передбачають.
Аналогічний правовий висновок викладено у Постанові Верховного Суду від 20.01.2020 у справі № 922/416/19.
Належним способом захисту прав кредитора у такому випадку є вимога про зобов'язання включення до проміжного ліквідаційного балансу боржника визнаних ним вимог, а не про стягнення з боржника грошових коштів. Звернення кредитора з позовом про стягнення заборгованості з боржника не вирішить спору щодо наявності чи відсутності підстав для включення цих вимог до ліквідаційного балансу особи, що припиняється.
Підсумовуючи вказане вище, суд зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту порушеного права, заявивши позов про стягнення грошової суми до відповідача, який перебуває в стані припинення, у той час як законодавством передбачений спеціальний порядок задоволення кредиторами своїх вимог до особи, яка припиняється, шляхом звернення із відповідними вимогами до ліквідаційної комісії такої особи.
Проте, відповідно до приписів ЦК України та Закону України «Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України», що належним способом захисту прав позивача є вимога про зобов'язання включення до проміжного ліквідаційного балансу боржника кредиторських вимог.
Враховуючи викладене вище, суд розглянувши матеріали справи по суті спору доходить до висновку, що вказаний спір не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства та що законом визначено інший порядок розгляду грошових вимог кредитора до боржника, а відтак, провадження підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Щодо доводів позивача про ймовірну наявність підстав у майбутньому для заміни відповідача його правонаступником, суд зазначає наступне.
За змістом ч. 2 та ч. 3 ст. 107 ЦК України після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.
Таким чином, в силу приписів ст. 107 ЦК України у спірних правовідносинах правонаступництво щодо майна, усіх прав та обов'язків державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів» перейде правонаступнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Офісний центр Гоголя» з моменту затвердження Передавального акту.
Втім, в матеріалах справи відсутній відповідний передавальний акт, а відтак, у суду відсутні правові підстави для вирішення питання щодо ймовірного подальшого розгляду справи з первісним відповідачем чи його правонаступником, враховуючи при цьому відсутність клопотання позивача про заміну відповідача його правонаступником чи зупинення провадження у справі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 255, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ», про стягнення заробітної плати, не виплаченої при звільненні працівника - закрити;
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.В. Гребенюк