Єдиний унікальний номер № 285/614/25
Провадження № 1-кп/0285/436/25
15 квітня 2025 року м. Звягель
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду у м. Звягелі кримінальне провадження № 285/614/25 (12025060530000050) по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новоград-Волинський Житомирської області, громадянину України, працюючий на посаді слюсара в КП ЗМР «Звягельтепло», зареєстрований та фактично проживаючий по АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
Влітку 2022 року (точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 виявив залишену військовим товаришем ОСОБА_6 (який на даний час загинув) оборонно-наступальну осколкову ручну гранату «DМ51», яка належить до вибухових пристроїв військового призначення - до бойових припасів.
Усвідомлюючи, що даний предмет є бойовим припасом та не маючи передбаченого законом дозволу на зберігання бойових припасів, ОСОБА_5 привласнив її для власних потреб, та з метою її подальшого зберігання переніс до горища гаражного приміщення за місцем свого постійного проживання по АДРЕСА_1 , де став умисно зберігати без передбаченого законом дозволу до 23.01.2025.
23.01.2025 у період часу з 07 год. 40 хв. до 13 год. 07 хв. за місцем проживання ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 , у ході проведення обшуку працівниками Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області на горищі гаражного приміщення у картонній коробці виявлено та вилучено оборонно-наступальну осколкову ручну гранату «DМ51», виготовлену промисловим способом, яка належить до вибухових пристрої військового призначення - до бойових припасів та придатна до вибуху, яку ОСОБА_5 умисно придбав та зберігав без передбаченого законом дозволу.
Умисні дії ОСОБА_5 , які виразились у придбанні та зберіганні бойового припасу без передбаченого законом дозволу, кваліфіковано за ч. 1 ст. 263 КК України.
Під час досудового розслідування прокурором Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 за участю захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 31.01.2025 укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до якої ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість у вчиненні злочину і зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні. Крім того, керуючись положеннями пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме те, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України належать до категорії тяжкого злочину, особу підозрюваного, який не судимий, має постійне місце проживання, постійне місце роботи, його відношення до скоєного, на обліках у лікарів психолога та нарколога не перебуває, є учасником бойових дій, вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаюється, тяжких наслідків від вчинення даного злочину не наступило, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття; обставин, що обтяжує покарання - не встановлено, сторони узгодили міру покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
При цьому обвинуваченому роз'яснено наслідки укладення і затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди, на що він дав згоду.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю. Підтвердив, що розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид і міру покарання. Просить затвердити угоду про визнання винуватості, яку уклав добровільно, без примусу і не під тиском.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 цього Кодексу.
Судом встановлено, що вказана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 472 КПК України, у тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 263 КК України, та щодо узгодженої міри покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Шляхом вивчення документів кримінального провадження, опитування сторін, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого. Крім того судом з'ясовано у обвинуваченого можливість реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Також обвинуваченому роз'яснено вимоги ч.ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, положення яких йому зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених - абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз'яснень обвинувачений та його захисник не заперечували проти затвердження угоди. Прокурор також просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, які просили затвердити угоду про визнання винуватості, з урахуванням наведеного вище, вивчивши обвинувальний акт, перевіривши відповідність угоди про визнання винуватості вимогам кримінального процесуального закону та переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, суд дійшов висновку про ухвалення в даному кримінальному провадженні обвинувального вироку відносно ОСОБА_5 , яким затвердити угоду про визнання ним винуватості, визнати обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання, яке відповідає загальним засадам призначення покарання. Підстав для відмови в затвердженні угоди, визначених в ч.7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_5 є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 - не встановлено.
Запобіжний захід у кримінальному провадженні не обирався.
Цивільний позов не заявлено.
Питання про долю речових доказів вирішено судом у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст.ст. 374, 474, 475, 615 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 31 січня 2025 року у кримінальному провадженні № 285/614/25 (12025060530000050).
Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного судом покарання із випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід засудженому не обирався і суд не вбачає підстав для його обрання.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- фрагмент гранати «DМ51», макет корпусу гранати Ф-1 без маркування, без запалу та без вибухової речовини, макет корпусу гранати «РГД-5» з маркуванням «РДГ-5 2-75-1418 Т» без запалу та без вибухової речовини, що находяться на зберіганні в кімнаті зберігання зброї та боєприпасів Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області - знищити;
- змив з поверхні предмету зовні схожого на гранату «DМ51» споряджену підривачем «DМ82А3» знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання зброї та боєприпасів Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області - знищити;
- ручну димову гранату «РДГ-2Б», що передана на зберігання до в/ч НОМЕР_1 , передати на потреби Збройних Сил України до військової частини НОМЕР_1 .
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати в розмірі 5 173,35 грн. (судові експертизи від 29.01.2025, 30.01.2025).
У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, зазначених ст. 394 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію повного тексту вироку в порядку ст. 615 КПК України негайно після проголошення його резолютивної частини вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1