Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/19848/21
Провадження №1-кп/523/428/25
11.04.2025р. Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 ,
в присутності обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021162490001276 від 26.09.2021р., за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Єреван Республіки Вірменія, громадянина Вірменії, із неповною середньою освітою, перебуваючого у цивільному шлюбі, маючого на утриманні малолітню дитину 2025 року народження (зі слів обвинуваченого), не офіційно працюючою різноробочим, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-22.10.2021р. вироком Суворовського районного суду м. Одеси за ч.1 ст.185 КК України до 2р. обмеження волі, звільненого на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком на 2р.,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,-
У вересні 2021 року, більш точні час та місце судом не встановлені, ОСОБА_5 проходячи поруч із залізною дорогою в бік с. Красносілка Лиманського району Одеської області, незаконно придбав шляхом знахідки 21 патрон калібру 9x18 мм., та усвідомлюючи те, що у нього перебувають бойові припаси, достовірно знаючи їх властивості, діючи дійсно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, поклав зазначені бойові припаси до кишені та переніс їх за місцем свого проживання, а саме: квартири АДРЕСА_2 , де став зберігати вказані бойові припаси без передбаченого законом дозволу.
26.09.2021р., в період часу з 00год. 50хв. до 01год. 00хв., співробітниками поліції проведено огляд місця події за вищевказаним місцем проживання ОСОБА_6 , під час якого, виявлено та вилучено патрони калібру 9x18 мм, у кількості 21 штук, які виготовлені промисловим способом, конструктивних змін не мають, призначені для стрільби з короткоствольної нарізної вогнепальної зброї та придатні до стрільби.
В судовому засіданні, ОСОБА_6 повністю визнав свою вину за пред'явленим та викладеним в обвинувальному акті обвинуваченням, крім того, пояснив суду про час, місце, спосіб та мотиви скоєного ним при вказаних вище обставинах, не оспорюючи при цьому докази, які містяться у кримінальному провадженні та фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення.
Враховуючи те, що ОСОБА_6 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, враховуючи, що прокурор, захисник та обвинувачений не оспорювали фактичні обставини провадження та беручи до уваги, що учасники судового провадження, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо
добровільності їх позиції, при цьому роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів кримінального провадження, що характеризують останнього.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю та дії вказаної особи кваліфікує за ч.1 ст.263 КК України - носіння, зберігання та придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
При призначенні покарання ОСОБА_6 , суд приймає до уваги характер і обставини вчиненого кримінального правопорушення, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Судом враховується особа ОСОБА_6 , який є особою раніше судимою, вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, перебуваючого у цивільному шлюбі, маючого на утриманні малолітню дитину 2025 року народження (зі слів обвинуваченого), не офіційно працюючою різноробочим, маючого місце проживання, де проживає разом із родиною.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_6 , передбачені ст.66 КК України, суд визнає: щире каяття, повне визнання своєї вини та активне сприяння розкриттю злочинів.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, передбачені ст.67 КК України, судом не встановлено.
Згідно зі статтями 50,65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
На підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання по даному кримінальному провадженню, враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини кримінального провадження, беручи до уваги особу ОСОБА_6 , який є особою раніше судимою, вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, перебуваючого у цивільному шлюбі, маючого на утриманні малолітню дитину 2025 року народження (зі слів обвинуваченого), не офіційно працюючою різноробочим, маючого місце проживання, де проживає разом із родиною, приймаючи до уваги наявність обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття, повне визнання своєї вини, активне сприяння розкриттю злочинів та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, враховуючи суспільну небезпеку та характер вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, з метою запобігання вчиненню останнім нових кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку про те, що виправлення та недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень, можливе без його ізоляції від суспільства, із призначенням покарання у виді позбавлення волі з випробуванням (із застосуванням ст.75 КК України), а також приймаючи до уваги вчинення ним кримінального правопорушення по даному кримінальному провадженню до часу ухвалення вироку Суворовського районного суду м. Одеси від 22.10.2021р., суд із врахуванням вимог ч.4 ст.70 КК України, вважає за необхідне за сукупністю кримінальних правопорушень, визначити остаточне покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі з випробуванням.
В даному випадку, за переконанням суду, покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, передбаченого санкцією ч.1 ст.263 КК України, повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченої, які створять у неї готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Водночас, вирішуючи питання про необхідність реального відбування обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі з випробуванням за вчинений злочин, судом враховується, що статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
При цьому, суд також враховує правову позицію Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену у Постанові від 28.05.2020року (справа №753/13972/17; провадження №51-986км20), згідно якої, Верховний Суд зазначив, що законодавцем саме суду надано дискреційні повноваження щодо визначення виду та міри покарання за вчинення того чи іншого злочину.
Крім того, приймаючи таке рішення, суд серед іншого враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004.
Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року), статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950.
Для проведення експертизи залучались експерти, у зв'язку із чим, процесуальні витрати необхідно покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 .
Долю речових доказів, суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.369-371, 373-374 КПК України, суд-
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Відповідно до ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 22.10.2021р. більш суворим за цим вироком, визначити остаточне покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на строк 2 роки із покладанням обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід до набрання вироку законної сили відносно ОСОБА_5 обрати у вигляді особистого зобов'язання.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні в розмірі 686,48грн. за проведення експертних досліджень - стягнути з ОСОБА_5 в повному обсязі, на користь держави.
Речові докази: патрони - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження та подання апеляції через Суворовський районний суд м. Одеси до Судової палати по кримінальних справах Одеського апеляційного суду, протягом 30 днів з дня проголошення.
Копії вироку вручити під розписку учасникам судового засідання, а також надати іншим заінтересованим особам.
Суддя ОСОБА_1