16.04.2025
Справа № 489/7429/24
Провадження №2/489/396/25
16 квітня 2025 м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Рум'янцевої Н.О.,
із секретарем судового засідання - Ставратій Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ленінського районного суду м. Миколаєва в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив.
Акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором № б/н від 28.01.2016 у розмірі 62134 грн. 56 коп. та судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до зазначеного договору, відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір, про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
АТ КБ«Приватбанк» свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
У зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору відповідачкою, станом на 25.08.2024 виникла заборгованість за кредитом у розмірі 62134,56 грн., з яких: 59712,96 грн. заборгованість за кредитом; 2421,60 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до до якого просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що 28.01.2016 вона звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» для отримання картки «Універсальна», про що нею було заповнено та підписано Анкету - заяву. Протягом певних років вона користувалася кредитними коштами, по можливості сплачувала проценти за користування кредитом. У 2022 році у звязку зі зміною майнового та фінансового стану, вона не змогла вчасно повернути гроші. Під час підписання обумовленої Анкети-заяви вона не була ознайомлена з діючими на той час правилами надання банківських послуг, а надані суду Умови та правила надання банківських послуг, розміщені на сайті позивача, є для неї невідомими. Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи постійно змінюються, а отже, не є такими формулярами та стандартними формами, про які йдеться у ч. 1 ст. 634 ЦК України. Роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та правила споживчого кредиту. Підписання паспорта споживчого кредиту свідчить про дотримання письмової форми договору про споживче кредитування, але інформація про паспорт споживчого кредиту у анкеті-заяві відсутня, в паспорті споживчого кредитуне міститься інформація щодо наміру отримання нею кредитної картки «Універсальна» із встановленням кредитного ліміту. Сама по собі підписана анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг без надання належних та допустимих доказів, що підтверджують укладення договору, не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами, пені та штрафів за невиконання кредитного договору. Також просить застосувати строки позовної давності.
Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вказує, що 30.10.2015 ОСОБА_1 отримала згідно Довідки про видані картки, кредитну картку «Універсальна» зі строком дії до 10/19. Відповідачка звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у звязку з чим підписала анкету-заяву б/н від 28.01.2016 та приєдналася до Умов та правил надання банківських послуг, а саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщення на сайті банку. Клієнт не міг приєднатися до іншої редакції і саме ця редакція надається до позовної заяви, оскільки це умови публічного договору. На підставі поданої заяви, що разом з умовами та правилами із зразками підписів та відбитком печатки, тарифами, що розміщені на офіційному сайті банку складають Договір про надання банківських послуг, відповідачу було відкрито картковий рахунок, ключсем до рахунку є пластикова картка, яку відповідачка отримала та мобільний телефон, який вказала відповідачка у заяві. Сторонами при укладенні договору були обумовлені усі істотні умови. З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що позивач частково сплачував заборгованість за договором. Підпис позичальника на кредитному договорі свідчить про те, що позичальнику добре були відомі і цілком зрозумілі усі умови цього договору і він вважає їх справедливими по відношенню до себе. У разі незгоди зі змінами «Умов та правил надання банківських послуг» або Тарифів банку, клієнт має право надати банку заяву про розірвання договору виконавши умови п. 2.1.1.5.4 Договору. Відповідачка на сьогоднішній день не зверталася до банку з повідомленням про незгоду з внесеними змінами та не ініціювала розірвання договору, більше того, активно користувалася картою, що говорить про прийняття клієнтом умов банківського обслуговування, тому заперечення відповідачки являються необґрунтованими. Відповідачка не надала суду жодного доказу важкого фінансового становища з моменту першого порушення умов кредитного договору, а саме прострочення сплати кредиту. Крім того, відповідачка є працездатною. Відповідно до правил користування карткою, строк дії картки вказано на лицевій стороні картки. Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже, строк випущеної картки до останнього дня - 11.2024. Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача - 26.09.2024 - до спливу строку позовної давності. У звязку з цим, обставини, на які відповідачка посилається у своєму відзиві, не відповідають дійсності, а строк позовної давності позивачем дотримано при зверненні до суду.
10 березня 2025 від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за Договором № б/н від 28.01.2016 у розмірі 59999,56 грн. з яких: 59712,96 грн. заборгованість за тілом кредиту, в тому числі 59712,96 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 286,60 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, а також понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 27.09.2024, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
При подачі позовної заяви позивач просив розглядати справу за відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася по невідомим суду причинам. Про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином. Причини неявки суду не повідомила.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову з ухваленням заочного рішення відповідно до ст. ст. 280-283 ЦПК України.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
28 січня 2016 ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг, звернулася до АТ КБ «ПриватБанк», у зв'язку з чим підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.
Відповідачка при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним і Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Відповідачка ознайомлена із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідачки у анкеті-заяві.
Банком на підставі Договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок та відповідачка отримала кредит - картку у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. При цьому відповідачка погодилася, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», що викладено на банківському сайті www.privatbank.ua, складає договір.
Відповідно до укладеного договору, відкрито рахунок та надано ОСОБА_1 кредитну картку, останню за № НОМЕР_1 з терміном дії до 11/24.
В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки до 40,8 % річних.
З виписки, наданої Банком по рахунку клієнта вбачається що з 28 січня 2016 року відповідачка користувалася кредитною карткою.
Виписка по рахунку згідно Переліку типових документів, затверджених наказом МЮ України №578/5 від 12 квітня 2012 року, має статус первинного документу, а отже є належним та допустимим доказом по справі.
За такого, з наданої Банком виписки по картковому рахунку чітко прослідковується користування кредитними коштами та часткове їх погашення.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, сума заборгованості відповідача за кредитним договором станом на 16.02.2025 складає 59999,56 грн. з яких: 59712,96 грн. заборгованість за тілом кредиту, в тому числі 59712,96 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 286,60 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Норми права та мотиви їх застосування.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як встановлено в ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
В ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 640 ЦК України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
За замістом норми ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Таким чином, 28.01.2016 між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір.
Відповідно до вимог статей 526, 530, 610, 611, 612 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. А відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За правилами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, тобто існує презумпція правомірності наведених правочинів, допоки іншого висновку не дійде суд у самостійному провадженні.
Суд виходить з презумпції правомірності та чинності правочину у формі кредитного договору, який підписаний відповідачем, а відтак приходить до висновку, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах.
Так, позивач свої зобов'язання за договором виконав про що свідчить банківська Виписка по особовому рахунку відповідача.
З Банківської виписки по особовому рахунку відповідача за період з 30.10.2015 по 04.09.2024, наданої стороною позивача, встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав надавши позивачу кредитні кошти на картковий рахунок. Зі свого боку відповідач, активно користувався кредитними коштами, зокрема знімав готівкові кошти, здійснював безготівкові перекази, купівлю товарів, періодично погашав заборгованість за наданим кредитом як у готівковій так і безготівковій формі, разом з тим, вбачається, що відповідач свідомо приймав збільшення розміру кредитного ліміту здійснюючи фінансові операції з використовування наданим збільшеним кредитним лімітом на власний розсуд, а також погашав зі сплатою відсотків.
При цьому, з зазначеної Банківської виписки також встановлено, що відповідач не виконував належним чином умов кредитного договору та згідно з розрахунком заборгованості, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань, станом на 25.08.2024 становить 62134,56 грн, яка складається з наступного: 59712,96 грн заборгованість за тілом кредиту, 2421,60 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
За положенням ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним свого зобов'язання.
Суд при розгляді справи виходить з того, що позивач, як сторона договору, яка виконала свої зобов'язання за договором, має право вимагати від другої сторони належного виконання його грошових зобов'язань, в тому числі повернення кредитних коштів, сплати відсотків та погашення виниклої заборгованості за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зі змістуст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ним Кодексом.
У відповідності дост. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Відповідач (позичальник) свої зобов'язання за договором кредиту не виконав належним чином, допустив прострочення платежів, у зв'язку з чим, станом на 25.08.2024 наявна заборгованість за кредитним договором б/н від 28.01.2016. Доказів, що відповідачем погашена заборгованість повністю або частково, на дату розгляду судом справи по суті, матеріали не містять, як і відсутні докази незгоди відповідача з наданими позивачем розрахунками заборгованості, як і не спростовано вимоги позивача.
У постанові від 17.04.2019 у справі № 666/388/16-ц Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зробив висновок, що посилання у касаційній скарзі на не підписання позичальником умов та правил надання банківських послуг та не ознайомлення з їх змістом, не може бути підставою для визнання неукладеними кредитних правовідносин, оскільки з огляду на ст.6 ЦК України сторони є вільними в ухлазенн; договору, виборі контрагента та визначенні умов договору; а за обставин укладення міх сторонами договору приєднання у момент підписання заяви-анкети відповідач мав право вимагати від банку надання умов та правил надання банківських послуг, або відмовитись від укладення кредитного договору у такій формі.
Щодо заперечення Відповідача стосовно неукладення кредитного договору.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», складає між ним та Банком Договір банківського обслуговування, що підтверджується підписом у заяві.
Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.
При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті Цивільного кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до п. 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Протягом дії кредитного договору відбувалася сплата щомісячних платежів по кредиту, що підтвердне підписжується розрахунком заборгованості, який міститься в матеріалах справи. Відповідач не спростував доводів банку щодо часткового здійснення ним погашення заборгованості по кредитному договору.
Предметом позову, який підлягає доказуванню є розмір заборгованості за кредитним договором. АТ КБ «ПриватБанк» надав суду докази щодо наявності заборгованості за Договором (розрахунок заборгованості), Відповідач, в свою, чергу, не спростував докази надані Банком щодо цього факту. Відповідачем не доведено та матеріалами справи не встановлено, що грошовими коштами протиправно заволоділа інша особа.
Щодо ознайомлення відповідачки умовами та правилами надання банківських послуг повторно зазначаємо.
Позивачем надана до суду копія анкети-заяви від 20.01.2023, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказана інформація про себе заповнена особисто, також з копії анкети-заяви чітко вбачається, що Відповідач висловив згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки Універсальна та особистим підписом засвідчив (ла), що Я згоден (на) з тим, що ця заява, разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомився (лась) і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді....
Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови.
Крім того, вищезазначені Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті Банку.
Банк надав до суду виписку з карткового рахунку, де чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, а отже й отримав кредитну картку Універсальна, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки.
З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що позивач частково сплачував заборгованість за договором ( погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом»).
Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку Відповідача баланс станом на дату укладання договору (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної операції).
Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості, є належними та допустимими доказами по справі.
Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались.
Пунктом 21 Пленуму ВССУ №5 від 30.03.2012 року Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин роз'яснено, що Договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами). Оскільки в цьому договорі передбачено всі істотні умови, необхідні для кредитного договору, то зобов'язання з надання кредиту є дійсним із моменту укладення кредитного договору - договору про відкриття кредитної лінії.
Враховуючи, що відповідачем не спростовано розмір боргу і не доведено його відсутності або його повного чи часткового погашення, підстав для звільнення відповідача від обов'язку по поверненню використаних ним кредитних коштів у вказаному розмірі, або для зменшення вказаної суми боргу, суд не вбачає, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, а отже є таким, що підлягає задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором б/н від 28.01.2016, станом на 25.08.2024 в сумі 62134,56 грн.
Щодо клопотання відповідачки про застосування строків позовної давності, слід зазначити наступне.
Разом з тим, відповідно до ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Відповідно до ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Стаття 253 ЦК України встановлює, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Відповідно до ст. 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Стаття 257 ЦК України встановлює, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
Згідно довідки виданої АТ «КБ «ПриватБанк» строк картки, яку отримала ОСОБА_1 згідно кредитного договору б/н від 28.01.2016 та Заяви про приєдання до Умов та правил надання послуг від 28.05.2021, мала термін дії до листопада 2024.
У постановах Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі №6-14цс14, від 29 жовтня 2014 року №6-169цс14, від 30 вересня 2015 року у справі №6-154цс15 зроблено висновок про те, що кредитна картка діє в межах визначеного нею строку. За кредитним договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності (стаття 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (стаття 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору, а також початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Миколаєва із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у вересні 2024.
Крім того, з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що останній платіж відповідачкою здійснено 19 квітня 2024 у розмірі 1000 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що строк позовної давності за Договором не сплив, а тому клопотання відповідачки щодо застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 247, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
вирішив:
позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», заборгованість за кредитним договором № б/н від 28 січня 2016 в розмірі 59999 (п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 56 (п'ятдесят шість) коп..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено «16» квітня 2025.
Суддя Н.О. Рум'янцева