Справа № 474/565/22
Провадження № 1-кс/474/64/25
Іменем України
15.04.25р. с-ще Врадіївка
Слідчий суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
скаржника ОСОБА_3
розглянув скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчої у кримінальному провадженні - заступниці начальника СВ Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_4 від 10.03.2025р. про закриття кримінального провадження, внесеного 20.08.2022р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022152200000153, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, -
встановив:
11.04.2025р. до слідчого судді Врадіївського районного суду Миколаївської області надійшла скарга ОСОБА_3 (далі - скаржник) про скасування постанови слідчої у кримінальному провадженні - заступниці начальника СВ Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_4 (далі - слідча) від 10.03.2025р. про закриття кримінального провадження, внесеного 20.08.2022р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022152200000153, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України (далі - оскаржувана постанова).
На обґрунтування скарги зазначено таке:
- висновок слідчої на предмет того, що лист- відповідь начальника відділу освіти не є офіційним документом є її припущенням та ніяк не може бути підставою для закриття кримінального провадження, оскільки лист-відповідь ОСОБА_5 в сукупності із шкільним актом розслідування нещасного випадку та довідкою № 25 Врадіївської ЦРЛ від 22.01.2018р. (які в якості додатку є невід'ємною частиною відповіді) є офіційними документами, здатними спричинити наслідки правового характеру. На підтвердження свого висновку слідча в оскаржуваній постанові не навела жодного доказу з посиланням на фактичні обставини, встановлені в ході досудового розслідування. Висновок слідчої знаходиться в суттєвих протиріччях із постановою старшого слідчої СВ ВП № 2 ОСОБА_6 від 15.05.2020р., згідно якої як шкільний акт розслідування нещасного випадку, що стався із ученицею 5 класу Покровської ЗОШ ОСОБА_7 так і довідку Врадіївської ЦРЛ визнано офіційними документами;
- в оскаржуваній постанові не зазначено, які саме докази досудового слідства спростовують доводи заявника, заява якого була прийнята цим органом досудового слідства, як така що на час її реєстрації в ЄРДР була визнана такою, що містить об'єктивні дані про вчинення злочину. В постанові викладено суть заяви за відсутності відповідей на всі зазначені в ній питання. Доводи щодо внесення неправдивих відомостей начальником відділу освіти ОСОБА_5 у відповідь на вимогу слідчого про перевірку нещасного випадку, який стався з ученицею 5-ого класу Покровської ЗОШ ОСОБА_7 , не спростовані. Досудове розслідування з цього приводу взагалі не проводилося. Наявність в оскаржуваній постанові та в матеріалах кримінального провадження шкільного Акту розслідування нещасного випадку, що стався з ученицею Покровської ЗОШ ОСОБА_7 , за відсутності до нього обов'язкових письмових пояснень потерпілої, свідків події, особи, яка допустила порушення актів охорони праці, медичної довідки на момент травмування, витягу із журналу реєстрації інструктажів з техніки безпеки свідчать, що як розслідування нещасного випадку так і складання акту з цього приводу були проведені з брутальним порушенням Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися із здобувачами освіти під час освітнього процесу, затвердженого наказом МОН від 31.08.2001р. № 616 із змінами, внесеними згідно наказу МОН № 773 від 05.07.2004р. та №1365 від 07.10.2013р. За таких обставин, шкільний акт розслідування нещасного випадку, що стався з ученицею 5 класу Покровської ЗОШ ОСОБА_7 , наданий начальником відділу освіти на вимогу слідчого, аж ніяк не може бути актом перевірки законності та належності розслідування вищезазначеного нещасного випадку і тим більше він ніяк не може бути актом службового розслідування, який складає комісія відділу освіти, в якому робляться висновки щодо правильності дій шкільної комісії під час розслідування нещасного випадку. В оскаржуваній постанові немає жодного доказу, здобутого в ході досудового розслідування який би свідчив, що шкільний акт розслідування нещасного випадку є актом перевірки законності та належності розслідування нещасного випадку, що стався з ученицею 5 класу Покровської ЗОШ ОСОБА_7 . Не спростовані слідчою доводи заяви щодо внесення ОСОБА_8 до офіційного документа завідомо неправдивих відомостей з прямим умислом в інтересах директора Покровської ЗОШ з метою прикриття її протиправних дій. І зовсім не випадково з прямим умислом виключно в інтересах директора Покровської ЗОШ ОСОБА_9 начальник відділу освіти ОСОБА_5 та її заступник пані Вареник дають завідомо неправдиві показання в кримінальному провадженні № 42019151300000009 від 11.03.2019р. стверджуючи, що відповідно до наказу МОНУ від 16.05.2019р. № 659 “Про затвердження положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися із здобувачами освіти під час освітнього процесу» було проведено розслідування нещасного випадку, що стався з ученицею 5 класу Покровської ЗОШ ОСОБА_7 та складено законний акт шкільною комісією з цього приводу. Натомість малоймовірно, що начальник відділу освіти пані ОСОБА_10 та її заступник пані Вареник, як дві особи з вищими освітами, не знали та не бачили елементарного: нещасний випадок стався з ученицею Покровської ЗОШ ОСОБА_7 16 січня 2018р., а тому він аж ніяк не міг розслідуватися відповідно до наказу МОНУ від 16.05.2019р. № 659, оскільки він розслідувався відповідно до наказу МОНУ від 31.08.2001 № 616. Більш того, вищезазначені керівники зумисно залишили поза увагою той факт, що Акти розслідування нещасних випадків в навчальних закладах за формою Н-Н, затверджених вищезазначеними наказами МОНУ, істотно різняться між собою, зокрема, наявністю в одному із них п. 19 “Висновки лікувально-профілактичного закладу». Разом з тим, надаючи неправдиві покази з прямим умислом пані ОСОБА_10 стверджувала, що шкільний акт розслідування нещасного випадку складений правильно з доданими до нього документами відповідно до вимог наказу МОНУ від 16.05.2019р. №616. Натомість її покази з цього приводу знаходяться в суттєвих протиріччях як з вимогами вищезазначеного наказу МОНУ так і з моїми зазначеними в скарзі доводами щодо відсутності до АКТА обов'язкового пакета документів щодо розслідування нещасного випадку.
Крім того, надаючи на вимогу слідчого замість Акту службового розслідування нещасного випадку, що стався з ученицею 5 класу Покровської ЗОШ ОСОБА_11 , шкільний Акт розслідування нещасного випадку з доданою до нього довідкою Враднвської ЦРЛ на ім'я ОСОБА_12 , паці ОСОБА_10 не долучила до нього завірене директором Покровської ЗОШ Повідомлення про наслідки нещасного випадку, /надалі Повідомлення/, яке знаходиться та зберігається у відділі освіти. І все це було зроблено з прямим умислом і тільки тому, що відомості директора Покровської ЗОШ ОСОБА_13 внесені нею до Повідомлення щодо невідвідування потерпілою навчального закладу тільки один день в зв'яку з отриманням нею травми, знаходяться в суттєвих протиріччях із підтертим обліком відвідування журналу 5 класу Покровської ЗОШ на 1917-1918 навчальний рік та змістом довідки Врадіївської РЦЛ №15 від 22.01.2018р. Більш того, неправдиві відомості директора Покровської ЗОШ ОСОБА_9 , внесені нею до Повідомлення, “наслідки нещасного випадку “відповідно до п.18 акта за формою Н-Н»: потерпіла одужала» не мають ніякого відношення до п. 18 шкільного акта про нещасний випадок невідомо коли складеним та завіреним ОСОБА_9 23.01.2018р.;
- не відповідає фактичним обставинам справи висновок слідчого на предмет того, що вказаний документ “лист-відповідь на вимогу слідчого, підписаний та завірений начальником відділу освіти» лише підтверджує факт направлення слідчому на його вимогу копій документів, які були складені в 2018 році, оскільки слідчий у своїй вимозі просив направити йому документи за результатами розгляду силами відділу освіти нещасного випадку, що стався із ученицею 5 класу Покровської ЗОШ ОСОБА_7 , а не копії документів, які були складені в 2018 році шкільною комісією, які він давним-давно отримав як від заявника ОСОБА_3 , так і на його вимогу від колишніх начальників відділу освіти ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . Вищенаведені доводи та обставини в сукупності свідчать, що оскаржувана постанова невмотивована та необґрунтована, її висновки не відповідають фактичним обставинам справи, слідчою, всупереч ч. 2 ст. 93 КПК України, не в повному обсязі зібрано, перевірено та оцінено докази з метою встановлення та з'ясування всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав скаргу та просив її задовольнити.
Слідча в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст. 135 КПК України, повідомлена про час, дату та місце судового розгляду. Водночас 14.04.2025р. звернулася до суду із письмовою заявою, в якій просить прийняти рішення на розсуд суду, а судовий розгляд проводити у її відсутність, оскільки через переведення відділу поліції на особливий режим роботи, у зв'язку з веденням в Україні воєнного стану, не має можливості брати участь у судовому засіданні.
Згідно приписів ч. 3 ст. 306 КПК України неявка слідчої не перешкоджає розгляду скарги.
Заслухав пояснення ОСОБА_3 , дослідив матеріали скарги та кримінального провадження, вважаю встановленим таке.
04.08.2022р. ОСОБА_3 звернувся до начальника Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області із заявою про вчинення начальницею відділу освіти Врадіївської селищної ради ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, так як остання надала слідчій на її вимогу відповідь № 243 від 21.05.2021р., яка є офіційним документом, внісши туди завідомо неправдиві відомості щодо надання нею завіреного належним чином копії акту перевірки законності та належності розслідування нещасного випадку, який стався з ученицею 5-го класу Покровської ЗОШ ОСОБА_7 .
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 18.08.2022р. ухвалою слідчого судді Врадіївського районного суду Миколаївської області у справі № 474/429/22 задоволено скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої службової особи Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зобов'язано уповноважену службову особу Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 04.08.2022р. про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, начальником відділу освіти Врадіївської селищної ради ОСОБА_8 .
20.08.2022р. СВ Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області за заявою ОСОБА_3 від 04.08.2022р. розпочате кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12022152200000153, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
В ході досудового розслідування кримінального провадження здійснено такі дії:
- витребувано матеріали за заявою ОСОБА_3 від 04.08.2022р., зареєстровані до ІТС ІПНП Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області за № 1890 від 04.08.2022р.;
- допитано свідка ОСОБА_5 (протокол допиту від 20.09.2022р.);
- за заявою ОСОБА_5 від 20.09.2024р. долучено до матерів кримінального провадження копії: вимоги слідчої СВ Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_4 від 23.04.2021р. за № 354/69-2021 по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР 11.03.2019р. за № 42019151300000009; витягу з протоколу засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці № 055-09-21 від 17.09.2021р.; акта про нещасний випадок № 1 від 23.01.2018р., що стався з учасником навчально-виховного процесу ученицею Покровської ЗОШ І-ІІІ ступенів ОСОБА_16 ; довідку Врадіївської центральної районної лікарні № 25 від 22.01.2018р.; посвідчення № 002041 від 17.09.2021р. щодо проходження ОСОБА_5 навчання з охорони праці;
- опитано свідка ОСОБА_17 (протокол допиту від 28.09.2022р.);
- долучено копію постанови від 30.06.2022р. про закриття кримінального провадження, внесеного 03.07.2018р. до ЄРДР за № 12018150200000224, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 137 КК України;
- 09.03.2023р. отримано, на свою письмову вимогу від 27.02.2023р. за № 1279/69-2023, копію відповіді начальника відділу освіти Врадіївської селищної ради ОСОБА_18 від 21.05.2021р. за № 243;
- допит заявника ОСОБА_3 не проводився, оскільки, як зазначила слідча СВ Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області лейтенанта поліції ОСОБА_19 (далі - слідча ОСОБА_19 ), у своєму рапорті від 14.08.2024р., ОСОБА_3 , якому 01.06.2023р. поштовим зв'язком направлено повістку про виклик про явку до відділу поліції на 14.06.2023р. для проведення його допиту як свідка, та яку він особисто отримав 07.06.2023р., на допит не з'явився.
- 14.08.2023р. слідча ОСОБА_19 винесла постанову про закриття кримінального провадження, яка була скасована ухвалою слідчого судді від 20.09.2024р.;
- 14.10.2024р. оглянуто лист № 243 від 21.05.2021р. Відділу освіти Врадіївської селищної ради (протокол огляду речей від 14.10.2024р.).
10.03.2025р. слідча винесла постанову про закриття кримінального провадження, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Своє рішення слідча мотивувала тим, що в ході досудового розслідування до матеріалів кримінального провадження було долучено безпосередньо копію вимоги слідчого від 23.04.2021р. № 3540/69-2021, яка була зареєстрована у канцелярії відділу освіти за вх. № 64 від 26.04.2021р., а також відповідь ОСОБА_5 на вказану вимогу слідчого від 23.04.2021р., а саме лист за вих. № 243 від 21.05.2021р. наступного змісту: “ На вимогу слідчого у порядку ч. 5 ст. 40, ч. 2 ст. 93 КПК України від 26.04.2021 року № 64, надаємо завірену належним чином копію акту перевірки законності та належності розслідування нещасного випадку (додається), який стався з ученицею 5 класу Покровської ЗОШ в січні 2018 року ОСОБА_7 », зазначення посади - начальник відділу освіти Врадіївської селищної ради, підпис - ОСОБА_18 , відбиток печатки Відділу освіти Врадіївської селищної ради.
Як зазначила слідча, аналізуючи зміст зазначеного вище листа, який є предметом даного розслідування, орган досудового розслідування приходить до висновку, що даний лист хоча має реквізити документу, підписаний посадовою особою, завірений печаткою установи, не є офіційним документом у значенні визначення вказаного у примітці до ст. 358 КК України, є звичайним супровідним листом та засвідчує лише факт направлення копії документу, а саме . копію акту перевірки законності та належності розслідування нещасного випадку (додається), який стався з ученицею 5 класу Покровської ЗОШ в січні 2018 року ОСОБА_7 .
Вказаний супровідний лист вих. № 243 від 21.05.2021р., ніяким чином не підтверджує, не посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру.
Так, ч. 1 ст. 366 КК України передбачено відповідальність за складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.
Предметом злочину є офіційний документ, визначення якого наведено у примітці до ст. 358 КК України, згідно з якою під офіційним документом слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
Об'єктивна сторона злочину характеризується активною поведінкою - діями, які полягають у перекручуванні винним істини в офіційних документах чи у видачі неправдивих офіційних документів шляхом використання для цього свого службового становища. За частиною 1 ст. 366 КК України карається злочин із формальним складом, який визнається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з таких альтернативно передбачених у диспозиції дій, як: а) складання неправдивого офіційного документа; б) видача неправдивого офіційного документа; в) внесення до офіційного документа неправдивих відомостей; г) інше підроблення офіційного документа.
Складання неправдивих документів - це повне виготовлення документа, що містить інформацію, яка повністю або частково не відповідає дійсності. При цьому форма та реквізити документа відповідають необхідним вимогам. Видача неправдивих документів означає надання (передачу) його фізичним або юридичним особам або випуск для використання такого документа, зміст якого повністю або частково не відповідає дійсності і який був складений або службовою особою, яка його видала, або іншою службовою особою. Видача неправдивого документа є і в тому випадку, якщо документ був складений приватною особою, але потім був посвідчений службовою особою і виданий нею фізичним чи юридичним особам від імені тієї організації, яку представляє службова особа, що видала цей документ. Внесення до документів неправдивих відомостей означає внесення (включення) до дійсного (справжнього) офіційного документа, який зберігає належну форму та необхідні реквізити, інформації, яка повністю або частково не відповідає дійсності. Інше підроблення документів передбачає повну або часткову зміну змісту документа чи його форми або реквізитів, проте не за рахунок внесення до нього неправдивих відомостей, а шляхом їх виправлень, підчищень, дописок, витравлювань, зміни букв чи цифр тощо. Інше підроблення документів є своєрідним антиподом внесення до документа неправдивих відомостей, бо неправдиві відомості у цьому випадку до документа не вносяться, а виправляються або знищуються такі, вже наявні у документі відомості, що відповідають дійсності.
Суб'єктивна сторона службового підроблення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, характеризується тільки прямим умислом, бо винний діє завідомо, тобто усвідомлює неправдивий характер тих відомостей, що вносяться ним до офіційних документів, або усвідомлює, що документ, який він видає, повністю чи частково не відповідає дійсності (є неправдивим).
Мотиви та мета службового підроблення можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають. У цілому злочин є умисним. Внесення до документів відомостей, неправдивий характер яких службова особа не усвідомлює, чи видача документа, невідповідність дійсності якого нею не усвідомлюється, виключає склад службового підроблення і за наявності необхідних умов може бути кваліфіковане за іншими статтями КК України.
Суб'єктом службового підроблення може бути будь-яка службова особа (ч. 3ст. 18 КК України) незалежно від того, у публічній чи в приватній сфері службової діяльності вчинюється злочин.
В той же час, як вбачається зі змісту листа за вих. № 243 від 21.05.2021р., який був підписаний начальником відділу освіти Врадіївської селищної ради ОСОБА_8 та завірений нею печаткою установи, даний лист складений у формі супровідного листа про направлення документів та не відповідає визначенню офіційного документу зазначеного у примітці до ст. 358 КК України, так як нічого не підтверджує, не посвідчує ні події, ні явища, чи факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру. Вказаний документ лише підтверджує факт направлення слідчому на його вимогу копій документів, які були складені в 2018 році.
Встановив вказані обставини приходжу до такого висновку.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України під час досудового розслідування заявником, потерпілим може бути оскаржено рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути: про скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частинами 1 та 2 ст. 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
Відповідно до п.п. 1-3 ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений: починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування; доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування.
Частиною 4 ст. 38 КПК України визначено, що орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Статтями 84-86 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Частинами 1, 2 та 3 ст. 93 КПК України визначено, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчий за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Частиною 1 ст. 99 КПК України визначено, що документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Згідно ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.
Частинами 1 та 2 ст. 110 КПК України визначено, що процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.
Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
В свою чергу, ч. 5 ст. 110 КПК України визначено, що постанова слідчого, прокурора складається з:
1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову;
2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу;
3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
З огляду на приписи чинного законодавства обґрунтованим слід визнавати рішення слідчого, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин підтверджених доказами, які були досліджені і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, а також якщо рішення містить вичерпні висновки, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
З огляду на вищевикладене приходжу до висновку, що скарга не містить жодних доводів, які б свідчили чи ставили під сумнів законність чи обґрунтованість рішення слідчої про закриття кримінального провадження. В обґрунтування скарги покладено виключно суб'єктивне розуміння скаржником встановлених під час досудового розслідування обставин та норм діючого законодавства, зокрема понять “офіційний документ», визначення якого наведено у примітці до ст. 358 КК України, та “документ», визначення якого наведено у ст. 99 КПК України.
При цьому, при розгляді скарги не береться до уваги посилання скаржника на обставини, які, як він вважає, встановлені під час проведення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного 11.03.2019р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019151300000009, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, оскільки вказане кримінальне провадження та кримінальне провадження в межах якого розглядається скарга не об'єднані в одне провадження. Досудове розслідування кримінального провадження № 42019151300000009 не завершене.
Проаналізувавши встановлені обставини та факти на наявність елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, слідча дійшла правильного висновку про відсутність складу кримінального правопорушення. Відповідь на запит слідчого є документом, який лише підтверджує факт направлення певних документів слідчому та ніяким чином не підтверджує, не посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру.
Підсумовуючи вищевикладене слід зазначити, що оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою та належно мотивованою. Скарга ОСОБА_3 в цілому є безпідставною та необґрунтованою, а відтак не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 303-307, 369-372 КПК України, -
постановив:
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчої у кримінальному провадженні - заступниці начальника СВ Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_4 від 10.03.2025р. про закриття кримінального провадження, внесеного 20.08.2022р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022152200000153, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена на протязі п'яти днів з моменту її проголошення сторонами кримінального провадження безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складений та підписаний “16» квітня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1