15 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 641/3170/21
провадження № 61-4718ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 18 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про визнання права власності на майно і порядку поділу майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на майно і порядку поділу майна подружжя,
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати за ним право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , в порядку поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що спірна квартира була придбана під час шлюбу за спільні кошти подружжя. Від шлюбу вони мають двох неповнолітніх дітей, які після розірвання шлюбу залишились проживати з батьком. У добровільному порядку відповідач здійснити поділ квартири відмовляється, а тому позивач просить позов задовольнити.
У липні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом, у якому просила визнати за нею право особистої приватної власності на 5/7 частки квартири АДРЕСА_1 ; визнати в порядку поділу спільного майна подружжя за нею та за ОСОБА_1 право власності по 1/7 частки вказаної квартири.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 мотивувала тим, що спірна квартира дійсно була придбана під час шлюбу за 702 500,00 грн, проте на придбання 5/7 частин квартири нею були витрачені її особисті кошти у розмірі 504 000,00 грн, які їй у день придбання спірної квартири подарував батько. Відповідно розподілу між сторонами підлягає 2/7 частка квартири, а саме - по 1/7 кожному.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова рішенням від 29 серпня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано у порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_1 право власності на 1/7 частки квартири АДРЕСА_1 . В решті позову відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на 5/7 частки квартири АДРЕСА_1 . Визнано у порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_2 право власності на 1/7 частки вказаної квартири.
Комінтернівський районний суд м. Харкова додатковим рішенням від 12 вересня 2024 року стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 8 233,95 грн.
Харківський апеляційний суд постановою від 04 лютого 2025 року апеляційну скаргу Ястребової Є. Б. , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2024 року залишив без задоволення, а рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2024 року - без змін. Апеляційні скарги Ястребової Є. Б. , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , та ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , на додаткове рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2024 року задовольнив частково. Додаткове рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2024 року скасував та ухвалив нове рішення, яким стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 5 519,66 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
07 березня 2025 року адвокат Ястребова Є. Б., як представник ОСОБА_1 , через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2024 року, додаткове рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 04 лютого 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2025 року (провадження № 61-2933ск25) у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Ястребова Є. Б. , на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2024 року, додаткове рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 04 лютого 2025 року відмовлено.
Додатковою постановою Харківського апеляційного суду від 18 березня 2025 року заяву ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
У квітні 2025 року адвокат Ястребова Є. Б., як представник ОСОБА_1 , через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 18 березня 2025 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про надання правничої допомоги.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Ціна позову у справі складає 702 500,00 грн, яка станом на 01 січня 2025 року не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 х 250= 757 000,00 грн).
Зазначене встановлено Верховним Судом в ухвалі від 31 березня 2025 року (провадження № 61-2933ск25), якою відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Ястребова Є. Б. , на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2024 року, додаткове рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 04 лютого 2025 року.
Додаткове рішення є невід'ємною частиною рішення у справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 904/8884/21 (провадження № 12-39гс22)).
Враховуючи зазначене вище, додаткова постанова Харківського апеляційного суду від 18 березня 2025 року не підлягає касаційному оскарженню відповідно до положень частини третьої статті 389 ЦПК України.
Доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не наведено.
Посилання заявника на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу касаційного оскарження не заслуговують на увагу, оскільки з указаних підстав підлягають оскарженню рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанова суду апеляційної інстанції крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті, зокрема, у малозначних справах.
Тобто такі доводи є виконанням вимог процесуального закону щодо змісту будь-якої касаційної скарги, а тому самі по собі не вказують на фундаментальність порушених у скарзі питань для формування єдиної правозастосовчої практики, та не свідчить про наявність інших випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у малозначних справах, підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; наявність випадків, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, колегією суддів не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 18 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про визнання права власності на майно і порядку поділу майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на майно і порядку поділу майна подружжя відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник