Справа № 136/669/25
16.04.2025 року м. Липовець
Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Кривенко Д.Т., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій обл., про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - невідомо, паспорт ID НОМЕР_1 виданого 0523 від 12.02.2019, не працює, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 29.03.2025 о 01:20 год, знаходячись по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 перебувачи у п'яному вигляді словесно ображав та виражався нецензурною лайкою та намагався вчинити бійку відносно своєї матері ОСОБА_2 , чим заподіяв потерпілій шкоду фізичного та психологічного характеру.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився будучи належним чином сповіщеним про день та час розгляду справи, отож в силу ст. 268 КУпАП суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому проводить його в даному судовому засіданні на підставі зібраних у справі доказів.
Як визначено в ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Суд, оцінивши зібрані докази вважає, що висновок про порушення ОСОБА_1 ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не ґрунтується на встановлених обставинах.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення 29.03.2025 о 01:20 год, знаходячись по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 перебувачи у п'яному вигляді словесно ображав та виражався нецензурною лайкою та намагався вчинити бійку відносно своєї матері ОСОБА_2 , чим заподіяв потерпілій шкоду фізичного та психологічного характеру.
У письмових поясненнях ОСОБА_2 зазначила, про те що вона дізналася, що її син ОСОБА_1 зраджує своїй дружині з іншою дівчиною, тому вони разом із невісткою ОСОБА_3 вирішили поспілкуватися з дівчиною та ОСОБА_1 . Прийшовши до помешкання, де знаходився ОСОБА_1 , він відчинив їм двері та почав їх виштовхувати і застосовувати фізичну силу та ображати нецензурною лексикою.
У письмових поясненнях ОСОБА_3 зазначила, що її чоловік ОСОБА_1 зраджує з невідомою жінкою, тому вони разом із тещею ОСОБА_2 вирішили поспілкуватися з жінкою та ОСОБА_1 . Прийшовши до помешкання, де знаходився ОСОБА_1 , він відчинив їм двері та почав їх виштовхувати і застосовувати фізичну силу та ображати нецензурною лексикою.
У письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що свідчення не правдиві.
Інших доказів матеріали справи не містять.
Нормами ч.2 ст.251КУпАП визначено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255КУпАП і не може бути перекладений на суд.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до положень п.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а тому покладення на суд обов'язків ініціювати збір доказів щодо доказу вини правопорушника суперечить принципам об'єктивності та неупередженості суду при розгляді справи.
Згідно із ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення є одним із доказів та лише фіксує факт правопорушення, проте не є беззаперечним доказом вини особи, а являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Об'єктивна сторона ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає існування обов'язкової ознаки - настання шкоди фізичному чи психічному здоров'ю, яка була завдана потерпілому.
Отже, обов'язковою умовою настання відповідальності за цією статтею є, зокрема, вчинення дій, внаслідок яких була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п.14, 17 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Наявність сварок і непорозумінь між особами на майновому та/чи побутовому ґрунті свідчить про існування між ними неузгодженості життєвих позицій в певних аспектах ставлення до життя, однак не підтверджує факту вчинення саме домашнього насильства чи потенційного конфлікту. Нецензурна лайка в межах конфлікту, за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілих, не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного проступку. Сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації, не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином, під домашнім насильством, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно завдається шкода психічному чи фізичному здоров'ю потерпілого.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
За таких обставин, в діях ОСОБА_1 не вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що в свою чергу виключає відповідальність за нього.
За таких обставин, провадження по даній справі підлягає закриттю згідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись п. 1 ст. 247, ст., ст. 283, 284 КУпАП, суд
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді в справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка подається до Вінницького апеляційного суду.
Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, законним представником, захисником, потерпілим протягом 10-ти днів із дня її винесення.
Суддя Дмитро КРИВЕНКО