08 квітня 2025 року
м. Київ
cправа № 904/1278/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Багай Н.О.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - не з'явились,
відповідача- не з'явились,
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ"
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2024 (суддя Бєлік В. Г.) та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.01.2025 (судді: Чус О. В. - головуючий, Кощеєв І. М., Дармін М. О.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ"
до Публічного акціонерного товариства "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ"
про стягнення заборгованості за поставлену продукцію.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" подало через систему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області позовну заяву, у якій просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" заборгованість за поставлену продукцію у загальній сумі 1 444 733,85 грн, яка складається з суми основного боргу - 1 413 360,000 грн, 3% річних - 11 500,49 грн та втрат від інфляції - 19 873,36 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань з оплати за поставлену продукцію на підставі укладеного між сторонами договору.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2024 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом семи днів з дня вручення ухвали суду від 26.03.2024 усунути недоліки позовної заяви, а саме надати докази сплати (доплати) судового збору у встановлених порядку та у розмірі 3 220,30 грн.
4. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 24.04.2024.
5. 29.03.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла до суду заява про розгляд справи у відсутності особи, яка бере участь у справі.
6. У призначене підготовче судове засідання 24.04.2024 представник позивача не з'явився.
7. У судовому засіданні 24.04.2024 судом оголошено перерву до 21.05.2024.
8. У підготовче судове засідання 21.05.2024 позивач свого повноважного представника для участі в судовому засіданні не забезпечив, будь-яких клопотань з цього приводу суду не направив, причини неявки суду не повідомив.
9. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2024, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.01.2025, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" до Публічного акціонерного товариства "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" про стягнення заборгованості за поставлену продукцію залишено без розгляду на підставі частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
10. Судові рішення мотивовано тим, що враховуючи, що позивач був належним чином повідомлений про час і місце судових засідань, однак у призначені судові засідання не з'явився, не повідомив суд про неможливість з'явитись у судове засідання 21.05.2024; не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, саме щодо судового засідання 21.05.2024.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області про залишення позову без розгляду від 21.05.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.01.2025, справу передати на розгляд суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
12. Касаційну скаргу мотивовано тим, що:
- позивач подав до суду першої інстанції заяву про розгляд справи у відсутності особи, яка бере участь у справі;
- явка сторін не визнавалася судом обов'язковою.
Скаржник наголошує на тому, що залишення позову без розгляду через відсутність заяви про розгляд справи за відсутністю сторони обумовлено помилкою, оскільки не враховано наявність такої заяви. Обов'язок звітувати про причини неявки в судове засідання у позивача не виник. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Така заява надійшли до суду, про що зазначено в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2024.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
13. Відповідач своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Розгляд справи Верховним Судом
14. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.01.2025 у справі № 904/1278/24, призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 08.04.2025.
Позиція Верховного Суду
15. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
16. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.
17. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання щодо обґрунтованості залишення судом першої інстанції позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України у зв'язку із неявкою позивача у судове засідання.
18. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Однак це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов'язані з'являтися у судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
19. Статтею 202 ГПК України визначено наслідки неявки у судове засідання учасника справи. Згідно з частинами першою, третьою цієї норми неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справи за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки у судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
20. Водночас у силу частини 4 статті 202 ГПК України у разі неявки позивача у судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
21. Підстави залишення позову без розгляду визначені статтею 226 ГПК України. Так, за пунктом 4 частини 1 статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
22. Системний аналіз змісту частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
23. Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
24. Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
25. Наведені положення статей 202, 226 ГПК України не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами виключно в разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
26. Отже, у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, положеннями статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні, кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (такий правовий висновок викладений у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 та від 16.10.2020 у справі №910/8816/19, Верховного Суду від 25.11.2020 у справі №910/15226/19, від 09.11.2022 у справі №925/1376/21).
27. Судами обох інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 29.03.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла до суду заява про розгляд справи у відсутності особи, яка бере участь у справі.
28. У постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 905/2371/21 зазначено, що процесуальне законодавство не містить приписів, які б унеможливлювали звернення до суду з єдиним (одним) клопотанням (заявою) про розгляд справи без участі представника позивача або передбачали звернення виключно з окремим клопотанням (заявою) щодо кожного судового засідання.
29. Положення статей 202, 226 ГПК України не передбачають обов'язок позивача при призначенні кожного окремого судового засідання у справі повідомляти про розгляд справи за його відсутності (аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 290/1046/15-ц). Позивач належним чином повідомив суд про розгляд справи за його відсутності, що виключило можливість застосування частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України.
30. Верховний Суд зазначає, що судовий процес, в першу чергу, спрямований на вирішення спору, шляхом винесення відповідного судового рішення з метою захисту прав особи, за захистом яких вона звернулася до суду. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону, що узгоджується із нормою частини першої статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
31. Тож, враховуючи процесуальні обставини, які склалися в межах цієї справи, зважаючи на те, що явку учасників судового процесу ухвалою суду не було визнано обов'язковою, на переконання колегії суддів, відсутні підстави вважати наявними обставини для залишення позову без розгляду у зв'язку із нез'явленням представника позивача в судове засідання 21.05.2024.
32. З огляду на викладене, оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи у суд першої інстанції для продовження розгляду.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
33. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
34. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
35. Згідно з частиною 6 статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
36. З огляду на викладене, колегія суддів вважає передчасним висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для закриття провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України, що має наслідком скасування судових рішень у справі з передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Розподіл судових витрат
37. З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами розгляду спору.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.01.2025 у справі № 904/1278/24 скасувати.
Справу № 904/1278/24 передати для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді: Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай