10 квітня 2025 року
м. Київ
cправа № 916/774/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Вронська Г. О., Кондратова І. Д.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія"
на рішення Господарського суду Одеської області
у складі судді Погребної К. Ф.
від 14.11.2024 та
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Богатир К. В., Поліщук Л. В., Таран С. В.
від 27.02.2025
за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Білгород-Дністровського міжрайонного управління водного господарства, Південного офісу Держаудитслужби
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія"
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 1 362 098,12 грн,
Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби та Білгород-Дністровського міжрайонного управління водного господарства з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" про:
- визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 26.08.2021 до Договору про закупівлю електричної енергії у постачальника від 28.05.2021 № 67, укладеної між Білгород-Дністровським міжрайонним управлінням водного господарства та Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія";
- визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 28.08.2021 до Договору про закупівлю електричної енергії у постачальника від 28.05.2021 № 67, укладеної між Білгород-Дністровським міжрайонним управлінням водного господарства та Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія;
- визнання недійсною додаткової угоди № 4 від 25.11.2021 до Договору про закупівлю електричної енергії у постачальника від 28.05.2021 № 67, укладеної між Білгород-Дністровським міжрайонним управлінням водного господарства та Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія";
- визнання недійсною додаткової угоди № 5 від 26.11.2021 до Договору про закупівлю електричної енергії у постачальника від 28.05.2021 № 67, укладеної між Білгород-Дністровським міжрайонним управлінням водного господарства та Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія";
- визнання недійсною додаткової угоди № 6 від 29.11.2021 до Договору про закупівлю електричної енергії у постачальника від 28.05.2021 № 67, укладеної між Білгород-Дністровським міжрайонним управлінням водного господарства та Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія";
- визнання недійсною додаткової угоди № 10 від 28.02.2022 до Договору про закупівлю електричної енергії у постачальника від 28.05.2021 № 67, укладеної між Білгород-Дністровським міжрайонним управлінням водного господарства та Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія";
- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" на користь Білгород-Дністровського міжрайонного управління водного господарства коштів в сумі 1 362 098,12 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладання додаткових угод в дуже малий проміжок часу, а саме 26.08.2021, 28.08.2021, 25.11.2021, 26.11.2021, 29.11.2021, 28.02.2022 дають підстави для висновку, що такий підхід до оформлення змін до ціни договору був зумовлений не відповідними коливаннями на ринку товару, а формальним дотриманням приписів щодо не перевищення 10% одноразового збільшення, який суттєво дотримано не був, тобто укладання спірних додаткових угод не мало легітимної мети у розумінні частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.11.2024 у справі № 916/774/23 позов задоволений повністю.
Постановою від 27.02.2025 Південно-західний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Одеської області від 14.11.2024 у справі № 916/774/23.
27 березня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 14.11.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 у справі № 916/774/23.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно із частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
На виконання пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" в своїй касаційній скарзі зазначило, що підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 14.11.2024 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 у справі № 916/774/23 є неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права за наявністю виключних випадків, передбачених пунктами 1, 2, 3 та 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Так, скаржник зауважує, що суди:
- неправильно застосували пункт 1 статті 5, статтю 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтю 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частину 1 статті 57, пункт 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, статті 15, 16, 203, 215, 216, 217, частину 1 статті 638, статтю 1212 Цивільного кодексу України, частину 3 статті 180 Господарського кодексу України, статті 2, 22, 48 Бюджетного кодексу України, абзац 3 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", пункти 2, 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", пункти 5, 7, 43 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 28.02.2002;
- порушили пункт 1 частини 3 статті 2, частину 4 статті 11, частину 1 статті 86, пункт 2 частини 1 статті 226, статтю 236 Господарського процесуального кодексу України;
- неправильно застосували абзац 3 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та не врахували висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постановах від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах та порушили пункт 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України;
- неправильно застосували статті 2, 22, 48 Бюджетного кодексу України, пункти 5, 7, 43 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 28.02.2002 та не врахували висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у підпунктах 6.30-6.32 постанови від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18, підпунктах 6.27-6.29 постанови від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, підпунктах 8.19.-8.32. постанови від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15.08.2023 у справі № 916/1203/21, щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах та порушили пункт 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України;
- не врахували висновки щодо застосування статей 15, 16, 203, 215, 216 Цивільного кодексу України (в контексті того, що під час розгляду позовної вимоги про визнання правочину недійсним відповідачами по справі мають бути всі сторони цього правочину), викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19, а також у постановах Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 670/23/18, від 18.11.2020 у справі № 318/1345/17, від 26.01.2022 у справі № 917/2041/20, від 26.09.2023 у справі № 910/2392/22, від 30.01.2024 у справі № 924/564/22, від 04.07.2024 у справі № 924/334/22, від 04.09.2024 у справі № 922/42/24, від 30.10.2024 у справі № 910/9383/23, у подібних правовідносинах;
- застосували статтю 1212 Цивільного кодексу України без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 13.04.2024 у справі № 910/9880/23, у подібних правовідносинах;
- застосували статтю 216 Цивільного кодексу України без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2024 у справі № 918/1043/21, у подібних правовідносинах.
Крім того, скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 1 статті 5, статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; частини 1 статті 57 Конституції України; пунктів 2, 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі"; статті 217, частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України; частини 3 статті 180 Господарського кодексу України; пункту 1 частини 3 статті 2, частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України.
Також скаржник вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, щодо застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" з підстав невідповідності вказаної норми права критерію "якість закону", порушення принципу належного урядування з огляду на неоднакове праворозуміння пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зміни законодавства, та викладає мотиви й обґрунтування такої необхідності.
Разом з тим, скаржник зазначив, що суди не дослідили зібрані у справі докази, а саме зміст додаткової угоди № 10 від 28.02.2022 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника від 28.05.2021 № 67 та постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2454 від 01.12.2021, що призвело до незастосування судами норми (пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі"), яка підлягала застосуванню (пункт 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами частини 3 статті 294 Господарського процесуального кодексу України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги.
Згідно з частиною 4 статті 294 цього Кодексу в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження у справі № 916/774/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Одеської області від 14.11.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 та 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. При цьому доводи касаційної скарги по суті будуть розглянуті Судом під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 290, 294, 301 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 916/774/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Одеської області від 14.11.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2025.
2. Призначити касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 13 травня 2025 року об 11:50 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 209.
3. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов'язковою.
4. Встановити іншим учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 29 квітня 2025 року. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судових рішень.
5. Витребувати з Господарського суду Одеської області та Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 916/774/23.
6. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді Г. О. Вронська
І. Д. Кондратова
До уваги учасників судового процесу!
Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи навіть за умови явки представників інших сторін.
Просимо дотримуватися процесуальних норм, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу:
- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;
- за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи, а за наявності такої потреби - повідомити про це суд.
Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді із застосуванням підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".
Звертаємо увагу на особливості розгляду справи в особливий період (на період дії правового режиму воєнного стану) та порядок дій учасників судового процесу під час сигналу "Повітряна тривога":
- після надходження сигналу "Повітряна тривога" розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється. У судовому засіданні буде оголошуватися перерва;
- розгляд справ відбудеться через 30 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 16:30, судові справи будуть зняті з розгляду. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою;
- найближча до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6) захисна споруда, визначена Київською міською державною адміністрацією, для укриття населення під час сигналу "Повітряна тривога", розташована на: вул. Лейпцизька, 2 (2-ий під'їзд). Захисними спорудами визначено також станції метро "Печерська" та "Арсенальна";
- до повідомлення про закінчення повітряної тривоги заборонено пропуск учасників судового процесу на територію Верховного Суду;
- якщо за об'єктивних обставин учасник справи не може прибути в судове засідання після відбою тривоги, рекомендовано подати клопотання про відкладення судового засідання з наведенням поважних причин або про проведення відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Касаційний господарський суд