58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
м. Чернівці
15 квітня 2025 року Справа № 926/594/25
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Швеця М.В., за участю секретаря судового засідання Циганчук І.В., розглянувши справу
за позовом Магальської сільської ради
до Дочірнього підприємства "М'ясо-Буковини" Відкритого акціонерного товариства "Новоселицький птахокомбінат"
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 41035,03 грн
Представники:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
І. Стислий виклад позовних вимог.
Магальська сільська рада звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Дочірнього підприємства "М'ясо Буковини" Відкритого акціонерного товариства "Новоселицький птахокомбінат" з вимогами:
1) визнати недійсною додаткову угоду від 20.03.2023 року № 1 до договору від 25.01.2023 року № 23 укладеного між Магальською сільською радою та ДП "М'ясо-Буковини" ВАТ "Новоселицький птахокомбінат";
2) визнати недійсною додаткову угоду від 21.09.2023 року № 3 до договору від 25.01.2023 року № 23 укладеного між Магальською сільською радою та ДП "М'ясо-Буковини" ВАТ "Новоселицький птахокомбінат";
3) стягнути з ДП "М'ясо-Буковини" ВАТ "Новоселицький птахокомбінат" 41035,03 грн.
Позов обґрунтовано тим, що в результаті підвищення ціни на одиницю товару більш ніж на 10% внаслідок укладання всупереч вимогам п.п.2 п.19 Особливостей № 1178 та п.3.4 Договору № 23 від 25.01.2023 року, додаткових угод від 20.03.2023 року № 1 та від 21.09.2023 року № 3 до договору № 23 від позивачем недоотримано активів (філе курячого) у період з 07.03.2023 року по 31.12.2023 року у кількості 303,96 кг чим завдано Магальській сільській раді матеріальної шкоди на суму 41035, 03 грн. Дані обставини були встановлені також при проведені 19.08.2024 року ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності виконавчого комітету Магальської сільської ради за період 01.01.2020 року по 30.06.2024 року Управлінням західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області.
ІІ. Стислий виклад заперечень проти позовних вимог
Відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що зміна ціни за одиницю товару в межах укладених додаткових угод відповідає умовам договору № 23 від 25.01.2023 року, законодавству України про публічні закупівлі, підпункту 2 пункту 19 Постанови Кабінету Міністрів України № 1178 від 12 жовтня 2022 року, а також обґрунтована документально через підтвердження коливання цін на ринку. Представлені цінові довідки Торгово-промислової палати підтверджують факт коливання цін, що стало основою для коригування вартості товару відповідно до нормативних актів.
III. Процесуальні дії у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2025 року позовну заяву вх. № 594 передано на розгляд судді Швецю М.В.
Ухвалою суду від 26.02.2025 року постановлено позовну заяву залишити без руху, встановлено позивачу строк у п'ять днів усунути недоліки позовної заяви.
04.03.2025 через відділ документального та інформаційного забезпечення суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви вх. № 712, згідно якої позивачем усунуті недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі суду від 26.02.2025 року.
Ухвалою суду від 05.03.2025 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовчого засідання призначено на 25.03.2025 року о 12:30 год.
11.03.2025 року через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження вх. № 797.
Також, 11.03.2025 року від відповідача надійшов відзив на позов вх. № 1071, згідно якого вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими з мотивів викладених у відзиві.
14.03.2025 року через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла відповідь на письмові пояснення вх. № 1131.
18.03.2025 на адресу суду від адвоката позивача надійшла заява вх. № 1170 разом із письмовими поясненнями. У заяві адвокат зазначає, що представник позивача не може бути присутнім при розгляді справи, а тому просить проводити судове засідання без його участі та призначити розгляд справи по суті. Аналогічного змісту надійшло клопотання від позивача вх. № 1171.
В судовому засіданні 25.03.2025 року суд долучив до матеріалів справи відзив на позов вх. № 1071, письмові пояснення сторін. Представник відповідача не заперечував проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті, відмовив у задоволені заяви вх. № 797.
Ухвалою суду від 25.03.2025 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 15.04.2025 року о 11:30 год.
26.03.2025 року через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання вх. № 1290, якому зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить проводити судове засідання без його участі.
03.04.2025 року через відділ документального та інформаційного забезпечення суду від відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі вх. № 1418 разом зі заявою про приєднання документів до матеріалів справи в якій просить поновити пропущений строк на подання доказів та долучити до матеріалів справи: додаткову угоду № 2 до договору № 23 від 25.01.2023 року; лист-повідомлення Магальській сільській раді від 25.04.2023 року вих. № 3402; інформаційну довідку Хмельницької торгово-промислової палати № 22-05/390 від 25.04.2023 року.
03.04.2025 року через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява вх. № 1421 в якій заперечує щодо приєднання до матеріалів справи документів поданих відповідачем з посиланням на те, що зазначені докази не мають відношення до даної справи.
З метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору суд приходить висновку про необхідність поновлення відповідачу строку для подання додаткових доказів та приєднання зазначених доказів до матеріалів справи.
Пунктом 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З метою розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи за відсутності представників сторін та за наявними матеріалами.
IV. Фактичні обставини справи встановлені судом.
10.01.2023 року Магальською сільською радою на веб-сайті «Prozorro» оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів за номером UA-2023-01-02-004343-а, код ДК 021:2015:15110000-2 - «М'ясо» з очікуваною вартістю 1507904 грн.
У відкритих торгах взяли участь 2 учасники, які надали наступні остаточні тендерні пропозиції: ДП "М'ясо Буковини" ВАТ "Новоселицький птахокомбінат" з ціновою пропозицією 1402000 грн з ПДВ; ФОП Логвіненко Л.В. з ціновою пропозицією 1404720 грн з ПДВ. Переможцем вказаного аукціону визначено ДП "М'ясо Буковини" ВАТ "Новоселицький птахокомбінат" з ціновою пропозицією1402000 грн.
25.01.2023 року за результатами проведеної процедури закупівлі між Магальською сільською радою та ДП "М'ясо Буковини" ВАТ "Новоселицький птахокомбінат" укладено договір про закупівлю товару № 23 (далі договір).
За цим Договором постачальник зобов'язується поставити м'ясо для закладів та установ освіти код ДК 021:2015:15110000-2 м'ясо по специфікації (додаток № 1 до договору) а Замовник - прийняти та оплатити товар (п.1.1 договору).
Обсяг закупівлі м?ясної продукції за цим Договором вказано у додатку Nє 1 «специфікація» до Договору складало 9630 кг.
В специфікації зазначено, що має бути поставлено м?ясо свине охолоджене 3370 кг по ціні 142,70 грн. на суму 480899 грн, філе індички охолоджене в кількості 800 кг по ціні 230 грн. на суму 184000 грн та філе курей охолоджене в кількості 5460 кг по ціні 135 грн на суму 737100 грн всього м?ясної продукції мало бути поставлено на суму 1401999 грн.
Пунктом 3.4. договору передбачено, що зміни ціни за одиницю Товару у сторону збільшення у разі коливання ціни такого товару на ринку можлива. Обґрунтуванням зміни ціни є довідки уповноваженого органу котрі підтверджують коливання ціни на ринку (довідка щодо ціни станом на дату підписання договору і довідка щодо ціни в місяць зміни ціни або раніше). Замовник зможе підняти ціну не більше розміру коливання зазначеного в довідках наданих постачальником.
Згідно п. 11.3. договору істотні умови Договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків, встановлених законодавством у сфері публічних закупівель.
Договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами, скріплюється печатками Сторін і діє до 31 грудня 2023 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п.10.1,10.3 Договору).
10.03.2023 року відповідач направив на адресу позивача лист № 166, в якому зазначає про зміну закупівельної ціни товару в сторону збільшення, що підтверджується моніторингом цін торгово-промислової палати та динаміки цін на споживчому ринку з початкової ціни 135,00 грн/кг філе курячого охолодженого до 141,07 грн/кг, в підтвердження чого надав цінову довідку Чернівецької торгово-промислової палати № 392 від 08.03.2023 року (а.с. 40-41). Згідно наданої довідки станом на 01.01.2023 року ціна за куряче філе становить 138,38 грн/кг станом на 07.03.2023 року - 144,60 грн (зміна ціни +4,5%).
20.03.2023 року між сторонами підписано додаткову угоду № 1 до договору № 23 від 25.01.2023 року, згідно якої керуючись пп. 2 п. 19 "ОСОБЛИВОСТЕЙ здійснення публічних закупівель товарів робіт і послуг для замовників передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" та п. 3.4. Договору Сторони домовились збільшити ціну на одиницю товару (а саме філе курей охолоджене) у зв'язку із коливанням ціни такого товару на ринку та без збільшення загальної вартості Договору. У разі зміни Договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця строків виконання.
У зв'язку із застосуванням п. 1 цієї Додаткової угоди сторони домовились збільшити ціну за одиницю товару та пропорційно зменшити кількість товару що постачається. На 20.03.2023р по Договору № 23 від 25 січня було поставлено 115,49 кг курячого філе охолодженого по ціні 135 грн. Дане зростання ціни застосовується тільки до позиції «Філе куряче охолоджене» та до кількості товару що не було спожито по цьому договору, а загальна кількість договору складається із суми поставленої та не поставленої кількості товару отже: Загальна сума договору - 1401999 грн. Філе куряче охолоджене - 737100 грн.
На 20.03.2023 поставлено товару на суму 56025 грн по 135 грн що дорівнює 415 кг. На 20.03.2023 не поставлено товару по позиції Філе куряче охолоджене 681 075.00 грн.
Нова ціна за одиницю товару згідно довідки ТПП станом на 07.03.2023р. = 135 грн.+ 4,5%=141,07 грн (п. 2 додаткової угоди) (а.с.38).
Таким чином, ціна на куряче філе згідно додаткової угоди № 1 збільшилась на 4,5%.
25.04.2023 року відповідач направив на адресу позивача лист № 340, в якому зазначає про зміну закупівельної ціни товару в сторону збільшення, що підтверджується моніторингом цін торгово-промислової палати та динаміки цін на споживчому ринку, в підтвердження чого надав цінову довідку Хмельницької торгово-промислової палати № 22-05/390 від 25.04.2023 року (а.с. 127-128). Згідно наданої довідки станом на 25.01.2023 року (дату підписання договору) ціна за куряче філе становить 147,00 грн/кг станом на 25.04.2023 року - 176 грн/кг (коливання ціни між вказаними датами +19,7%).
13.09.2023 року відповідач направив на адресу позивача лист № 732, в якому зазначає про зміну закупівельної ціни товару в сторону збільшення, в підтвердження чого надав цінову довідку Хмельницької торгово-промислової палати № 22-05/956 від 13.09.2023 року (а.с. 44-45). Згідно наданої довідки станом на 07.03.2023 року ціна за куряче філе становить 144,60 грн/кг станом на 12.09.2023 року - 169 грн (коливання ціни між вказаними датами +16,9%).
21.09.2023 року між сторонами підписано додаткову угоду № 3 до договору № 23 від 25.01.2023 року, згідно якої керуючись пп. 2 п. 19 "ОСОБЛИВОСТЕЙ здійснення публічних закупівель товарів робіт і послуг для замовників передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" та п. 3.4 Договору Сторони домовились збільшити ціну на одиницю товару (а саме філе курей охолоджене та м'ясо свине охолоджене) у зв'язку із коливанням ціни такого товару на ринку та без збільшення загальної вартості Договору. У разі зміни Договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця строків виконання тощо.
У зв'язку із застосуванням п. 1 цієї Додаткової угоди сторони домовились збільшити ціну за одиницю товару та пропорційно зменшити кількість товару що постачається. Та виклали п.1.2 та специфікацію в новій редакції (п. 2 додаткової угоди) згідно якої збільшено ціну за 1 кг філе курячого з 141,07 грн до 162 грн та зменшено обсяг постачання з 5460 кг до 4796,099 кг.
Таким чином, ціна на куряче філе згідно додаткової угоди № 3 збільшилась на 14,83%.
Відповідно до акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності виконавчого комітету Магальської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області за період 01.01.2020 року по 30.06.2024 року від 27.09.2024 року № 20-33/12 встановлено, що внаслідок укладання з ДП "М'ясо Буковини" ВАТ «Новоселицький птахокомбінат» додаткових угод №№ 1,3 до договору № 23 про закупівлю товару за бюджетні кошти від 25.01.2023 на збільшення ціни на одиницю товару при відсутності документів, які відображають коливання ціни на ринку, Магальською сільською радою недоотримано філе курей (активів) у період з 07.03.2023 по 31.12.2023 у кількості 303,96 кг та понесено зайві витрати коштів на загальну суму 41034, 81 грн, чим завдано позивачу збитків на вказану суму.
07.10.2024 року Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області звернулась до позивача з листом, відповідно до якого вимагала звернутися до відповідача з претензійним листом про повернення ним безпідставно сплачених коштів в сумі 41035,03 грн, згідно додаткових угод №№1,3 від 20.03.2023 року та 21.09.2023 року, які укладені з порушенням ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та нікчемність яких визнана ч. 1 ст. 37 вказаного закону або вимагати від відповідача передання непоставленого за договором від 25.01.2023 № 23 товару. У випадку відмови відповідача виконати вказані вимоги, рекомендовано Магальській сільській раді звернутися до суду з позовом про визнання недійсними додаткових угод № 1 та № 3 та стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 41035,03 грн.
01.11.2024 року Магальська сільська рада звернулася до відповідача з претензією № 632, щодо повернення неправомірно отриманих коштів в сумі 41035,03 грн внаслідок укладання з відповідачем додаткових угод до договору № 23 про закупівлю товару за бюджетні кошти від 25.01.2023.
13.11.2023 року листом від № 728 відповідачем вказана претензія відхилена у зв'язку з тим що додаткові угоди були підписані сторонами і твердження позивача про невиконання умов договору є безпідставними та необґрунтованими.
Таким чином, позивач зазначає, що у період з 07.03.2023 року по 31.12.2023 року ним недоотримано активів (філе курячого) у кількості 303,96 кг чим завдано матеріальної шкоди на суму 41035, 03 грн а відтак, додаткові угоди № 1 від 20.03.2023 року та № 3 від 21.09.2023 року якими внесено зміни до істотних умов основного Договору укладені із порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель (підвищення ціни за одиницю товару більш ніж на 10% внаслідок укладання додаткових угод до договору), суперечать актам цивільного законодавства, а тому підлягають визнанню недійсними на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України.
V. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.
Стаття 15 ЦК України встановлює право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.
За приписами статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).
Згідно з частиною першою ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з абзацом 1 частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно з ч. 1-3 ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Частиною першою ст. 175 ГК України визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 185 ГК України, до укладення господарських договорів на організованих ринках капіталу, організованих товарних ринках, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних організованих ринків капіталу, організованих товарних ринків, ярмарків та публічних торгів.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 3 ст. 631 ЦК України визначено, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 632 ЦК України, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.
Відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті. У зв'язку з необхідністю забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях можуть бути змінені істотні умови договору про закупівлю (після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі) замовником, визначеним у Законі України "Про оборонні закупівлі", а саме: обсяг закупівлі, сума договору, строк дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг.
Абзацом 2 частини 3 статті 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Статтею 652 ЦК України визначено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.
У п. 52-63 та п. 88-90 постанови Великої Палати Верховного суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (провадження № 12-57гс23) викладено наступну правову позицію:
"Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону № 922-VIII умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону № 922-VIII вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.
Наведене підтверджується також історичним тлумаченням норм пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII. У цьому Законі в редакції до 19 квітня 2020 року норма пункту 2 частини п'ятої статті 41 була викладена в статті 36 та мала такий зміст: "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі".
Отже, вказана норма Закону № 922-VIII в редакції до 19 квітня 2020 року не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10% від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку.
Зазначена норма була змінена Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" № 114-IX від 18 вересня 2019 року (далі - Закон № 114-ІХ), яким Закон № 922-VIII було викладено в новій редакції. У новій редакції зазначена норма була викладена в пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії.
Отже, в новій редакції норма пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10% від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів.
Як вбачається з пояснювальної записки до проєкту Закону № 114-ІХ, метою його прийняття було удосконалення системи публічних закупівель, спрямованої на розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері закупівель, а також забезпечення виконання міжнародних зобов'язань України у сфері публічних закупівель, у тому числі протидії "ціновому демпінгу" коли учасник процедури закупівлі пропонує значно занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди суттєво збільшує ціну товару та відповідно зменшує обсяг закупівлі, чим нівелює результати публічної закупівлі.
За такої мети очевидно, що зміни, внесені законодавцем Законом № 114-ІХ у вказану норму пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель використовувати "ціновий демпінг" з подальшим збільшенням ціни за одиницю товару більше ніж на 10% від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю.
Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII (в редакції, чинній до 09.09.2022), проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі."
Проте, Законом України Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану від 16.08.2022 № 2526-ІХ Розділ X Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про публічні закупівлі" доповнено пунктом 37 такого змісту:
"37. На період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз".
Відповідно до пункту 37 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" Кабінет Міністрів України постановою від 12.10.2022 року № 1178 затвердив Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування".
При цьому, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався Указами Президента України.
Постанова № 1178 набрала чинності 19.10.2022 року та затверджені нею Особливості застосовуються до закупівель товарів, робіт та послуг, які були розпочаті після набрання нею чинності.
Ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі (далі - замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (п. 1 Постанови КМУ).
Замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей (п. 3 Постанови КМУ).
Пунктом 10 такої Постанови КМУ передбачено, що замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу, з урахуванням положень, визначених особливостями.
Згідно приписів п. 17 даної Постанови, договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п'ятої, сьомої - дев'ятої статті 41 Закону, та цих особливостей.
Пунктом 19 Постанови КМУ передбачено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), аналогічного змісту п. 14.5 договору.
У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених цим пунктом, замовник обов'язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей.
Так, відповідно до пп. 2 п. 19 постанови Кабінету Міністрів України № 1178 відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання ціни такого товару на ринку. При цьому обмеження максимального відсотка збільшення ціни товару відсутні.
З огляду на те, що договір № 23 було укладено 25.01.2023 року, після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, тому у відповідності до пункту 37 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про публічні закупівлі" норми вказаного Закону мають застосовуватись з урахуванням особливостей, визначених Постановою Кабінетом Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.
Таким чином, суд констатує, що постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178 на час дії воєнного стану знято обмеження на допустимий відсоток підвищення ціни та на періодичність такого підвищення.
Аналогічна права позиція (щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178) викладена у постанові Західного апеляційного господарського суду від 04.10.2024 року у справі № 907/534/24.
Тобто сторони, керуючись Особливостями, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, мали право підвищувати відсоток ціни за одиницю товару пропорційно коливанню відсотку ціни такого товару на ринку без обмежень, встановлених нормами ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". При цьому внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища як коливання ціни на ринку.
Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.
При цьому існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.
Чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання.
Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме відповідного до зміни ціни в договорі факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (аналогічний правовий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 по справі № 913/166/19).
Разом з тим у документах, які видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18).
Одночасно постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (правова позиція викладена Верховним Судому складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19).
Верховний Суд у постанові від 28.08.2024 у справі 918/694/23 зазначав, що механізм (методика, спосіб) визначення відсотку коливання ціни товару на ринку, формування критерія, ознаки значного/незначного коливання ціни на товар оцінюються судом у кожному конкретному випадку, з урахуванням всіх обставин справи, специфіки товару, терміну дії договору про закупівлю тощо і не може ставитися у залежність від висновку суду у одній окремо взятій справі чи обмежуватися будь-якими порівняннями з іншими справами.
Матеріалами справи встановлено, що коливання ціни на куряче філе охолоджене на ринку підтверджується: ціновими довідками Чернівецької торгово-промислової палати № 392 від 08.03.2023 року, Хмельницької торгово-промислової палати № 22-05/390 від 25.04.2023 року та Хмельницької торгово-промислової палати № 22-05/956 від 13.09.2023 року.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що при укладенні вказаних вище додаткових угод, ціна одиниці товару збільшилася пропорційно коливанню ціни на ринку, що було підтверджено вказаними вище доказами, а збільшення ціни за одиницю товару не призвело до збільшення загальної суми визначеної в Договорі на момент його укладення, що кореспондує положенням Закону України "Про публічні закупівлі" та Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що додаткові угоди № 1 від 20.03.2023 року та № 3 від 21.09.2023 року укладені із порушенням вимог статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що виключає правові підстави визнання їх недійсними.
Разом з тим, враховуючи, що додаткові угоди до договору № 23 від 25.01.2023 року про закупівлю товару не визнані судом недійсними та є чинними, позовна вимога про стягнення з ДП "М?ясо Буковини" ВАТ "Новоселицький птахокомбінат" коштів в сумі 41035,03 грн, також не підлягає задоволенню.
Суд звертає увагу позивача та те, що акт ревізії не може встановлювати обов'язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 Господарського кодексу України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.
Отже, акт ревізії фінансово-господарської діяльності не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов'язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти.
Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
Тобто укладання сторонами у справі вищезазначеного договору, дії сторін по виконанню їх умов, у тому числі проведення відповідних робіт та їх оплата є підтвердженням того, що сторони перебували у договірних відносинах.
Однак виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась.
Зазначений акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором. Відтак акт ревізії фінансово-господарської діяльності сам по собі не може бути достатнім доказом порушення відповідачем зобов'язань за договором.
Крім того, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17 зауважено, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками аудиторський звіт у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Аудиторська перевірка, результати якої оформлені відповідною довідкою, не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 910/17984/16 аудиторська довідка не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Аудиторська довідка не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг. Аудиторська довідка є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який її склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто аудиторська довідка не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Аудиторська довідка не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася. Аудиторська довідка є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
Аналогічні висновки наведені також у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/3816/19 від 07.12.2021.
Крім того, судом встановлено, що в акті ревізії Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області № 20-33/12 від 27.09.2024 року наявні арифметичні помилки при визначені коливання ціни на ринку, так зазначено, що при укладенні додаткової угоди № 1 відбулось коливання у 9,99 %, в той час як вірним є 4,5 %, при укладанні додаткової угоди № 3 14,37%, в той час як вірним є 14,83 %.
Згідно із ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
VІ. Розподіл судових витрат.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача у зв'язку з відмовою у задоволенні позову.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16.04.2025 року.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
Суддя М.В. Швець