10 квітня 2025 року
м. Черкаси
Справа № 925/1615/24
Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянувши справу
за позовом Заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дослідної станції помології імені Л.П. Симиренка Інституту садівництва Національної академії агарних наук України
до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Національна академія аграрних наук України
про визнання права постійного користування земельними ділянками,
1. 28.12.2024 Заступник керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дослідної станції помології імені Л.П. Симиренка Інституту садівництва Національної академії агарних наук України звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.
2. Предметом позову прокурора є немайнові вимоги до відповідача визнати за позивачем право постійного користування земельними ділянками.
3. Підставами позову є обставини, якими прокурор обґрунтовує позовні вимоги, зокрема прийняття відповідачем з порушенням вимог законодавства наказів про відмову позивачу у затвердженні документації із землеустрою та наданні земельних ділянок у постійне користування.
4. 03.01.2025 суддя ухвалив позовну заяву Заступника керівника Смілянської окружної прокуратури залишити без руху. Установив Заступнику керівника Смілянської окружної прокуратури строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Господарського суду Черкаської області протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху доказів сплати до Державного бюджету України судового збору у розмірі 7267,20 грн.
5. 07.01.2025 прокурор подав до суду докази сплати судового у розмірі 7267,20 грн (а.с. 134-135).
6. 10.01.2025 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі, справу ухвалив розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив о 12 год. 30 хв. 05.02.2025. Залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Національну академію аграрних наук України.
7. 28.01.2025 позивач Дослідна станція помології імені Л.П. Симиренка Інституту садівництва Національної академії агарних наук України подала до суду клопотання, у якому просила відкласти розгляд справи на іншу дату та продовжити строк підготовчого провадження (а.с. 147).
8. 05.02.2025 у підготовчому засіданні взяла участь прокурор Черкаської обласної прокуратури Лєнкова Н.Д. Представники позивача, відповідача та третьої особи у підготовче засідання не з'явилися.
9. 05.02.2025 суд ухвалив відкласти розгляд справи у підготовчому засіданні до 11 год. 30. хв. 19.02.2025.
10. 18.02.2025 позивач Дослідна станція помології імені Л.П. Симиренка Інституту садівництва Національної академії агарних наук України подав до суду заяву, в якій просив проводити судове засідання без участі його представника (а.с. 161).
11. 19.02.2025 у підготовчому засіданні взяла участь прокурор Лєнкова Н.Д. Представники позивача, відповідача та третьої особи у підготовче засідання не з'явилися.
12. 19.02.2025 суд ухвалив відкласти розгляд справи у підготовчому засіданні до 09 год. 00 хв. 05.03.2025. Суд визнав явку представника відповідача Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у судове засідання обов'язковою.
13. 05.03.2025 у підготовчому засіданні взяли участь прокурор Лєнкова Н.Д., представник позивача адвокат Петренко Ю.О. та представник відповідача Федорова Ю.О. Представник третьої особи у підготовче засідання не з'явився.
14. 05.03.2025 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті о 15 год. 30 хв. 10.03.2025.
15. 10.03.2025 позивач подав заяву, у якій просив керуючись пунктами 5, 9 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, залишити позов прокурора без розгляду (а.с. 182-184).
16. В обґрунтування заяви Дослідна станція помології імені Л.П. Симиренка Інституту садівництва Національної академії агарних наук України зазначила, що має можливість самостійно захищати свої та права та інтереси в суді, що успішно робить протягом останніх восьми років, і найближчим часом самостійно звернеться з позовом до суду.
17. 10.03.2025 відповідач подав до суду клопотання, у якому заперечив проти позовних вимог прокурора та зазначив, що спір виник не з вини Головного управління, просив не покладати судовий збір на Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області та здійснювати розгляд справи без участі його представника (а.с. 191).
18. 10.03.2025 у судовому засіданні взяли участь прокурор Лєнкова Н.Д. та представник позивача адвокат Петренко Ю.О. Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явилися.
19. 10.03.2025 суд ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні до 12 год. 30 хв. 13.03.2025. Суд ухвалив зобов'язати прокурора додатково обґрунтувати підстави для представництва інтересів держави в особі Дослідної станції помології імені Л.П. Симиренка Інституту садівництва Національної академії агарних наук України.
20. 13.03.2025 прокурор подав до суду заперечення на заяву позивача про залишення позову прокурора без розгляду, у якому просив заяву позивача Дослідної станції помології імені Л.П. Симиренка Інституту садівництва Національної академії агарних наук України про залишення позову прокурора без розгляду залишити без задоволення (а.с. 203-209).
21. В обґрунтування заперечення прокурор зазначив, що у цій справі звернення прокурора обумовлено тривалою бездіяльністю Дослідної станції помології імені Л.П. Симиренка Інституту садівництва Національної академії агарних наук України в частині оформлення правовстановлюючих документів щодо постійного користування спірними земельними ділянками. Спірні земельні ділянки належать до земель державної власності, що підтверджується інформацією з витягів з Державного земельного кадастру. Крім того, спірні земельні ділянки є державною власністю та перебувають у користуванні Дослідної станції, що встановлено у рішенні суду у справі №925/78/21. Отже, ефективним способом судового захисту інтересів держави є звернення прокурора з позовом про визнання за Дослідною станцією помології імені Л.П. Симиренка Інституту садівництва Національної академії агарних наук України права постійного користування спірними земельними ділянками на підставі статті 392 Цивільного кодексу України, оскільки наслідками задоволення такого позову буде реєстрація права постійного користування позивача у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно із чітким визначенням державної форми власності та права постійного користування позивача, в результаті чого буде досягнуто захист інтересів держави та державної власності. Крім того, прокурор має повноваження на представництво інтересів держави в особі Дослідної станції помології імені Л.П. Симиренка Інституту садівництва Національної академії агарних наук України, оскільки відповідно до п. 21 Статуту Національної академії аграрних наук академія наділена повноваженнями щодо управління об'єктами державної власності, тобто здійснює управлінські функції.
22. Судове засідання о 12 год. 30 хв. 13.03.2025 не відбулося у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги на всій території Черкаської області.
23. 13.03.2025 суд ухвалив призначити судове зсідання о 15 год. 00 хв. 19.03.2025.
24. 19.03.2025 у судовому засіданні взяли участь прокурор Лєнкова Н.Д. та представник позивача адвокат Петренко Ю.О. Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явилися.
25. 19.03.2025 суд ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні до 09 год. 00 хв. 01.04.2025.
26. 01.04.2025 позивач Дослідна станція помології імені Л.П. Симиренка Інституту садівництва Національної академії агарних наук України подала до суду заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату (а.с. 225).
27. 01.04.2025 у судове засідання з'явились прокурор Лєнкова Н.Д. та представник позивача адвокат Петренко Ю.О. Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явилися.
28. Представник позивача адвокат Петренко Ю.О. у судовому засіданні просив відкласти розгляд справи на іншу дату.
29. Прокурор Лєнкова Н.Д. у судовому засіданні не заперечила проти відкладення розгляду справи.
30. 01.04.2025 суд ухвалив відкласти розгляд справи до 10 год. 30 хв. 10.04.2025.
31. 02.04.2025 третя особа Національна академія наук України подала до суду письмові пояснення, у яких просила позов прокурора задовольнити повністю.
32. 10.04.2025 у судовому засіданні взяли участь прокурор Лєнкова Н.Д. та представник позивача адвокат Петренко Ю.О. Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явилися.
33. Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
34. Явка учасників судового провадження в судове засідання судом обов'язковою не визнавалась.
35. Суд ухвалив розглянути справу у відсутність представників відповідача та третьої особи.
36. 10.04.2025, керуючись частиною 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України, суд ухвалив письмові пояснення третьої особи залишити без розгляду. Мотиви ухвали суду наведені у протоколі судового засідання.
37. Прокурор Лєнкова Н.Д. у судовому засіданні заперечила проти задоволення заяви позивача та залишення позову без розгляду, просила позов задовольнити повністю.
38. Представник позивача адвокат Петренко Ю.О. у судовому засіданні просив клопотання позивача задовольнити та залишити позов прокурора без розгляду.
39. Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення та доводи представників учасників справи, суд дійшов висновку позов прокурора залишити без розгляду.
40. Змістом позову прокурора є немайнові вимоги до відповідача визнати за Дослідною станцією помології імені Л.П. Симиренка Інституту садівництва Національної академії агарних наук України право постійного користування земельними ділянками кадастровий номер 7120310100:02:005:0013 площею 60,9149 га, кадастровий номер 7120310100:02:002:1185 площею 8,6 га, кадастровий номер 7120310100:02:002:1182 площею 38,45 га, кадастровий номер 7120310100:02:002:1183 площею 14,5 га.
41. Підставами позову є обставини, якими прокурор обґрунтовує прийняття відповідачем з порушенням вимог законодавства наказів про відмову позивачу у затвердженні документації із землеустрою та наданні земельних ділянок у постійне користування.
42. Відповідно до частин третьої - п'ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
43. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
44. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
45. Обґрунтовуючи підставами для представництва інтересів держави у суді, прокурор вказав, що 21.05.2024 Керівник Смілянської окружної прокуратури надіслав Національній академії аграрних наук України та Дослідній станції помології імені Л.П. Симиренка Інституту садівництва Національної академії агарних наук України лист № 52/4-3311вих-24, у яких просив надати інформацію про вжитті заходи звернення до суду із позовом про зобов'язання зареєструвати Держгеокадастр зміну цільового призначення земельних ділянок та визнання права користування ними за НААН України.
46. 07.06.2024 Дослідна станція помології імені Л.П. Симиренка Інституту садівництва Національної академії агарних наук України надіслала Смілянській окружній прокуратурі лист №74, у якому повідомила, що рішеннями судів у справах №2340/3410/18 та №580/48/19 встановлена правомірність закріплення за Дослідною станцією земельних ділянок та законність їх використання на праві постійного користування. Господарський суд Черкаської області у рішенні від 26.04.2023 у справі №925/78/21 встановив, що земельна ділянка відноситься до земель державної власності, яка перебувала та перебуває у постійному користуванні дослідної станції, яка входить до сфери управління Національної академії аграрних наук України. Проте Дослідна станція не зверталася до господарського суду з позовом про визнання права постійного користування через відсутність на даний час коштів для сплати судового збору та вважала, що є підстави для захисту інтересів держави прокурором.
47. Оскільки постійний землекористувач, незважаючи на тривалу поінформованість про наявні порушення речового права, жодних заходів щодо поновлення інтересів держави не вжив, вказане зумовило звернення прокурора з цим позовом до суду в інтересах держави в особі Дослідній станції помології імені Л.П. Симиренка Інституту садівництва Національної академії агарних наук України.
48. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
49. З урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.
50. Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
51. Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
52. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб'єктом владних повноважень.
53. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (частина 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
54. Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
55. У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.99 N 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
56. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
57. З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
58. Отже, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справи N 806/1000/17).
59. Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Водночас, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
60. Підстави для представництва прокурором інтересів держави повинні існувати на час звернення до суду. Прокурор повинен надати суду докази, які свідчать про те, що відповідний орган державної влади (інший суб'єкт владних повноважень) не здійснює захисту інтересів держави або здійснює його неналежним чином.
61. Такими доказами, зокрема, можуть бути звернення прокурора до відповідного органу щодо захисту інтересів держави, відповіді на них та інші письмові докази, що стосуються справи.
62. Відповідно до висновку сформованого Великою Палатою Верховного Суду прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, то він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
63. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
64. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
65. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
66. Вказані висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 та інших.
67. У цій справі звернення до суду прокурора обумовлено тривалою бездіяльністю Дослідної станції в частині оформлення правовстановлюючих документів щодо постійного користування земельними ділянками.
68. Відповідно до поданих прокурором витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки, що є об'єктом спору, земельні ділянки належать до земель державної форми власності. Такі ж обставини встановлені судовими рішеннями у справі № 925/78/21, якими визнано, що оспорена земля є державною та вже перебуває в постійному користуванні Дослідної станції помології, натомість ГУ Держгеокадастру у Черкаській області не визнає ані права власності держави, ані права постійного користування Дослідної станції.
69. Дослідна станція помології імені Л.П. Симиренка Інституту садівництва Національної академії агарних наук України звернулася до суду з клопотанням, у якому просила суд залишити позов прокурора без розгляду. Ствердила, що має можливість та намір самостійно звернутися з позовом до відповідача.
70. Відповідно до частини 5 статті 55 Господарського процесуального кодексу України відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.
71. Вказана норма забезпечує доступ прокурора до правосуддя та можливість реалізації своїх конституційних функцій, спрямованих на захист інтересів держави.
72. З огляду на вказане, клопотання позивача про залишення позову прокурора без розгляду не підлягає задоволенню.
73. Велика Палата Верховного Суду в пункті 35 постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18 звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах.
74. Під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (п. 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).
75. У постанові від 10.04.2024 у справі № 520/8065/19 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відступлення від висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, що Національна академія наук України не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, бездіяльність якого могла б бути підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді (постанови від 07.06.2022 у справі № 909/835/18, від 13.12.2022 у справі № 927/682/20, від 30.05.2023 у справі № 914/4127/21).
76. Оскільки Національна академія наук України наділена повноваженнями щодо управління об'єктами державної власності, які належать до сфери її управління, тобто на основі законодавства здійснює управлінські функції, Велика Палата Верховного Сулу дійшла висновку, що прокурор має повноваження на представництво інтересів держави в особі НАН України, що відповідає приписам частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
77. У вказаній постанові, зокрема, зазначено, що у преамбулі Закону «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» визначено мету правового регулювання режиму діяльності НАН України, національних галузевих академій наук та вказано, що метою цього Закону є забезпечення ефективного використання державних коштів та майнового комплексу НАН України, національних галузевих академій наук щодо задоволення державних і суспільних потреб. Таке формулювання співвідноситься із частиною 1 статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Якщо законодавцем виключено можливість представництва прокурором державних компаній, то така норма не може тлумачитись у спосіб розширення обсягу процесуальної заборони на інших суб'єктів господарювання, зокрема державних організацій (установ). Оскільки позов у цій справі подано прокурором в інтересах держави в особі НАН України, яка є державною неприбутковою бюджетною організацією, немає підстав вважати, що прокурор здійснює представництво інтересів державної компанії.
78. Відповідно до пункту 74 Статуту Національної академії аграрних України, затвердженого 07.04.2016 загальними зборами НААН України, у віданні Академії, серед іншого, перебувають інститути та галузеві дослідні станції. Майновий комплекс НААН складається з усіх матеріальних та нематеріальних активів, які перебувають на балансі НААН і наукових та інших установ, підприємств та організацій, що перебувають у її відання, закріплені державою за НААН в безстрокове користування або придбані за рахунок бюджетних коштів, а також коштів, одержаних в результатів фінансово-господарської діяльності чи набуті іншим шляхом, не забороненим законом.
79. Згідно з пунктом 88 Статуту НААН України наукові та інші установи, підприємства та організації, що перебувають у відання Академії, забезпечують ефективне використання майна, закріпленого за ними Академією та його збереження.
80. Відповідно до пункту 19 частини 1 статті 1 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» науковий підрозділ - структурний підрозділ юридичної особи, основним завданням якого є провадження наукової, науково-технічної або науково-організаційної діяльності, у штаті якого посади наукових працівників становлять не менш як 50 відсотків. Типами наукового підрозділу є інститут, науково-дослідна частина, управління, відділення, комплекс, центр, відділ, лабораторія, секція, сектор, бюро, група, філіал, дослідна станція, дослідне поле, ботанічний сад, дендропарк, обсерваторія, наукова (науково-технічна) бібліотека, науковий (науково-технічний) музей;
81. Відповідно до пунктів 1 та 5 Статуту Дослідної станції помології імені Л.П. Симиренка Інституту садівництва Національної академії агарних наук України Дослідна станція є державною, неприбутковою науковою установою, безпосередньо підпорядкованою Інституту садівництва НААН України та перебуває у віданні НААН України. Згідно з пунктом 21 Статуту Дослідної станції державне майно, закріплене за науковою установою академії, належить їй на праві оперативного управління.
82. Відповідно до пункту 10 Статуту Дослідної станції помології імені Л.П.Симиренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України Дослідка станція є юридичною особою, зареєстрованою в порядку, визначеному законодавством, що регулює діяльність неприбуткових установ. Наукова установа має відокремлене майно, самостійний баланс, реєстраційні рахунки у відділеннях Державної казначейської служби України, може від свого імені набувати права та обов'язки, бути позивачем та відповідачем в судах. Наукова установа має печатку, на якій зазначено її найменування та належність до академії, інші печатки та кутовий штамп, необхідні для ведення діловодства. Наукова установа може мати знаки для товарів і послуг, що реєструються відповідно до норм чинного законодавства України. Права та обов'язки юридичної особи наукова установа набуває з дня її державної реєстрації.
83. Дослідна станція не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені повноваження щодо управління об'єктами державної власності, які належать до сфери її управління, тобто на основі законодавства не здійснює управлінські функції.
84. Дослідна станція помології імені Л.П.Симиренка є науковим підрозділом Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України.
85. Згідно з пунктом 5 Статуту Дослідної станції, наукова установа безпосередньо підпорядкована Інституту садівництва НААН України та перебуває у віданні НААН України, як органу управління державним майном.
87. Звернення прокурора в інтересах держави в особі Дослідної станції помології імені Л.П.Симиренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України з позовом до відповідача суперечить змісту частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
88. Суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, є Національна академія аграрних наук України, в особі якої прокурор, з урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду, має право на звернення з позовом до відповідача.
89. Прокурор відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
90. З метою забезпечення єдності судової практики у питанні застосування положень Господарського процесуального кодексу України у справах за позовами прокурорів Велика Палата Верховного Суду у пункті 54 постанови від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 дійшла висновку, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду). Такого ж висновку щодо застосування наведеної норми процесуального права дійшов і Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 19.02.2019 у справі №925/226/18".
91. Відповідно пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
93. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в особі Дослідної станції помології імені Л.П.Симиренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України та залишає позов прокурора без розгляду.
Керуючись 226, 233-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дослідної станції помології імені Л.П. Симиренка Інституту садівництва Національної академії агарних наук України до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення суддею.
Ухвала суду протягом 10 днів з дня її оголошення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя А.І. Гладун