ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.04.2025Справа № 910/12078/24
Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (Україна, 01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний код: 30019801)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (Україна, 03065, м. Київ, пр. Гузара Любомира, буд. 44; ідентифікаційний код: 42795490)
про стягнення 43 015,22 грн
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - відповідач) про стягнення 43 015,22 грн, з яких 32 798,07 грн пені, 7 521,59 грн інфляційних втрат та 2 695,56 грн 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором про закупівлю послуг № 4600006266 від 21.06.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.
23.10.2024 відповідачем сформовано в системі "Електронний суд" відзив на позовну заяву, який 23.10.2024 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
31.10.2024 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.
04.11.2024 відповідачем сформовано в системі "Електронний суд" заперечення на відповідь на відзив, які 04.11.2024 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Будь-яких заперечень від відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходило.
Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
21.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - замовник) та Акціонерним товариством "Укртрансгаз" (далі - виконавець) було укладено Договір про закупівлю послуг №4600006266 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги з технічного огляду та випробувань (Технічне діагностування надземних переходів газопроводів) (далі - послуги), а замовник зобов'язується оплатити такі послуги.
Згідно з п. 1.2 Договору технічні вимоги до надання послуг, включаючи якісні та кількісні характеристики, а також перелік об'єктів (далі - об'єкт(и), на яких надаються послуги (місце надання послуг)) наведені в Додатку №1 до цього договору.
Вартість послуг наведена в Прейскуранті вартості послуг з технічного діагностування надземних переходів газопроводів (Додаток 2 до цього договору) (п. 1.3 Договору).
Ціна договору становить 19515966,00 грн з ПДВ, в тому числі ПДВ (20%) - 3252661,00 грн (п. 2.1 Договору).
Пунктом 3.1 Договору встановлено, що оплата послуг за цим договором проводиться поетапно, за фактом надання послуг, на підставі підписаного уповноваженими представниками сторін акту надання послуг за Етапом 1 та акту надання послуг за Етапом 2 для кожного з Об'єктів діагностування.
Оплата після прийняття замовником послуг за Етапом 1 "Підготовчі роботи, польові роботи, надання звіту з польових робіт" становить 60% вартості послуг (пп. 3.1.1 Договору).
Оплата після прийняття замовником послуг за Етапом 2 - "Складання Технічного звіту" становить 40% вартості послуг (пп. 3.1.2 Договору).
Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги (пп. 6.1.1 Договору).
Відповідно до п. 12.1 Договору (в редакції додаткової угоди №3 від 14.09.2023 до Договору) він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2024 (включно). В частині гарантійних зобов'язань договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.
11.08.2022 сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору, якою викладено реквізити виконавця у новій редакції.
23.12.2022 сторонами було укладено Додаткову угоду №2 до Договору, якою було викладено Додаток 1 до Договору у новій редакції.
14.09.2023 сторонами було укладено Додаткову угоду №3 до Договору, якою встановлено новий граничний термін надання усіх послуг за Договором - до 31.12.2024, а також викладено Додаток А до Додатку 1 до Договору у новій редакції.
На виконання умов Договору, позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги з технічного діагностування надземних переходів магістральних газопроводів, що підтверджується Актами наданих послуг №01_6266_Воловецький_ПМ_ЗЛВУМГ_ЛЧ_ІФТЦ від 27.01.2023 на суму 1 333 799,28 грн; №01_6266_Дніпропетровський _ПМ_Запорізьке_ЛВУ_ЛЧ_ХТЦ від 24.03.2023 на суму 967 248,72 грн; №02_6266_Воловецький_ПМ_ЗЛВУМГ_ЛЧ_ІФТЦ від 31.03.2023 на суму 509 652,48 грн; №05_6266_Хустський_ПМ_ЗЛВУМГ_ЛЧ_УДД від 31.03.2023 на суму 185 011,20 грн; №02_6266-Криворізький ПМ Запорізьке ЛВУ ЛЧ ХТЦ від 04.04.2023 на суму 509 750,64 грн; №09_6266_Воловецький_ПМ_ЗЛВУМГ_ЛЧ_ІФТЦ від 15.05.2023 на суму 187 439,52 грн; №14-6266-ХТЦ від 08.12.2023 на суму 105 952,80 грн.
Відповідачем було оплачено надані послуги, що підтверджується платіжними інструкціями №119295 від 02.03.2023 на суму 1 333 799,28 грн; №133927 від 26.04.2023 на суму 967 248,72 грн; №143682 від 25.05.2023 на суму 509 652,48 грн; №143685 від 25.05.2023 на суму 185 011,20 грн; №143690 від 25.05.2023 на суму 509 750,64 грн; №153378 від 27.06.2023 на суму 187 439,52 грн; №216492 від 16.01.2024 на суму 105 952,80 грн.
Посилаючись на порушення відповідачем строків оплати послуг, позивач звернувся до нього з Претензією №1 (№1001ВИХ-24-3411) від 31.05.2024, в якій вимагав сплатити пеню у розмірі 32798,07 грн, 3% річних у розмірі 2695,56 грн та інфляційні втрати у розмірі 7521,59 грн.
З огляду на те, що відповідач порушив строк оплати послуг за Договором та не задовільнив вказану претензію, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 32 798,07 грн, інфляційні втрати у розмірі 7 521,59 грн та 3% річних у розмірі 2 695,56 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін (стаття 526 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків та підпадає під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.
Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною другою вказаної статті визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України).
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Позивачем надавались відповідачу послуги за Договором, а саме послуги з технічного діагностування надземних переходів магістральних газопроводів, що підтверджується вищезазначеними Актами наданих послуг.
Вказані акти відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", будь-які істотні недоліки у них відсутні, відтак суд приймає ці акти як належні докази на підтвердження надання послуг позивачем та їх прийняття відповідачем.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Договором встановлено, що оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця, зазначений в розділі 17 цього договору, не раніше 20 (двадцяти) календарних днів та не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дня підписання уповноваженими представниками сторін акту наданих послуг за Етапом 1 та акту наданих послуг за Етапом 2.
Водночас, в матеріалах справи наявні платіжні інструкції №119295 від 02.03.2023 на суму 1 333 799,28 грн; №133927 від 26.04.2023 на суму 967 248,72 грн; №143682 від 25.05.2023 на суму 509 652,48 грн; №143685 від 25.05.2023 на суму 185 011,20 грн; №143690 від 25.05.2023 на суму 509 750,64 грн; №153378 від 27.06.2023 на суму 187 439,52 грн; №216492 від 16.01.2024 на суму 105 952,80 грн, які підтверджують факт здійснення відповідачем оплати наданих послуг.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 9.4 Договору встановлено, що у випадку прострочення замовником оплати за цим договором, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1 % від простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначає про невірне визначення позивачем граничного строку оплати, з огляду на невірне визначення моменту прийняття робіт, відповідно до умов Договору.
Відповідно до п. 3.2 Договору, оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця, зазначений в розділі 17 цього договору, не раніше 20 (двадцяти) календарних днів та не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дня підписання уповноваженими представниками сторін акту наданих послуг за Етапом 1 та акту наданих послуг за Етапом 2.
Пунктом 5.2 Договору передбачено, що виконавець складає, підписує та надає замовнику акт наданих послуг не пізніше ніж 3-го числа наступного місяця після завершення надання послуг за формою, що наведена в Додатку 3 до Договору, за умови попереднього надання замовнику звіту з польових робіт за Етап 1 та Технічного звіту за Етап 2 у терміни передбачені договором на їх приймання замовником.
Сторони домовились здійснювати обмін Електронними документами, у тому числі створювати, пересилати та підписувати Електронні документи із застосуванням визначеної у цьому пункті договору системи, яка забезпечує обмін електронними документами: комп'ютерна програма "Система зовнішнього обігу електронних документів "DIALS", та відповідно до положень Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі документи" (п. 15.6 Договору).
Сторони домовилися, що створення Електронного документа завершується накладенням кваліфікованого електронного підпису уповноваженої на підписання такого документа особи (далі - КЕП) (п. 15.7 Договору).
З наведеного вбачається, що встановлений пунктом 3.2 Договору строк на оплату починається саме з моменту підписання актів наданих послуг уповноваженими представниками сторін.
Водночас сторони погодили, що документообіг здійснюється із застосуванням системи, яка забезпечує обмін електронними документами. Вказана система передбачає підписання електронних документів шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису уповноваженої на підписання такого документа особи.
Відтак, суд вбачає підстави для обрахування строків оплати наданих послуг, починаючи саме з моменту, коли акт наданих послуг було підписано обома сторонами Договору.
При цьому суд не погоджується з доводами позивача щодо необхідності врахування безпосередньо дати документа - акту наданих послуг, а також посилання останнього на п. 15.9 Договору та ст. 187.1 Податкового кодексу України, оскільки спірні правовідносини не пов'язані з веденням бухгалтерського та податкового обліку, а також з виникненням податкових зобов'язань сторін.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 213 Цивільного кодексу України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.
Приписи п. 3.2 Договору не допускають можливості різнобічного тлумачення, а тому суд вважає за необхідне обраховувати строк на оплату наданих послуг з дня підписання уповноваженими представниками сторін акту наданих послуг за Етапом 1 та акту наданих послуг за Етапом 2.
Судом встановлено, що Акти наданих послуг були підписані виконавцем після підписання замовником, а саме:
№01_6266_Воловецький_ПМ_ЗЛВУМГ_ЛЧ_ІФТЦ від 27.01.2023 на суму 1 333 799,28 грн - 03.02.2023, строк на оплату - до 05.03.2023;
№01_6266_Дніпропетровський _ПМ_Запорізьке_ЛВУ_ЛЧ_ХТЦ від 24.03.2023 на суму 967 248,72 грн - 27.03.2023, строк на оплату - до 26.04.2023;
№02_6266_Воловецький_ПМ_ЗЛВУМГ_ЛЧ_ІФТЦ від 31.03.2023 на суму 509 652,48 грн - 04.04.2023, строк на оплату - до 04.05.2023;
№05_6266_Хустський_ПМ_ЗЛВУМГ_ЛЧ_УДД від 31.03.2023 на суму 185 011,20 грн - 10.04.2023, строк на оплату - до 10.05.2023;
№02_6266-Криворізький ПМ Запорізьке ЛВУ ЛЧ ХТЦ від 04.04.2023 на суму 509 750,64 грн - 10.04.2023, строк на оплату - до 10.05.2023;
№09_6266_Воловецький_ПМ_ЗЛВУМГ_ЛЧ_ІФТЦ від 15.05.2023 на суму 187 439,52 грн - 24.05.2023, строк на оплату - до 23.06.2023;
№14-6266-ХТЦ від 08.12.2023 на суму 105 952,80 грн - 18.12.2023, строк на оплату - до 17.01.2024.
Таким чином, суд дійшов висновку, що замовник допустив прострочення зобов'язання з оплати наданих послуг за актами:
№02_6266_Воловецький_ПМ_ЗЛВУМГ_ЛЧ_ІФТЦ від 31.03.2023 на суму 509 652,48 з 05.05.2023 по 24.05.2023;
№05_6266_Хустський_ПМ_ЗЛВУМГ_ЛЧ_УДД від 31.03.2023 на суму 185 011,20 грн з 11.05.2023 по 24.05.2023;
№02_6266-Криворізький ПМ Запорізьке ЛВУ ЛЧ ХТЦ від 04.04.2023 на суму 509 750,64 грн з 11.05.2023 по 24.05.2023;
№09_6266_Воловецький_ПМ_ЗЛВУМГ_ЛЧ_ІФТЦ від 15.05.2023 на суму 187 439,52 грн з 24.06.2023 по 26.06.2023.
Здійснивши власний розрахунок штрафних санкцій, суд встановив, що стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 20 482,04 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з п. 9.7 Договору на суму боргу за порушення строку здійснення платежів нараховується встановлений індекс інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.
Враховуючи вищевикладене, суд здійснив перерахунок 3% річних та дійшов висновку, що обґрунтованим є стягнення з відповідача відсотків річних у розмірі 1 683,45 грн.
В частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат суд зазначає таке.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз'яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
При з'ясуванні підставності нарахування кредитором інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 ЦК України судам належить визначити конкретну дату (подію), з настанням якої пов'язується строк виконання грошового зобов'язання; дослідити обставини виконання зобов'язання боржником (борг погашався частинами чи однією сумою у повному обсязі) та з'ясувати період у часі, упродовж якого мало місце прострочення боржника у виконанні зобов'язання перед кредитором.
Судом встановлено, що період прострочення за актом наданих послуг №02_6266_Воловецький_ПМ_ЗЛВУМГ_ЛЧ_ІФТЦ від 31.03.2023 на суму 509 652,48 тривав з 05.05.2023 по 24.05.2023, тобто перевищує 15 календарних днів, а відтак дає підстави для нарахування інфляційних втрат.
Водночас, періоди прострочення за актами наданих послуг №05_6266_Хустський_ПМ_ЗЛВУМГ_ЛЧ_УДД від 31.03.2023 на суму 185 011,20 грн, №02_6266-Криворізький ПМ Запорізьке ЛВУ ЛЧ ХТЦ від 04.04.2023 на суму 509 750,64 грн та №09_6266_Воловецький_ПМ_ЗЛВУМГ_ЛЧ_ІФТЦ від 15.05.2023 на суму 187 439,52 грн становлять менше 15 днів, що унеможливлює застосування індексу інфляції до такої заборгованості.
Враховуючи вищевикладене, суд здійснив перерахунок інфляційних втрат та дійшов висновку, що обґрунтованим є стягнення з відповідача 2 548,26 грн.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено часткову обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають пеня в розмірі 20 482,04 грн, інфляційні втрати в розмірі 2 548,26 грн та 3% річних у розмірі 1 683,45 грн.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 391,75 грн. Решта сплаченого судового збору в розмірі 1 030,65 грн залишається за позивачем.
Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (Україна, 03065, м. Київ, пр. Гузара Любомира, буд. 44; ідентифікаційний код: 42795490) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (Україна, 01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний код: 30019801) пеню в розмірі 20 482 (двадцять тисяч чотириста вісімдесят дві) грн 04 коп., інфляційні втрати в розмірі 2 548 (дві тисячі п'ятсот сорок вісім) грн 26 коп., 3% річних у розмірі 1 683 (одна тисяча шістсот вісімдесят три) грн 45 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 391 (одна тисяча триста дев'яносто одна) грн 75 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 030,65 грн покласти на позивача.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 16.04.2025
Суддя О.В. Нечай