ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.03.2025Справа №910/14919/24
За позовомАкціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Інвест Україна"
простягнення пені у розмірі 5 265,00 грн
суддя Бойко Р.В.
секретар судового засідання Кучерява О.М.
Представники сторін:
від позивача:Гуртова О.О.
від відповідача:не з'явився
У грудні 2024 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Інвест Україна" про стягнення пені у розмірі 5 265,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріал Інвест Україна" було порушено строки надання послуг за Договором №П/В-231026/НЮ від 19.12.2023 з поточного ремонту мийної машини підшипників на 26 днів, а тому згідно п. 7.3 вказаного договору наявні правові підстави для стягнення з відповідача пені у розмірі 5 265,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 відкрито провадження у справі №910/14919/24; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання); визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
31.12.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Інвест Україна" надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що позивач, з огляду на характер, обсяг та важливість робіт для безперебійного функціонування підприємства, враховуючи логістичну складність при виконанні робіт, критичне значення належного функціонування залізничної інфраструктури в умовах повномасштабного вторгнення та поточну складну ситуацію із обстрілами міста Харків та Харківської області, попросив відповідача піти на зустріч та почати виконувати роботи фактично без укладеного договору. Для запобігання тривалого простоювання обладнання АТ "Укрзалізниця", та неможливості виконання особливих завдань перед державою в умовах воєнного стану, усвідомлюючи те, що виконати ремонти мийних машин колісних пар, які розташовані на різних територіях (депо), а саме ВЧД-Харків-Сортувальний, Харків-Основа та Харків-Лозова, подекуди на відстані 150 км один від одного, у край короткі терміни (до 29.12.2023), при діючих на той момент відключеннях електрики, тривалих повітряних тривогах та обстрілах міста Харкова та Харківської області, страху робітників обох сторін за своє життя та здоров'я буде складно, - між керівником виконавця, та законним представником замовника відбулась домовленість про виконання ремонтів мийних машин колісних пар у будь-які терміни. А у разі можливого порушення строків надання послуг, замовник погодився відмовитись від будь-яких претензій з цього приводу, а також відбулася домовленість про максимально можливе зниження фактичної вартості наданих послуг відносно планової задля економії коштів. Також відповідач вказує, що приступив до виконання робот по наданню послуги з поточного ремонту мийної машини роликових підшипників з дня підписання Договору, що підтверджується Актом №4/М приймання - передачі обладнання в ремонт від 12.12.2023, а також зменшив фактичну вартість наданих послуг з 205 000,00 грн до 202 500,00 грн. При цьому відповідач заперечує проти автентичності та законності наданого позивачем Акту №4/М, оскільки передача обладнання в ремонт відбулась 12.12.2023, а не 22.12.2023, що підтверджується наявним у відповідача актом №4/М приймання-передачі обладнання в ремонт за договором, а також актом передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів, підписаним сторонами 12.12.2023. До того ж, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріал Інвест Україна" звертає увагу суду, що в акті приймання-передачі наданих послуг відповідач повідомив про відсутність будь-яких претензій, в тому числі і по строку наданих послуг, тим самим відмовившись від застосування будь-яких штрафних санкцій за підписання актів після 29.12.2023. У змісті відзиву Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріал Інвест Україна" вказало, що понесло і очікує понести судові витрати в зв'язку із розглядом справи у розмірі 45 000,00 грн у вигляді витрат на професійну правничу (правову) допомогу.
08.01.2025 засобами поштового зв'язку від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що при укладанні договору відповідач погодив всі його умови у тому числі і строк його виконання. Також позивач стверджує, що відповідач усвідомлював при укладанні 19.12.2023 договору із строком його дії до 29.12.2023 наявність стислих строків виконання його умов. З пропозицією щодо внесення змін або доповнень щодо продовження терміну дії договору на термін, реальний для виконання своїх зобов'язань за договором, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріал Інвест Україна" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" не зверталось. А отже, погодивши всі умови договору, в тому числі і строк його дії та виконання, не ініціювавши продовження вказаних строків, відповідач розраховував на можливість його виконання до 29.12.2023. Також позивач зазначив, що вважає заявлену відповідачем суму судових витрат надмірною та неспівмірною із фактичним обсягом наданих адвокатом послуг.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 призначено у справі №910/14919/24 судове засідання на 28.01.2025; запропоновано регіональній філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 запропоновано позивачу з'ясувати обставини підписання Акту від 12.12.2023, наданого відповідачем; запропоновано позивачу надати відповідь на питання щодо підписання його посадовцями Акту від 12.12.2023, наданого відповідачем; запропоновано відповідачу надати в наступне засідання для огляду оригінали документів, доданих ним до відзиву на позов, а також оригінал листа №117/23 від 08.12.2023, на який він посилається у відзиві на позов; зобов'язано позивача надати всі договори, які були укладені з відповідачем; відкладено судове засідання на 11.02.2025; запропоновано позивачу надати відповідь на питання щодо обставин вибору виконавця для виконання спірних робіт.
10.02.2025 засобами поштового зв'язку від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" надійшло клопотання про поновлення строку на подання доказу та приєднання до матеріалів справи копії журналу реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці. Також позивачем було направлено до суду пояснення, в яких Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" зазначає, що поданий відповідачем акт від 12.12.2023 є проектом акту приймання-передачі обладнання в ремонт, який планувався до підписання після укладення договору. Натомість в дійсності сторонами було підписано акти 22.12.2023, тобто після підписання Договору №П/В-231026/НЮ від 19.12.2023.
В судовому засіданні 11.02.2025 судом було оглянуто надані відповідачем оригінали актів приймання-передачі обладнання в ремонт і листа.
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 поновлено позивачу строк для подачі доказів та долучено подані ним докази до матеріалів справи; долучено подані відповідачем оригінали документів до матеріалів справи, які будуть повернуті відповідачу судом після завершення розгляду справи; запропоновано позивачу надати: пояснення щодо режиму роботи залізниці у період з 12.12.2023 по кінець січня 2024 року; пояснення щодо використання залізницею мийної машини для роликових підшипників ММЦ03 (ВЧД-Основа) під час здійсненого ремонту, а саме з 12.12.2024 по 25.01.2024; відомості щодо щоденних використань цієї машини; документи стосовно скликання приймальної комісії для приймання виконаних робіт; пояснення щодо притягнення відповідальних осіб за підписання актів, не читаючи їх зміст; запропоновано позивачу надати пояснення щодо того чому ним не було прийнято роботи з 08.01.2024; оголошено перерву в судовому засідання до 06.03.2025.
Оскільки призначене на 06.03.2025 судове засідання не відбулося б у зв'язку з перебуванням судді Бойка Р.В. у відпустці, ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 призначено судове засідання у справі №910/14919/24 на 11.03.2025.
07.03.2025 засобами поштового зв'язку від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" надійшли клопотання про поновлення строку на подання доказу та приєднання до матеріалів справи актів від 05.01.2024 і від 09.01.2024, а також пояснення, в яких позивач вказує, що у виробничому підрозділі "Вагонне депо Харків-Сортувальний" з 12.12.2023 по кінець січня 2024 року був встановлений п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями (субота і неділя); в період надання відповідачем послуг (з 22.12.2023 по 25.01.2024) мийна машина роликових підшипників не використовувалась; 09.01.2024 у виробничому підрозділі "Вагонне депо Харків-Сортувальний" було проведено огляд якості виконаних робіт та виявлено недоліки.
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 встановлено відповідачу строк для надання доказів та своїх міркування щодо пояснень позивача - тиждень; оголошено перерву в судовому засіданні до 25.03.2025.
В судове засідання 25.03.2025 з'явилась представник позивача, надала пояснення по суті спору, за змістом яких Акціонерне товариство "Українська залізниця" позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідач явку свого представника в судове засідання 25.03.2025 не забезпечив, правом на подання пояснень не скористався, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується підписом представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Інвест Україна" - Васькевича Івана Івановича на розписці про повідомлення дати, часу та місця засідання, призначеного на 25.03.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на вказані приписи господарського процесуального закону та враховуючи відсутність від відповідача повідомлень щодо неможливості забезпечити явку свого представника у засідання, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Інвест Україна".
В судовому засіданні 25.03.2025 судом завершено розгляд справи №910/14919/24 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін (надані в тому числі в попередніх засіданнях), всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
За наслідками проведення публічної закупівлі №UA-2023-11-20-005746-a 19.12.2023 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріал Інвест Україна" (виконавець) укладено Договір №П/В-231026/НЮ (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується надати на свій ризик власними силами із свого матеріалу та своїми засобами послуги Код ДК 021:2015-50530000-9 - Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки - (Послуги з поточного ремонту мийної машини підшипників інв. №4860413001635), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити послуги, надані виконавцем, відповідно до умов даного Договору.
У пункті 1.2 Договору вказано, що склад та обсяги послуг, що є предметом Договору, визначаються технічним завданням (Додаток 3 до Договору), що є невід'ємною частиною договору.
Згідно п. 3.1 Договору вартість послуг, що передбачені цим договором, визначається Протоколом узгодження договірної ціни (Додаток 1 до Договору) та Плановою калькуляцією на надання послуг (Додаток 2 до Договору) і складає - 205 500,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 34 250,00 грн.
У пункті 5.1.2 Договору зазначено, що передача мийної машини підшипників в ремонт здійснюється на території замовника (за адресою вказаною в технічному завданні (Додаток 3 до Договору) за участю представників виконавця. Фактичний стан мийної машини підшипників відображається в акті здачі в ремонт, підписаному уповноваженими представниками) замовника та виконавця у двох примірниках. Дата підписання акту здачі в ремонт є датою початку ремонту.
Місце надання послуг - територія замовника за місцем розташування мийної машини підшипників (Додатку 3 до Договору) м. Харків (п. 5.1.6 Договору).
У пункті 5.2.1 Договору сторонами було погоджено, що приймання мийної машини підшипників після надання послуг здійснюється після проведення приймально-здавальних випробувань, при яких перевіряється якість наданих послуг, надійність роботи систем і механізмів у відповідності з їх функціональним призначенням. При проведенні здавальних випробувань повинні бути присутні уповноважені представники замовника та представники виконавця, які підписують двосторонній акт видачі з ремонту з наданням останнім документів, а саме:
1) фактична калькуляція на надані послуги (з розшифровкою по статтям витрат);
2) акт прийому-передач і наданих послуг;
3) документи з якості па використані матеріали та замінені запчастини;
4) висновки про проведення експертного обстеження та проведення повного позачергового технічного огляду відремонтованої мийної машини підшипників відповідно до вимог Постанови КМУ від 26.05.2004 №687 "Про затвердження порядку проведення технічного огляду, випробувань та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткувань підвищеної небезпеки";
5) технічна документація, у разі зміни конструкції або елементів мийної машини підшипників.
За умовами пункту 5.2.4 Договору при наявності зауважень, або виявленні недоліків, сторонами складається двосторонній акт, в якому перераховуються недоліки і вказуються строки їх усунення. Усунення недоліків проводиться за рахунок виконавця. Акт прийому-передачі наданих послуг підписується замовником та виконавцем після усунення всіх зауважень та виявлених недоліків.
У відповідності до п.п. 5.3.1, 5.3.2 Договору виконавець зобов'язується надати послуги з ремонту мийної машини підшипників у відповідності з графіком падання послуг (Додаток 4 до Договору). Послуги вважаються наданими після підписання акту прийому-передачі наданих послуг уповноваженими особами сторін (зразок наведений у Додатку 5 до Договору).
Пунктом 7.2 Договору визначено, що за порушення строків надання послуг, а також строків усунення дефектів ремонту замовник має право вимагати від виконавця сплати пені розмірі 0,1% від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Договір набирає чинності з дня його підписання та діє протягом дії правового режиму воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 та продовженого відповідними Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного спіну в Україні" та протягом 90 днів з його припинення або скасування, але не пізніше ніж до 29.12.2023, а в частині розрахунків - до повного виконання (п. 10.1 Договору).
У Графіку надання послуг (Додаток 4 до Договору) сторонами погоджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріал Інвест Україна" має виконати ремонт до 29.12.2023.
Згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 25.01.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріал Інвест Україна" було виконано ремонт мийної машини підшипників інв. №4860413001635 25.01.2024.
Спір у справі виник у зв'язку з твердженнями позивача, що відповідачем було прострочено своє зобов'язання за Договором з виконання поточного ремонту мийної машини підшипників на 26 днів, а тому згідно п. 7.3 вказаного договору наявні правові підстави для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Інвест Україна" пені у розмірі 5 265,00 грн.
Судом враховано, що за змістом Договору сторонами досягнуто згоди щодо надання відповідачем позивачу послуг з поточного ремонту мийної машини підшипників.
Згідно статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором
Договір про надання послуг характеризується особливим об'єктом, який, по-перше, має нематеріальний характер, а по-друге, нероздільно пов'язаний з особистістю послугонадавача. Тобто у зобов'язаннях про надання послуг результат діяльності виконавця немає матеріального змісту, як це має місце при виконанні роботи, а полягає у самому процесі надання послуги.
Згідно з договором про надання послуг важливим є не сам результат, а дії, які до нього призвели. З урахуванням наведених особливостей слід зазначати, що стаття 177 Цивільного кодексу України серед переліку об'єктів цивільних прав розглядає послугу як самостійний об'єкт, при цьому її характерною особливістю, на відміну від результатів робіт, є те, що послуга споживається замовником у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності виконавцем. Тобто характерною ознакою послуги є відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або від одержувача та синхронність надання й одержання послуги.
Для кваліфікації послуги головним є предметний критерій: предметом договору про надання послуг є процес надання послуги, що не передбачає досягнення матеріалізованого результату, але не виключає можливість його наявності. Якщо внаслідок надання послуги й створюється матеріальний результат, то він не є окремим, віддільним від послуги як нематеріального блага, об'єктом цивільних прав, через що відповідний результат не є обігоздатним сам по собі. Близька за змістом правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 зі справи №761/16124/15-ц, а також у постанові Верховного Суду від 05.12.2022 у справі №914/2654/20.
Натомість, відповідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Необхідність виконання певних робіт для ремонту (покращення характеристик) об'єкта на замовлення та за завданням одержувача є притаманною рисою підряду та дозволяє відрізнити такий правочин від правочину про надання послуг.
Судом встановлено, що сторонами було погоджено виконання позивачем переліку робіт, внаслідок яких об'єкт (мийна машина підшипників) набував покращених характеристик (внаслідок заміни старих деталей на нові, рихтування, фарбування тощо).
Таким чином, між сторонами склалися правовідносини підряду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі №904/5726/19 зазначила, що "у процесуальному законодавстві діє принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов'язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на "норму права", що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення Господарського процесуального кодексу України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумки такої процесуальної діяльності суду знаходять своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах.
Отже, обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначати, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia".
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №916/1932/20, від 29.03.2023 у справі №922/1320/21 та від 14.03.2023 у справі №910/16969/20.
Частинами 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 839 Цивільного кодексу України).
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріал Інвест Україна" за Договором взяло на себе зобов'язання перед Акціонерним товариством "Українська залізниця" виконати поточний ремонт мийної машини підшипників інв. №4860413001635, а Акціонерне товариство "Українська залізниця" взяло на себе зобов'язання оплатити такі роботи.
Частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
У відповідності до п. 5.3.1 Договору виконавець зобов'язується надати послуги з ремонту мийної машини підшипників у відповідності з графіком падання послуг (Додаток 4 до Договору).
У Графіку надання послуг (Додаток 4 до Договору) сторонами погоджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріал Інвест Україна" має виконати ремонт до 29.12.2023.
Відтак Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріал Інвест Україна" взяло на себе зобов'язання з виконання ремонту мийної машини підшипників інв. №4860413001635 у термін до 29.12.2023.
Щодо доводів відповідача, що він почав виконувати роботи завчасно (до підписання Договору) та що сторонами в усному порядку було погоджено, що позивач не матиме претензій з приводу строку виконання робіт у разі порушення, то суд звертає увагу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Інвест Україна", що згідно статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Відтак жодними усними домовленостями не можна змінити письмово викладені умови Договору щодо строку виконання робіт та наслідків порушення такого зобов'язання.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Як вбачається із наявного в матеріалах справи акту приймання-передачі послуг за Договором від 25.01.2024, Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріал Інвест Україна" було виконано поточний ремонт мийної машини підшипників інв. №4860413001635, а Акціонерним товариством "Українська залізниця" було прийнято виконання таких робіт 25.01.2024.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він або загалі не приступив до виконання зобов'язання, або, якщо і приступив, але не виконав його у встановлений договором або законом термін.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем належними та допустимими доказами факту прострочення своїх зобов'язань за спірним Договором не спростовано, а матеріали справи їх не містять, відтак суд приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріал Інвест Україна" прострочило виконання свого негрошового зобов'язання за Договором з виконання робіт.
Таким чином, відповідач у встановлений Договором термін свого обов'язку з виконання робіт не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої Договором відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріал Інвест Україна" не доведено існування обставин, з якими законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 7.2 Договору визначено, що за порушення строків надання послуг, а також строків усунення дефектів ремонту замовник має право вимагати від виконавця сплати пені розмірі 0,1% від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
З наведеного пункту Договору вбачається, що сторонами було визначено розмір пені (0,1% від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання), порядок нарахування пені (за кожен день прострочення), проте не визначено строк нарахування пені, а відтак підлягають застосуванню приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, якими обмежено період нарахування штрафних санкцій піврічним терміном.
Отже правомірним є нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Ріал Інвест Україна" пені за порушення строку виконання робіт з 30.12.2023 по 24.01.2024.
При цьому, судом враховано, що позивачем взято в якості бази для нарахування пені ціну робіт із урахуванням наданої відповідачем знижки - 202 500,00 грн, що не суперечить приписам законодавства.
Суд відзначає, що виходячи з того, що сторони в умовах Договору передбачили застосування у разі порушення строку виконання робіт (негрошового зобов'язання) пені у розмірі 0,1% вартості робіт, строк виконання яких порушений, за кожен день прострочення; спірні правовідносини є господарськими, а відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські санкції, зокрема пеня, застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов'язань, а не тільки за невиконання грошового зобов'язання, то до спірних правовідносин положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" щодо обмеження пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України не застосовуються, оскільки в даному випадку має місце прострочення саме негрошового договірного зобов'язання відповідача.
Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" суд прийшов до висновку, що правомірним є нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Ріал Інвест Україна" пені у розмірі 5 265,00 грн.
Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Застосоване у частині 3 статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України словосполучення "суд має право" та "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення. Натомість, вирішення цих питань не відноситься до повноважень Верховного Суду, завдання якого полягає лише у перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи (постанови Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №916/2259/18, від 24.02.2020 у справі № 917/686/19, від 26.02.2020 у справі №922/1608/19, від 15.04.2020 у справі №922/1607/19).
Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд - оцінити при ухваленні рішення.
Таким чином, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
В даному випадку суд дійшов висновку про наявність виняткових обставин для зменшення за власною ініціативою розміру неустойки, яка підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Інвест Україна".
Так, наприкінці 2023 року (27 листопада та 19 грудня) сторонами було укладено чотири договори підряду (Договір №П/В-231026/НЮ від 19.12.2023, Договір №П/В-231025/НЮ від 19.12.2023, Договір №П/В-23944/НЮ від 27.11.2023, Договір №П/В-231027/НЮ від 19.12.2023), предметом яких було виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріал Інвест Україна" робіт з поточного ремонту мийних машин та верстату.
Всі ці договори передбачали виконання робіт за місцем розташування мийних машин та верстату, тобто на території об'єктів Акціонерного товариства "Українська залізниця" (за місцем знаходження цих машин) та термін виконання робіт - до 29.12.2023.
Судом було переглянуто інформацію на сайті https://prozorro.gov.ua/ щодо всіх процедур публічної закупівлі, які передували укладенню Договорів №П/В-231026/НЮ від 19.12.2023, №П/В-231025/НЮ від 19.12.2023, №П/В-23944/НЮ від 27.11.2023, №П/В-231027/НЮ від 19.12.2023, та виявлено, що у цих процуедурах єдиним учасником закупівлі було Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріал Інвест Україна", що виключає можливість допустити, що такі роботи, закупівля яких проводилась наприкінці бюджетного року, могли бути виконанні іншим суб'єктом господарювання своєчасно (до 29.12.2023), якби Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріал Інвест Україна", оцінивши свої можливості та ризики, не побажало б взяти участь у всіх чотирьох процедурах закупівлі.
Попри наведене, відповідачем було долучено до відзиву підписаний представниками сторін акт передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів від 12.12.2023 про передачу Акціонерним товариством "Українська залізниця" Товариству з обмеженою відповідальністю "Ріал Інвест Україна" мийної машини підшипників інв. №4860413001635.
Тобто згідно цього акту відповідач приступив до виконання ремонтних робіт за Договором за шість календарних днів до укладення такого договору, що свідчить про вірогідність тверджень відповідача про те, що з огляду на виявлення лише відповідачем ініціативи з приводу виконання робіт, закупівля яких позивачем проводилась наприкінці бюджетного року (що впливає на можливість розрахунків позивача), в такий скорочений термін та терміновість виконання таких робіт (дані мийні машини та верстат необхідні для забезпечення Акціонерним товариством "Українська залізниця" безперебійного та безпечного курсування вантажних та пасажирських вагонів в умовах воєнного стану), сторони ініціювали якомога швидший процес виконання таких робіт, зокрема шляхом передання позивачем відповідачу об'єкту ремонту до укладення Договору та вірогідно, що представниками сторонами обговорювались наслідки порушення відповідачем строків виконання робіт в контексті їх незастосування.
Зокрема на підтвердження версії відповідача щодо усних домовленостей сторін свідчить та обставина, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріал Інвест Україна" виставлено вартість виконаних робіт за Договором у розмірі 202 500,00 грн, хоча за Договором ціна робіт була погоджена у розмірі 205 500,00 грн, тобто відповідачем було надано позивачу знижку на вартість робіт на 3 000,00 грн.
Окрім того, судом прийнято до уваги погоджені сторонами місця виконання робіт за Договорами №П/В-231026/НЮ від 19.12.2023, №П/В-231025/НЮ від 19.12.2023, №П/В-23944/НЮ від 27.11.2023, №П/В-231027/НЮ від 19.12.2023 - на виробничих потужностях Акціонерного товариства "Українська залізниця" у Харківській області.
Частиною 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Загальновідомі факти не потребують доказування тоді, коли вони визнані такими судом. Загальновідомість того чи іншого факту може мати різні межі. Він може бути відомий у межах країни, окремої області, населеного пункту. Це об'єктивні межі загальновідомості певного юридичного факту. Але крім об'єктивних меж загальновідомість певного юридичного факту має і суб'єктивні межі: даний факт повинен бути відомий не тільки певним особам (наприклад, мешканцям населеного пункту), але й всьому складу суду, який розглядає справу (постанови Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/3946/16 та від 26.10.2021 у справі №922/3990/19).
Загальновідомими є обставини систематичних обстрілів країною-агресором території України та Харківської області і м. Харкова зокрема.
Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
З огляду на наведені приписи Конституції України суд вважає неприпустимою ситуацію, за якою працівники відповідача виконували б роботи з ремонту мийних машин під час повітряних тривог, тим більше на стратегічному підприємстві, об'єкти якого систематично атакуються країною-агресором.
В свою чергу, загалом за період з 19.12.2023 (дати укладення Договору) по 29.12.2023 (термін виконання робіт за Договором) у Харківській області (за місцем виконання робіт) було 48 повітряних тривог, загальною тривалістю понад 56 години, які найчастіше оголошувались у період з 12 до 18 години дня. Дані обставини підтверджуються інформацією із сайту Статистики повітряних тривог за посиланням https://air-alarms.in.ua/region/kharkiv?from=2023-12-19&to=2023-12-29#statistic.
Окрім того, у наведених статистичних даних по повітряним тривогам у Харківській області за 11 календарних днів не враховано, що окрім часу неможливості здійснювати підрядні роботи під час повітряної тривоги, люди також вимушені витрачати час для повернення на робочі місяця після завершення повітряної тривоги, а також для налагодження виробничого процесу після його неочікуваного переривання.
Очевидно, що оголошення повітряних тривог через обстріли країни-агресора жодним чином не залежать від волі та дій (бездіяльності) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Інвест Україна" та останнє жодним чином не може їх відвернути, як і не може ставити під ризик життя та здоров'я своїх працівників, заохочуючи їх працювати під час оголошеної у регіоні повітряної тривоги.
Звісно, під час укладення Договору відповідач міг та повинен був допускати наведені обставини, тим більше у Харківській області, яка зазнає масованих атак на постій основі в тому числі артилерією ворога, проте кількість та тривалість обстрілів країни-агресора не мають характеру передбачуваних, тим більше, що Російська Федерація нехтує міжнародним законодавством і систематично завдає ударів по цивільній та/або критичній інфраструктурі України.
Систематичні обстріли та блек-аути, які, як правило, слідують за такими обстрілами утруднювали своєчасне виконання робіт відповідачем, оскільки обмежували Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріал Інвест Україна" як в необхідних для виконання робіт ресурсах (енергетика, трудові ресурси), так і в часі їх виконання (під час тривог які сумарно тривали десятки годин, що припадали на робочий час, відповідач не міг заохочувати своїх працівників нехтувати сигналами повітряних тривог).
Попри наведене, судом також враховано і стратегічне значення Акціонерного товариства "Українська залізниця" та важливість безперебійного та належного функціонування залізничного транспорту в умовах війни.
У зв'язку з викладеним суд дійшов висновку про те, що в даному конкретному випадку є можливим зменшення розміру нарахованої позивачем відповідачу пені на 3 000,00 грн, тобто на розмір наданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріал Інвест Україна" Акціонерному товариству "Українська залізниця" знижки на вартість робіт за Договором.
Таким чином, позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" підлягають частковому задоволенню, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Інвест Україна" підлягає стягненню пеня у розмірі 2 265,00 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За приписами ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Керуючись наведеними приписами господарського процесуального закону, судовий збір покладається на відповідача з огляду те, що спір у даній справі виник у зв'язку з неправильними діями останнього, а часткове задоволення позовних вимог обумовлене реалізацією судом свого права на зменшення неустойки.
Керуючись ст.cт. 2, 13, 74, 76, 79, 91, 126, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Інвест Україна" (03057, м. Київ, вул. Желябова, буд. 10-А; ідентифікаційний код 35033134) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (61052, Харківська обл., м. Харків, вул. Євгена Котляра, буд. 7; ідентифікаційний код ВП 40081216) пеню у розмірі 2 265 (дві тисячі двісті шістдесят п'ять) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. Видати наказ.
3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 16.04.2025.
Суддя Р.В. Бойко