вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
08.04.2025м. ДніпроСправа № 904/5163/24
За позовом Дніпропетровської обласної організації Товариства Червоного Хреста України (49033, Дніпропетровська область, м. Дніпро, тупик Будівельний, буд. 12, код ЄДРПОУ 02940138)
до відповідача 1: Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514),
відповідача 2: Виконавчого комітету Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 04052092)
про визнання права власності на будівлі та споруди
Суддя Дичко В.О.
Секретар судового засідання Жукова К.Д.
Представники:
від позивача: Алєксєєнко Р.Ю., адвокат (ордер серії АЕ № 1346221 від 27.12.2024); Кондратенко Д.А., адвокат (довіреність № 158/1-29 від 03.03.2025)
від відповідача 1: Дика Н.В. (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань)
від відповідача 2: Дика Н.В. (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань)
Дніпропетровська обласна організація Товариства Червоного Хреста України звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Дніпровської міської ради та Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про визнання права власності на будівлі та споруди загальною площею 466,10 кв.м, а саме: адміністративну будівлю літ. А-1 площею 303,8кв.м, будівлю харчоблоку літ. Б-1 площею 27,6 кв.м, підвал літ. В-1 площею 46,4 кв.м, гараж літ. Г-1 площею 38,4 кв.м, склад літ. Д-1 площею 22,1 кв.м, котельню літ. Е-1 площею 27,8 кв.м, гараж (тимчасовий) літ. К, споруди № 1-3, І - огорожі, ворота, замощення, що розташовані за адресою: м. Дніпро, тупик Будівельний, 12.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вказане нерухоме майно передано на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської Ради депутатів трудящих № 391 від 08.06.1976 року. До теперішнього часу позивач відкрито володіє спірним нерухомим майном, сплачує податок з нерухомості за спірний об'єкт, несе витрати з утримання спірного нерухомого майна. При цьому право власності на нерухомість за жодною особою не зареєстровано. Проте вказує, що право власності за Дніпропетровською обласною організацією Товариства Червоного Хреста України на зазначене нерухоме майно не визнається, оскільки державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради прийнято рішення № 75753472 від 25.10.2024 про відмову в проведенні реєстраційних дій.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 904/5163/24 та призначено підготовче засідання на 24.12.2024 о 10:30 год.
20 грудня 2024 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву. Дніпровська міська рада вказує, що відповідно до листа Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради від 31.10.2008 № 16/5-52 відсутній запис про об'єкт нерухомості, розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, тупик Будівельний, 12, у Реєстрі об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська.
Згідно з листом Дніпропетровської обласної ради від 11.12.2008 № 1981/0/2-08 нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, тупик Будівельний, 12, не належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області.
Крім того, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області листом від 16.01.2009 № 11-09-0037/1 підтвердило факт відсутності перебування в державній власності нерухомого майна, що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, тупик Будівельний, 12.
Також відповідач 1 зазначає, що Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради листом від 23.07.2018 повідомило, що станом на 31.12.2012 в інвентаризаційній справі за адресою: м. Дніпропетровськ, тупик Будівельний, буд. 12 відсутні відомості щодо реєстрації права власності на нежитлові будівлі та споруди.
Дніпровська міська рада вказує, що відмова державного реєстратора у проведенні державної реєстрації права власності за позивачем на спірне нерухоме майно може визнаватись як невизнання такого права іншою особою.
Відповідач 1 просить суд розглянути справу № 904/5163/24 відповідно до вимог чинного законодавства, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Розгляд справи просить проводити без участі представника Дніпровської міської ради.
20 грудня 2024 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву. Виконавчий комітет Дніпровської міської ради просить суд проводити розгляд справи без участі представника відповідача 2, прийняти законне та обґрунтоване рішення згідно з вимогами чинного законодавства.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2024 у справі №904/5163/24 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 21.01.2025 о 10:00 год.
У судовому засіданні 21.01.2025 оголошено перерву до 06.02.2025 о 12:30 год.
05 лютого 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від представниці Дніпропетровської обласної організації Товариства Червоного Хреста України надійшли додаткові пояснення.
У судовому засіданні 06.02.2025 оголошено перерву до 06.03.2025 о 12:00 год.
06 березня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від представниці позивача надійшли додаткові пояснення.
У судовому засіданні 06.03.2025 оголошено перерву до 08.04.2025 об 11:00 год.
06 березня 2025 року до Господарського суду Дніпропетровської області від Дніпропетровської обласної організації Товариства Червоного Хреста України надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи по суті в межах розумного строку.
04 квітня 2025 року до Господарського суду Дніпропетровської області від представника позивача надійшли додаткові пояснення.
08 квітня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від представниці Дніпропетровської обласної організації Товариства Червоного Хреста України надійшли додаткові пояснення.
У судовому засіданні 08.04.2025 представники позивача, присутні в залі суду, підтримали позовну заяву та просили суд задовольнити позов.
Представниця Дніпровської міської ради та Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, присутня 08.04.2025 у залі суду, просила суд прийняти рішення відповідно до чинного законодавства.
Ураховуючи предмет та підстави позову в даній справі, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
У порядку абз. 1 ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 08.04.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши подані документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд
Предметом доказування в даній справі є обставини користування Дніпропетровською обласною організацією Товариства Червоного Хреста України спірним нерухомим майном, установлення правонаступництва позивача, наявність/відсутність підстав для визнання права власності на спірні нежитлові будівлі та споруди.
Дніпропетровська обласна організація Товариства Червоного Хреста України зазначає, що рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської Ради депутатів трудящих від 08.06.1976 № 391 приміщення дитячих ясел № 30 Красногвардійського району по вул.Тупиковій,12 передано обкому Червоного Хреста.
Згідно з листом Комунального підприємства «Земград» Дніпропетровської міської ради №484 від 05.05.2010 (т. 1, а.с. 28-29) відповідно до адресного реєстру міста та графічних матеріалів минулих років тупик Будівельний у Красногвардійському районі мав найменування - «улица Тупиковая», але інформації про рішення місцевого самоврядування, згідно з яким відбулася зміна назви, в розпорядженні Комунального підприємства «Земград» немає. У листі також повідомляється, що на даний час при оформленні документів необхідно користуватись чинним найменуванням проїзду - тупик Будівельний та використовувати існуючу на сьогодні адресу - туп. Будівельний, 12.
З метою державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме: на будівлі та споруди, що складаються з адміністративної будівлі літ. А-1 площею 303,8 кв.м, будівлі харчоблоку літ. Б-1 площею 27,6 кв.м, підвалу літ. В-1 площею 46,4 кв.м, гаража літ. Г-1 площею 38,4 кв.м, складу літ. Д-1 площею 22,1 кв.м, котельні літ. Е-1 площею 27,8 кв.м, гаража (тимчасового) літ. К, споруд № 1-3, І - огорож, воріт, замощення, розташованих за адресою: м.Дніпро, тупик Будівельний, 12, позивач звернувся до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради із заявою від 21.10.2024, долучивши наступні документи:
- копію рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської Ради депутатів трудящих від 08.06.1976 № 391 (т. 1, а.с. 19);
- копію листа Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради від 31.10.2008 № 16/5-52 (т. 1, а.с. 24), у якому повідомляється, що за відомостями, наданими до Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради, запис про об'єкт нерухомості - Обласний комітет Товариства Червоного Хреста, розташований за адресою: м.Дніпропетровськ, тупик Будівельний, 12, у Реєстрі об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська відсутній;
- копію листа Дніпропетровської обласної ради від 11.12.2008 № ВИХ-1981/0/2-08 (т. 1, а.с.25), у якому повідомляється, що нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м.Дніпропетровськ, тупик Будівельний, 12, не належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області;
- копію листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 16.01.2009 № 11-09-0037/1 (т. 1, а.с. 26), у якому повідомляється, що приватизацію об'єкта нерухомості, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, тупик Будівельний, 12, регіональне відділення не здійснювало, інформація щодо форми власності вказаного вище об'єкта в регіональному відділенні відсутня;
- копію листа Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради від 23.07.2018 № 10506 (т. 1, а.с. 27), у якому повідомляється, що станом на 31.12.2012 в інвентаризаційній справі за адресою: м.Дніпропетровськ, тупик Будівельний, буд. 12 відсутні відомості щодо реєстрації права власності на нежитлові будівлі та споруди.
Державний реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, розглянувши заву Дніпропетровської обласної організації Товариства Червоного Хреста України, прийняв рішення № 75753472 від 25.10.2024 про відмову в проведенні реєстраційних дій (т. 1, а.с. 20-22).
Щодо обґрунтування наведеного рішення державний реєстратор прав на нерухоме майно зазначає, що за результатом перевірки цивільної правоздатності та дієздатності особи заявника, Дніпропетровської обласної організації Товариства Червоного Хреста України, здійсненої шляхом отримання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей, державним реєстратором установлено, що за своєю організаційно-правовою формою вказана юридична особа є громадською організацією.
Крім того, державний реєстратор зазначає, що під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав з реєстраційним номером 63572867 від 21.10.2024 установлено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та його невід'ємній архівній складовій частині відсутня інформація про державну реєстрацію права власності на будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Дніпро, тупик Будівельний, буд. 12.
Також для проведення державної реєстрації набуття права власності на вищевказані будівлі та споруди разом із заявою про державну реєстрацію прав до розгляду державного реєстратора надано копію рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської Ради депутатів трудящих № 391 від 08.06.1976, відповідно до п. 2 якого приміщення дитячих ясел № 30 по вул. Тупиковій, 12 передані обкому Червоного Хреста. Відтак, зі змісту рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської Ради депутатів трудящих № 391 від 08.06.1976 не вбачається вид речового права, на якому було закріплене нерухоме майно. Також слід зауважити, що зазначене майно не було передане заявнику, Дніпропетровській обласній організації Червоного Хреста України, оскільки цивільна правоздатність та дієздатність у неї з'явилась 01.10.1996, з моменту державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. З урахуванням вищенаведеного, державним реєстратором зроблено висновок, що на підставі документів, наданих разом із заявою про державну реєстрацію прав, у заявника, Дніпропетровської обласної організації Товариства Червоного Хреста України, не виникає право власності на будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Дніпро, тупик Будівельний, буд. 12.
Отже, вказані юридичні обставини позбавляють державного реєстратора можливості вчинити дії, спрямовані на проведення державної реєстрації речових прав на зазначене вище нерухоме майно.
Позивач вважає, що вказане рішення про відмову у проведенні реєстраційних дій свідчить про невизнання та оспорювання фактичного права власності Дніпропетровської обласної організації Товариства Червоного Хреста України, тому визнання цього права на спірне нерухоме майно може бути вирішено в судовому порядку, що і стало причиною звернення до суду.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що з 1976 року єдиним власником вищевказаного нерухомого майна є Дніпропетровська обласна організація Товариства Червоного Хреста України, яка добросовісно, відкрито та безперервно володіє будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: м. Дніпро, тупик Будівельний, 12, на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської Ради депутатів трудящих № 391 від 08.06.1976 року.
З моменту державної реєстрації позивача юридичною адресою Дніпропетровської обласної організації Товариства Червоного Хреста України визначена адреса спірного нерухомого майна, а саме: м. Дніпро (Дніпропетровськ), тупик Будівельний, 12, що підтверджується Положенням про Дніпропетровську обласну організацію Товариства Червоного Хреста України (т. 1, а.с. 93, 112), зареєстрованим Управлінням юстиції Дніпропетровської обласної державної адміністрації свідоцтвом про реєстрацію об'єднання громадян від 01.10.1996 № 145 (т. 2, а.с. 7) та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (т. 1, а.с. 88-89).
Позивач указує, що згідно з листами Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради від 31.10.2008 № 16/5-52 (т. 1, а.с. 24), Дніпропетровської обласної ради від 11.12.2008 № ВИХ-1981/0/2-08 (т. 1, а.с. 25), Регіонального відділення Фонду державного майна України від 16.01.2009 № 11-09-0037/1 (т. 1, а.с. 26), Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради від 23.07.2018 № 10506 (т. 1, а.с. 27) спірне нерухоме майно в зазначених установах не обліковується, відсутні особи, які претендують на спірне нерухоме майно, право власності на будівлі та споруди за жодною особою не зареєстровано (т. 1, а.с. 180).
Дніпропетровська обласна організація Товариства Червоного Хреста України також повідомляє, що сплачує податок з нерухомості юридичних осіб за спірний об'єкт нерухомості та земельний податок, що підтверджується платіжними інструкціями та іншими документами (т. 1, а.с. 177-179; т. 2, а.с. 7-72).
Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради 15.07.2008 виготовлено технічний паспорт на будівлі та споруди за адресою: м. Дніпропетровськ, тупик Будівельний, 12 (т. 1, а.с. 67-87).
На замовлення Дніпропетровської обласної організації Товариства Червоного Хреста України 28.08.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Содель» виготовило технічний паспорт на будівлі та споруди за адресою: м. Дніпро, тупик Будівельний, буд. 12, який зареєстровано в Реєстрі будівельної діяльності за № ТІ01:5163-4960-7175-9832 (т. 1, а.с. 30-39). Відповідно до вказаного технічного паспорта спірне нерухоме майно складається з адміністративної будівлі літ. А-1, а-1, а1-1 площею 303,8 кв.м, ґанку з навісом літ. а, ґанків літ. а2, а3, будівлі харчоблоку літ. Б-1 площею 27,6 кв.м, підвалу літ. В-1, в площею 46,4 кв.м, гаража літ.Г-1 площею 38,4 кв.м, складу літ. Д-1 площею 22,1 кв.м, котельні літ. Е-1 площею 27,8 кв.м, гаража (тимчасового) літ. К, споруд № 1-3, І - огорож, воріт, замощення.
Дніпровська міська рада у відзиві на позовну заяву зазначає, що позов про визнання права власності - це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не з'єднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод, не зв'язаних з позбавленням володіння. Позови про визнання права власності спрямовані на усунення перешкод у здійсненні власником (чи титульним власником) свого права і виключення домагань на приналежне власнику майно за допомогою підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності.
Указаний позов може бути заявлений власником індивідуально визначеної речі, що як володіє, так і не володіє нею (якщо при цьому не ставиться питання про її повернення), права якого оспорюються, заперечуються чи не визнаються третьою особою, що не знаходиться з власником у зобов'язальних чи інших відносних із приводу спірної речі. Правом на подібний позов володіє і титульний власник майна. Як відповідач виступає третя особа, яка як заявляє про свої права на річ, так і не пред'являє таких прав, але не визнає за позивачем речового права на майно.
Підтвердження в суді права власності або іншого речового права на майно, що складає предмет спору, здійснюється за допомогою спростування в суді установлених фактів або шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності або іншого речового права (наприклад, факту приналежності частки в загальному майні власників). Підставою позову є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності чи іншого права на майно. Необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання служить підтвердження позивачем своїх прав на майно. Це може випливати із представлених їм правовстановлюючих документів, показань свідків, а також будь-яких інших доказів, що підтверджують приналежність позивачу спірного майна. Якщо майно знаходиться у володінні позивача, його права на майно захищає презумпція правомірності фактичного володіння.
Відповідач 1 звертає увагу, що спеціальне визнання судом права власності на майно необхідне тоді, коли щодо його належності у позивача відсутні правовстановлюючі документи, і це право оспорює відповідач. Оскільки позови про визнання права власності, з одного боку, не зв'язані з конкретними порушеннями правомочностей власника і, з іншого боку, диктуються триваючим незаконним поводженням третьої особи, на них, як і на негаторні позови, не поширюється дія позовної давності.
В даному випадку відмова державного реєстратора у проведенні державної реєстрації права власності за позивачем на спірне приміщення може визнаватись як невизнання такого права іншою особою.
Таким чином, з урахуванням того, що рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської Ради депутатів трудящих № 391 від 08.06.1976 вирішено приміщення дитячих ясел № 30 Красногвардійського району по вул. Тупиковій, 12 передати обкому Червоного Хреста, згідно з листом Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради № 16/5-52 від 31.10.2008 запис про об'єкт нерухомості, розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, тупик Будівельний, 12, у Реєстрі об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська відсутній, Дніпровська міська рада та її виконавчий комітет просять суд розглянути справу відповідно до вимог чинного законодавства і прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Позивач наполягає, що Дніпропетровська обласна організація Товариства Червоного Хреста України є правонаступником обласного комітету Червоного Хреста у Дніпропетровській області, який діяв за часів Української РСР.
На підтвердження своїх доводів позивач надав до суду наступні докази:
- копію рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської Ради депутатів трудящих від 08.06.1976 № 391 (т. 1, а.с. 19);
- копію схеми розміщення об'єкта з межами земельної ділянки (т. 1, а.с. 23);
- копії інвентаризаційних справ (т. 1, а.с. 41-57);
- копію технічного паспорта (т. 1, а.с. 58-66);
- копію Положення про Дніпропетровську обласну організацію Товариства Червоного Хреста України, затвердженого постановою правління Товариства Червоного Хреста України від 06.06.1996 № 2/4 (т. 1, а.с. 90-104);
- копію Положення про Дніпропетровську обласну організацію Товариства Червоного Хреста України, затвердженого постановою президії правління Товариства Червоного Хреста України від 17.10.2016 № 3/2 (т. 1, а.с. 110-128);
- копію Статуту Товариства Червоного Хреста України (т. 1, а.с. 129-150);
- копію постанови ВУЦВК і РНК УСРР від 03.02.1926 «Про Товариство Червоного Хреста УСРР» (т. 2, а.с. 93-95);
- копію постанови Ради Міністрів Української РСР від 13.01.1954 № 53 «Про затвердження Статуту Товариства Червоного Хреста Української РСР» (т. 2, а.с. 96-101);
- копії інших документів, поданих разом із додатковими поясненнями представників Дніпропетровської обласної організації Товариства Червоного Хреста України (вх. № 9619/25 від 06.03.2025, вх. № 14410/25 від 04.04.2025, вх. № 14736/25 від 08.04.2025 року).
Водночас згідно з листом Президента Міжнародного Комітету Червоного Хреста від 11.10.1993 (т. 1, а.с. 151-152) Міжнародний Комітет Червоного Хреста офіційно визнав Товариство Червоного Хреста України. Внаслідок цього визнання, що відбулося 20 вересня 1993року, з'явилося 159-те Національне Товариство, яке стало членом Міжнародного Руху Червоного Хреста та Червоного Півмісяця.
Товариство Червоного Хреста України звернулося до Міжнародного Комітету Червоного Хреста з проханням про визнання 7 вересня 1993 року. До заяви було додано документи, зокрема, звіт про діяльність Товариства з 1991 року по 1993 рік, текст його Статуту та копію перекладу Указу Президента України від 28 жовтня 1992 року про визнання Українського Червоного Хреста відповідно до Женевських конвенцій єдиним в Україні Товариством Червоного Хреста, як добровільну гуманітарну громадську організацію, яка уповноважена поширювати свою діяльність на територію країни.
На підставі ч.ч. 1-3 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно зі ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі ст. 392 Цивільного кодексу України, необхідно враховувати, що за змістом указаної статті судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.
Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності в судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і підтвердження належними доказами порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.
За правовим висновком, викладеним у п. 85 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18, за позовом про визнання права власності на будівлю, споруду, право на яку ні за ким не зареєстроване, належним відповідачем є власник земельної ділянки, на якій така будівля, споруда розташована.
Ураховуючи приписи статей 12, 80, 83 Земельного кодексу України, земельна ділянка, на якій розташована спірна нерухомість, перебуває у власності територіальної громади м. Дніпро в особі Дніпровської міської ради, тому позовну заяву подано до належного відповідача.
Крім того, суд звертає увагу на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази, позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч. 1 ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Як зазначив Конституційний Суд України в абз. 1 п. 1 резолютивної частини Рішення від 14.12.1999 № 10-рп/99 (справа № 1-6/99), українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (ч. 5 ст. 10 Конституції України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.
Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус судів» судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.
На підставі ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат».
Згідно з п.п. 2.1, 3.2-3.5 глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком.
Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами.
Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем.
Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього.
Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.
Таким чином, письмові докази, не перекладені з російської мови на українську мову та не засвідчені належним чином у порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат», не є належними доказами, оскільки не оформлені в установленому законом порядку.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 12.03.2025 у справі № 910/20940/21 (910/19964/23).
Дніпропетровською обласною організацією Червоного Хреста України до суду в обґрунтування позову надано письмові докази, зокрема, копію рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської Ради депутатів трудящих від 08.06.1976 № 391 (т. 1, а.с. 19) та низку інших документів, складені іноземною (російською) мовою, які не містять засвідчених у порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат» перекладів на державну мову.
Відсутність належним чином засвідчених перекладів на українську мову документів, складених іноземною мовою, унеможливлює встановлення судом змісту таких документів та дій, які вчинені на підставі вказаних документів, осіб, якими вони вчинені, на користь кого тощо.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 73, ч.ч. 1, 3 ст. 74, ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену у процесуальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає у правовідносинах, у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Зважаючи на те, що документи, що є підставою позовної заяви, в тому числі копія рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської Ради депутатів трудящих № 391 від 08.06.1976, не перекладені з російської мови на українську мову та не засвідчені належним чином у порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат», зазначені докази визнаються судом неналежними та недопустимими, що унеможливлює їх дослідження судом при вирішенні спору по суті.
З огляду на встановлені вище обставини, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що Дніпропетровська обласна організація Товариства Червоного Хреста України не довела належними та допустимими доказами, що з 1976 року є власником нерухомого майна за адресою: м. Дніпро (Дніпропетровськ), тупик Будівельний, 12, тому позов Дніпропетровської обласної організації Товариства Червоного Хреста України до Дніпровської міської ради та Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про визнання права власності на будівлі та споруди за вказаною адресою не підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 3, 10, 20, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. У задоволенні позовної заяви Дніпропетровської обласної організації Товариства Червоного Хреста України (49033, Дніпропетровська область, м. Дніпро, тупик Будівельний, буд.12, код ЄДРПОУ 02940138) до Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514) та Виконавчого комітету Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 04052092) про визнання права власності на будівлі та споруди - відмовити.
2. Витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 16.04.2025.
Суддя В.О. Дичко