вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
15.04.2025м. ДніпроСправа № 904/10/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.
та представників:
від позивача: Тер-Товмасян Ю.Г.;
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу
за позовом Відділу освіти виконкому Довгинцівської районної в місті ради (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Абакон" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)
про стягнення збитків за неналежне виконання умов договору про надання послуг з поточного ремонту № 147 від 15.08.2023 в сумі 2 414 179 грн. 00 коп.
Відділ освіти виконкому Довгинцівської районної в місті ради (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Абакон" (далі - відповідач) в рахунок відшкодування збитків, завданих пошкодженням майна, грошові кошти у розмірі 2 414 179 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору про надання послуг з поточного ремонту № 147 від 15.08.2023 в частині недотримання технології проведення ремонтних робіт, внаслідок чого відбулось залиття/затоплення приміщень Криворізької гімназії № 109 "Темп" Криворізької міської ради з пошкодженням стелі, стін, підлоги, та у зв'язку з чим був складений Висновок судового експерта з питань будівельно-технічної експертизи № 58-24 від 05.08.2024, в якому встановлено, що вартість відновлювального ремонту, який необхідно виконати для усунення пошкоджень майна позивача, складає 2 414 179 грн. 00 коп. З урахуванням вказаного, позивач посилається на статті 22, 386, 1166 Цивільного кодексу України, статтю 224 Господарського кодексу України та просить суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 2 414 179 грн. 00 коп. в якості відшкодування збитків, завданих пошкодженням майна позивача.
Також позивач просить суд судові витрати у справі покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 03.01.2025 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.01.2025.
Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №14166/25 від 10.01.2025), в якій він просить суд надати можливість представнику позивача прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
За відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 13.01.2025 заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено судом.
У підготовче засідання 14.01.2025 з'явився представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з'явився, при цьому судом було відзначено, що матеріали справи не містять доказів належного повідомлення відповідача про день, час та місце даного підготовчого засідання.
Так, за результатами відстеження поштового відправлення, в якому містилася ухвала суду від 03.01.2025, судом було встановлено, що вказане поштове відправлення 08.01.2025 тільки прибуло на відділення АТ "Укрпошта" та не вручено відповідачу (а.с.152-153).
Також, у вказаному засіданні представник позивача заявив усне клопотання про надання йому можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке було задоволено судом.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 14.01.2025 підготовче засідання було відкладено на 13.02.2025.
У підготовче засідання 13.02.2025 з'явився представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з'явився, причини нез'явлення суду не повідомив. Судом було встановлено, що відповідач про день, час та місце підготовчого засіданні був повідомлений належним чином (а.с.163-166).
Також судом встановлено, що ухвала суду від 03.01.2025 вважається врученою відповідачу у паперовому вигляді - 22.01.2025 (а.с. 259), отже граничним строком для надання відзиву на позовну заяву є 06.02.2025.
У той же час, суд вважав за доцільне надати відповідачу додатковий час з метою можливості реалізації своїх процесуальних прав (подання відзиву на позовну заяву, участь в судовому засіданні під час розгляду справи).
У підготовчому засіданні 13.02.2025 представник позивача заявив усне клопотання про надання йому можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке було задоволено судом.
Також судом було відзначено, що у відповідності до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Враховуючи, що встановлений Господарським процесуальним кодексом шістдесятиденний строк проведення підготовчого провадження закінчувався 04.03.2025, з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, а також для належної підготовки справи для розгляду по суті, суд вважав за необхідне продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 13.02.2025 було продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, а саме: по 03.04.2025 включно, підготовче засідання було відкладено на 04.03.2025.
Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про розмір судових витрат, понесених позивачем у зв'язку з розглядом справи (вх. суду № 9037/25 від 03.03.2025), в якій він просить суд врахувати, що розмір понесених позивачем витрат на проведення незалежної оцінки з визначення розміру та суми збитків, необхідних для відновлення майна в Криворізькій гімназії № 109 "Темп" Криворізької міської ради, з подальшим складанням Висновку експерта № 58-24, складає 19 898 грн. 00 коп.
У підготовче засідання 04.03.2025 з'явився представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з'явився, причини нез'явлення суду не повідомив. Судом було встановлено, що відповідач про день, час та місце підготовчого засіданні був повідомлений належним чином, оскільки поштове відправлення на офіційну адресу відповідача - вулиця Нарвська, будинок 4, квартира 3, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50014, в якому містилася ухвала суду від 13.02.2025, було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" форми 20 від 25.02..2025 "Адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 172-176).
Судом також встановлено, що в даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою, фізичною особою - підприємцем документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.
Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою та фізичною особою - підприємцем для забезпечення комунікації та зв'язку із ними зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.
Суд відзначає, що місцезнаходження юридичної особи при здійсненні державної реєстрації, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вноситься до відомостей про цю юридичну особу. За змістом частини 4 статті 17 вказаного Закону, державній реєстрації підлягають зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі, тобто і зміна місцезнаходження, про що юридична особа має звернутись із відповідною заявою. Не вживши заходів для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про зміну свого місцезнаходження (в разі такої зміни), юридична особа повинна передбачати або свідомо допускати можливість настання певних негативних ризиків (зокрема щодо неотримання поштової кореспонденції).
На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: вулиця Нарвська, будинок 4, квартира 3, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50014, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача (а.с. 141).
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Слід відзначити, що поштове відправлення на офіційну адресу відповідача - вулиця Нарвська, будинок 4, квартира 3, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50014, в якому містилася ухвала суду про відкриття провадження у справі від 03.01.2025, було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" форми 20 від 22.01.2025 "Адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 159-162).
При цьому, відповідно до частин 6, 7 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Отже, в розумінні частини 3 статті 120 та частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 03.01.2025 вважається врученою відповідачу у паперовому вигляді 22.01.2025 (а.с. 159).
При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу, фізичну особу - підприємця.
Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв'язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 № 1071) (далі - Правила), які визначають порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та регулюють відносини між ними.
Відповідно до пункту 76 Правил для отримання поштових відправлень користувачі послуг поштового зв'язку повинні забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок", цих Правил.
Згідно з пунктом 78 Правил поштові відправлення, адресовані юридичним особам, можуть видаватися їх представникам, уповноваженим в установленому законодавством порядку на одержання поштових відправлень.
Відповідно до пунктів 82, 83 Правил рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою "Судова повістка", працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду. Рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання поштових відправлень, під розпис. У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.
Враховуючи все вищевикладене, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу, фізичну особу - підприємця.
У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.
Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.
Слід також відзначити, що учасники судового провадження, безвідносно до отримання/неотримання поштової кореспонденції, в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, про що неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини, зокрема, у рішенні від 03.04.2008 по справі "Пономарьов проти України", рішенні від 26.04.2007 по справі "Олександр Шевченко проти України", рішенні від 14.10.2003 по справі "Трух проти України".
Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Слід також відзначити, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Судом встановлено, що ухвалою суду від 03.01.2025, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Враховуючи встановлену вище дату вручення ухвали суду у паперовому вигляді відповідачу (22.01.2025, а.с. 259), граничним строком для надання відзиву на позовну заяву було 06.02.2025.
Разом з тим, суд вважав за доцільне надати відповідачу додатковий час з метою надання можливості реалізації своїх процесуальних прав (подання відзиву на позовну заяву, участь в судовому засіданні), у зв'язку з чим суд продовжував строк проведення підготовчого провадження та відкладав підготовче засідання.
У зв'язку з запровадженням на території України з 24.02.2022 (в період строку для надання відзиву на позовну заяву) воєнного стану, господарським судом був наданий додатковий час для надання можливості сторонам, зокрема відповідачу, реалізувати свої права під час розгляду даної справи судом та висловлення своєї правової позиції щодо позовних вимог позивача. У даному випадку додатково наданий один місяць господарський суд вважає достатнім та розумним строком для вчинення необхідних процесуальних дій за існуючих обставин воєнного стану та ситуації у Дніпропетровській області (місцезнаходження відповідача та суду).
Суд також наголошує, що відповідних змін до законів України щодо автоматичного продовження чи зупинення процесуального строку на вчинення тих чи інших дій не внесено.
Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв'язком.
Отже, судом встановлено, що станом на 04.03.2025 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов'язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
У підготовчому засіданні 04.03.2025 представник позивача зазначив, що ним повідомлені суду всі обставини справи, які йому відомі; надані всі докази, на які він посилається; матеріали справи не містять нерозглянутих заяв чи клопотань, у зв'язку з чим представник позивача підтвердив доцільність закриття підготовчого провадження.
Крім того, у вказаному засіданні представник позивача заявив усне клопотання про надання йому можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке було задоволено судом.
У підготовчому засіданні 04.03.2025 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 04.03.2025 підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.04.2025.
У судове засідання 02.04.2025 з'явився представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з'явився, причин нез'явлення суду не повідомив, при цьому відповідач був повідомлений про день, час та місце даного судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 04.03.2025 на його юридичну адресу.
Слід відзначити, що поштове відправлення, в якому містилася ухвала суду від 04.03.2025, надіслане судом на офіційну адресу відповідача - вулиця Нарвська, будинок 4, квартира 3, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50014, було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" форми 20 від 10.03.2025 "Адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 195-200).
Отже, в розумінні частини 3 статті 120 та частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду від 04.03.2025 вважається врученою відповідачу у паперовому вигляді 10.03.2025 (а.с. 197).
Також судом вживалися додаткові заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом у вигляді спроби передачі телефонограми (а.с.144), а також надіслання ухвал суду на електронну пошту відповідача, зазначену у позовній заяві (а.с.143, 171, 193).
Слід відзначити, що інших засобів зв'язку з відповідачем Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також матеріали справи не містять.
В даному випадку господарським судом здійснені всі можливі заходи задля повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом, що підтверджується направленням ухвал суду на всі відомі суду засоби зв'язку з відповідачем.
Відповідно до частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Крім того, суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постановах Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 922/1200/18, від 04.06.2020 у справі № 914/6968/16.
Також судом була додатково відзначена недоцільність відкладення судового засідання з огляду на те, що всі ухвали суду по даній справі, що були надіслані відповідачу (а.с.159-166, 172-176, 194-200), були повернуті за зворотною адресою, отже неотримання поштової кореспонденції відповідачем за своєю юридичною адресою носить систематичний характер.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
В даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.
У судовому засідання 02.04.2025 суд розпочав розгляд справи суті; представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та додаткових поясненнях.
В процесі розгляду справи виникла необхідність у долучені додаткових доказів, у зв'язку з чим представник позивача просив надати йому додатковий час. Вказане клопотання було задоволено судом.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 02.04.2024 у судовому засіданні було оголошено перерву до 15.04.2025.
Від позивача засобами електронного зв'язку надійшли додаткові письмові пояснення (вх. суду № 15942/25 від 15.04.2025), в яких він вказує про те, що вважає підтвердженою наявність всіх складових цивільного правопорушення, а саме: 1) неправомірність дій заподіювача шкоди, яку позивач обґрунтовує тим, що пунктом 7.1. договору про надання послуг з поточного ремонту № 147 від 15.08.2023, відповідальність за випадкове пошкодження або втрату матеріалів, устаткування, іншого майна замовника в період виконання послуг покладається на виконавця (ТОВ "Абакон"), як було укладено сторонами 15.08.2023. Додатковою угодою № 1 від 26.10.2023 сторони домовились продовжити строк виконання зобов'язань договору від 15.08.2023 № 147 щодо надання послуг і викласти в пункт 2.2. договору а такій редакції: строк виконання послуг: виконавець розпочне послуги після підписання договору Сторонами і завершить їх виконання до 31.12.2023. Умовами договору № 147 від 15.08.2023 не передбачена фіксація початку надання послуг виконавцем. Наявними в матеріалах справи Актами підтверджено проведення підрядною організацією робіт по заміні покрівлі Криворізької гімназії № 109 "Темп" КМР. Акти складені в період з 09.10.2023 по 03.11.2023. Інші виконавці до проведення робіт/надання послуг по ремонту покрівлі навчального закладу не залучались. Додатковою угодою № 2 від 20.12.2023 до договору № 147 від 15.08.2023 сторони домовились зменшити обсяг предмета договору на 61 509 55 грн. 00 коп., внести зміни до договору № 147 від 15.08.2023 і викласти пункт 3.1. договору в такій редакції: загальна вартість послуг за договором становить 741 698 грн. 81 коп. без ПДВ, відповідно до обсягів, передбачених кошторисною документацією. Актом № 27 від 20.12.2023 приймання виконаних будівельних робіт у грудні 2023 року (форма КБ-2в) на суму 442 552 грн. 41 коп. та Актом № 27-1 від 26.12.2023 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року (форма КБ-2в) на суму 299 146 грн. 40 коп. підтверджено факт виконання робіт ТОВ "Абакон" за договором №47 від 15.08.2023 на загальну суму 741 698 грн. 81 коп. Таким чином, в період вересень-грудень 2023 року ТОВ "Абакон" виконував роботи з ремонту покрівлі Криворізької гімназії № 109 "Темп" КМР. Умовами пункту 7.1. договору про надання послуг з поточного ремонту № 147 від 15.08.2023 прямо передбачено покладення на виконавця (ТОВ "Абакон") відповідальності за випадкове пошкодження іншого майна замовника в період виконання послуг, тобто передбачена відповідальність за дії або бездіяльність, які призвели до завдання шкоди, неправомірність яких презюмується. 2) негативні наслідки таких дій (шкода), які позивач обґрунтовує тим, що на підставі статті статей 22, 386, 1166 Цивільного кодексу України, статті 224 Господарського кодексу України, розмір збитків, завданих ТОВ "Абакон" пошкодженням майна позивача, становить 2 414 179 грн. 00 коп. (з ПДВ) - вартість відновлювального ремонту, який необхідно виконати для усунення пошкоджень, що виникли внаслідок залиття на об'єкті Криворізька гімназія № 109 "Темп" Криворізької міської ради, за адресою: 50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ярослава Мудрого, 83, визначеного Висновком судового експерта з питань будівельно-технічної експертизи N 58-24 від 05.08.2024. 3) причинний зв'язок між діями заподіювача шкоди і завданою шкодою, який позивач обґрунтовує тим, що змістом договору № 147 від 15.08.2023 в частині встановлених строків виконання робіт, змістом Актів форми КБ-2В та Актів, якими фіксувався хід виконання робіт і факти потрапляння опадів крізь зняті шари покрівлі підтверджено причинний зв'язок між діями працівників ТОВ "Абакон" та залиття приміщень навчального закладу через шви між плитами верхнього поверху. 4) вина особи, яка завдала шкоду, яку позивач обґрунтовує тим, що статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Тобто, на думку позивача, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Під час розгляду справи відповідач не довів відсутність своєї вини у завданні шкоди майну позивача. Отже, на думку позивача, наявна достатність складових цивільної відповідальності ТОВ "Абакон" за завдану шкоду майну позивача;
- позивач зауважує, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами безпідставність вимог позивача, в той час як наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт завдання шкоди діями ТОВ "Абакон" під час надання послуг за договором про надання послуг з поточного ремонту № 147 від 15.08.2023. З урахуванням вказаного, Відділ освіти виконкому Довгинцівської районної в місті ради просить врахувати дані пояснення при вирішенні справи та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та зазначає, що додані до даних пояснень документи не є додатковими доказами по справі, оскільки стосуються факту виконання договору № 147 від 15.08.2023, копія якого наявна в матеріалах справи.
У судове засідання 15.04.2025 з'явився представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з'явився, причин нез'явлення суду не повідомив, при цьому відповідач був повідомлений про день, час та місце даного судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 02.04.2025 на його юридичну адресу.
Слід відзначити, що поштове відправлення, в якому містилася ухвала суду від 02.04.2025, надіслане судом на офіційну адресу відповідача - вулиця Нарвська, будинок 4, квартира 3, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50014, не було повернуто за зворотною адресою, у зв'язку з чим суд здійснено відстеження вказаного поштового відправлення з ухвалою суду від 02.04.2025 та встановлено, що ухвала суду не була вручена відповідачу за його юридичною адресою та поштове відправлення повертається за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" форми 20 "Адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 208).
Отже, в розумінні частини 3 статті 120 та частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду від 02.04.2025 вважається врученою відповідачу у паперовому вигляді (а.с. 208).
У судовому засіданні 15.04.2025 суд продовжив розгляд справи по суті.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
При цьому з приводу долучення до матеріалів справи доказів з порушенням строків, визначених нормами Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає таке.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини" зазначено правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку, звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції").
У пункті 1 статті 6 Конвенції закріплене право на суд разом з правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини від 21.02.1975 у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства", заява № 4451/70, пункт 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутності цих прав (див. mutatis mutandis рішення Європейського Суду з прав людини від 17.01.2012 у справі "Станєв проти Болгарії", заява № 36760/06, пункт 230).
Відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 суддям необхідно виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.
На переконання суду, в умовах введення в Україні воєнного стану слід уникати надмірного формалізму та з розумінням ставитись до пропуску процесуальних строків учасниками справи для забезпечення їх права на доступ до правосуддя, оскільки протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України, суворе застосування судами процесуальних строків може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статті 6 зазначеної Конвенції, на що також звертає увагу Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22.
Судом також враховано, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У даному випадку, суд керується завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Під час розгляду справи суд зобов'язаний забезпечити повне, всебічне та об'єктивне з'ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
В аспекті зазначеного господарський суд вважає за доцільне звернутись також до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, пункт 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, пункт 33, 08.12.2016). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/10965/17, 03.12.2018 у справі № 904/5995/16 та ухвалі Верховного Суду від 06.03.2020 у справі № 911/1974/18.
Таким чином, під час прийняття рішення у даній справі судом було враховано та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи на час прийняття рішення у справі доказам та поясненням.
У судовому засіданні 15.04.2025 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача,
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з наявністю підстав для стягнення збитків за неналежне виконання умов договору про надання послуг з поточного ремонту.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як убачається з матеріалів справи, 15.08.2023 між Відділом освіти виконкому Довгинцівської районної в місті ради (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Абакон" (далі - виконавець, відповідач) укладено договір про надання послуг з поточного ремонту № 147 (далі - договір, а.с.10-13), відповідно до умов пункту 1.1. якого замовник доручає, а виконавець в межах договірної ціни виконує на свій ризик власними силами і засобами (із залученням у разі потреби сторонніх виконавців), такі послуги: поточний ремонт покрівлі Криворізької міської гімназії № 109 "Темп" Криворізької міської ради за адресою: 50086, м. Кривий Ріг, Довгинцівський район, вулиця Ярослава Мудрого, 83, Код ДК 021:2015 - 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи, в обсягах, передбачених кошторисною документацією, на підставі якої складений локальний кошторис з договірною ціною, який є невід'ємною частиною договору (додаток № 2) з дотриманням діючих будівельних норм і правил.
У пунктах 13.1., 13.2. договору сторони визначили, що договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2023, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами зобов'язань за договором. У разі невиконання умов договору у встановлений термін він діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, що не звільняє сторони від відповідальності за невиконання взятих на себе зобов'язань за договором.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Доказів зміни чи визнання недійсним вказаного договору сторонами суду не надано.
Суд зазначає, що правова природа договору визначається з огляду на його зміст (а не назву договору). З'ясовуючи зміст правовідносин сторін договору, суди мають виходити з умов договору, його буквального та логічного змісту, з намірів сторін саме того договору, з приводу якого виник спір, а також із того, що сторони правовідносин мають діяти добросовісно.
Визначаючи правову природу укладеного сторонами договору, суд звертає увагу на таке.
Відокремлення договорів про надання послуг від договорів про виконання робіт (договорів підряду) можливо здійснити за наступними критеріями:
- предмет договору підряду є завжди індивідуалізованим, тобто являє собою упредметнений (матеріалізований) результат зусиль (робіт) підрядника. Результат роботи підрядника виражається в тій чи іншій матеріальній формі. Основним результатом при наданні послуг є результат нематеріального характеру, який не втілюється у жодну з матеріальних форм, однак, попри відсутність матеріальної форми, має економічну цінність та корисний ефект для замовника такої послуги;
- виконуючи взяту на себе роботу за договором підряду, підрядник зберігає певну самостійність, яка виражається в тому, що він сам організовує свою роботу, визначає способи її виконання, черговість виконання окремих операцій. Щодо договорів про надання послуг чинним законодавством не передбачений контроль з боку замовника за процесом надання йому послуги виконавцем, хоча він і є можливим за наявності згоди сторін, вираженої в конкретних умовах договору;
- юридичним завершенням договору підряду є підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт, і ця процедура, на відміну від договору про надання послуг, також врегульована чинним законодавством.
Отже, для кваліфікації послуги головним є предметний критерій: предметом договору про надання послуг є процес надання послуги, що не передбачає досягнення матеріалізованого результату, але не виключає можливість його наявності. Якщо внаслідок надання послуги й створюється матеріальний результат, то він не є окремим, віддільним від послуги як нематеріального блага, об'єктом цивільних прав, через що відповідний результат не є обігоздатним сам по собі. Близька за змістом правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 761/16124/15-ц, постановах Верховного Суду від 05.12.2023 у справі № 910/13321/22 (910/1905/23), від 05.12.2022 у справі № 914/2654/20, від 07.07.2022 у справі № 910/1801/21.
Враховуючи викладене, проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п'ятої Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до частини 1 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Відповідно до пункту 2.3. договору склад та обсяги послуг, що доручаються до виконання виконавцю визначені дефектним актом і локальним кошторисом (додатки № 1 і №2), які є невід'ємною частиною договору.
Згідно з пунктом 3.1. договору загальна вартість послуг за договором становить 803 208 грн. 36 коп. без ПДВ, відповідно до обсягів, передбачених кошторисною документацією.
Згідно з пунктом 2.1. договору місцем виконання послуг є: 50086, м. Кривий Ріг, Довгинцівський район, вулиця Ярослава Мудрого, 83.
Відповідно до статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
У пункті 2.2. договору визначений строк виконання послуг, а саме: сторонами погоджено, що виконавець розпочне послуги після підписання договору сторонами і завершить їх виконання до 06.11.2023.
Як убачається з матеріалів справи, до договору сторонами вносилися зміни, шляхом укладення додаткових угод до договору.
Так, сторонами була укладена додаткова угода № 1 від 26.10.2023 до договору № 147 від 15.08.2023 (а.с. 211), за умовами пункту 1 якої сторони домовились продовжити строк зобов'язань договору від 15.08.2023 № 147 (далі - договір) щодо надання послуг і викласти в такій редакції: "пункт 2.2. Строк виконання послуг. Виконавець розпочне послуги після підписання договору сторонами і завершить їх виконання до 31.12.2023".
Також сторонами була укладена додаткова угода № 2 від 20.12.2023 до договору № 147 від 15.08.2023 (а.с. 211, на звороті), за умовами пункту 1 якої сторони домовились зменшити обсяг предмета договору на 61 509 грн. 55 коп. без ПДВ, внести зміни до договору № 147 від 15.08.2023 (далі - договір) і викласти в такій редакції: "пункт 3.1. договору викласти в новій редакції: Загальна вартість послуг за договором становить 741 698 грн. 81 коп. без ПДВ, відповідно до обсягів, передбачених кошторисною документацією".
У зв'язку з внесенням зазначених вище змін, також були внесені зміни в додаток № 1 та № 2 до договору, які були викладені в редакції, що є додатком № 1 до даної додаткової угоди (а.с.212-216).
За умовами пункту 5.2. договору виконавець, зокрема, зобов'язується: виконати роботи якісно і своєчасно відповідно до умов договору, будівельних норм і правил, графіка робіт; нести матеріальну відповідальність за всі товарно-матеріальні цінності, обладнання та устаткування на об'єкті в період виконання робіт до здавання об'єкта в експлуатацію у разі їх втрати або пошкодження.
Як зазначив позивач у позовній заяві, після того, як виконавець приступ до проведення підготовчих робіт для ремонту покрівлі та зняв шари покриття, 07.10.2023 внаслідок опадів у вигляді дощу була затоплена частина приміщень Криворізької гімназії № 109 "Темп" Криворізької міської ради. Як зазначив позивач, на той момент приміщення Криворізької гімназії № 109 "Темп" Криворізької міської ради на умовах оренди були у користуванні Комунального закладу "Центр професійного розвитку педагогічних працівників" Криворізької міської ради, працівники якого (як представники орендаря) та працівники Криворізької гімназії № 109 "Темп" Криворізької міської ради (як представники орендодавця) склали Акти про факт залиття (затоплення) орендованих приміщень унаслідок опадів у вигляді дощу та у зв'язку з виконанням підрядною організацією ремонтних робіт покрівлі.
На підтвердження вказаних обставин позивач долучив до матеріалів справи такі Акти:
1) Акт обстеження технічного стану нежитлової будівлі від 09.10.2023 (а.с. 23-24), яким зафіксовано таке: у зв'язку з ремонтом покрівлі Криворізької гімназії № 109 "Темп" під час виконання робіт та внаслідок опадів у вигляді дощу було затоплено кабінети № 407, 409 у КЗ "ЦПРПП" Криворізької міської ради. Комісією у складі від орендаря - КЗ "ЦПРПП" Криворізької міської ради згідно з наказом № 8-аг від 04.01.2023 та представників Криворізької гімназії № 109 "Темп" від орендодавця, проведений візуальний огляд об'єкта оренди, що належить до державної власності і розташований за адресою: м. Кривий Ріг, Довгинцівський район, вулиця Ярослава Мудрого, 83. У ході обстеження виявлено, що пошкоджено стелю розміром 20 кв. м та стіни розміром 10 кв. м. Листом від 11.10.2023 за вих. № 266 КП "Центр професійного розвитку педагогічних працівників" Криворізької міської ради повідомило Відділ освіти виконкому Довгинцівської районної в місті ради про складання вказаного акту обстеження.
2) Акт обстеження технічного стану нежитлової будівлі від 16.10.2023 (а.с. 28-29), яким зафіксовано таке: у зв'язку з ремонтом покрівлі Криворізької гімназії № 109 "Темп" під час виконання робіт та внаслідок опадів у вигляді дощу було затоплено всі кабінети орендованого приміщення КЗ "ЦПРПП" Криворізької міської ради (згідно з договором оренди № Ос-8 від 03.02.2020) у загальній площі 513,64 кв. м. Комісією у складі від орендаря - КЗ "ЦПРПП" Криворізької міської ради згідно з наказом № 8-аг від 04.01.2023, представник Відділу освіти Довгинцівської районної у місті ради та представників Криворізької гімназії № 109 "Темп" від орендодавця проведений візуальний огляд об'єкта оренди, що належить до державної власності і розташований за адресою: м. Кривий Ріг, Довгинцівський район, вулиця Ярослава Мудрого, 83. У ході обстеження виявлено, що затоплено кабінети №№400, 401, 402, 403, 404, 405, 406, 407, 408, 409, хол, коридор, туалет та технічне приміщення, сходи з першого по четвертий поверхи, пошкоджено внутрішнє оздоблення стін, стелі, підлоги, електромережа у зазначених приміщеннях.
Листом від 16.10.2023 року за вих. № 271 КП "Центр професійного розвитку педагогічних працівників" Криворізької міської ради з посиланням на зміст вказаного акту обстеження, просило Відділ освіти виконкому Довгинцівської районної в місті ради вжити заходів щодо якісного ремонту покрівлі, відновлення внутрішнього оздоблення орендованих приміщень та пошкоджених меблів (а.с.27).
У пункті 5.3. договору визначені права замовника, серед яких зокрема, право здійснювати протягом поточного ремонту контроль і технічний нагляд за відповідністю якості, обсягів і вартості виконуваних робіт проєкту, кошторису, будівельним нормам і правилам, а матеріалів, конструкцій, виробів - державним стандартам і технічним умовам.
Як зазначає позивач, у відповідності до вказаних положень договору, з метою здійснення технічного нагляду за проведенням відповідачем ремонтних робіт, комісією в складі представників Відділу освіти виконкому Довгинцівської районної в місті ради та Криворізької гімназії № 109 "Темп" Криворізької міської ради періодично проводилися візуальні огляди об'єкта.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами таких оглядів комісією складались Акти технічного нагляду за проведенням ремонтних робіт, а саме:
- Акт технічного нагляду за проведенням ремонтних робіт нежитлової будівлі Криворізької гімназії № 109 "Темп" Криворізької міської ради (ремонт покрівлі правого крила чотириповерхової будівлі) від 17.10.2023 (а.с. 30-31), в якому зазначено таке: у зв'язку з проведенням ремонту покрівлі Криворізької гімназії № 109 "Темп" Комісією у складі, згідно з наказом № 9-агд від 03.02.2023, представника Відділу освіти Довгинцівської районної у місті ради та представників Криворізької гімназії № 109 "Темп" проведений візуальний огляд об'єкта оренди, що належить до державної власності і розташований за адресою: м. Кривий Ріг, Довгинцівський район, вулиця Ярослава Мудрого, 83. У ході огляду було встановлено, що на момент перевірки комісія виявила наступне: працівників підрядника на об'єкті немає, з частини покрівлі знято всі шари покриття (рубероїд та таке інше), розкриту частину покрівлі зверху частково накрито чорною плівкою, покрівля біля внутрішнього стоку закрита плівкою частково, що призводить до масового затікання води через шви між плитами в приміщенні гімназії. У ході обстеження виявлено затікання, відсутність бригади на об'єкті, частково закриту плівкою покрівлю, численні затікання води в приміщення гімназії;
- Акт технічного нагляду за проведенням ремонтних робіт нежитлової будівлі Криворізької гімназії № 109 "Темп" Криворізької міської ради (ремонт покрівлі правого крила чотириповерхової будівлі) від 18.10.2023 (а.с. 32-33), в якому зазначено таке: у зв'язку з проведенням ремонту покрівлі Криворізької гімназії № 109 "Темп" Комісією у складі, згідно з наказом № 9-агд від 03.02.2023, представника Відділу освіти Довгинцівської районної у місті ради та представників Криворізької гімназії № 109 "Темп" проведений візуальний огляд об'єкта оренди, що належить до державної власності і розташований за адресою: м. Кривий Ріг, Довгинцівський район, вулиця Ярослава Мудрого, 83. У ході огляду було встановлено, що на момент перевірки комісія виявила наступне: працівники підрядника працювати на об'єкті, з частини покрівлі знято всі шари покриття (рубероїд та таке інше), розкриту частину покрівлі зверху частково накрито чорною плівкою, покрівля біля внутрішнього стоку закрита плівкою. Працівники підрядника вирівнювали та закріплювали чорну плівку на покрівлі. У ході обстеження виявлено затікання, вирівнювали та закріплювали чорну плівку на покрівлі, численні затікання води в приміщення гімназії;
- Акт технічного нагляду за проведенням ремонтних робіт нежитлової будівлі Криворізької гімназії № 109 "Темп" Криворізької міської ради (ремонт покрівлі правого крила чотириповерхової будівлі) від 19.10.2023 (а.с. 34-35), в якому зазначено таке: у зв'язку з проведенням ремонту покрівлі Криворізької гімназії № 109 "Темп" Комісією у складі, згідно з наказом № 9-агд від 03.02.2023, представника Відділу освіти Довгинцівської районної у місті ради та представників Криворізької гімназії № 109 "Темп" проведений візуальний огляд об'єкта оренди, що належить до державної власності і розташований за адресою: м. Кривий Ріг, Довгинцівський район, вулиця Ярослава Мудрого, 83. У ході огляду було встановлено, що на момент перевірки комісія виявила наступне: працівники підрядника працювати на об'єкті з 8:30 год., з частини покрівлі знято всі шари покриття (рубероїд та таке інше), розкриту частину покрівлі зверху частково накрито чорною плівкою, вирівнюють та закріплюють чорну плівку на покрівлі. У ході обстеження виявлено затікання, продовжують знімати покрівлю, вирівнювати та закріплювати чорну плівку на покрівлі;
- Акт технічного нагляду за проведенням ремонтних робіт нежитлової будівлі Криворізької гімназії № 109 "Темп" Криворізької міської ради (ремонт покрівлі правого крила чотириповерхової будівлі) від 20.10.2023 (а.с. 36-37), в якому зазначено таке: у зв'язку з проведенням ремонту покрівлі Криворізької гімназії № 109 "Темп" Комісією у складі, згідно з наказом № 9-агд від 03.02.2023, представника Відділу освіти Довгинцівської районної у місті ради та представників Криворізької гімназії № 109 "Темп" проведений візуальний огляд об'єкта оренди, що належить до державної власності і розташований за адресою: м. Кривий Ріг, Довгинцівський район, вулиця Ярослава Мудрого, 83. У ході огляду було встановлено, що на момент перевірки комісія виявила наступне: працівники підрядника працювати на об'єкті з 9:00 год., з частини покрівлі знято всі шари покриття (рубероїд та таке інше), розкриту частину покрівлі зверху частково накрито чорною плівкою, покрівля біля внутрішнього стоку закрита плівкою. Працівники підрядника продовжують знімати покрівлю і готують до заливки стяжки. У ході обстеження виявлено затікання, продовжують знімати покрівлю і готують до заливки стяжки;
- Акт технічного нагляду за проведенням ремонтних робіт нежитлової будівлі Криворізької гімназії № 109 "Темп" Криворізької міської ради (ремонт покрівлі правого крила чотириповерхової будівлі) від 23.10.2023 (а.с. 38-39), в якому зазначено таке: в ході огляду було встановлено, що на момент перевірки комісія виявила наступне: працівники підрядника працювати на об'єкті з 8:30 год., розкладали сітку під заливку стяжки. З 15:00 год. заливали стяжку на покрівлі. У ході обстеження виявлено затікання, розкладали сітку під заливку стяжки. З 15:00 год. заливали стяжку на покрівлі;
- Акт технічного нагляду за проведенням ремонтних робіт нежитлової будівлі Криворізької гімназії № 109 "Темп" Криворізької міської ради (ремонт покрівлі правого крила чотириповерхової будівлі) від 24.10.2023 (а.с. 40-41), в якому зазначено таке: в ході огляду було встановлено, що на момент перевірки комісія виявила наступне: працівники підрядника працювати на об'єкті з 12:00 год., на покрівлі накладають плівку на стяжку, продовжують далі знімати покрівлю. У ході обстеження виявлено затікання, на покрівлі накладають плівку на стяжку, продовжують далі знімати покрівлю;
- Акт технічного нагляду за проведенням ремонтних робіт нежитлової будівлі Криворізької гімназії № 109 "Темп" Криворізької міської ради (ремонт покрівлі правого крила чотириповерхової будівлі) від 25.10.2023 (а.с. 42-43), в якому зазначено таке: в ході огляду було встановлено, що на момент перевірки комісія виявила наступне: у зв'язку з погодними умовами ремонтні роботи покрівлі працівниками підрядника не виконувались. У зв'язку з дощем знову виявлено протікання покрівлі. У ході обстеження виявлено затікання, ремонтні роботи покрівлі працівниками підрядника не виконувались;
- Акт технічного нагляду за проведенням ремонтних робіт нежитлової будівлі Криворізької гімназії № 109 "Темп" Криворізької міської ради (ремонт покрівлі правого крила чотириповерхової будівлі) від 26.10.2023 (а.с. 44-45), в якому зазначено таке: в ході огляду було встановлено, що на момент перевірки комісія виявила наступне: працівниками підрядника ремонтні роботи покрівлі не виконувались. У ході обстеження виявлено затікання, ремонтні роботи покрівлі працівниками підрядника не виконувались;
- Акт технічного нагляду за проведенням ремонтних робіт нежитлової будівлі Криворізької гімназії № 109 "Темп" Криворізької міської ради (ремонт покрівлі правого крила чотириповерхової будівлі) від 27.10.2023 (а.с. 46-47), в якому зазначено таке: в ході огляду було встановлено, що на момент перевірки комісія виявила наступне: працівники підрядника працювати на об'єкті з 11:00 год. Чистили, наносили мастило, піднімали матеріали для укладки. У ході обстеження виявлено затікання, чистили, наносили мастило, піднімали матеріали для укладки;
- Акт технічного нагляду за проведенням ремонтних робіт нежитлової будівлі Криворізької гімназії № 109 "Темп" Криворізької міської ради (ремонт покрівлі правого крила чотириповерхової будівлі) від 30.10.2023 (а.с. 48-49), в якому зазначено таке: в ході огляду було встановлено, що на момент перевірки комісія виявила наступне: працівники підрядника працювати на об'єкті з 10:00 год. Працівники наносили мастило для укладання м'якої покрівлі та піднімали матеріали на покрівлю. У ході обстеження виявлено затікання, працівники наносили мастило для укладання м'якої покрівлі та піднімали матеріали на покрівлю;
- Акт технічного нагляду за проведенням ремонтних робіт нежитлової будівлі Криворізької гімназії № 109 "Темп" Криворізької міської ради (ремонт покрівлі правого крила чотириповерхової будівлі) від 31.10.2023 (а.с. 50-51), в якому зазначено таке: в ході огляду було встановлено, що на момент перевірки комісія виявила наступне: працівники підрядника працювати на об'єкті з 11:30 год. Працівники укладали перший шар матеріалів м'якої покрівлі до бетонної основи. У ході обстеження виявлено затікання, працівники укладали перший шар матеріалів м'якої покрівлі до бетонної основи;
- Акт технічного нагляду за проведенням ремонтних робіт нежитлової будівлі Криворізької гімназії № 109 "Темп" Криворізької міської ради (ремонт покрівлі правого крила чотириповерхової будівлі) від 01.11.2023 (а.с. 52-53), в якому зазначено таке: в ході огляду було встановлено, що на момент перевірки комісія виявила наступне: працівники підрядника працювати на об'єкті з 11:00 год. Під час огляду об'єкту було встановлено, що працівниками підрядника не були вжиті дієві, своєчасні заходи щодо захисту покрівлі від затікань під час опадів. Крім того, було виявлено, що в приміщеннях 4-го поверху наявні сліди затоплення приміщень, що призвело до порушення естетичної цілісності приміщень, появи плісняви, деформації покриття підлоги внаслідок розмокання, появи тріщин на стелі. Крім того, під час огляду стяжки перекриття було встановлено численні нерівності, виступання армуючої сітки на поверхню, численні сліди від пересування працівників по незастиглому бетону, що в свою чергу не забезпечує щільного прилягання першого шару матеріалів м'якої покрівлі до бетонної основи. В наявності численні виямки та нерівності, навіть після укладання першого шару покриття. Крім того, в наявності сліди від стоячої води після опадів на покрівлі, що є свідченням недостатньої товщини бетонної стяжки та відсутності нахилу покрівлі в бік внутрішніх зливок;
- Акт технічного нагляду за проведенням ремонтних робіт нежитлової будівлі Криворізької гімназії № 109 "Темп" Криворізької міської ради (ремонт покрівлі правого крила чотириповерхової будівлі) від 02.11.2023 (а.с. 54-55), в якому зазначено таке: в ході огляду було встановлено, що на момент перевірки комісія виявила наступне: працівниками підрядника ремонтні роботи покрівлі не виконувались. У ході обстеження виявлено затікання, ремонтні роботи покрівлі працівниками підрядника не виконувались;
- Акт технічного нагляду за проведенням ремонтних робіт нежитлової будівлі Криворізької гімназії № 109 "Темп" Криворізької міської ради (ремонт покрівлі правого крила чотириповерхової будівлі) від 03.11.2023 (а.с. 56-57), в якому зазначено таке: в ході огляду було встановлено, що на момент перевірки комісія виявила наступне: працівниками підрядника ремонтні роботи покрівлі не виконувались. У ході обстеження виявлено затікання, ремонтні роботи покрівлі працівниками підрядника не виконувались.
Як зазначено у позовній заяві, Відділ освіти виконкому Довгинцівської районної в місті ради направив ТОВ "Абакон" лист № 112 від 01.02.2024 щодо усунення наслідків виконання ремонтних робіт м'якої покрівлі у Криворізькій гімназії №109 "Темп", але вказаний лист відповідач залишив без відповіді та задоволення.
У зв'язку з цим, враховуючи відсутність вчинення з боку ТОВ "Абакон" дій по усуненню наслідків залиття приміщень Криворізької гімназії № 109 "Темп" КМР, на замовлення Відділу освіти виконкому Довгинцівської районної в місті ради судовим експертом Бихно М.В. 05.08.2024 було складено Висновок судового експерта з питань будівельно-технічної експертизи № 58-24 щодо визначення вартості відновлювального ремонту, який необхідно виконати для усунення пошкоджень, які виникли внаслідок залиття на об'єкті Криворізька гімназія №109 "Темп" Криворізької міської ради, за адресою: 50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ярослава Мудрого, 83. Згідно з вказаним Висновком вартість відновлювального ремонту, який необхідно виконати для усунення пошкоджень, які виникли внаслідок залиття на об'єкті Криворізька гімназія № 109 "Темп" Криворізької міської ради, за адресою: 50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул.Ярослава Мудрого, 83, визначена станом на червень-серпень 2024 року, становить 2 414 179 грн. 00 коп. (з ПДВ).
З матеріалів справи також убачається, що позивач звертався до відповідача із претензією про відшкодування збитків вих. № 22/08 від 22.08.2024 (а.с. 110-111), в якій вимагав у порядку відшкодування збитків, завданих пошкодженням майна, протягом 7-ми календарних днів з дня отримання цієї претензії, перерахувати на рахунок Відділу освіти виконкому Довгинцівської районної в місті ради, грошові кошти у розмірі 2 414 179 грн. 00 коп. Додатком до претензії, серед інших, є копія Висновку судового експерта з питань будівельно-технічної експертизи № 58-24 від 05.08.2024.
Позивач також посилається на те, що Рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради № 97 від 22.01.2024 були затверджені переліки підприємств, закладів і установ комунальної власності міста, що перебувають в управлінні уповноважених органів, зокрема, виконкомів районних у місті рад, щодо яких уповноважені органи мають здійснювати управління згідно з чинним законодавством України та наданими міською радою повноваженнями. Так, додатком до вказаного рішення визначено Перелік підприємств, закладів та установ комунальної власності міста, що перебувають в управлінні уповноважених органів, згідно з яким до сфери управління Відділу освіти виконкому Довгинцівської районної у місті ради віднесено Криворізьку гімназію № 109 "Темп" Криворізької міської ради.
Відповідно до пункту 3.2.3. Положення про Відділ освіти виконкому Довгинцівської районної в місті ради, затвердженого рішенням районної в місті ради VII скликання № 49 від 10.06.2016, з наступними змінами та доповненнями, Відділ відповідно до покладених на нього завдань контролює використання в закладах освіти коштів місцевого бюджету, забезпечує збереження об'єктів нерухомості та інших основних засобів, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Кривого Рогу та території району.
Відповідно до пункту 4.10 вказаного Положення, Відділ має право представляти в установленому порядку інтереси Відділу в судових органах під час розгляду спірних питань, що належать до компетенції відділу.
Отже, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про надання послуг з поточного ремонту № 147 від 15.08.2023 в частині недотримання технології проведення ремонтних робіт, внаслідок чого відбулось залиття/затоплення приміщень Криворізької гімназії № 109 "Темп" Криворізької міської ради з пошкодженням стелі, стін, підлоги, та у зв'язку з чим був складений Висновок судового експерта з питань будівельно-технічної експертизи № 58-24 від 05.08.2024, в якому встановлено, що вартість відновлювального ремонту, який необхідно виконати для усунення пошкоджень майна позивача, складає 2 414 179 грн. 00 коп. З урахуванням вказаного, позивач посилається на статті 22, 386, 1166 Цивільного кодексу України, статтю 224 Господарського кодексу України та просить суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 2 414 179 грн. 00 коп. в якості відшкодування збитків, завданих пошкодженням майна позивача. Вказане і є причиною виникнення спору.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке.
За приписами статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з пунктом 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Підставою для відшкодування збитків, відповідно до пункту 1 статті 611 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України, є порушення зобов'язання.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення:
1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання);
2) шкідливого результату такої поведінки - збитків;
3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками;
4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Необхідною умовою розгляду таких справ є застосування категорій стандартів доказування та принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.
Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою (постанова Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 910/12919/21).
Сам по собі факт наявності шкоди ще не породжує обов'язку її компенсації, оскільки необхідно довести наявність всіх складових цивільно-правової відповідальності, при цьому правильно визначивши суб'єкта такої відповідальності (постанова Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 686/26352/19).
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/20261/16 від 26.11.2019, постанови Верховного Суду у справах № 923/1315/16 від 04.09.2018, № 910/2018/17 від 04.04.2018, № 910/5100/19 від 07.05.2020, № 910/21493/17 від 04.12.2018, № 914/1619/18 від 27.08.2019, № 904/982/19 від 24.02.2021).
Проаналізувавши доводи позивача, а також наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що позивачем не доведена протиправність поведінки (дії чи бездіяльності) відповідача (порушення зобов'язання). До вказаного висновку суд дійшов з огляду на таке.
Відповідно до частин 1, 2 статті 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.
Згідно з частинами 1, 2 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Як убачається з матеріалів справи, на виконання умов договору відповідачем були виконані роботи на загальну суму 741 698 грн. 81 коп., а позивачем вказані роботи були прийняті без жодних претензій та зауважень, про що сторонами були складені та підписані відповідні акти, а саме:
- Акт приймання виконаних будівельних робіт № 27 від 20.12.2023 на суму 442 552 грн. 41 коп. (а.с. 216 на звороті - 217 на звороті), в якому зазначено, що роботи виконано в повному об'ємі;
- Акт приймання виконаних будівельних робіт № 27-1 від 26.12.2023 на суму 299 146 грн. 40 коп. (а.с. 218- 219), в якому також зазначено, що роботи виконано в повному об'ємі.
Вказані Акти підписані позивачем та відповідачем, скріплені печатками обох підприємств без жодних претензій та зауважень щодо якості, обсягу та вартості виконаних відповідачем робіт.
У судовому засіданні 02.04.2025 представник позивача також зазначав, що вказані роботи були у повному обсязі оплачені позивачем.
Слід також відзначити, що в тексті позовної заяви позивач посилається на те, що відповідачем було порушено технологію проведення ремонтних робіт, внаслідок чого відбулось залиття (затоплення) приміщень комунального закладу.
У той же час, посилаючись на порушення відповідачем умов договору та порядку (технології) виконання робіт за договором, позивач не зазначає жодної норми, яка б регулювала (визначала) технологію проведення ремонтних робіт, та яка була порушена відповідачем; не зазначає в чому конкретно полягала протиправність поведінки відповідача під час проведення ремонтних робіт, які конкретні дії ним були вчинені чи не були вчинені та чим передбачено вчинення/не вчинення таких дій; обґрунтування протиправності поведінки відповідача, наведені позивачем, носять абстрактний характер та не містять жодних конкретних даних.
Також суд вважає, що не доведеним у даній справі є причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, оскільки складені позивачем у період з 17.10.2023 по 03.11.2023 в односторонньому порядку (без участі представників відповідача) Акти технічного нагляду за проведенням ремонтних робіт не є належними доказами того, що саме дії відповідача призвели до затоплення приміщень комунального закладу.
Так, позивачем жодним доказом не підтверджено, що особи, які приймали участь під час складання вказаних Актів, володіють необхідною кваліфікацією, є фахівцями у сфері технічного нагляду та особами, уповноваженими здійснювати технічний нагляд за відповідністю якості виконуваних робіт.
На переконання суду, для встановлення таких фактів необхідні спеціальні знання, а з огляду на назви посад осіб, які приймали участь у складенні у період з 17.10.2023 по 03.11.2023 Актів технічного нагляду за проведенням ремонтних робіт (директор, завгосп, робітник з обслуговування та ремонту приміщень, начальник групи централізованого господарчого обслуговування/фахівець ІІ категорії групи централізованого господарчого обслуговування), більш вірогідним є те, що вказані особи такими знаннями не володіють.
З цих же причин суд критично розцінює надані позивачем Акти обстеження технічного стану нежитлової будівлі від 09.10.2023 та від 16.10.2023, які складені комісією у такому складі: консультант, головний бухгалтер, провідний фахівець, завгосп, робітник з обслуговування та ремонту приміщень, начальник групи централізованого господарчого обслуговування.
Доказів наявності у зазначених в Актах обстеження технічного стану нежитлової будівлі осіб (консультанта, головного бухгалтера, провідного фахівця, завгоспа, робітника з обслуговування та ремонту приміщень, начальника групи централізованого господарчого обслуговування) необхідної кваліфікації та фаху у сфері технічного нагляду, а також те, що вказані особи є особами, уповноваженими здійснювати технічний нагляд позивачем також не надано.
В контексті вказаного суд відзначає, що зазначені в Актах особи можуть зафіксувати стан приміщень внаслідок візуального огляду, але не можуть (внаслідок відсутності необхідної кваліфікації) визначити причини виявлених пошкоджень (затоплення приміщень), отже в якості доказів наявності причинно-наслідкового зв'язку вказані докази судом відхиляються, а зазначені в Актах відомості щодо того, що затоплення відбулось "у зв'язку з ремонтом покрівлі", розцінюється судом критично.
Отже, наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками позивачем також не доведена.
Як було зазначено вище, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: 1) протиправної поведінки особи; 2) шкоди (збитків); 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 у справі № 904/1448/20 та у постанові Верховного Суду від 06.06.2023 у справі № 911/682/21.
З приводу правової позиції позивача, наявних у матеріалах справи доказів, а також за результатами їх оцінки судом, слід зазначити також наступне.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд відзначає, що у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність вимог щодо стягнення збитків за неналежне виконання умов договору про надання послуг з поточного ремонту № 147 від 15.08.2023 в сумі 2 414 179 грн. 00 коп., у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позовних вимог Відділу освіти виконкому Довгинцівської районної в місті ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Абакон" про стягнення збитків внаслідок неналежного виконання умов договору про надання послуг з поточного ремонту №147 від 15.08.2023 в сумі 2 414 179 грн. 00 коп. - відмовити у повному обсязі.
Судові витрати покласти на позивача - Відділ освіти виконкому Довгинцівської районної в місті ради.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене та підписане 15.04.2025.
Суддя Ю.В. Фещенко