ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
09 квітня 2025 року Справа № 906/598/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Василишин А.Р.
секретар судового засідання Першко А.А.
за участю представників сторін:
від позивача 1: Ковальов О.Р.
від позивача 2: не з'явився
від відповідача: Зубчук О.Р.
прокурор: Чернега Ю.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємство "Ліси України" (вх.№484/25 від 30 січня 2025 року) на рішення Господарського суду Житомирської області від 03 грудня 2024 року у справі №906/598/24 (повний текст складено 20 грудня 2024 року, суддя Кудряшова Ю.В.)
за позовом Керівника Звягельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі
- Державної екологічної інспекції Поліського округу,
- Ємільчинської селищної ради Житомирської області
до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії Ємільчинське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України
про стягнення 1 032 720,00 грн. та зобов'язання вчини дії
Керівник Звягельської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу та Ємільчинської селищної ради Житомирської області звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Ємільчинське лісове господарство" ДП "Ліси України" про відшкодування збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 1032720 грн. та зобов'язання відповідача вчинити дії по усуненню порушень вимог природоохоронного законодавства, привести у належний стан земельну ділянку з кадастровим номером 1821784800:01:000:0085, площею 3356,123 га шляхом прибирання виробничих відходів деревообробки (тирси), що займає площу 1,5 га.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 03 грудня 2024 року у справі №906/598/24 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 06 січня 2025 року) задоволено позов Керівника Звягельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу, Ємільчинської селищної ради Житомирської області до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Ємільчинське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".
Присуджено до стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" особі Філії "Ємільчинське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" 1 032 720,00 грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, до спеціального місцевого бюджету Ємільчинської селищної ради з подальшим перерозподілом до бюджетів відповідних рівнів.
Зобов'язано Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі Філії "Ємільчинське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" вчинити дії по усуненню порушень вимог природоохоронного законодавства та привести у належний стан земельну ділянку з кадастровим номером 1821784800:01:000:0085, площею 3356,123 га шляхом прибирання виробничих відходів деревообробки (тирси), що займає площу 1,5 га.
Присуджено до стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Ємільчинське лісове господарство "ДП "Ліси України" на користь Житомирської обласної прокуратури 18518,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність з боку суб'єкта господарювання протиправної поведінки як необхідної умови для застосування до нього встановленої законодавством відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу. При цьому відповідач не довів відсутності своєї вини у заподіянні шкоди порушенням природоохоронного законодавства. За висновком суду першої інстанції, внаслідок забруднення та засмічення земельної ділянки відповідачем, в порушення вимог статей 35, 45 Закону України "Про охорону земель", статті 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", державі заподіяно шкоду у розмірі 1 032 720 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" 30 січня 2025 року через систему "Електронний суд", звернулося до апеляційного суду з апеляційною скаргою (вх.№484/25 від 30 січня 2025 року), в якій просить поновити строк на подання апеляційної скарги, скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 03 грудня 2024 року у справі №906/598/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної заяви Керівника Звягельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу та Ємільчинської селищної ради Житомирської області до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", Ємільчинської селищної ради Житомирської області про стягнення 1 032 720,00 грн. та зобов'язання вчинити дії в повному обсязі.
Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що в акті обстеження від 10 квітня 2023 року відсутня інформація про проведені Держекоінспекцією вимірювання площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів, а вказано, що площа земельної ділянки є орієнтовно.
Скаржник звертає увагу суду, що згідно пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану" у разі наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах. Наказ №99-ОД від 31 березня 2023 року виданий Державною екологічною інспекцією Поліського округу (не центральним органом виконавчої влади, а територіальним). Отже, заходи державного нагляду, що здійснювались працівниками Державної екологічної інспекції Поліського округу на виконання вищезазначеного наказу, вчинені без належної правової підстави.
За доводами відповідача, акт обстеження, який складено державними інспекторами з охорони навколишнього середовища Поліського округу від 10 квітня 2023 року не відповідає вимогам встановленим законодавством, оскільки не містить всіх реквізитів, які вимагаються, а саме відсутні тип заходу, предмет державного нагляду (контролю), найменування юридичної особи щодо діяльності яких здійснювався захід. Акт складено в одному примірнику, а не в двох примірниках, відсутній детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В акті позивачем не зазначено про негативні наслідки та ризики настання негативних наслідків, викладене в акті лише підкреслює формальність підходу контролюючого органу до виконання покладених на нього обов'язків і про неконкретність цього акта, оскільки форма акта не відповідає уніфікованій формі, а тому акт є неналежно оформленим, не набуває юридичної сили та, відповідно, не може нести негативних наслідків.
На переконання скаржника, акт відбору проб ґрунтів від 04 січня 2024 року №02-24/1 має наступне посилання на те, що до акта відбору проб грунтів додаються: схема відбору проб грунту. Проте, в наявних матеріалах справи дана схема відсутня. Відтак, можливо зробити висновок, що вона взагалі не була складена на місці забору матеріалів, а даний рядок був дописаний власноруч після складення акта відбору. Матеріали справи не містять документального підтвердження способу та порядку визначення площі забрудненої земельної ділянки, матеріалів спеціальних вишукувань, а також плану-схеми земельної ділянки із зазначенням відповідних площ забруднення та відбору проб ґрунтів. Сам акт наданий до суду у поганій якості, що робить його нечитабельним та ставить під сумнів взагалі правильність його складання. Акт відбору проб ґрунтів від 04 січня 2024 року №02-24/1 не містить даних щодо застосування системи концентричних кіл, розташованих на диференційованих відстанях від джерела забруднення, номерів кіл і азимут місця відбору проб, та продовження системи концентричних кіл у вигляді сегмента у напрямку основного поширення забруднюючих речовин, як передбачено ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019 (ГОСТ 17.4.3.01-2017, IDT) Охорона довкілля. Якість ґрунту. Загальні вимоги до відбирання проб (65011). Такий висновок узгоджується із висновками Верховного Суду, які викладені в постанові від 13 жовтня 2020 року по справі №537/598/17.
Крім того, апелянт зауважує, що відповідно до пункту 4.1 Методики розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення. Доданий Позивачем Акт відбору проб ґрунтів був складений 04 січня 2024 року, водночас акт обстеження був складений 10 квітня 2023 року.
Скаржник доводить, що наданий позивачем розрахунок розміру шкоди, не відповідає вимогам законодавства і не може бути належним доказом, а отже, позивачем не доведено заявлений ним до стягнення розмір шкоди. Однією зі складових розрахунку шкоди від засмічення/забруднення земель є площа забрудненої земельної ділянки, розмір якої позивачем не доведено. Використана у розрахунку заподіяної шкоди площа земельної ділянки у розмірі 15000 м2 вказана в акті обстеження від 10 квітня 2023 року є орієнтовною, а вимірювання не було здійснено.
Апелянт стверджує, що розміщення на земельній ділянці сміття органічного походження у вигляді виробничих відходів деревообробки (тирси) не є беззаперечним свідченням того, що таке сміття/відходи можуть призвести до забруднення земельних ресурсів. Указане твердження підлягає доказуванню. Матеріали обстеження та справи не містять відомостей, які б підтверджували висновок про те, що такі відходи призвели або можуть призвести до забруднення землі. Зокрема, матеріали ґрунтових досліджень, акти відбору проб, протоколи вимірювань які додані до позовної заяви із порушенням строків визначених пунктом 4.1 Розділу 4 Методики, причини з яких таке твердження не відповідає дійсності, які зазначає представник позивача Державної екологічної інспекції Поліського округу у додаткових поясненнях від 05 листопада 2024 року не підтверджені доказами.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17 лютого 2025 року у справі №906/598/24 залишено без руху апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємство "Ліси України" (вх.№484/25 від 30 січня 2025 року) на рішення Господарського суду Житомирської області від 03 грудня 2024 року у справі №906/598/24. Зобов'язано апелянта протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме надати докази надсилання копії апеляційної скарги Звягельській окружній прокуратурі.
19 лютого 2025 року від ДСГП "Ліси України" надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано докази направлення копії апеляційної скарги Звягельській окружні прокуратурі.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24 лютого 2025 року у справі №906/598/24 поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємство "Ліси України" (вх.№484/25 від 30 січня 2025 року) на рішення Господарського суду Житомирської області від 03 грудня 2024 року у справі №906/598/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 12 березня 2025 р. об 10:15 год. Зупинено дію рішення Господарського суду Житомирської області від 03 грудня 2024 року у справі №906/598/24 до закінчення апеляційного перегляду.
27 лютого 2025 року від Державної екологічної інспекції Поліського округу надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого остання вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін.
Державна екологічна інспекція Поліського округу стверджує, що фактичним обставинам справи не відповідають твердження апелянта (скаржника) про порушення позивачем документування та проведення заходу державного нагляду (контролю), оскільки Інспекцією не здійснювався захід державного нагляду (контролю) суб'єкта господарювання, а відбувались рейдові заходи, які передбачені повноваженнями Інспекції як територіального органу виконавчої влади. При проведенні заходів, не пов'язаних з державним наглядом (контролем), а саме рейдовими заходами, Інспекція керується: Наказом Державної екологічної інспекції України №12 від 09 лютого 2023 року; Методичними рекомендаціями по здійсненню заходів, спрямованих на запобігання та виявлення адміністративних правопорушень, виявлення й усунення причин та умов, які сприяють їх вчиненню, в частині питань, що належать до компетенції Держекоінспекції, її територіальних та міжрегіональних територіальних органів, затвердженими Наказом Державної екологічної інспекції України №12 від 09 лютого 2023 року; Переліком заходів із запобігання та виявлення адміністративних правопорушень при недотриманні або порушенні вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, які є Додатком 1 до Методичних рекомендацій по здійсненню заходів, спрямованих на запобігання та виявлення адміністративних правопорушень, виявлення й усунення причин та умов, які сприяють їх вчиненню, в частині питань, що належать до компетенції Держекоінспекції, її територіальних та міжрегіональних територіальних органів затвердженими Наказом Державної екологічної інспекції України №12 від 09 лютого 2023 року.
Держекоінспекція Поліського округу зазначає, що акт обстеження земельної ділянки від 10 квітня 2023 року був складений та підписаний державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Загурським П.В. та Мельником А.М. Копія акта була надана представникам Ємільчинського лісового господарства ДП "Ліси України" разом з претензією про відшкодування шкоди. Апелянт (скаржник) також вважає, що акт обстеження, який був складений державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу не відповідає вимогам чинного законодавства, однак оскільки проводились не заходи державного нагляду (контролю), а рейдові заходи, то вказаний акт було складено не за уніфікованою формою, яка встановлена для результатів фіксування заходу державного нагляду (контролю), а довільно. Апелянт (скаржник) зазначає, що до Акт відбору проб ґрунтів від 04 січня 2024 року № 02-24/1 має наступне посилання на те, що до нього додаються: схема відбору проб ґрунту, якої немає в матеріалах справи. Інспекція додає до матеріалів справи копію Акта відбору проб ґрунтів від 04 січня 2024 року № 02-24/1 з схемою відбору, яка є в наявності, незважаючи на звинувачення в її відсутності в апеляційній скарзі.
27 лютого 2025 року на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від представника Державної екологічної інспекції Поліського округу Медведовського Євгенія Валерійовича надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28 лютого 2025 року у справі №906/598/24 задоволено заяву представника Державної екологічної інспекції Поліського округу Медведовського Євгенія Валерійовича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в справі №906/598/24.
28 лютого 2025 року на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від представника Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" Зубчук Оксани Русланівни надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03 березня 2025 року у справі №906/598/24 задоволено заяву представника Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" Зубчук Оксани Русланівни про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
10 березня 2025 року від Звягельської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого остання вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін.
28 лютого 2025 року від представника ДСГП "Ліси України" - Зубчук О.Р. надійшла заява про внесення змін до відомостей про відповідача у справі №906/598/24, у якій заявник просить суд залучити до справи Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Столичний лісовий офіс" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (код ЄДРПОУ ВП 45530596). В обгрунтування клопотання додано наказ ДСГП "Ліси України" №1520 від 09 вересня 2024 року про створення філії "Столичний лісовий офіс" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо філії "Столичний лісовий офіс" ДСГП "Ліси України"; наказ ДСГП "Ліси України" №1922 від 18 жовтня 2024 року про припинення філії "Ємільчинське лісове господарство" ДСГП "Ліси України"; положення про філію "Столичний лісовий офіс" ДСГП "Ліси України".
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12 березня 2025 року у справі №906/598/24 відмовлено у задоволенні заяви відповідача у зв'язку з передчасністю її подання. Розгляд апеляційної скарги відкладено на 09 квітня 2025 року об 10:20 год. Зобов'язано Звягельську окружну прокуратуру та Державну екологічну інспекцію Поліського округу надати колегії суддів до 26 березня 2025 року належним чином завірені та читабельні копії: наказу Державної екологічної інспекції України №12 від 09 лютого 2023 року з додатками; постанови про накладення адміністративного стягнення №455-2.1 від 07 травня 2024 року.
20 березня 2025 року від представника ДСГП "Ліси України" в особі філії "Столичний лісовий офіс" - адвоката Зубчук Оксани Русланівни надійшло клопотання про долучення доказів, а саме відповіді на адвокатський запит із протоколом про адміністративне правопорушення №016996 від 10 квітня 2023 року та квитанцією про сплату штрафу №9343-1509-4892-1383 від 24 травня 2024 року.
20 березня 2025 року від Державної екологічної інспекції Поліського округу надійшла заява про виконання ухвали суду, до якої додано копія Наказу Державної екологічної інспекції України №12 від 09 лютого 2023 року з додатками та постанова про накладення адміністративного стягнення №455-2.1 від 07 травня 2024 року з доказом сплати штрафу.
21 березня 2025 року від представника ДСГП "Ліси України" в особі філії "Столичний лісовий офіс" - адвоката Зубчук Оксани Русланівни надійшло клопотання про долучення доказів по справі №906/598/24. Заявник просить суд залишити без розгляду клопотання від 20 березня 2025 року та долучити до матеріалів справи відповідь на адвокатський запит із протоколом про адміністративне правопорушення №016996 від 10 квітня 2023 року та квитанцією про сплату штрафу №9343-1509-4892-1383 від 24 травня 2024 року.
27 березня 2025 року від Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Столичний лісовий офіс" надійшли додаткові пояснення у справі щодо накладення адміністративного стягнення. Відповідач пояснює, що факт сплати Мельником В.П. штрафу у розмірі 1 700,00 грн, накладеного відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення №455-2.1 від 07 травня 2024 року не є достатнім доказом заподіяння відповідачем шкоди навколишньому природному середовищу. Сплата штрафу також не означає згоду відповідача з вчиненням правопорушення.
26 березня 2025 року на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від представника Державної екологічної інспекції Поліського округу Медведовського Євгенія Валерійовича надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів, в даній заяві вказано, що участь у відеоконференції братиме участь головний спеціаліст - юрисконсульт сектору правового забезпечення - Ковальов Олег Романович.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27 березня 2025 року у справі №906/598/24 задоволено заяву представника Державної екологічної інспекції Поліського округу про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в справі №906/598/24.
В судових засіданнях 12 березня 2025 року та 09 квітня 2025 року, які проводились в режимі відеоконференції у відповідності до статті 197 ГПК України, представник відповідача, представник позивача 1 та прокурор повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзивах на неї.
Представник позивача 2 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача 1, відповідача та прокурора, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною екологічною інспекцією Поліського округу на підставі наказу №99-ОД від 31 березня 2023 року, проведено захід державного нагляду (контролю) дотримання вимог природоохоронного законодавства в межах територіальних одиниць областей, не пов'язаних з проведенням перевірок суб'єктів господарювання (рейдові заходи) в лісовому масиві в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1821784800:01:000:0085, за результатами якого складено акт обстеження від 10 квітня 2023 року /т.1, а.с. 32/.
Відповідно до акта обстеження від 10 квітня 2023 року встановлено факт засмічення земельної ділянки лісогосподарського призначення виробничими відходами деревообробки (тирса). Площа засмічення земельної ділянки складає 1,5 га, середньою висотою 3,5 м.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав, правокористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 1821784800:01:000:0085 площею 3356,123 га є Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" /т.1, а.с. 48/.
За порушення законодавства про охорону природного навколишнього середовища, стосовно майстра виробничої дільниці переробки філії "Ємільчинське ЛГ" ДСГП "Ліси України" Мельника В.П. складено протокол про адміністративне правопорушення №016996 від 10 квітня 2023 року за фактом вчинення ним адміністративного правопорушенні, передбаченого статтею 52 КУпАП, а саме засмічення земельної ділянки виробничими та іншими відходами /т.1, а.с. 33/.
Відповідно до пункту 5.4 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №171 від 27 жовтня 1997 року та зареєстрованого Міністерством юстиції України 05 травня 1998 року за №285/2725, із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04 квітня 2007 року №149, наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 04 листопада 2020 року №241 (Методика №171), шкода внаслідок засмічення земель визначається за формулою: Ршз = А х Б х Гоз х Пдз х Кзз х Кег, де:
Ршз - розмір шкоди від засмічення земель, грн;
А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;
Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки відходами дорівнює 15, а небезпечними відходами - 300;
Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн/кв, м;
Пдз - площа засміченої земельної ділянки кв. м;
Кзз - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами;
Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель.
Згідно обґрунтованого розрахунку розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища внаслідок самовільного несанкціонованого видалення та захоронення виробничих відходів на земельній ділянці за координатами 50.978544, 27.658807, яка не відведена у користування для безпечного захоронення відходів, а також не захищена протифільтраційними конструкціями, що запобігають забрудненню земель та підземного водного горизонту, за відсутності документів дозвільного характеру та погоджень, що призвело до засмічення земель площею 15000 кв. м розмір шкоди, заподіяної державі, складає 1 062 000 грн. (Ршз =0,5 х 15 х 2,36 х 1500 х4х 1 ) /т.1, а.с. 35-36/.
Постановою державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу №323-2.1 від 24 квітня 2023 року встановлено, що ОСОБА_1 , працюючи на посаді майстра виробничої дільниці переробки філії "Ємільчинське ЛГ" ДСГП "Ліси України", за межами с. Параніно Звягельського району Житомирської області, в межах земельної ділянки 1821784800:01:000:0085, на орієнтовній площі 1,5 га, провів (допустив) розміщення виробничих відходів деревообробки (тирси), що призвело до засмічення земельної ділянки виробничими та іншими відходами в об'ємі 52,5 тис. м. куб. чим порушив пункт в) частини 1 статті 211 Земельного кодексу України. Згідно обґрунтованого розрахунку розмір заподіяної шкоди склав 1 062 000 грн., що в свою чергу є ознакою кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 239 Кримінального кодексу України, тому справу про адміністративне правопорушення закрито.
За результатами розгляду матеріалів перевірки Державної екологічної інспекції Поліського округу щодо засмічення земельної ділянки внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023060000000245 та №12023060540000083 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частинами 1, 2 статті 239 Кримінального кодексу України /т.1, а.с. 28-29/.
Згідно постанови про об'єднання матеріалів досудових розслідувань від 11 жовтня 2023 року матеріали досудових розслідувань у кримінальних правопорушеннях №12023060000000245 від 09 травня 2023 року за частиною 2 статті 239 Кримінального кодексу України та №12023060540000083 від 18 травня 2023 року за частиною 1 статті 239 Кримінального кодексу України об'єднано в одне провадження за №12023060000000245 /т.1, а.с. 31/.
В межах досудового розслідування кримінального провадження №12023060000000245 призначено та проведено судову інженерно-екологічну експертизу. Згідно висновку експерта №СЕ-19/106-23/8519-ФХЕД від 05 вересня 2023 року встановлено наступне:
- відповідно результатів обстеження Державною екологічною інспекцією Поліського округу земельної ділянки з кадастровим номером 1821784800:01:000:0085 (акт обстеження від 10 квітня 2023 року) відбулося засмічення даної земельної ділянки у зв'язку з розміщенням на ній виробничих відходів деревообробки (тирси);
- розмір шкоди (збитку) завданої довкіллю, внаслідок засмічення земельної ділянки з кадастровим номером 1821784800:01:000:0085 відповідно до акту обстеження від 10 квітня 2023 року становить 963 495 грн.;
- обґрунтований розрахунок шкоди, зумовлений засміченням земельних ресурсів через порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, виконаний Державною екологічною інспекцією Поліського округу не підтверджується в сумі 1 062 000 грн.
Отже, земельна ділянка, з кадастровим номером 1821784800:01:000:0085 вважається засміченою.
Постановою від 21 листопада 2023 року в межах кримінального провадження №12023060000000245 залучено головних спеціалістів відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр Управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів та промислового забруднення Житомирської області - державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу - Мельника А.М. та Цупик Д.О. та головного спеціаліста відділу інструментально-лабораторного контролю ДЕІ Поліського округу - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Борисюк О.В., як спеціалістів для проведення огляду земельної ділянки з кадастровим номером 1821784800:01:000:0085, яка розташована в лісовому масиві Жужельського лісництва Філії "Ємільчинське ЛГ" ДСКП "Ліси України" /т.1, а.с. 221/.
21 листопада 2021 року загадану вище постанову від 21 листопада 2023 року скеровано Державній екологічній інспекції Поліського округу /т.1, а.с. 220 на звороті/.
Наказом начальника Державної екологічної інспекції Поліського округу від 22 листопада 2023 року за №392-ОД залучено вказаних в постанові інспекторів в якості спеціалістів у кримінальному провадженні №12023060000000245 від 09 травня 2023 року /т.1, а.с. 222/.
Згідно акту від 04 січня 2024 року №02-24/1 виконано відбір проб ґрунтів по периметру земельної ділянки з кадастровим номером 1821784800:01:000:0085, а також на відстані 50 м від земельної ділянки /т.1, а.с. 59-61/.
На підставі отриманих проб, здійснено вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів, що зафіксовано відповідним протоколом від 16 січня 2024 року №02-24/1 /т.1, а.с. 62-64/.
Постановою від 24 січня 2024 року в межах кримінального провадження №12023060000000245 від 09 травня 2023 року залучено спеціалістів Державної екологічної інспекції Поліського округу для встановлення завданих збитків згідно протоколу вимірювання складу та властивостей проб ґрунтів №02-24/1 /т.1, а.с. 223/. Згадану постанову 24 січня 2024 року скеровано на адресу Державної екологічної інспекції Поліського округу /т.1, а.с. 222 на звороті/.
Наказом Державної екологічної інспекції від 31 січня 2024 року №69-ОД державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Мельника А.М. та Цупика Д.О. залучено в якості спеціалістів у кримінальному провадженні №12023060000000245 від 09 травня 2023 року /т.1, а.с. 224/.
Відповідно до Методики №171 ДЕІ Поліського округу здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення земельної ділянки.
Шкода внаслідок забруднення земель визначається за формулою:
Рш = А х Гоз х Пд х Кз х Кн х Кег, де
Рш - розмір шкоди від забруднення земель, грн;
А - питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;
Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала забруднення, грн/кв. м;
Пд - площа забрудненої земельної ділянки кв. м;
Кз - коефіцієнт забруднення земельної ділянки, що характеризує кількість забруднюючої речовини в об'ємі забрудненої землі залежно від глибини просочування;
Кн - коефіцієнт еколого-господарського значення земель за додатком 1;
Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель за додатком 2.
Встановлено, що у зв'язку із забрудненням службовими особами філії "Ємільчинське ЛГ" ДСГП "Ліси України" земельної ділянки обчислений розмір шкоди, заподіяної державі, складає 69 225 грн.
З аналізу представлених даних, основними забрудниками ґрунту, вміст яких перевищує фонову концентрацію є амоній (обмінний) та сульфати.
В подальшому постановою від 18 квітня 2024 року кримінальне провадження №12023060000000245 закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 239 Кримінального кодексу України, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України /т.1, а.с. 68-69/.
В той же час, оскільки частиною 1 статті 52 КУпАП передбачено відповідальність за псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, виділено матеріали щодо можливого вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 52 КУпАП та направлено до Державної екологічної інспекції Поліського округу.
07 травня 2024 року постановою Державної екологічної інспекції Поліського регіону про накладення адміністративного стягнення за №455-2.1 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 52 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 700,00 грн., яка набрала законної сили 17 травня 2024 року /т.1, а.с. 70/.
24 травня 2024 року ОСОБА_1 сплачено штраф в сумі 1 700,00 грн. /т.1, а.с.220/.
Враховуючи, що шкода заподіяна відповідачем навколишньому природному середовищу добровільно не сплачена, тому з метою захисту інтересів держави та відновлення стану земельної ділянки, який існував до її засмічення та забруднення керівник Звягельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивачів звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає наступне.
Щодо представництва прокурором інтересів держави у справі.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Позивачами у цій справі визначено Державну екологічну інспекцію Поліського округу та Ємільчинську селищну раду Житомирської області.
Прокурор зазначає, що порушення інтересів держави в даному випадку полягає в заподіянні шкоди державним інтересам внаслідок забруднення та засмічення земель. Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.
Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно зі статтею 66 Конституції України, кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про охорону земель", Земельним кодексом України, а також іншим спеціальним законодавством.
Статтею 1 Земельного кодексу України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Відповідно до статті 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.
Аналогічні обов'язки покладені на землекористувачів статтею 96 Земельного кодексу України.
Відповідно до пункту в) частини 1 статті 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, як псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року №275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).
Державна екологічна інспекція Поліського округу, відповідно до Положення, затвердженого наказом Держекоінспекції України від 20 лютого 2023 року №32, в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів.
Відповідно до пункту 2 частини 2 розділу II цього Положення, Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, зокрема вимог про охорону земель, надр.
Частинами 9, 10 розділу II Положення передбачено, що Держекоінспекція розраховує розмір збитків, шкоди, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, виступає позивачем та відповідачем у судах, тощо.
Проте, Державною екологічною інспекцією Поліського округу, як органом контролю, не вжито жодних дій щодо стягнення шкоди, завданої відповідачем засміченням земельних ресурсів.
Зазначене свідчить про неналежне здійснення Державною екологічною інспекцією Поліського округу повноважень щодо захисту інтересів держави.
Листом №54-84-1017вих24 від 04 березня 2024 року Звягельська окружна прокуратура в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" поінформувала Державну екологічну інспекцію Поліського округу про наявні факти порушення вимог природоохоронного законодавства, заподіяння відповідної шкоди, та необхідність вжиття відповідних заходів реагування щодо їх усунення, у тому числі шляхом звернення з цих питань до суду. На виконання вимог частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомлено, що у випадку невжиття заходів до стягнення заподіяної шкоди, органами прокуратури вирішуватиметься питання щодо ініціювання відповідного позову в інтересах держави самостійно.
В свою чергу, Державною екологічною інспекцією Поліського округу листом від 13 березня 2024 року №1118/11-05 повідомлено окружну прокуратуру, що заходи позовного характеру щодо відшкодування шкоди, завданої засмічення земельних ресурсів, не здійснювались у зв'язку з відсутність коштів на сплату судового збору. Також ДЕІ не заперечувала проти вжиття заходів представницького характеру Звягельською окружною прокуратурою.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імен і в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені і Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно з приписами статті 18-1 вказаного Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, зокрема звертатись до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень та забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Відповідно до статей 42, 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок державного бюджету України та місцевих бюджетів. Для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння шкоди за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.
При цьому, згідно із пунктом 7 частини 3 статті 29 та пунктом 4 частини 1 статті 69-1 Бюджетного кодексу України збитки, завдані внаслідок засмічення та забруднення земельних ресурсів на території Ємільчинської селищної ради Звягельського району Житомирської області підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища відповідної об'єднаної територіальної громади, на території якої вчинено правопорушення, для подальшого перерозподілу у автоматичному режимі між бюджетами відповідних рівнів.
Таким чином, шкода, заподіяна порушенням природоохоронного законодавства, відшкодовується шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради, на адміністративній території якої скоєно правопорушення, на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби України в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у визначеному законом співвідношенні.
Відповідно до статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" одним із повноважень виконавчого органу місцевого самоврядування у галузі охорони навколишнього природного середовища є здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.
Листом від 06 березня 2024 року №54-84-1027вих24 Звягельська окружна прокуратура повідомила Ємільчинську селищну раду Звягельського району Житомирської області про порушення вимог природоохоронного законодавства та заподіяння шкоди. На виконання вимог частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомлено, що у випадку невжиття заходів до стягнення заподіяної шкоди, органами прокуратури вирішуватиметься питання щодо ініціювання відповідного позову в інтересах держави самостійно.
Листом від 15 березня 2024 року №470 Ємільчинська селищна рада Звягельського району Житомирської області повідомила окружну прокуратуру, що заходи щодо захисту інтересів держави шляхом пред'явлення позову про відшкодування шкоди завданої навколишньому середовищу не вживалися. У зв'язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації в Україні, в Ємільчинській селищній раді кошти для оплати судових витрат відсутні, що унеможливлює її звернення до суду із відповідним позовом.
Враховуючи нездійснення позивачами тривалий час захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, не звернення до суду із відповідним позовом, Звягельська окружна прокуратура за наявності правових підстав звернулася до суду із даним позовом.
Місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що керівник окружної прокуратури в повній мірі дотримався вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Щодо суті спору.
В силу статей 13, 14 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Згідно статті 16 Конституції України, забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.
Частиною 1 статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
У відповідності до статті 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
Відповідно до частини 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Також, нормативними документами, які визначають процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів, є, зокрема, Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877 і Порядок організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затверджений наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 року №464, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 15 січня 2009 року №18/16034.
Статтею 1 Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" забруднення земель - це накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін.
Псування земель - порушення природного стану земель, яке здійснюється без обґрунтованих проектних рішень, погоджених та затверджених в установленому законодавством порядку, забруднення їх хімічними, біологічними та радіоактивними речовинами, в тому числі тими, що викидаються в атмосферне повітря, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, неочищеними стічними водами, порушення родючого шару ґрунту, невиконання вимог встановленого режиму використання земель, а також використання земель у спосіб, що погіршує їх природну родючість (стаття 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель").
Відповідно до пункту 3.1 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства №171 від 27 жовтня 1997 року, землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).
Пунктом 3.2 Методики №171 визначено, що землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.
Також, пунктом 3.3 вказаної Методики визначено, що факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.
Пунктом 7 частини 1 статті 1 Закону України "Про управління відходами" визначено, що відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися.
Приписами частини 2 статті 16 Закону України "Про управління відходами" передбачено, що утворювачі відходів, крім утворювачів відходів домогосподарств, зобов'язані запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; класифікувати свої відходи відповідно до Національного переліку відходів та Порядку класифікації відходів; обробляти відходи самостійно, за наявності дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів, або передавати їх для оброблення суб'єктам господарювання у сфері управління відходами, які мають такий дозвіл; у разі утворення побутових відходів укладати договір про надання послуги з управління побутовими відходами з виконавцем відповідної послуги та вносити плату за надання такої послуги відповідно до встановлених тарифів; не допускати змішування відходів, що можуть бути відновлені, з відходами, що не можуть бути відновлені; вести облік відходів, що утворилися в результаті їхньої діяльності, та подавати відповідну звітність; розробляти та виконувати плани управління відходами підприємств, установ та організацій у встановленому порядку; забезпечувати утримання в належному санітарному і технічному стані місць утворення та зберігання відходів, а також забезпечувати дотримання встановлених правил техніки безпеки та пожежної безпеки у таких місцях; надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування інформацію про відходи та пов'язану з ними діяльність; призначати відповідальних осіб у сфері управління відходами; відшкодовувати шкоду, заподіяну здоров'ю та майну громадян України, навколишньому природному середовищу, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил управління відходами, відповідно до закону.
У відповідності до статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі при використанні земельних ділянок зобов'язані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.
Відповідно до частини 1 статті 167 Земельного кодексу України господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.
Також, згідно з положеннями частини 1 статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, крім іншого, за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.
За приписами частини 1 статті 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України, а також забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.
Частиною 3 статті 152 Земельного кодексу України визначено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відшкодування заподіяних збитків.
Згідно статей 46, 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, стягуються до місцевих бюджетів, при яких створено фонди охорони довкілля, і спрямовуються на виконання робіт по відтворенню, підтриманню цих ресурсів у належному стані.
Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України "Про охорону земель" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
За приписами частини 1 статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Стосовно деліктних зобов'язань законодавство передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди покладено на відповідача.
Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.
Як свідчать матеріали справи, Державною екологічною інспекцією Поліського округу на підставі наказу №99-ОД від 31 березня 2023 року проведено рейдові заходи в лісовому масиві в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1821784800:01:000:0085, за результатами якого складено акт обстеження від 10 квітня 2023 року.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав, правокористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 1821784800:01:000:0085 площею 3356,123 га є Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України".
Відповідно до акта обстеження від 10 квітня 2023 року встановлено факт засмічення земельної ділянки лісогосподарського призначення виробничими відходами деревообробки (тирса). Площа засмічення земельної ділянки складає 1,5 га, середньою висотою 3,5 м.
За порушення законодавства про охорону природного навколишнього середовища, стосовно майстра виробничої дільниці переробки філії "Ємільчинське ЛГ" ДСГП "Ліси України" ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №016996 від 10 квітня 2023 року за фактом вчинення ним адміністративного правопорушенні, передбаченого статтею 52 КУпАП, а саме засмічення земельної ділянки виробничими та іншими відходами.
Постановою державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу №323-2.1 від 24 квітня 2023 року встановлено, що ОСОБА_1 , працюючи на посаді майстра виробничої дільниці переробки філії "Ємільчинське ЛГ" ДСГП "Ліси України", за межами с. Параніно Звягельського району Житомирської області, в межах земельної ділянки 1821784800:01:000:0085, на орієнтовній площі 1,5 га, провів (допустив) розміщення виробничих відходів деревообробки (тирси), що призвело до засмічення земельної ділянки виробничими та іншими відходами в об'ємі 52,5 тис. м. куб. чим порушив пункт в) частини 1 статті 211 Земельного кодексу України.
В межах досудового розслідування кримінального провадження №12023060000000245 призначено та проведено судову інженерно-екологічну експертизу. Згідно висновку експерта №СЕ-19/106-23/8519-ФХЕД від 05 вересня 2023 року встановлено наступне:
- відповідно результатів обстеження Державною екологічною інспекцією Поліського округу земельної ділянки з кадастровим номером 1821784800:01:000:0085 (акт обстеження від 10 квітня 2023 року) відбулося засмічення даної земельної ділянки у зв'язку з розміщенням на ній виробничих відходів деревообробки (тирси);
- розмір шкоди (збитку) завданої довкіллю, внаслідок засмічення земельної ділянки з кадастровим номером 1821784800:01:000:0085 відповідно до акта обстеження від 10 квітня 2023 року становить 963 495 грн.;
- обґрунтований розрахунок шкоди, зумовлений засміченням земельних ресурсів через порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, виконаний Державною екологічною інспекцією Поліського округу не підтверджується в сумі 1 062 000 грн.
Згідно акта від 04 січня 2024 року №02-24/1 виконано відбір проб ґрунтів по периметру земельної ділянки з кадастровим номером 1821784800:01:000:0085, а також на відстані 50 м від земельної ділянки /т.1, а.с. 59-61/.
На підставі отриманих проб, здійснено вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів, що зафіксовано відповідним протоколом від 16 січня 2024 року №02-24/1 /т.1, а.с. 62-64/.
Наказом Державної екологічної інспекції від 31 січня 2024 року №69-ОД державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Мельника А.М. та Цупика Д.О. залучено в якості спеціалістів у кримінальному провадженні №12023060000000245 від 09 травня 2023 року /т.1, а.с. 224/.
Відповідно до Методики №171 ДЕІ Поліського округу здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення земельної ділянки. Встановлено, що у зв'язку із забрудненням службовими особами філії "Ємільчинське ЛГ" ДСГП "Ліси України" земельної ділянки обчислений розмір шкоди, заподіяної державі, складає 69 225 грн. З аналізу представлених даних, основними забрудниками ґрунту, вміст яких перевищує фонову концентрацію є амоній (обмінний) та сульфати.
07 травня 2024 року постановою Державної екологічної інспекції Поліського регіону про накладення адміністративного стягнення за №455-2.1 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 52 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 700,00 грн.
Враховуючи вище викладене, встановлені обставини порушення вимог природоохоронного законодавства Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" в особі філі "Ємільчинське лісове господарство" підтверджуються складеними актом обстеження від 10 квітня 2023 року, актом відбору проб грунтів від 04 січня 2024 року, протоколом вимірювання показників складу та властивостей грунтів від 16 січня 2024 року, висновком експерта №СЕ-19/106-23/8519-ФХЕД від 05 вересня 2023 року, протоколом про адміністративне правопорушення №016996 від 10 квітня 2023 року, постановою про накладення адміністративного стягнення.
Відповідач не наводить жодних доказів на спростування своєї вини у порушенні вимог природоохоронного законодавства. Джерело забруднення прослідковується та підтверджується доказами.
З дослідженого судом апеляційної інстанції встановлено, що ДСГП "Ліси України" не оскаржувалися дії Державної екологічної інспекції Поліського округу щодо проведеного обстеження, відбору проб грунтів, вимірювання показників складу та властивостей грунтів, притягнення посадових осіб до відповідальності. Представник апелянта у судовому засіданні 09 квітня 2025 року на запитання суду повідомила, що такі дії не вчинялися у зв'язку з реорганазацією ДСГП "Ліси України".
Колегією суддів не беруться до уваги доводи апелянта про порушення Державною екологічною інспекцією Поліського округу вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та постанови Кабінету Міністрів України "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану" з огляду на наступне.
Порушення було виявлено в ході виконання Наказу Державної екологічної інспекції Поліського округу №99-ОД від 31 березня 2023 року "Про здійснення заходів, спрямованих на запобігання та виявлення адміністративних правопорушень (про проведення рейдових заходів на території Житомирської та Рівненської областей)".
Наказом Державної екологічної інспекції України №12 від 09 лютого 2023 року затверджені Методичні рекомендації по здійсненню заходів, спрямованих на запобігання та виявлення адміністративних правопорушень, виявлення й усунення причин та умов, які сприяють їх вчиненню, в частині питань, що належать до компетенції Держекоінспекції, її територіальних та міжрегіональних територіальних органів.
Пунктом 1 Наказу передбачено здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням природоохоронного законодавства в межах територіальних одиниць областей, не пов'язаних з проведенням перевірок суб'єктів господарювання (рейдові заходи) в період з 01 квітня 2023 року по 30 квітня 2023 року включно.
Відповідно до пункту 6 Методичних рекомендацій для здійснення заходів Держекоінспеція, її територіальний та міжрегіональний територіальний орган видає наказ, в якому зазначаються: 1) мета виїзду (відповідно до пункту 5 цих Методичних рекомендацій), із зазначенням реквізитів документа, що став підставою для заходу (у разі його наявності); 2) факти про можливі порушення природоохоронного законодавства, викладені у зверненні (заяві, скарзі, дорученні, тощо); 3) інспекторський склад, який буде брати участь у здійсненні Заходу, залучені особи (у разі наявності) із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; 4) дата початку та закінчення Заходу; 5) район виїзду для встановлення фактів можливого порушення природоохоронного законодавства у межах відповідної території реалізації повноважень; 6) транспортні засоби та/або плавзасоби, на яких здійснюватиметься Захід, та інші матеріальні цінності, які можуть використовуватись під час реалізації конкретного Заходу.
Згідно підпунктів 1), 3) пункту 10 Методичних рекомендацій Державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, виявивши особу, що порушила законодавство у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, зобов'язані: викласти суть скоєного правопорушення та, за можливості, з'ясувати обставини, що можуть вплинути на розгляд матеріалів про адміністративні правопорушення; скласти протокол про адміністративне правопорушення згідно з Інструкцією про оформлення Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05 липня 2004 року №264.
З дослідженого судом апеляційної інстанції вбачається, що Державною екологічною інспекцією Поліського округу не здійснювалися планові або позапланові заходи державного нагляду (контролю), порядок проведення яких у період воєнного стану містить обмеження введені постановою Кабінету Міністрів України "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану". Факт засмічення та забруднення земельною ділянки були зафіксовано в порядку виявлення адміністративного правопорушення. Позивач діяв в межах Наказу Державної екологічної інспекції Поліського округу №99-ОД від 31 березня 2023 року та Методичних рекомендацій №12 від 09 лютого 2023 року, які є чинними та не оскарженими у встановленому законодавством порядку.
Таким чином, позивачем належним чином зафіксовано факт порушення природоохоронного законодавства, а доводи щодо невідповідності акта обстеження від 10 квітня 2023 року вимогам частини 6 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" є безпідставними.
Досліджені в ході судового розгляду докази підтверджують доводи прокурора та позивача про те, що вина відповідача полягає у забрудненні та засміченні земельної ділянки, що, в свою чергу, призвело до настання негативних наслідків у виді погіршення якісного стану земель.
Отож, суд дійшов висновку про наявність з боку суб'єкта господарювання протиправної поведінки як необхідної умови для застосування до нього встановленої законодавством відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.
При цьому відповідач не довів відсутності своєї вини у заподіянні шкоди порушенням природоохоронного законодавства.
Здійснюючи правову оцінку спірних правовідносин, суд вказує, що предметом доведення у даній справі є, перш за все, встановлення наявності чи відсутності з боку відповідача факту порушення вимог природоохоронного законодавства, які спричинили заявлені позивачем збитки.
Не беруться до уваги судом також доводи апелянта про те, що акт відбору проб грунтів складений з порушенням шестимісячного строку з дня виявлення порушення, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 4.1 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки №171 від 27 жовтня 1997 року із наступними змінами, розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.
Згідно акта від 04 січня 2024 року №02-24/1 виконано відбір проб ґрунтів по периметру земельної ділянки з кадастровим номером 1821784800:01:000:0085, а також на відстані 50 м від земельної ділянки /т.1, а.с. 59-61/.
На підставі отриманих проб, здійснено вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів, що зафіксовано відповідним протоколом від 16 січня 2024 року №02-24/1 /т.1, а.с. 62-64/.
Тобто, факт забруднення земельної ділянки був встановлений у січні 2024 року, а розрахунок розміру шкоди таким забрудненням був здійснений 04 лютого 2024 року, тобто в межах шестимісячного строку передбаченого пунктом 4.1 Методики №171.
Посилання відповідача на те, що встановлений факт засмічення не призвів до забруднення земельної ділянки не відповідає дійсності, оскільки представниками Інспекції 04 січня 2024 року здійснено відбір проб ґрунтів із земельної ділянки, що зазнала забруднення (акт відбору проб від 04 січня 2024 року № 02-24/01).
Стосовно розміру шкоди, яка розрахована позивачем, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.
Як зазначалося раніше, в межах досудового розслідування кримінального провадження №12023060000000245 призначено та проведено судову інженерно-екологічну експертизу. Згідно висновку експерта № СЕ-19/106-23/8519-ФХЕД від 05 вересня 2023 року встановлено:
- відповідно результатів обстеження Державною екологічною інспекцією Поліського округу земельної ділянки з кадастровим номером 1821784800:01:000:0085 (акт обстеження від 10 квітня 2023 року) відбулося засмічення даної земельної ділянки у зв'язку з розміщенням на ній виробничих відходів деревообробки (тирси);
- розмір шкоди (збитку) завданої довкіллю, внаслідок засмічення земельної ділянки з кадастровим номером 1821784800:01:000:0085 відповідно до акту обстеження від 10.04.2023 становить 963 495 грн.
При обрахуванні розміру шкоди, завданої засміченням земель, експертом застосовано формулу, передбачену пунктом 5.4. Методики № 171, а саме:
Ршз = А x Б x Гоз x Пдз x Кзз x Кег, де
Ршз - розмір шкоди від засмічення земель, грн;
А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;
Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки відходами дорівнює 15, а небезпечними відходами - 300.
Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн/кв. м;
Пдз - площа засміченої земельної ділянки кв. м;
Кзз - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 5;
Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.
Водночас, поряд з вищенаведеним п. 4.6. Методики № 171 встановлено, що розмір шкоди від забруднення земель визначається за формулою:
Рш = А х Гоз х Пд х Кз Кн ? Кег, де:
Рш - розмір шкоди від забруднення земель, грн;
А - питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;
Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала забруднення (засмічення), грн/кв.м;
Пд - площа забрудненої земельної ділянки, кв.м;
Кз - коефіцієнт забруднення земельної ділянки, що характеризує кількість забруднюючої речовини в об'ємі забрудненої землі залежно від глибини просочування;
Кн - коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини, значення якого визначається за додатком 1;
Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.
Пунктом 4.7.1 Методики №171 передбачено, що відносно земельних ділянок, грошова оцінка яких не проведена, застосовується нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Нормативна грошова оцінка ріллі по Житомирській області з розрахунку на 1 га станом на 01 січня 2024 року становить 21411,00 (2,14 грн/м2), визначена постановою Кабінету Міністрів Країни від 03 листопада 2021 року №1147 "Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок". Із врахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки за 2023 рік (п. 289.2 ст. 289 Податкового кодексу України) - 2,84 грн/м2.
Згідно протоколу вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів № 02-24/01 встановлено перевищення у відібраних зразках вмісту амонію обмінного та сульфатів в порівнянні з контрольною пробою ґрунту, яка відібрана на відстані приблизно 50 метрів від забрудненої земельної ділянки.
Методикою №171 передбачено встановлення розміру шкоди як внаслідок засмічення так і забруднення земель фактично різними величинами.
Зважаючи на наявність фактів засмічення і забруднення проведено два окремих розрахунки відповідно до вимог і пункту 4.6, і пункту 5.4 Методики №171.
Отже, сума завданої шкоди підтверджена належними доказами та становить 1 032 720,00 грн. (963 495,00 грн. + 69 225,00 грн.). ДСГП "Ліси України" не надано жодного доказу на спростування висновку експерта № СЕ-19/106-23/8519-ФХЕД від 05 вересня 2023 року та розміру завданої шкоди. Відповідач не був позбавлений можливості здійснити власні обміри площі земельної ділянки, яка засмічена та забруднена відходами (тирсою).
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що внаслідок забруднення та засмічення земельної ділянки відповідачем, в порушення вимог статей 35, 45 Закону України "Про охорону земель", статті 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", державі заподіяно шкоду у розмірі 1 032 720 грн., тому позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.
При цьому, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії").
На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, в розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду Житомирської області від 03 грудня 2024 року у справі №906/598/24, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
У відповідності до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно зі статтею 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 272, 273, 275, 276, 277, 278, 279, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємство "Ліси України" (вх.№484/25 від 30 січня 2025 року) на рішення Господарського суду Житомирської області від 03 грудня 2024 року у справі №906/598/24 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Житомирської області від 03 грудня 2024 року у справі №906/598/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №906/598/24 повернути до Господарського суду Житомирської області.
Повний текст постанови складений "16" квітня 2025 р.
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Василишин А.Р.