01 квітня 2025 року
м. Харків
справа № 645/416/24
провадження № 22-ц/818/611/25
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді:Тичкової О.Ю.,
суддів: Маміної О.В., Пилипчук Н.П.
за участюсекретаря судового засідання Волобуєва О.О.
сторони справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харків апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 11 березня 2024 року у складі судді Шевченко Г.С.,
У січні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20.01.2016 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський», та гр. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), укладено угоду №200436419 щодо кредитування ( далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 18162,44 грн, а відповідач зобов'язався повернути отримані кошти у встановлений в Кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування ними. 20.07.2020 ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» на підставі договору № 7_БМ, в тому числі і за Кредитним договором. Банк, правонаступником якого є позивач, виконав свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, в той же час відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та в визначений строк. Станом на 24.01.2024 загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за Кредитним договором становить 47204,27 грн, з яких: 15891,05 грн - заборгованість за кредитом; 31313,22 грн - заборгованість за відсотками. Заборгованість розрахована станом дату укладання до договору факторингу та зафіксована у додатку до договору - реєстрі кредитних договорів. Оскільки заборгованість відповідача за Кредитним договором становить 47204,27 грн, сума штрафних санкцій нарахованих відповідно до вимог ст. 625 ЦК України у вигляді 3% річних дорівнює 4 252,03 грн та у вигляді інфляційних втрат дорівнює 20 999,08 грн. Загальний розмір заборгованості становить 72 455,38 грн. Також просили суд поновити строк позовної давності для подання позову та стягнути з відповідача судові витрати.
Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11 березня 2024 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість в загальному розмірі 72 455 грн 38 коп, що складається з: заборгованості - 47583,52 грн суми інфляційних втрат - 20 999,08 грн, суми 3% річних - 4 252,03 грн.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд не повно встановив обставини у справі та ухвалив рішення, що не відповідає дійсним обставинам у справі та вимогам закону. Позивачем не було надано доказів укладання між відповідачем та ПАТ «Банк Михайлівський» Кредитного договору. В заяви (оферти) від 20.01.2016 та в розписці про отримання платіжної карти, які суд вважав належними доказами у справі міститься інший номер кредитного договору. Також позивачем не надані первинні документи здійснення та фіксації безготівкового перерахування коштів на рахунок/карту позичальника. Крім того, позивач надав виписки з інших рахунків за період після 23.05.2016, а не рахунку який вказано в кредитному договорі №200436450 від 20.01.2016. Таким чином позивачем не надано доказів надання коштів у кредит. Крім цього в матеріалах справи відсутні докази відступлення права вимоги відповідача на користь позивача, оскільки реєстр боржників ПАТ «Банк Михайлівський» про відступлення право вимоги містить лише підпис директора позивача та печатку ТОВ «Діджи Фінанс», тобто цей доказ виготовлено зацікавленою особою самостійно із порушенням принципів незалежного доказування. Судом також не враховано, що позивач не надіслав відповідачу повідомлення про відступлення право вимоги та позбавив права на отримання доказів відступлення, розрахунків боргу та інших необхідних та достатніх доказів.
Відповідно до ч. 1ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 20.01.2016 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський», та ОСОБА_1 було укладено договір у формі заяви (оферти) №2004436450 про надання та використання платіжної картки Visa Platinum, найменування продукту: Visa Platinum CachBack (не іменна)/Зарплатна, рахунок картки: НОМЕР_2 , максимальний кредитний ліміт- 50 000,00, кредитний ліміт 1050, при цьому встановлений розмір за рішенням банку може бути змінений, про що клієнт буде повідомлений, на дату укладання договору про карту доступний розмір кредитного ліміту для безпосереднього використання клієнтом становить 1000,00 грн. Максимальна ставка по ліміту 58.8%, реальна процентна ставка по кредиту (в процентному виразі, із розрахунку, що кошти будуть використовуватися в повному обсязі максимального кредитного ліміту протягом всього строку дії) 90,02%, абсолютне подорожчання кредиту (в грошовому виразі, із розрахунку, що кошти будуть використовуватися в повному обсязі максимального кредитного ліміту протягом всього строку його можливої дії) 24 815,08 грн.
Умовами договору передбачено, що ОСОБА_1 пропонує банку укласти з ним договір про надання та використання платіжної картки в рамках якого: відкрити на її ім'я поточний рахунок, операції за якими можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу (валюта рахунку - гривня), що буде використовуватися в рамках договору про картку, в тому числі для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням картки з дебетно-кредитним порядком обслуговування рахунку; випустити на її ім'я платіжну картку, тип якої вказано в ОП заяви; для здійснення операцій за рахунком картки, сума яких перевищує залишок грошових коштів на рахунку картки, встановити ліміт, в межах якого позичальник має право здійснювати операції з використанням картки за рахунок наданого банком кредиту під операції з карткою та здійснювати у відповідності до статті 1069 ЦК України кредитування рахунку картки (том 1 а.с. 22).
20.01.2016 року ОСОБА_1 підписав анкету № 2294139, в якій зазначено загальну інформацію про кредит (бажана сума кредиту 1050,00 грн, строк (міс.) не вказано, мета кредиту не вказано, сума додаткових послуг не вказано); персональні дані позичальника (т.1 а.с. 23).
Згідно довідки про умови кредитування та орієнтовану сукупну вартість споживчого кредиту в рамках карткового продукту Visa Platinum CachBack (не іменна)/Зарплатна підписаною власноруч ОСОБА_1 зазначено, що розмір кредитного ліміту до 50 000,00 грн, строк кредиту 12 місяців, процентна ставка фіксована. Орієнтовна сукупна вартість кредиту в рамках карткового продукту складається з наступних складників: строк 3 роки, мінімальний щомісячний платіж 3% від фактично використаного кредиту в розрахунковому періоді на розрахункову дату, а також комісійні винагороди та плати, додаткові нарахування за договором згідно тарифів банку, але не менше 50 грн та не більше суми існуючої заборгованості за договором, процентна ставка за кредитом 58,8% річних, нараховується на залишок заборгованості за кредитом (т.1 а.с. 24).
У тарифах по продукту «Visa Platinum CachBack (не іменна)/Зарплатна» підписаних власноруч ОСОБА_1 також зазначено, що строк дії платіжної картки 3 роки, розмір процентів, що нараховуються за кредитом, що надається у формі кредитної лінії (щомісячно), на операції, які здійснені в торгівельній мережі та мережі Інтернет - 4,5%, на операції з видачі готівки - 4,9%, перший пільговий період 100 днів, пільговий період кредитування (крум першого пільгового періоду - до 60 днів, плата за кожен пропуск мінімального платежу - 100 грн, щомісячні страхові платежі: тариф страхування від нещасних випадків /Договором страхування життя - 1,5%, страхова премія за Договором добровільного страхування фінансового ризику - 24 грн. Страхова премія за договором добровільного страхування фінансового ризику «Повернення загублених речей» - 5%, розмір процентів, що нараховуються за кредитом внаслідок перевищення сум видаткових операцій над платіжним лімітом-5%, розмір процентів, що нараховуються на прострочену заборгованість - 5%. В додаткових послугах зазначено: комісійна винагорода за купівлю, продаж, обмін валюти - 1%, плата за випуску по карті на поштову адресу 15 грн, надання інформації по рахунку за допомогою SMS-сервісу - 15 грн (т.1 а.с. 25-26).
20.01.2016 року ОСОБА_1 отримав платіжну картку ПАТ "Банк Михайлівський" № НОМЕР_3 за договором про надання та використання платіжної карти №200436450 від 20.01.2016, що підтверджується розпискою про отримання платіжної картки та/або ПІН-коду (том 1 а.с. 32).
Також у зв'язку з укладенням Договору про надання та використання платіжної картки № 200436450 від 20 .01.2016 між ОСОБА_1 та ТДВ «Страхова Компанія «М - Лайф» укладено Договір добровільного страхування життя держателів платіжних карток ПАТ «Банк Михайлівський» (том 1 а.с. 27-28).
20 липня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс", набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", на підставі договору № 7_БМ від 20 липня 2020 року, оформлених Протоколом електронного аукціону №UA-EA-2020-06-09-000032-b від 15.06.2020. За цим Договором в порядку та на умовах, що визначені в Договорі, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, надалі - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників божників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників, за кредитними договорами , та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки та/або договорами застави, з урахування всіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №11 до цього Договору. Новий кредитор сплачує Банку за право вимоги грошові кошти у сумі та у порядку визначених цим договором (т.1. а.с. 16- 19).
За відступлення права вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» сплачено ПАТ «Банк Михайлівський» 5 307 308,39 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 25 від 09 липня 2020 року (том 1 а.с. 20).
Згідно з Витягом з Реєстру боржників в ПАТ "Банк Михайлівський" до Договору № 7_БМ про відступлення права вимоги від 20 липня 2020 року, ТОВ "Діджи Фінанс" набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором № 200436419 від 20.01.2016 зі строком закінчення кредитного договору 20.01.2018, сума видачі кредиту 18 162,44 грн, сума заборгованості за тілом кредиту становить 15 891,05 грн, заборгованість за доходами 31 313,22, загальний залишок заборгованості 47 204,27 грн (том 1 а.с. 21).
На підтвердження наявності заборгованості за кредитом позивачем надано виписки з 23.05.2016 по 27.07.2020 по особовим рахункам, зокрема за рахунками № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 , № НОМЕР_11 , № НОМЕР_12 , № НОМЕР_13 , № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 , № НОМЕР_16 , № НОМЕР_17 , за період з 23.05.2016 по 27.07.2020 (том 1 а.с. 33-202).
Позивач надав до суду результат розрахунку заборгованості за договором з 22.01.2021 по 22.01.2024 сума боргу складає 47 204,27 грн, інфляційні витрати у розмірі 20 999,08 грн, розрахунок 3% річних за період з 22.01.2021 по 31.12.2023 складає 4 166,91 та з 01.01.2024 по 22.01.2024 складає 85,12 грн (а.с. 203-204).
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
У частині 1 статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
За змістом частини 2 статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором.
У відповідності до частини 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
За загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні не вимагає згоди на це боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно з частиною 2 статті 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, чи який вважає, що йому не надано належних доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредиту, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору (а не новому) і таке виконання є належним. Інших правових наслідків факт не повідомлення боржника про заміну кредитора чи ненадання йому доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредитору законом не передбачено.
Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з частиною 1 статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Частиною 3 статті 12 ЦПК України, частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 77 ЦПК України.) Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).
Отже, належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.
До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі №760/7792/14-ц.
На підтвердження заборгованості та її розміру ТОВ «Діджи Фінанс» надав до суду першої інстанції заяву (оферту) №2004436450, анкету № 2294139 в якій зазначений номер кредитного договору №2004436450, розписку про отримання картки від 20.01.2016 в якій зазначений номер кредитного договору № 2004436450 (а.с.22,23, 32).
Проте, в позовній заяві представник ТОВ «Діджи фінанс» зазначила, що між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладено угоду № 200436419. Також в реєстрі боржників ПАТ «Банк Михайлівський» до договору №7_БМ про відступлення прав вимоги від 10.07.2020 року в стовбці «номер кредитного договору» зазначено «№ 200436419».
Посилання ТОВ «Діджи Фінанс» у позові на те, що ОСОБА_1 видано кредитні кошти в сумі 18 162,44 грн, спростовуються змістом його заяви (оферти) № 2004436450 від 20.01.2016 де зазначений кредитний ліміт в розмірі 1050,00 грн. Крім того, в анкеті № 2294139 від 20.01.2016 теж зазначено, що бажана сума кредиту становить 1050, 00. Позивачем не надано суду доказів про збільшення кредитного ліміту, як передбачено умовами договору, та видачі відповідачу кредитних коштів саме у вказаному розмірі. Отже, заявлена до стягнення сума основного боргу перевищує розмір кредитного ліміту, відомості про зміну якого відсутні.
З дослідженої розписки ОСОБА_1 про отримання платіжної картки та/або ПІН-коду неможливо встановити, яка саме сума кредитних коштів була на рахунку за цією карткою.
Надані товариством виписки сформовані з 23 травня 2016 року, а не з часу укладення договору - 22.01.2016. У виписках зазначені рахунки № 2405015283453, № 29095528345300, №22099528345303, №24588005283453, №22078528345302, №22080528345301, №22035528345301, №22070528345300, №22089528345302, №22092528345300, №22096528345306, №22097528345305, №24589015283453, №29095528345300, №22036528345300, №24580025283453, які не відповідають рахунку №26202528345301, вказаному у заяві (оферті).
Доказів того, що вказані у виписках рахунки належать саме відповідачу та відкриті на виконання кредитного договору від 22.01.2016, суду не надано. Отже, надані виписки не є належним та допустимим доказом на підтвердження розміру заборгованості.
Також, позивачем не надано жодного розрахунку заборгованості за кредитним договором № 200436450.
Крім того, згідно додатку №1 до договору № 7_БМ від 15 червня 2020 року - реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами, судова колегія зазначає, що оскільки витяг з реєстру складений ТОВ "Діджи Фінанс", без підписів ПАТ "Банк Михайлівський" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, є одностороннім та не містить будь-яких посилань на первинні документи, які б підтверджували розмір заборгованості, яку відступає первісний кредитор.
Фактично доданий витяг є документом, що надрукований позивачем та підписаний його керівником, що не є ідентичним копії оригінального документа.
До того ж, реєстр кредитних договорів до договору факторингу № 7_БМ від 20 липня 2020 року сам по собі не підтверджує розмір заборгованості, зокрема, яку частину тіла кредиту та відсотків за його користування було сплачено відповідачем, а яка частина кредиту сплачена не була з врахуванням щомісячного платежу у межах строку кредитування.
Таким чином в матеріалах справи відсутні докази підтвердження відступлення право вимоги за Договором про відступлення прав від 20.07.2020 №7_БМ до відповідача на користь позивача за кредитним договором, який укладений між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 .
Оскільки позивач всупереч визначеного у ст. ст.12,81 ЦПК України процесуального обов'язку позивач не надав до суду належних і допустимих доказів про стягнення заборгованості за кредитним договором № 200436450 укладеним між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 , судова колегія не погоджується з висновком суду про наявність підстав для задоволення позову про стягнення заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 3 і п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на зазначене апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У зв'язку з задоволенням апеляційної скарги з ТОВ «Діджи Фінанс» на користь відповідача підлягає стягненню 3699, 00 грн судового збору сплаченого при зверненні з апеляційною скаргою.
Керуючись статтями 365, 366, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 11 березня 2024 року - скасувати.
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальність «Діджи Фінанс» відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «Діджи Фінанс» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) 3699 (три тисячі шістсот дев'яносто дев'ять) грн 00 коп. судового збору сплаченого при зверненні з апеляційною скаргою.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий О. Ю. Тичкова
Судді О.В. Маміна
Н.П. Пилипчук