Справа № 161/15988/24 Провадження №11-кп/802/291/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
15 квітня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового
засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №22023130000000290 від 14 квітня 2023 року за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 січня 2025 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кряківка Луганської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, із вищою освітою, не працює, не судимого, визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначено йому покарання:
за ч. 2 ст. 110 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з конфіскацією всього належного йому майна на праві приватної власності;
за ч. 5 ст. 111-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 (дев'ять) років з конфіскацією всього належного йому майна на праві приватної власності та з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, органах державного управління та контролю, підприємствах та організаціях державної чи комунальної власності на строк 15 (п'ятнадцять) років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_8 , до відбуття покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев'ять) років з конфіскацією всього належного йому майна на праві приватної власності та з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, органах державного управління та контролю, підприємствах та організаціях державної чи комунальної власності на строк 15 (п'ятнадцять) років.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 визначено обчислювати з моменту його фактичного затримання, після набрання вироком законної сили.
Строк відбування покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, органах державного управління та контролю, підприємствах та організаціях державної чи комунальної власності, визначено обчислювати з моменту відбуття основного покарання.
Обраний в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишено попередній до набрання вироком законної сили.
Згідно з вироком суду ОСОБА_8 усвідомлюючи факт збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, а відтак усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, водночас підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, у тому числі щодо подальшого розвитку України, виходячи з геополітичних інтересів російської федерації, які передбачають перебування України у сфері її впливу, а також з корисливих мотивів та хибного почуття кар'єризму, вирішив використати факт встановлення окупаційної влади на території м. Луганськ Луганської області у своїх особистих інтересах з метою одержання винагороди від окупаційної влади та пропозицій подальшого працевлаштування в таких органах (установах), приблизно в середині вересня 2022 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, добровільно погодився взяти участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території м. Луганськ Луганської області, мовою оригіналу - «референдум Луганской Народной Республики по вопросу о вхождении в состав Российской Федерации на правах субъекта Российской Федерации» (далі за текстом «незаконний референдум») як «председатель участковой избирательной комиссии избирательного участка № 209» (мовою оригіналу).
Після цього, з метою представлення окупаційній владі своєї особистої прихильності, формування в населення м. Луганськ Луганської області думки невідворотності встановлення та утвердження російської окупації як єдиної законної влади на цій території, просуваючи ідеї проросійської спрямованості, перебуваючи на окупованій території м. Луганськ Луганської області, не пізніше 24.09.2022, більш точний час та місце досудовим розслідуванням не встановлені, публічно закликав до проведення вказаного незаконного референдуму на зазначеній тимчасово окупованій території України з метою дискредитації дій української влади, а також для подальшого встановлення у м. Луганськ Луганської області окупаційної влади, штучного створення у його мешканців хибних уявлень про благі наміри окупаційних військ та незворотного і стабільного існування на теренах вказаної області влади рф та ідей «російського світу».
Являючись так званим «председателем участковой избирательной комиссии избирательного участка № 209 ЛНР» (мовою оригіналу), ОСОБА_8 , приймав активну участь в організації та проведенні незаконного референдуму, шляхом видачі, збору бюлетенів та підрахунку голосів, а також публічно, через ЗМІ, коментував підсумки проведення т.зв. «референдуму».
Крім того, ОСОБА_8 , маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для усвідомлення фактів збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, а відтак усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, водночас підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, у тому числі щодо подальшого розвитку України, виходячи з геополітичних інтересів російської федерації, які передбачають перебування України у сфері її впливу, перебуваючи на тимчасово окупованій території України, а саме в м. Луганськ Луганській області, вступив у злочинну змову для вчинення протиправних дій, спрямованих на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, з третіми особами, дії яких є предметом розслідування в інших кримінальних провадженнях, приблизно в середині вересня 2022 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, добровільно погодився взяти участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території України, та в період з 23.09.2022 по 27.09.2022, діючи в якості так званого «председателя участковой избирательной комиссии избирательного участка № 209 Луганской народной республики» забезпечував та організовував його роботу з метою проведення в м. Луганськ Луганської області так званого «референдума Луганской Народной Республики по вопросу о вхождении в состав Российской Федерации на правах субъекта Российской Федерации», що проводився окупаційною владою держави агресора на підставі «Постановления № 893-НС о назначении референдума Луганской Народной Республики по вопросу о вхождении в состав Российской Федерации на правах субъекта Российской Федерации» прийнятого 20.09.2022 псевдорганом «Народным Советом ЛНР» (мова оригіналу).
Надалі, в період часу з 23.09.2022 по 27.09.2022 ОСОБА_8 , діючи з єдиною метою зміни меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, перебуваючи на виборчій дільниці у м. Луганськ Луганської області, виконуючи відведену йому роль «председателя участковой избирательной комиссии избирательного участка № 209 Луганской народной республики» (мовою оригіналу), діючи умисно, за попередньою змовою в групі з іншими особами, шляхом складання списків виборців, ідентифікації осіб, що прийшли на виборчу дільницю, видачі бюлетенів для голосування в яких було запитання російською мовою: «Вы за вхождение Луганской Народной Республики в состав Российской Федерации?» (мовою оригіналу), здійснення підрахунку голосів та узагальнення результатів виборів, взяв участь в організації та проведенні незаконного референдуму з питання «входження луганської народної республіки до складу російської федерації на правах суб'єкта російської федерації», чим посягнув на територіальну цілісність і недоторканність України, оскільки його дії спрямовані на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України.
За таких обставин, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні умисних дій, які виразились у добровільній участі в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, а також публічних закликах до проведення такого незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, та їх кваліфікує, як вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, а також у вчиненні умисних дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, та їх кваліфікує, як вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України.
Не погодившись із рішенням суду, захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , в якій просить вирок суду скасувати, а кримінальне провадження закрити у зв'язку з відсутністю в діях обвинуваченого складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 100, ч. 5 ст. 111-1 КК України. В обґрунтування апеляційних вимог посилається, що висновки суду першої інстанції, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, відомості зазначені в ньому, не підтверджуються дослідженими доказами. Судом не надано належної оцінки доказам, які містяться в матеріалах кримінального провадження, а саме щодо їх належності і допустимості. Крім того, апелянт вказує на істотне порушення прав ОСОБА_8 під час досудового розслідування та судового розгляду, зокрема, останній був позбавлений можливості брати участь у слідчих діях, подавати свої доводи та докази, брати участь у судових засіданнях тощо.
Відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 КПК України, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
Повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального судового провадження надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику. Інформація про такі документи та повістки про виклик обвинуваченого обов'язково публікуються у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 КПК та на офіційному веб-сайті суду.
З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
Обвинуваченого ОСОБА_8 належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги з дотриманням вимог ч. 8 ст. 135, ст. 323 КПК, зокрема шляхом публікацій повідомлень про виклик до суду в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета «Урядовий кур'єр»), а також шляхом розміщення повісток про виклик до суду на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та на веб-сайті Волинського апеляційного суду.
З урахуванням викладеного та вимог кримінального процесуального закону колегією суддів прийнято рішення про розгляд апеляційної скарги за відсутності обвинуваченого ОСОБА_8 .
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та виклав доводи апеляційної скарги, захисника, який підтримав подану ним апеляційну скаргу, просив її задовольнити, прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та просив вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів доходить такого висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Згідно з положеннями ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно ст. 84 КПК, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Відповідно до ст. 94 КПК слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Перевіривши доводи апеляційної скарги захисника та матеріали кримінального провадження, колегія суддів доходить висновку, що вирок суду відповідає вимогам ст. 374 КПК, оскільки в ньому міститься формулювання обвинувачення та належним чином викладені та обґрунтовані висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції всебічно, повно й неупереджено дослідженні всі докази, надані сторонами провадження, яким судом надана оцінка з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для висновку про доведеність винуватості обвинуваченого, що свідчить про відповідність оскарженого вироку вимогам КПК.
Судовий розгляд у межах цього кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого ОСОБА_8 (in absentia), який показань суду не надавав, будь-яких клопотань від останнього на адресу суду також не надходило.
Разом з тим, свої висновки суд першої інстанції правильно обґрунтував показаннями допитаних свідків, зокрема свідок ОСОБА_9 суду показав, що до 2014 року він мешкав у м.Луганськ та проходив курси в Луганському державному університеті внутрішніх справ, де ОСОБА_8 працював на кафедрі оперативно-розшукової діяльності. Під час окупації м. Луганськ, ОСОБА_8 залишився на тимчасово окупованій території. В 2022 році, під час перегляду соціальних мереж, він побачив відеоматеріали, на яких був ОСОБА_8 , який займав посаду голови дільничної виборчої комісії № 209 в «ЛНР». Також, від своїх знайомих йому стало відомо, що ОСОБА_8 працює на керівній посаді в юридичному університеті, так званому «Луганському державному університеті ім.Даля» та у вересні 2022 року займався організацією та проведенням референдуму у вказаному університеті на посаді голови дільничної виборчої комісії № 209.
Свідок ОСОБА_10 при розгляді справи в суді першої інстанції показав, що до 2014 року він мешкав у м. Луганськ та навчався в Луганському державному університеті внутрішніх справ ім. Дідоренка, у якому працював на кафедрі оперативно-розшукової діяльності - ОСОБА_8 . Під час окупації м. Луганськ, ОСОБА_8 залишився на тимчасово окупованій території. Останній був проросійсько налаштований, підтримував окупацію м. Луганськ. В 2022 році від своїх знайомих та з соціальних мереж йому стало відомо, що ОСОБА_8 зайняв посаду заступника директора «Луганського державного університету ім. Даля» на тимчасово окупованій території в м. Луганськ «ЛНР» та організовував проведення референдуму у вказаному університеті на посаді голови дільничної виборчої комісії № 209.
Крім того, висновок про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, за встановлених під час судового розгляду фактичних обставин, суд першої інстанції обґрунтував дослідженими в судовому засіданні доказами, які знайшли ґрунтовну оцінку в судовому рішенні, зокрема: протоколом огляду від 04 січня 2024 року та долученим до нього оптичним диском CD-R, де об'єктом огляду був відеозапис розміщений за посиланням:https://vk.com/video/@dahl_univer?z=video96425369_456239496%2Fclub96425369%2Fpl-96425369_-2, встановлено, що в кадрі відеоролика зображений ОСОБА_8 та міститься пояснювальний напис (мовою оригіналу) « ОСОБА_8 председатель избирательного участка №209». В ході вказаного інтерв'ю останній дає пояснення, щодо настрою жителів «ЛНР», які приходили на референдум, пряма мова: «Как это было важно для тех людей, которые приходили, они встречали со слезами на глазах. Они, понимаете, они были удивлены, поражены, что они нужны нам, что это не лишние люди, что к ним пришли вот для того чтобы получить их голос. Вот это я считаю самое важное, то чего мы добивались»; протоколом огляду від 05 січня 2024 року та долученим до нього оптичним диском CD-R, де об'єктом огляду була публікація розміщена за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким доводиться, що з 23.09.2022 по 27.09.2022 у м. Луганськ Луганської області проводився так званий «референдум Луганской Народной Республики по вопросу о вхождении в состав Российской Федерации на правах субъекта Российской Федерации»; протоколом огляду від 29 травня 2024 року та долученими до нього оптичним диском DVD-R та додатками, де об'єктом огляду був сайт «ЛНР», та розміщені на ньому нормативно-правові документи окупаційної влади «ЛНР» - Закон 411-ІІІ «Про референдум ЛНР по питанню про входження в складу рф на правах суб'єкта рф». Оглядом указаного закону встановлено, що під час підготовки та проведення референдуму створюються дільничні виборчі комісії. Також, здійснено огляд постанови від 20.09.2022 про призначення референдуму ЛНР по питанню входження в склад рф на правах суб'єкта рф. Указаною постановою визначні строки проведення референдуму з 23 по 27 вересня 2022 року; протоколом огляду від 19 липня 2024 року та долученим до нього оптичним диском DVD-R, де об'єктом огляду був сайт за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 , зокрема мережа «Однокласники» , на якій наявні відомості, якими підтверджується, що ОСОБА_8 займав посаду так званого «заместителя директора юридического института ГОУ ВПО «Луганского государственного университета им. ОСОБА_11 » на тимчасово окупованій території; протоколом огляду мережі Інтернет від 22 липня 2024 року та долученим до нього оптичним диском DVD-R, де об'єктом огляду був сайт за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 , на якому наявні відомості, що ОСОБА_8 брав активну участь в організації псевдореферендума щодо приєднання тимчасово-окупованих територій до складу країни-агресора, займаючи посаду так званого «председателя участковой избирательной комиссии избирательного участка № 209». Останній зокрема дав пояснення, пряма мова: «Для меня с референдумом больше всего изменится отношение к человеку. Я прожил на Украине не один десяток лет. Украинская пропаганда в основном говорила нам неправду. Жизненный уровень в России гораздо выше, чем на Украине, хотя нам говорили об обратном. Украина стремится в Европу лишь на словах, а Россия действительно повышает уровень жизни своих граждан. Это проявляется во всем - даже в самых, казалось бы, незначительных мелочах. Когда я пару лет назад ездил в Россию к своему брату в Тулу, то был удивлен тому, насколько далеко Россия ушла от Украины. Современные поезда, отличные дороги, удобные сервисы для решения различных проблем с документами. А главное - это люди. Нас там ждут, а на Украине готовы лишь проклинать и убивать», - говорит он.»; протоколом огляду від 20 липня 2024 року та долученим до нього оптичним диском DVD-R, де об'єктом огляду був сайт за посиланням https://daluniver.ru/ - сайт « ІНФОРМАЦІЯ_5 », на якому розміщена інформація, що ОСОБА_8 є директором юридичного інституту; протоколом огляду від 23 липня 2024 року та долученим до нього оптичним диском DVD-R, де об'єктом огляду був сайт за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 , на якому розміщена стаття щодо проведення референдуму на тимчасово окупованій території та проросійські висловлювання з цього приводу ОСОБА_8 , підтримка рішень та дій указаної незаконної влади; протоколом огляду від 24 липня 2024 року та долученим до нього оптичним диском DVD-R, де об'єктом огляду був відеозапис розміщений за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 , встановлено, що в кадрі відеоролика зображений ОСОБА_8 , який брав активну участь в організації псевдореферендума щодо приєднання тимчасово-окупованих території до складу країни-агресора, який проводився з 23 по 27 вересня 2022 року, займаючи посаду так званого «председателя участковой избирательной комиссии избирательного участка № 209»; протоколом пред'явлення особи для впізнання від 28 травня 2024 року, згідно якого свідок ОСОБА_10 впізнав на фотознімку під №2 - ОСОБА_8 ; протоколом огляду матеріалів у мережі Інтернет від 28 травня 2024 року та долученим до нього оптичним диском CD-R, за участю свідка ОСОБА_10 , яким зафіксовано, що на сайті за посиланням https://vk.com/video/@dahl_univer?z=video-96425369_456239496%2Fclub9642 5369%2Fpl-96425369_-2, розміщено відеозапис на якому свідок ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_8 ; протокол пред'явлення особи для впізнання від 28 травня 2024 року, згідно якого свідок ОСОБА_9 впізнав на фотознімку під №2 - ОСОБА_8 ; протокол огляду матеріалів мережі Інтернет від 28 травня 2024 року та долученим до нього оптичним диском CD-R, за участю свідка ОСОБА_10 , яким зафіксовано, що на сайті за посиланням https://vk.com/video/@dahl_univer?z=video-96425369_456239496%2Fclub9642 5369%2Fpl-96425369_-2, розміщено відеозапис на якому свідок ОСОБА_9 впізнав ОСОБА_8 ; відповіддями на доручення ГВ ЗНД 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 30.07.2024, 02.08.2024, згідно яких встановлено, що ОСОБА_8 перебуває на тимчасово окупованій території в м. Луганськ Луганської області.
Вказані докази є логічними, послідовними, узгоджуються між собою, не викликають сумнівів у їх достовірності. Об'єктивні підстави не довіряти показанням вказаних вище свідків та відомостям, які містяться в письмових доказах, як у суду першої інстанції, так і в суду апеляційної інстанції відсутні.
На переконання колегії суддів, сукупність наведених вище доказів, зокрема, відеоматеріалами з інтерв'ю, безсумнівно доводять, що ОСОБА_8 добровільно взяв участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, а також публічних закликах до проведення такого незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, а також у вчинив умисні дії, вчинені з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб.
Твердження захисника щодо відсутності суб'єктивної сторони повністю спростовується дослідженими під час судового розгляду доказами, які визнані відповідно до ст.ст. 85, 86 КПК України належними і допустимими.
Між тим, такі доводи захисту були предметом ретельної перевірки суду першої інстанції та обґрунтовано визнані безпідставними, як і твердження щодо вчинення ОСОБА_8 інкримінованих йому кримінальних правопорушень під примусом.
Разом з тим, ОСОБА_8 , як громадянин України, вчинив умисні тяжкі злочини проти основ національної безпеки України в період встановленого в Україні воєнного стану, фактично підтримуючи ідеї військово-політичного керівництва російської федерації щодо політичної, ідеологічної, національної нетерпимості та ненависті до української нації та державності, а також антиукраїнські рухи, спрямовані на відокремлення від України частини її території і населення та націлені на агресивну ідеологічну мотивацію і розповсюдження таких же настроїв у решти населення Луганської області та інших тимчасово окупованих територій і заперечення української державності.
Тому доводи апеляційної скарги про невмотивованість рішення суду першої інстанції в цій частині, необґрунтовані.
Також є такими, що не заслуговують на увагу, доводи захисника з приводу того, що стороною обвинувачення порушено принцип змагальності сторін та свободи, оскільки обвинувачений ОСОБА_8 був позбавлений можливості на власний захист, можливості надавати показання, подавати докази, враховуючи, що жодного доказу на підтвердження ознайомлення останнього із публікаціями про його виклики та наявність щодо нього кримінального провадження не надано.
Перевіряючи такі твердження сторони захисту колегія суддів виходить з того, що кримінальне провадження стосовно ОСОБА_8 було здійснено в порядку спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження, тобто яке не передбачає участі обвинуваченого.
При цьому законодавець з метою дотримання права на захист осіб, стосовно яких здійснюється спеціальне досудове розслідування та спеціальне судове провадження, у ст. 52 КПК закріпив вимогу про обов'язкову участь захисника у такій категорії справ.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що кримінальне провадження стосовно ОСОБА_8 було здійснено за участю захисника ОСОБА_7 . При цьому суд першої інстанції створив захиснику необхідні умови для реалізації його процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
В апеляційній скарзі захисник не зазначає про те, що під час даного провадження були порушені передбачені КПК процесуальні вимоги щодо досудового розслідування і судового розгляду даного кримінального провадження, тим самим захисник погоджується з тим, що всі формальні передбачені КПК України процесуальні вимоги щодо спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження відповідно органом досудового розслідування і судом були дотримані. Окрім того, не зазначає захисник і того, яким іншим чином, на його думку, мав діяти суд першої інстанції за умови здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого, а лише формально вказує на наявність порушень.
Також колегія суддів зазначає, що положення закону щодо здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження не визнані неконституційними і є такими, що узгоджуються зі стандартами, визначеними в Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи щодо критеріїв, які регламентують провадження, що здійснюється за відсутності обвинуваченого.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів констатує, що вирок суду першої інстанції належним чином вмотивований і відповідає вимогам ст.ст. 370, 374 КПК, а тому підстави для його скасування відсутні. Переконливих аргументів на спростування висновків суду першої інстанції захисник в апеляційній скарзі не навів у зв'язку з чим його апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржений вирок суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 376, 404, 407 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 січня 2025 року стосовно останнього - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий
Судді