Справа № 752/25010/24
Провадження №: 3/752/285/25
10 квітня 2025 року м.Київ
Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Токман Ю. Ф., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, не працюючого, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_1 03 листопада 2024 року о 16:50 у м. Києві на вул. Велика Васильківська, 132, керував транспортним засобом «BMW X5», д.н.з НОМЕР_2 під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу, чим порушив вимоги п. 2.9б Правил дорожнього руху (далі - ПДР), відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Захист його інтересів здійснював адвокат Клименко Е.Н.
У судовому засіданні захисник Клименко Е.Н. просив закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення. Вказав, що результати огляду та висновок КНП «Київської міської наркотичної клінічної лікарні «Соціотерапія» є недійсними в силу положень ч. 5 ст. 266 КУпАП та п. 22 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735. На відеозаписі не фіксовано ні факту зупинки транспортного засобу, ні факту направлення водія на огляд, а відеозапис розпочинається з моменту перебування ОСОБА_1 у КНП «Київської міської наркотичної клінічної лікарні «Соціотерапія». Вважав недоведеним належними доказами факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також факт перебування ОСОБА_1 при цьому під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу.
Вирішуючи питання про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до вимог п. 2.9 «б» ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом досліджено: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 171035 від 11.11.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу; картку обліку адміністративного правопорушення; повідомлення про запрошення ОСОБА_1 до підрозділу поліції; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; копію постанови серії ЕНА № 3404822 від 03.11.2024 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП; витяг з бази «Армор» з інформацією відносно ОСОБА_1 та транспортного засобу, яким він керував; висновок № 005838 КНП «Київської міської наркотичної клінічної лікарні «Соціотерапія» від 07.11.2024 року, відповідно до якого 03.11.2024 року о 17:10 ОСОБА_1 перебував під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу, а саме у нього виявлено опіоїдні та седативні препарати (бензодіазепіни, барбітурати), копію відповідей КНП «Київської міської наркотичної клінічної лікарні «Соціотерапія» на адвокатські запити; копію акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; копію декларації про відповідність медичних виробів, а також відеозапис з нагрудної камери поліцейського на підтвердження зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення обставин.
Дослідивши докази, надавши їм оцінку, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, окрім інших доказів, підтверджується відеозаписом з нагрудних камер поліцейських.
І хоча відеозапис не містить обставин безпосередньої зупинки ОСОБА_1 та доставлення його до закладу охорони здоров'я, однак з нього вбачається, що під час проведення лікарем медичного огляду, ОСОБА_1 не заперечував, що кервав транспортним засобом та був зупинений поліцейськими, які звернулися до нього з вимогою пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння. На запитання лікаря ОСОБА_1 повідомив, що наркотичні засоби не вживає, при цьому підтвердив, що вживав лікарські препарати, що знижують увагу та швидкість реакції, зокрема, гідезапем.
Відповідно до висновку лікаря на час огляду, ОСОБА_1 перебував під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підстав вважати недостовірними результати медичного огляду, який було проведено уповноваженим лікарем із застосуванням відповідних лабораторних досліджень, у суду немає.
Посилання захисника на те, що лікар міг провести більш точні лабораторні дослідження з метою встановлення ступеню впливу лікарських препаратів на увагу та швидкість реакції ОСОБА_1 , не є підставою для закриття провадження у справі, оскільки ці обставини не спростовують факт перебування ОСОБА_1 під дією відповідних лікарських препаратів та не впливають на кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Таким чином, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 221, ст. 284 КУпАП,
Відмовити у задоволенні клопотання захисника про закриття провадження у справі.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 10 діб з дня її винесення.
Суддя Ю. Ф. Токман