Справа № 712/4799/25
Провадження 2-о/712/150/25
про залишення заяви без руху
16 квітня 2025 року м. Черкаси
Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Пономар В.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою,
ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Фурман В.О. через систему «Електронний суд» звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси із заявою, в якій просить скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.12.2008 у справі № 2о-334-07 про оголошення ОСОБА_1 померлим.
Заявник подав заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, яка відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає розгляду в порядку окремого провадження за правилами цивільного судочинства.
Згідно із ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддею встановлено, що заяву подано з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК України у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було оголошено померлою суд за місцеперебуванням особи або суд, який оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про оголошення її померлою.
У постанові Верховного Суду від 19.03.2021 у справі № 643/14985/18-ц зазначено, що для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі суддя зобов'язаний з'ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, в необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.
Заінтересованими особами, за змістом ст. 4 ЦПК України, є особи, які беруть участь у справі і які мають юридичну зацікавленість. Це коло осіб визначається взаємовідношеннями із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їхні права та обов'язки.
У заяві як заінтересовану особу зазначено лише Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), проте зі змісту заяви та доданих до неї документів вбачається, що розгляд такої заяви може вплинути також на права та інтереси матері заявника - ОСОБА_2 , яка зверталась до Соснівського районного суду м. Черкаси із заявою про оголошення ОСОБА_1 померлим.
Не наведено також у заяві про наявність чи відсутність інших заінтересованих осіб, на права та інтереси яких може вплинути скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.
Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв'язку із суб'єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб'єктивних прав. Заінтересовані особи беруть участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Але на відміну від заявника ці особи самі не звертаються до суду із заявою, а вступають у вже розпочатий процес з власної ініціативи або притягуються до участі у справі судом.
Нормами процесуального законодавства не передбачено права суду за власною ініціативою залучати до участі у справі заінтересованих осіб. При цьому, суд звертає увагу на те, що обов'язок із залучення належних заінтересованих осіб покладається на заявника. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 638/4/19.
Згідно із ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Враховуючи те, що глава 6 «Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» ЦПК України не містить норм, що регулюють наслідки недотримання форми та змісту заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суд дійшов висновку про застосування аналогії закону та відповідно до ст. 185 ЦПК України залишення заяви про встановлення факту родинних відносин без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи наведене, заяву необхідно залишити без руху, надавши заявнику строк сім днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків, шляхом подання заяви у новій редакції, у якій зазначити повний суб'єктний склад відповідно до матеріалів справи із долученням до неї доказів направлення такої заяви з доданими до неї матеріалами у паперовій формі листом з описом вкладення або до електронного кабінету (у разі наявності) цим заінтересованим особами.
Керуючись ст. 10, 43, 175, 177, 185, 258-261, 293-294, 315, 318 ЦПК України, суддя,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою - залишити без руху, надавши заявнику строк сім днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали суду недоліків.
У випадку невиконання вимог даної ухвали заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Пономар