Справа № 750/5081/25
Провадження № 2-з/750/14/25
16 квітня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі судді Маринченко О.А., розглянув заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
15 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, визнання майна особистою приватною власністю.
Одночасно з пред'явленням позову позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить накласти арешт на транспортний засіб LEXUS NX 200Т, 2016 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зареєстровано на ОСОБА_3 у ОСОБА_4 у на підставі договору купівлі-продажу № 7449/23/000558 від 11 травня 2023 року; на транспортний засіб TOYOTA CAMRY, 2008 року випуску, № кузова НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , який зареєстровано на ОСОБА_3 у ОСОБА_4 у на підставі договору купівлі-продажу № 6190 від 18 вересня 2019 року.
Обгрунтовано заяву тим, що предметом пред'явленого позову є поділ майна подружжя, а саме: транспортного засобу TOYOTA CAMRY, реєстраційний номер НОМЕР_4 , та визнання особистою приватною власністю позивача транспортного засобу LEXUS NX 200Т, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Оскільки вказані транспортні засоби зареєстровані на відповідача, а тому є підстави вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, відповідач може без згоди позивача відчужити вказані транспортні засоби, що призведе до невиконання чи утруднення виконання рішення суду.
Відповідно до частини першої статті 153 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Згідно із частиною другою статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд виходить з такого.
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Частиною першою статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, зокрема, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Враховуючи, що позивачем пред'явлено позов про поділ майна подружжя та про визнання майна особистою приватною власністю, а також можливе здійснення відповідачем угод по відчуженню спірних транспортних засобів, суд вбачає наявність обґрунтованих підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Також, суд вважає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортні засоби є співмірним та ефективним способом забезпечення вказаного позову.
Керуючись статтями 149, 150, 153, 258-261, 353, 354, 355 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на транспортний засіб LEXUS NX 200Т, 2016 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зареєстровано на ОСОБА_5 у на підставі договору купівлі-продажу № 7449/23/000558 від 11 травня 2023 року; на транспортний засіб TOYOTA CAMRY, 2008 року випуску, № кузова НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , який зареєстровано на ОСОБА_5 у на підставі договору купівлі-продажу № 6190 від 18 вересня 2019 року.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Боржник - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Стягувач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя О.А. Маринченко